El ceibo (Erythrina crista-galli) ye un árbol de la subfamilia Faboideae orixinariu de Suramérica.
En distintes rexones conocer como árbol del coral, bucaré, ceibo, ceíbo,[1] cachimbo, flor de coral, gallín, picu de gallu, sananduva, seibo[1][2] o seíbo.[1]
Alcuéntrase nel nordés y centroeste d'Arxentina, l'este de Bolivia, el sur de Brasil, gran parte de Paraguái, y cuasi tou Uruguái.
Ye l'árbol y la flor nacional d'Arxentina y Uruguái.
Ye un árbol de porte medianu, con un diámetru de fuste que puede superar el metro, y altores d'ente 5 a 10 m, llegando raramente hasta los 20 m. El so raigañu ye pivotante, con nudosidaes producíes por bacteries nitrificantes que viven en simbiosis, facilitando a esta l'absorción del nitróxenu qu'afiten y de la cual tomen les sustances orgániques qu'ellabora.
El tarmu ye maderizu, trabancosu, irregular, de cañes con escayos que formen una capa ensin forma definida y muerren tres el floriamientu. Les flores, dispuestes n'inflorescencia arrecimaes, son pentámeras, completes y de simetría billateral. El so color ye coloráu. Les plantes florien d'ochobre hasta abril. El mota ye gamosépalo, como una pequeña alferga de color coloráu. Forma cola corola un periantu onde sépalos los y pétalos son de color asemeyáu, pero de forma distinta. El so cantu caracterizar por el color marrón que-y da aspeutu d'amostalgo. La corola, asemeyada a la de Phaseolus vulgaris, ye amariposada, pero estremar d'ésta en que l'estandarte, que ye'l pétalu más grande, disponer na parte inferior. Los pétalos llamaos nales, son bien pequeños y tán práuticamente escondíos dientro de la mota. Los otros dos pétalos se sueldan dacuando parcialmente y formen la quilla o carena, sirviendo de proteición a los órganos de reproducción.
El androcéu consta de 10 estames, unu llibre y nueve xuníos polos sos filamentu (androcéu gamostémono). El xinecéu, unicarpelar, ta ente los estames soldaos, a la manera d'un cuchiellu nel so vaina. El frutu ye una llegume monocárpica, seca, d'hasta 20 cm de llargor, de color pardu escuru. Les granes, de forma cilíndrica, dispónense espaciadamente nel interior de la vaina. El so color ye castañu. L'embrión que contienen tien cotiledones hipogeos, que al granar queden debaxo de la tierra.
Les partes aérees de les especies del xéneru Erythrina pueden contener alcaloides, tales como la eritralina y la erisodina, que la so ingestión puede suponer un riesgu pa la salú.[3]
Úsase como planta melecinal[ensin referencies] y ornamental. Resulta curiosa pa les aves.
Topar en llugares baxos inundables, y a lo llargo de los cursos d'agua del Chaco y de la Rexón Oriental. Nun habita'l monte altu nin los sitios secos ensin hinchentes. Tolera perbién suelos enchíos d'agua; les granes son tresportaes pel agua granando en sitios tales como bancos de sable, onde ayuden a estabilizar la tierra y a formar islles nueves. Ye bien común nel predelta y delta del ríu Paraná.
Erythrina crista-galli describióse por Carlos Linneo y espublizóse en Mantissa Plantarum 1: 99–100. 1767[4]
Erythrina: nome xenéricu que provién del griegu ερυθρος erythros = "coloráu".
crista galli: epítetu llatín que significa, "cresta de gallu".
.
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Botánica, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. El ceibo (Erythrina crista-galli) ye un árbol de la subfamilia Faboideae orixinariu de Suramérica.
En distintes rexones conocer como árbol del coral, bucaré, ceibo, ceíbo, cachimbo, flor de coral, gallín, picu de gallu, sananduva, seibo o seíbo.
Alcuéntrase nel nordés y centroeste d'Arxentina, l'este de Bolivia, el sur de Brasil, gran parte de Paraguái, y cuasi tou Uruguái.
L'eritrina cresta de gall[1] (Erythrina crista-galli) és una espècie de planta amb flor del gènere Erythrina de la família fabàcia.
