Віріони мають форму звивистої нитки довжиною 680–900 нм, діаметр 12-15 нм. Трансляційно-ротаційна (спіральна) симетрія, крок спіралі 3,4 нм. Зовнішня ліпідна оболонка відсутня.
Плавуча густина віріону CsCl = 1.31 г/см3. Коефіцієнт седиментації S = 137-160S.
Геном становить 5% маси віріону. Тип нуклеїнової кислоти: одноланцюгова, лінійна, сенс(+) РНК. Довжина геному 8500-10000 нуклеотидів. Розмір геному 9.3-10.8 kb. До 5’-кінця ковалентно приєднаний білок VPg, а 3’-кінець поліаденільований (20-160 аденозинових залишків). Одна ORF, кодує суцільний поліпротеїн, що потім розрізається протеазою.
Білки становлять 95% від маси віріону. З геномної (+)РНК транслюється поліпротеїн, який розрізається вірусними протеазами на 10 функціональних білків (у порядку з N- до C-кінця поліпротеїну):
Ліпіди і вуглеводи не виявлені.
Антигенною детермінантою є епітоп капсидного білка (СР), за рахунок чого може виявлятись за допомогою ІФА.
Віруси викликають утворення цитоплазматичних білкових включень у вигляді циліндричних тілець. В основному ці включення формуються білком СІ, інколи агрегацією білка HC- pro; можливі включення у ядрі, що формуються комплексом білків NIa та NIb. Представники Potyviridae уражують види більш ніж 30 родин рослин, серед яких багато цінних овочевих та плодових культур.
Шляхи передачі: тлею (неперсистентно), кліщами, грибками.