Attelabus nitens ye una especie de coleópteru de la familia Attelabidae.
Alcuéntrase n'Europa y Asia.[1]
Attelabus nitens ye una especie de coleópteru de la familia Attelabidae.
Der Eichenblattroller (Attelabus nitens) ist ein Käfer aus der Familie der Blattroller (Attelabidae). Die Art wird auch als Roter Eichenkugelrüssler bezeichnet.
Eichenblattroller werden etwa vier bis sechs Millimeter lang. Thorax und Flügeldecken sind glänzend rot, während der Rest des Körpers eine schwarze Färbung zeigt. Der Körper ist eher gedrungen gebaut. Vorne am Kopf ist deutlich eine relativ breite Verlängerung zu erkennen. Kopf und Halsschild sind fein punktiert. Auf den Flügeldecken befinden sich feine Längsstreifen aus Punkten. Die mittellangen Fühler verdicken sich zum Ende hin. Die Beine sind recht lang. Fühler und Halsschildrand sind gelegentlich variabel gefärbt; es kommen auch Exemplare mit roten Schenkeln vor.
Die Käfer sind vor allem im südlichen Mitteleuropa weit verbreitet. Sie bewohnen verschiedene Lebensräume, allerdings ist das Vorkommen von Eichen, seltener auch Edelkastanien, obligatorisch. Im Norden Europas ist die Art bis Dänemark und im Süden Schwedens anzutreffen. Lokal findet man die Käfer in England und Schottland. Außerhalb Europas lebt die Art im Kaukasus, in Kleinasien, Vorderasien und Mittelasien, sowie in Sibirien.[1]
Die Tiere ernähren sich von Eichen- oder manchmal auch Edelkastanienblättern. Nach der Paarung schneidet das Weibchen ein Eichenblatt von den Seiten her ein, wobei die Schnitte bis zur Mittelrippe führen. Danach werden die beiden Seiten eingeklappt und das Blatt von der Spitze her eingerollt. Dort hinein legt das Weibchen dann die Eier. Die Larve ernährt sich von dem Blatt, bis Letzteres verwelkt und hinunterfällt. Sie überwintert daraufhin in diesem und verpuppt sich im nächsten Frühling im Boden. Aus der Puppe schlüpft der fertige Käfer. In den Blattwickeln findet auch die Larvalentwicklung des Kuckucksrüsslers (Lasiorhynchites sericeus) statt, der selbst keine Blattwickel herstellt, sondern als Raumparasit je ein Ei in die Blattwickel von Attelabus nitens legt.[1]
Die Art gilt in Deutschland als ungefährdet.[3]
Der Eichenblattroller (Attelabus nitens) ist ein Käfer aus der Familie der Blattroller (Attelabidae). Die Art wird auch als Roter Eichenkugelrüssler bezeichnet.
Attelabus nitens is a species of leaf-rolling weevil in the beetle family Attelabidae, found in Europe.[1][2] Known as the oak leaf-roller, it is so named because the female has a habit of rolling itself in oak leaves after laying an egg.[3]
Oak roller weevil (Attelabus nitens) on oak leaf
Attelabus nitens
Attelabus nitens is a species of leaf-rolling weevil in the beetle family Attelabidae, found in Europe. Known as the oak leaf-roller, it is so named because the female has a habit of rolling itself in oak leaves after laying an egg.
Attelabus nitens es una especie de coleóptero de la familia Attelabidae.
Attelabus nitens es una especie de coleóptero de la familia Attelabidae.
Tamme-keerukärsakas (Attelabus nitens) on mardikaliste seltsi kuuluv putukaliik.
Putukat on ka Eestis.[1]
Tamme-keerukärsakas (Attelabus nitens) on mardikaliste seltsi kuuluv putukaliik.
Putukat on ka Eestis.
Cigarier du chêne
Attelabus nitens, le Cigarier du chêne (également nommé Cigarier toulousain[2] et Attélabe du chêne[2]), est une espèce d'insectes coléoptères appartenant à la famille des Attelabidae. Il s'agit un petit coléoptère long de 4 à 6 mm, presque globuleux chez la femelle, aux pronotum et aux élytres rouges à roux et à la tête et aux pattes noires . À l'instar des cigariers, la femelle confectionne un rouleau à partir d'une feuille de Chêne et plus rarement de Châtaignier, d'Aulne et de Noisetier. Elle découpe la feuille jusqu'à la nervure centrale puis enroule une moitié du limbe pour former un "cigare" restant attaché à la partie proximale de la feuille ; elle pond ses œufs (de 1 à 4) dans la cavité formée. Les larves s'y développent puis le cigare tombe sur le sol où la nymphose a lieu[3]. Les dégâts causés aux arbres sont insignifiants. Cette espèce a une distribution eurasiatique ; soit sur l'ensemble de l'Europe à l'exception du grand Nord[4], en Asie et au Moyen-Orient[3],[5].
cigare
œuf
larve
Imago femelle
Cigarier du chêne
Attelabus nitens, le Cigarier du chêne (également nommé Cigarier toulousain et Attélabe du chêne), est une espèce d'insectes coléoptères appartenant à la famille des Attelabidae. Il s'agit un petit coléoptère long de 4 à 6 mm, presque globuleux chez la femelle, aux pronotum et aux élytres rouges à roux et à la tête et aux pattes noires . À l'instar des cigariers, la femelle confectionne un rouleau à partir d'une feuille de Chêne et plus rarement de Châtaignier, d'Aulne et de Noisetier. Elle découpe la feuille jusqu'à la nervure centrale puis enroule une moitié du limbe pour former un "cigare" restant attaché à la partie proximale de la feuille ; elle pond ses œufs (de 1 à 4) dans la cavité formée. Les larves s'y développent puis le cigare tombe sur le sol où la nymphose a lieu. Les dégâts causés aux arbres sont insignifiants. Cette espèce a une distribution eurasiatique ; soit sur l'ensemble de l'Europe à l'exception du grand Nord, en Asie et au Moyen-Orient,.