És originari de l'Argentina, l'Uruguai, el Brasil i el Paraguai i és plantat a moltes parts del món com a espècie ornamental. La flor d'aquest arbre és la flor nacional de l'Argentina i l'Uruguai (on se l'anomena ceibo).[2] És un arbre menut, que arriba a fer de 5 a 8 metres d'alt, amb un màxim de 10 metres. Floreix a l'estiu amb flors vermelles. El fruit és un llegum de pocs centímetres de llarg. L'arrel fa la fixació del nitrogen.
L'eritrina cresta de gall (Erythrina crista-galli) és una espècie de planta amb flor del gènere Erythrina de la família fabàcia.
És originari de l'Argentina, l'Uruguai, el Brasil i el Paraguai i és plantat a moltes parts del món com a espècie ornamental. La flor d'aquest arbre és la flor nacional de l'Argentina i l'Uruguai (on se l'anomena ceibo). És un arbre menut, que arriba a fer de 5 a 8 metres d'alt, amb un màxim de 10 metres. Floreix a l'estiu amb flors vermelles. El fruit és un llegum de pocs centímetres de llarg. L'arrel fa la fixació del nitrogen.
Zarděnice hřebenitá (Erythrina crista-galli), (španělsky El ceibo) je strom z čeledi bobovitých pocházející z povodí řeky Paraná. Dorůstá výšky 5-10 metrů, daří se mu v místech s vysokou hladinou spodní vody. Snáší teploty do –5 °C, v klimaticky příhodných oblastech je vysazován v parcích. Vyznačuje se zářivě červenými květy, proto bývá lidově nazýván kohoutí hřebínek nebo korálový strom.
Zarděnice je národním stromem Argentiny.
Obrázky, zvuky či videa k tématu zarděnice hřebenitá ve Wikimedia Commons
Zarděnice hřebenitá (Erythrina crista-galli), (španělsky El ceibo) je strom z čeledi bobovitých pocházející z povodí řeky Paraná. Dorůstá výšky 5-10 metrů, daří se mu v místech s vysokou hladinou spodní vody. Snáší teploty do –5 °C, v klimaticky příhodných oblastech je vysazován v parcích. Vyznačuje se zářivě červenými květy, proto bývá lidově nazýván kohoutí hřebínek nebo korálový strom.
Zarděnice je národním stromem Argentiny.
Erythrina crista-galli (locaument conegut com ceibo o bucaré) qu'ei un arbo sud-american de la sosfamilha de las Faboideae originari de Bolívia, Argentina, Brasil, Paraguai e Uruguai. Que deu lo son nom scientific d'Erythrina au grèc ερυθρος (eritròç) "arroi" per'mor de ma color de las soas es.hlors.
En Argentina qu'ei, enter autas causas, emplegat dens la construccion de bombos.
Erythrina crista-galli, often known as the cockspur coral tree, is a flowering tree in the family Fabaceae, native to Argentina, Uruguay, southern Brazil and Paraguay. It is widely planted as a street or garden tree in other countries, notably in California. It is known by several common names within South America: ceibo, seíbo (Spanish), corticeira (Portuguese) and the more ambiguous bucaré, to name a few. Its specific epithet crista-galli means "cock's comb" in Latin.
The ceibo is the national tree of Argentina, and its flower the national flower of Argentina and Uruguay. The star HD 63454 is officially named Ceibo after one of the Spanish-language common names.[2]
This species characteristically grows wild in gallery forest ecosystems along watercourses, as well as in swamps and wetlands. In urban settings, it is often planted in parks for its bright red flowers.
Erythrina crista-galli is a small tree, the girth of its trunk measuring 50 cm (20 in). Normally it grows 5–8 m (16–26 ft) tall, although some individuals, such as in the Argentine provinces of Salta, Jujuy and Tucumán, can grow up to 10 m (33 ft).
The root is a taproot with nodules produced by nitrogen-fixing bacteria. The bacteria live in symbiosis with the tree, facilitating the tree's absorption of nitrogen in return for organic substances which the bacteria need. The tree's trunk is woody with irregular, spiny branches. These branches form a layer without definite form[3] and die after flowering.
