Довжина тіла гібонів 45-90 см. Звичайна вага від 5-8 до 13 кг. Статура досить граціозна. Передні кінцівки сильно подовжені. Є невеликі сідничні мозолі. Перший палець кисті досить довгий. У зап'ясті є центральна кістка. Зовнішній ніс добре розвинений. Волосяний покрив густий, забарвлення сильно варіює від чорного або бурого до темно-жовтого, майже кремового або білуватого. У Hylobates lar кисті і стопи білі, обличчя оточене білим волоссям. Щічні зуби гібонів чотирибугорчаті.
Гібони мешкають у густих тропічних лісах — до 2400 м над рівнем моря.
Гібони мешкають на територіях від Південного Китаю (Юньнань) до Західної та Центральної Яви. Ареал розповсюдження — індійський штат Ассам, китайська провінція Юньнань, півострови Індокитай і Малакка, пагорби Тенассерім на кордоні Таїланду і М'янми, острови Суматра, Хайнань, Ментавай, Ява і Калімантан.
Ведуть деревний спосіб життя, на землю спускаються рідко. Харчуються переважно рослинами (листям, плодами), але поїдають також і різних безхребетних і хребетних (комах, павуків, пташенят і яйця птахів). По гілках пересуваються за допомогою брахіації. Тримаються невеликими групами з 2-б осіб, що, як правило, представляють окрему сім'ю. Вагітність — 200—212 діб. У виводку зазвичай одне дитинча. Статева зрілість настає у віці 6-10 років. У неволі тривалість життя до 23 років.
Гібриди Hylobates muelleri та Hylobates agilis зустрічались на острові Калімантан[4].
Кладограма підродини гібонових:
Гибонові (Hylobatinae) |--Сіаманг (Symphalangus) |--N.N. |--Номаскус (Nomascus) |--N.N. |--Хулок (Hoolock) | |--Західний хулок (Hoolock hoolock) | |--Східний хулок (Hoolock leuconedys) | |--Гібони (Hylobates) |--Кампучийський гібон (Hylobates pileatus) |--N.N. |--N.N. | |--Карликовий гібон (Hylobates klossii) | |--Серебристий гібон (Hylobates moloch) | |--Гібон Мюллера (Hylobates muelleri) |--N.N. |--Чорнорукий гібон (Hylobates agilis) |--Білорукий гібон (Hylobates lar)
{{Taxobox | name = Hylobates