Attelabus nitens, le Cigarier du chênecigare
œuf
larve
Imago femelle
De eikenbladrolkever (Attelabus nitens) is een keversoort uit de familie sigarenmakers (Attelabidae). De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1763 door Scopoli.[1]
Bronnen, noten en/of referenties
Podryj dębowiec – owad z rzędu chrząszczy. Samica owada składa jaja w pobliżu środkowego nerwu liścia, zwijając go następnie w tulejkę. Rozwijająca się larwa żeruje na zwiniętym liściu przez 4-6 tygodni, po czy opada na ziemię razem z nim, gdzie następuje jej przepoczwarczenie. Podryj dębowiec przebywa w stadium poczwarki przez około 20 dni, po czym młode pojawiają się w okolicach września i sierpnia, przeczekując zimę w wierzchniej warstwie gleby bądź pod uschniętymi liśćmi. Żerują na różnych odmianach dębów.
Podryj dębowiec – owad z rzędu chrząszczy. Samica owada składa jaja w pobliżu środkowego nerwu liścia, zwijając go następnie w tulejkę. Rozwijająca się larwa żeruje na zwiniętym liściu przez 4-6 tygodni, po czy opada na ziemię razem z nim, gdzie następuje jej przepoczwarczenie. Podryj dębowiec przebywa w stadium poczwarki przez około 20 dni, po czym młode pojawiają się w okolicach września i sierpnia, przeczekując zimę w wierzchniej warstwie gleby bądź pod uschniętymi liśćmi. Żerują na różnych odmianach dębów.
Attelabus nitens é uma espécie de insetos coleópteros polífagos pertencente à família Attelabidae.[1]
A autoridade científica da espécie é Scopoli, tendo sido descrita no ano de 1763.
Trata-se de uma espécie presente no território português.
Attelabus nitens é uma espécie de insetos coleópteros polífagos pertencente à família Attelabidae.
A autoridade científica da espécie é Scopoli, tendo sido descrita no ano de 1763.
Trata-se de uma espécie presente no território português.
Attelabus nitens numa folha de carvalhoОсновні ознаки:
• кігтики біля своєї основи зрослися;
• внутрішній край передніх гомілок загублений, гомілки мають на вершині гачкоподібний зубець;
• вилиці паралельні або розширені дозаду і не мають перетяжки у вигляді шиї, передній край передньоспинки із добре помітною перетяжкою;
• надкрила блискучі, голі, за плечима з рядами тонких неглибоких рядів точок, проміжки між рядами пласкі;
• тіло загалом чорне, передньоспинка і надкрила червоні, інколи ноги теж часткового червоні;
• голова трохи видовжена, зверху опукла біля місця прикріплення вусиків.
Жуки активні вдень. У разі найменшої небезпеки (майнула тінь від птаха, щось струсонуло гілку і т.і.) вони миттю піджимають ноги і падають. Опинившись у траві або на грунті попід деревом, вони певний час лишаться нерухомими (танатоз). Жуки харчуються, обгризаючи края молодих листків дуба, каштана, інколи — ліщини, берези, граба і бука[3]. Цими ж рослинами харчується і личинка.
Після парування самка підшукує листок кормової рослини для відкладання яєць. Спершу вона обстежує листок, оцінюючи його розміри[4]. Потім прогризає листок по особливій траєкторії з одного краю та з іншого. Два погризи йдуть назустріч один одному, але не з'єднуються, бо між ними лишається неушкодженою центральна жилка. Жук лише робить на ній неглибокий надгриз. Завдяки йому й загальному пошкодженню інших, дрібніших жилок, листок трохи в'яне. Це дозволяє жуку згорнути з нього видовжений пакуночок, який висить на центральній жилці і не розгортається. Математичне моделювання показало, що роблячи надрізи, самка інстинктивно «розв'язує» досить складне завдання, яке можна сформулювати так: «Побудова еволюти за заданою евольвентою»[5].
Всередину пакуночка самка відкладає яйце, з якого згодом виходить біла, вкрита волосками личинка. Вона вигризає тоннель у листковій м'якоті. Звийчайно, пакуночок із часом відривається і опиняється на землі. Личинка виходить, зимує у грунті і заляльковується навесні. Жуки нового покоління з'являються у другій половині квітня-травні і розлітаються у пошуках кормових дерев. Комаха дає одне покоління на рік[3].
За сезон самка згортає до 30 листків, відкладаючи у кожен до 5 яєць[6].
Вид поширений майже по всій Західній Палеарктиці: від Португалії та Франції до Туркменії, включаючи Україну і доходячи на півночі до Великої Британії і Фінляндії[1].
Подібно до інших видів, дубовий трубкокрут є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Звичайно, чисельність цього вида незначна, і втрати від його діяльності економічно невідчутні. Шкода від нього може виявитись помітною у агроценозах — лісосмугах, штучних лісових масивах, парках та декоративних насадженнях.
[[Категорія:Комахи-шкідники лісів помірного поясу]
Attelabus nitens là một loài bọ cánh cứng trong họ Attelabidae. Loài này được Scopoli miêu tả khoa học năm 1763.[1]
Attelabus nitens là một loài bọ cánh cứng trong họ Attelabidae. Loài này được Scopoli miêu tả khoa học năm 1763.
_02.jpg)
_04.jpg)