The tree flowers in the summer, from October to April in their native South America and from April to October in the northern hemisphere. It usually blooms from November to February. The red flower, arranged in inflorescences of the raceme type, is pentameric, complete, and of bilateral symmetry. Its calyx is gamosepalous, like a little red thimble. The corolla, like that of other legumes like common beans, is butterfly-shaped; however, the largest petal, called the "standard", is arranged in the lower part. The two of the petals called "wings" are so small that they are practically hidden within the calyx. The remaining two petals partially fuse together on occasion and form the flower's keel or "carina"; this protects its reproductive organs. The androecium consists of ten stamens, one free and nine united by their filaments (gynostemial androecium). The unicarpel gynoecium is welded between the stamens like a knife in its sheath.
The flowers are rich in nectar and are visited by insects, which usually have to crawl underneath the carina and thus pollinate the flowers.
The tree's fruit is a legume, a dry pod a few centimeters in length derived from a single carpel and contains about 8-10 chestnut-brown bean-shaped seeds. The cotyledons are hypogeal, staying underground upon germination.
In cultivation in the United Kingdom this plant has gained the Royal Horticultural Society’s Award of Garden Merit.[4][5]
Synonyms are as follows:[6]
_leaves_and_flowers.jpg)
{{cite web}}: CS1 maint: url-status (link) Erythrina crista-galli, often known as the cockspur coral tree, is a flowering tree in the family Fabaceae, native to Argentina, Uruguay, southern Brazil and Paraguay. It is widely planted as a street or garden tree in other countries, notably in California. It is known by several common names within South America: ceibo, seíbo (Spanish), corticeira (Portuguese) and the more ambiguous bucaré, to name a few. Its specific epithet crista-galli means "cock's comb" in Latin.
The ceibo is the national tree of Argentina, and its flower the national flower of Argentina and Uruguay. The star HD 63454 is officially named Ceibo after one of the Spanish-language common names.
This species characteristically grows wild in gallery forest ecosystems along watercourses, as well as in swamps and wetlands. In urban settings, it is often planted in parks for its bright red flowers.
Erythrina crista-galli, el ceibo, es un árbol de la familia Fabaceae originario de Sudamérica.[3]
Es la flor nacional de Argentina desde 1942, y en 2008 se declaró el 22 de noviembre "Día nacional del ceibo". También es la flor nacional de Uruguay.[4]
Es un árbol de porte mediano que puede alcanzar entre 5 a 8 m de altura, llegando raramente hasta los 20 m. y con un diámetro de tronco de más de 50 cm. Su raíz es pivotante, con nudosidades producidas por bacterias nitrificantes que viven en simbiosis, facilitando a esta la absorción del nitrógeno que fijan y de la cual toman las sustancias orgánicas que elabora.
El tronco es tortuoso e irregular, con ramas espinosas que crecen de forma desordenada y mueren tras la floración. Las hojas son caducas, compuestas de tres láminas oblongo-lanceoladas con textura coriácea.
Las flores, de color rojo, surgen en inflorescencias arracimadas, tienen cinco pétalos con simetría bilateral. El cáliz es gamosépalo, como un pequeño dedal de color rojo. Forma con la corola un perianto donde sépalos y pétalos son de color semejante, pero de forma distinta. Su borde se caracteriza por el color marrón que le da aspecto de marchito. La corola, semejante a la de Phaseolus vulgaris, es amariposada, pero se diferencia de ésta en que el estandarte, que es el pétalo más grande, se sitúa en la parte inferior. Los dos pétalos llamados alas, son muy pequeños y se esconden dentro del cáliz. Los otros dos a veces se sueldan parcialmente y forman la quilla, sirviendo de protección a los órganos de reproducción. El androceo consta de 10 estambres, uno libre y nueve unidos por sus filamentos (androceo gamostémono). El gineceo unicarpelar se sitúa entre los estambres soldados. El fruto es una pequeña legumbre parda y seca, monocárpica, de pocos centímetros. Las semillas, de color marrón, son cilíndricas y se disponen espaciadamente en el interior de la vaina. El embrión posee cotiledones hipogeos (al germinar quedan bajo tierra).[5]
Se distribuye por el noreste y centroeste de Argentina, el este de Bolivia, el sur de Brasil, gran parte de Paraguay, y casi todo Uruguay.[3]
Habita lugares bajos inundables, y a lo largo de los cursos de agua del Chaco y de la Región Oriental. No habita el bosque alto ni los sitios secos sin inundaciones. Tolera muy bien suelos saturados de agua; las semillas son transportadas por el agua germinando en sitios tales como bancos de arena, en donde ayudan a estabilizar la tierra y a formar islas nuevas. Es muy común en el predelta y delta del río Paraná.
