Podocarpus salignus, the willow-leaf podocarp,[2] is a species of coniferous evergreen tree in the family Podocarpaceae. It is found only in Chile, from 35 to 42° south latitude, where it is threatened by habitat loss. Growing up to 20 m (66 ft) in height and 1 m (3 ft) in diameter, the trunk is straight and cylindrical, with reddish-gray bark. The arching branches bear long, narrow, willow-like leaves, and red fleshy oval fruits where male and female plants are grown together. In Chile it is known as Mañío de hojas largas (long-leaved).
This tree is grown in gardens and parks of Chile, and has been introduced to the British Isles. It requires heavy rainfalls or high humidity, but withstands temperatures down to −25 °C (−13 °F).[3] It has gained the Royal Horticultural Society's Award of Garden Merit.[2][4]
The wood is of good quality, yellowish colored, straight grained, and highly moisture resistant. It is used in furniture and construction.
Leaves Podocarpus salignus, the willow-leaf podocarp, is a species of coniferous evergreen tree in the family Podocarpaceae. It is found only in Chile, from 35 to 42° south latitude, where it is threatened by habitat loss. Growing up to 20 m (66 ft) in height and 1 m (3 ft) in diameter, the trunk is straight and cylindrical, with reddish-gray bark. The arching branches bear long, narrow, willow-like leaves, and red fleshy oval fruits where male and female plants are grown together. In Chile it is known as Mañío de hojas largas (long-leaved).
Podocarpus salignus, conocido comúnmente como mañío de hojas largas[2] o simplemente mañío, es una conífera de la familia Podocarpaceae, endémica de los bosques del centro-sur de Chile y los territorios adyacentes del suroeste de Argentina.
Es un árbol de tamaño medio a grande, llegando a alcanzar alrededor 20-25 m, excepcionalmente los 35 m. Este árbol se distribuye desde la provincia de Maule (VII región) hasta la región de Los Lagos; en lugares húmedos y asociados a roble, coihue o arrayán.
Uso ornamental.
Sus "bayas" (los arilos del cono maduro) son comestibles, aunque se debe tener precaución de no consumir la semilla por ser tóxica.
Su Madera es liviana y resistente: ideal para creación de muebles, revestimientos, entre otros usos.
Podocarpus salignus fue descrito por David Don y publicado en A Description of the Genus Pinus, ed. 2 20. 1824.[3]
Podocarpus: nombre genérico que deriva de las palabras griegas: podos, que significa "pie", y karpos, que significa "fruta".
salignus: epíteto latíno que significa "que se asemeja al sauce".[4]
Podocarpus salignus, conocido comúnmente como mañío de hojas largas o simplemente mañío, es una conífera de la familia Podocarpaceae, endémica de los bosques del centro-sur de Chile y los territorios adyacentes del suroeste de Argentina.
Podocarpus salignus est une espèce de plantes de la famille des Podocarpacées.
Podocarpus salignus é uma espécie de conífera da família Podocarpaceae.
Apenas pode ser encontrada no Chile.[1]
Está ameaçada por perda de habitat.
Podocarpus salignus é uma espécie de conífera da família Podocarpaceae.
Apenas pode ser encontrada no Chile.
Está ameaçada por perda de habitat.
Виростає до 20 м у висоту і 1 м в діаметрі, стовбур прямий і циліндричний, з червонувато-сірою корою.
Країни поширення: Чилі (Біобіо, Арауканія, Лос-Лагос, Мауле). Росте в середземноморському регіоні, часто близько до водотоків. Висотний діапазон становить від 10 до 1200 м.
Цей вид не був широко використаний для деревини. Вид часто вирощують в країнах з помірним кліматом як декоративне дерево.
Населення було знижене, особливо в північній частині ареалу, через перетворення середовища проживання в комерційні лісові плантації і через дії вогню. Прибережні місця проживання, де вид колись був досить рясним, різко скоротилися в останні роки через зміну землекористування. Є дуже мало субпопуляцій на охоронних територіях.
Podocarpus salignus là một loài thực vật hạt trần trong họ Thông tre. Loài này được D.Don miêu tả khoa học đầu tiên năm 1824.[1]
Podocarpus salignus là một loài thực vật hạt trần trong họ Thông tre. Loài này được D.Don miêu tả khoa học đầu tiên năm 1824.