Las partes aéreas de las especies del género Erythrina pueden contener alcaloides, tales como la eritralina y la erisodina, cuya ingestión puede suponer un riesgo para la salud.[6]
Se usa como planta medicinal[cita requerida][7] y ornamental. Resulta atractiva para las aves.
Erythrina crista-galli fue descrita por Carlos Linneo y publicado en Mantissa Plantarum 1: 99–100. 1767[8]
Erythrina: nombre genérico que proviene del griego ερυθρος erythros = "rojo".
crista galli: epíteto latino que significa, "cresta de gallo".
En distintas regiones se conoce como árbol del coral, bucaré, ceibo,[4]seibo,[nota 1][3] cachimbo, anahí, flor de coral, gallito, pico de gallo, piñón francés de Cuba,[10] sananduva y corticeira (en Brasil).
Erythrina crista-galli, el ceibo, es un árbol de la familia Fabaceae originario de Sudamérica.
Es la flor nacional de Argentina desde 1942, y en 2008 se declaró el 22 de noviembre "Día nacional del ceibo". También es la flor nacional de Uruguay.
Erythrina crista-galli Faboideae azpifamiliako zuhaitza da, jatorriz Hego Amerikakoa dena. Zeibo eta Oilar-gandor gorri ere esaten zaio.
Hainbat izen ditu Hego Amerikako eskualdearen arabera: árbol del coral, bucaré, ceibo, ceíbo,[1] cachimbo, flor de coral, cockerel, pico de gallo, sananduva, seibo[1] edo seíbo.[1]
Argentinako ipar-ekialdean eta zentro-ekialdean erraz aurkitu daiteke zuhaitz hau, baita Boliviako ekialdean, Brasilgo hegoaldean, Paraguaiko toki askotan eta ia Uruguai osoan ere. Argentinan eta Uruguain zuhaitz eta lore nazionala da.
Uliako Mintegietako parkean ale eder bat dago, Donostian. Gipuzkoan dagoen ale bakarra da.
Erythrina generoko espezieen airetiko zatiek alkaloideak eduki ditzakete, hala nola eritralina eta erisodina, horien irensteak osasun-arriskua dakar.[2]
Erythrina crista-galli Carlos Linnaeusek deskribatu zuen eta Mantissa Plantarum liburuan argitaratu zuen.[3]
Erythrina: izen arrunta grezieratik dator ερυθρος erythros = "gorri"
crista galli: Latinez "oilarraren gandor" esan nahi du.
Erythrina crista-galli Faboideae azpifamiliako zuhaitza da, jatorriz Hego Amerikakoa dena. Zeibo eta Oilar-gandor gorri ere esaten zaio.
Hainbat izen ditu Hego Amerikako eskualdearen arabera: árbol del coral, bucaré, ceibo, ceíbo, cachimbo, flor de coral, cockerel, pico de gallo, sananduva, seibo edo seíbo.
Argentinako ipar-ekialdean eta zentro-ekialdean erraz aurkitu daiteke zuhaitz hau, baita Boliviako ekialdean, Brasilgo hegoaldean, Paraguaiko toki askotan eta ia Uruguai osoan ere. Argentinan eta Uruguain zuhaitz eta lore nazionala da.
Uliako Mintegietako parkean ale eder bat dago, Donostian. Gipuzkoan dagoen ale bakarra da.
Kukonkorallipuu (Erythrina crista-galli) on suurikukkainen eteläamerikkalainen puu, jota kasvatetaan koristekasvina puistoissa. Se on Argentiinan ja Uruguayn kansalliskukka.[2] Se kasvaa normaalisti 5–8 m korkeaksi, ja rungon halkaisija tyvessä on noin puoli metriä. Muiden hernekasvien tavoin kukonkorallipuunkin juuristossa elää ilmasta typpeä sitovia bakteereja.
Kukonkorallipuu (Erythrina crista-galli) on suurikukkainen eteläamerikkalainen puu, jota kasvatetaan koristekasvina puistoissa. Se on Argentiinan ja Uruguayn kansalliskukka. Se kasvaa normaalisti 5–8 m korkeaksi, ja rungon halkaisija tyvessä on noin puoli metriä. Muiden hernekasvien tavoin kukonkorallipuunkin juuristossa elää ilmasta typpeä sitovia bakteereja.
Erythrina crista-galli, appelée localement ceibo, seibo ou bucaré, est une espèce d'arbre de la famille des Fabaceae, genre Erythrina.
Elle est originaire d'Amérique du Sud. On la trouve en Bolivie, au Brésil, au Paraguay, en Argentine et en Uruguay. Dans ces deux derniers pays, la fleur de ceibo est fleur nationale.
Son nom générique, « Erythrina » provient du grec « ερυθρος (erythros) » qui signifie « rouge ». Son nom spécifique, « crista galli », vient du latin et signifie « crête de coq ». Ses fleurs font penser à des crêtes de coq bien rouges.
C'est un arbre de petite taille (5 à 8 m), bien que certains exemplaires atteignent jusqu'à dix mètres de hauteur, comme certains individus des provinces de Salta, Jujuy et Tucumán dans le nord-ouest argentin. La racine est pivotante, avec des nodosités produites par des bactéries nitrifiantes, qui vivent en symbiose, facilitant à la racine l'absorption de l'azote.
Le tronc est ligneux, irrégulier ; les branches portent des épines formant un feuillage sans forme définie, et meurent après floraison. Les fleurs sont rouges, et forment des inflorescences en grappe, sont pentamères, à symétrie bilatérale. La floraison a lieu d'octobre à avril. Le calice est gamosépale, et forme avec la corolle un périanthe dont les sépales et pétales sont de couleur semblable mais de forme distincte. Son pourtour de couleur marron lui donne un aspect fané. La corolle en forme de papillon évoque en cela celle du haricot (Phaseolus vulgaris), mais elle s’en distingue par la position inférieure de son pétale le plus important (l'étendard). Selon le langage des fleurs, elles sont une invitation au voyage[1].
Quelques beaux exemplaires de cet arbre sont présents dans le parc du château de Nice (Alpes-Maritimes).
Fleurs
Fruit et fleurs de Ceibo
Erythrina crista-galli - Muséum de Toulouse
Erythrina crista-galli, appelée localement ceibo, seibo ou bucaré, est une espèce d'arbre de la famille des Fabaceae, genre Erythrina.
Kórarjownik (Erythrina crista-galli) je rostlina ze swójby łušćinowcow (Fabaceae).
Jeli sy jedyn z mjenowanych njedostatkow skorigował(a), wotstroń prošu potrjecheny parameter předłohi {{Předźěłuj}}. Podrobnosće namakaš w dokumentaciji.
Kórarjownik (Erythrina crista-galli) je rostlina ze swójby łušćinowcow (Fabaceae).
Erythrina crista-galli L., 1767 (nome comune: eritrina[1] o albero del corallo[2]) è un albero della famiglia delle Fabacee (o Leguminose)[3], originario di Argentina, Uruguay, Brasile, Bolivia e Paraguay.
In Sud America è indicato con molti nomi: in spagnolo, ceibo, seibo o bucaré (un nome più ambiguo, che si riferisce a molte specie del genere Erythrina); in portoghese, corticeira. In inglese è spesso indicato come cockspur coral tree (cockspur è il nome comunemente usato per indicare la Echinochloa crus-galli), mentre in Italia viene indicato come "albero di corallo".
L'Erythrina crista-galli è l'albero nazionale dell'Argentina e il suo fiore è l'emblema floreale di Argentina e Uruguay. È anche l'albero urbano ed ufficiale di Los Angeles (California).
Questa specie cresce nelle zone calde, dove le temperature scendono di poco sotto gli zero gradi e salgono fino ai quaranta. Spesso è piantato nei parchi urbani per i suoi brillanti fiori rossi.
L'Erythrina crista-galli è un piccolo albero, che normalmente misura 5-8 metri in altezza, anche se alcuni esemplari arrivano fino a 10 metri, come nelle province argentine di Salta, Jujuy e Tucumán.
Il tronco legnoso dell'albero è provvisto di rami irregolari e spinosi e può raggiungere i 50 cm di circonferenza.
Questa pianta fiorisce in estate, tra ottobre e aprile in America Meridionale e tra aprile e ottobre nell'emisfero settentrionale. Il fiore, solitamente rosso, è riunito in infiorescenze. Il suo calice è di colore rosso vivo. La corolla, come quella di altre leguminose (come i fagioli comuni), è a forma di farfalla; il petalo più grande è infatti sistemato nella parte più bassa, mentre i due più piccoli, chiamati "ali", sono nascosti praticamente all'interno del calice. I fiori sono ricchi di nettare e, per questo, sono molto amati dagli insetti, che di solito fanno sì che avvenga l'impollinazione. È infatti molto visitata dalle api.
I frutti sono dei baccelli che al loro interno racchiudono i semi. I semi, rosso-marroni, sono di forma cilindrica e sono sistemati irregolarmente all'interno del baccello.
Avviene per seme o talea, generalmente in primavera. I semi vanno prima tenuti a bagno per diverse ore in acqua calda, poi interrati e, nel giro di 15/20 giorni, cominceranno a germinare.
Erythrina crista-galli L., 1767 (nome comune: eritrina o albero del corallo) è un albero della famiglia delle Fabacee (o Leguminose), originario di Argentina, Uruguay, Brasile, Bolivia e Paraguay.
In Sud America è indicato con molti nomi: in spagnolo, ceibo, seibo o bucaré (un nome più ambiguo, che si riferisce a molte specie del genere Erythrina); in portoghese, corticeira. In inglese è spesso indicato come cockspur coral tree (cockspur è il nome comunemente usato per indicare la Echinochloa crus-galli), mentre in Italia viene indicato come "albero di corallo".
L'Erythrina crista-galli è l'albero nazionale dell'Argentina e il suo fiore è l'emblema floreale di Argentina e Uruguay. È anche l'albero urbano ed ufficiale di Los Angeles (California).
Questa specie cresce nelle zone calde, dove le temperature scendono di poco sotto gli zero gradi e salgono fino ai quaranta. Spesso è piantato nei parchi urbani per i suoi brillanti fiori rossi.
Argentininė raudūnė arba gaidžio skiauterė (lot. Erythrina crista-galli, angl. Cockspur Coral Tree, vok. Südamerikanischen Korallenstrauch) – pupinių (Fabaceae) šeimos raudūnių (Erythrina) genties augalų rūšis.
Tai Argentinos ir Urugvajaus nacionalinis augalas. Lapai trilapiai, 10-15 cm ilgio, auga statmenai stiebo. Žiedai dideli, po keliasdešimt susitelkę ilgose kekėse, išaugančiose lapų pažastyse. Kekės gali būti iki 40 cm ilgio. Žieduose yra gausu nektaro. Žiedus apdulkina kolibriai.
Augalas kilęs iš Brazilijos ir Argentinos šiaurinių provincijų. Čia auga smėlėtose ir akmeningose savanose. Europoje ši rūšis auginama vazonuose.
Iš Argentininės raudūnės gaminamas raumenis atpalaiduojantis vaistas – eritroidinas.
Argentininė raudūnė arba gaidžio skiauterė (lot. Erythrina crista-galli, angl. Cockspur Coral Tree, vok. Südamerikanischen Korallenstrauch) – pupinių (Fabaceae) šeimos raudūnių (Erythrina) genties augalų rūšis.
Tai Argentinos ir Urugvajaus nacionalinis augalas. Lapai trilapiai, 10-15 cm ilgio, auga statmenai stiebo. Žiedai dideli, po keliasdešimt susitelkę ilgose kekėse, išaugančiose lapų pažastyse. Kekės gali būti iki 40 cm ilgio. Žieduose yra gausu nektaro. Žiedus apdulkina kolibriai.
Augalas kilęs iš Brazilijos ir Argentinos šiaurinių provincijų. Čia auga smėlėtose ir akmeningose savanose. Europoje ši rūšis auginama vazonuose.
Erythrina crista-galli is een soort koraalboom (Erythrina), een bloeiende plant uit de vlinderbloemenfamilie (Fabaceae). Erythrina crista-galli komt van nature voor in Argentinië, Uruguay, Brazilië en Paraguay. De soort wordt op grote schaal aangeplant als straat- en tuinboom in Californië (V.S.). Hij staat onder diverse namen bekend in Zuid-Amerika, zoals ceibo, seibo (Spaans), corticeira (Portugees) en bucaré. In het Engels wordt de boom de cockspur coral tree genoemd.
Erythrina crista-galli is een kleine boom, de omtrek van de stam gaat ongeveer tot 50 cm. Normaal gesproken groeit hij 5-8 m hoog, hoewel in de Argentijnse provincies Salta, Jujuy en Tucumán bomen zouden voorkomen van 10 m. De boom bloeit in de zomer, van oktober tot april in Zuid-Amerika en van april tot oktober in het noordelijk halfrond.
De bloem van de boom is de nationale bloem van Argentinië (sinds 23 december 1942) en Uruguay.
Deze soort groeit voornamelijk in galerijbossen langs waterlopen en in moerassen en waterrijke gebieden. In stedelijke omgevingen wordt hij vaak aangeplant in parken omwille van zijn heldere rode bloemen.
Erythrina crista-galli is een soort koraalboom (Erythrina), een bloeiende plant uit de vlinderbloemenfamilie (Fabaceae). Erythrina crista-galli komt van nature voor in Argentinië, Uruguay, Brazilië en Paraguay. De soort wordt op grote schaal aangeplant als straat- en tuinboom in Californië (V.S.). Hij staat onder diverse namen bekend in Zuid-Amerika, zoals ceibo, seibo (Spaans), corticeira (Portugees) en bucaré. In het Engels wordt de boom de cockspur coral tree genoemd.
Erythrina crista-galli is een kleine boom, de omtrek van de stam gaat ongeveer tot 50 cm. Normaal gesproken groeit hij 5-8 m hoog, hoewel in de Argentijnse provincies Salta, Jujuy en Tucumán bomen zouden voorkomen van 10 m. De boom bloeit in de zomer, van oktober tot april in Zuid-Amerika en van april tot oktober in het noordelijk halfrond.
De bloem van de boom is de nationale bloem van Argentinië (sinds 23 december 1942) en Uruguay.
Deze soort groeit voornamelijk in galerijbossen langs waterlopen en in moerassen en waterrijke gebieden. In stedelijke omgevingen wordt hij vaak aangeplant in parken omwille van zijn heldere rode bloemen.
Korallbusk (Erythrina crista-galli) er et blomstrende tre i erteblomstfamilien som hører hjemme i Argentina, Uruguay, Brasil og Paraguay. Treet blir brukt som prydbusk i andre land.
Treets blomster er nasjonalblomster både i Argentina og Uruguay. Det er også offisielt bytre i Los Angeles i California.
Korallbusken er et lite tre, som normalt bare blir 5-8 meter, men kan bli opptil 10 meter høyt. Treet blomstrer fra oktober til april i Sør-Amerika og fra april til oktober på den nordlige halvkula. Blomstene er rike på nektar.
Treet vokser langs elver, sumper og våtlandsområder.
Denne botanikkrelaterte artikkelen er foreløpig kort eller mangelfull, og du kan hjelpe Wikipedia ved å utvide den. Korallbusk (Erythrina crista-galli) er et blomstrende tre i erteblomstfamilien som hører hjemme i Argentina, Uruguay, Brasil og Paraguay. Treet blir brukt som prydbusk i andre land.
Treets blomster er nasjonalblomster både i Argentina og Uruguay. Det er også offisielt bytre i Los Angeles i California.
Korallbusken er et lite tre, som normalt bare blir 5-8 meter, men kan bli opptil 10 meter høyt. Treet blomstrer fra oktober til april i Sør-Amerika og fra april til oktober på den nordlige halvkula. Blomstene er rike på nektar.
Treet vokser langs elver, sumper og våtlandsområder.
Multimedia w Wikimedia Commons Erytryna grzebieniasta, koralodrzew koguci grzebień (Erythrina crista-galli) – gatunek rośliny z rodziny bobowatych[2], pochodzący z Ameryki Południowej, uprawiany w całej strefie tropikalnej i subtropikalnej. W niektórych częściach Australii zwalczany jako chwast[3]. Wytrzymuje spadki temperatury do – 5 °C.
W krajach o ciepłym klimacie roślina jest sadzona jako roślina ozdobna. Strefy mrozoodporności 8-10[4].
Erytryna grzebieniasta, koralodrzew koguci grzebień (Erythrina crista-galli) – gatunek rośliny z rodziny bobowatych, pochodzący z Ameryki Południowej, uprawiany w całej strefie tropikalnej i subtropikalnej. W niektórych częściach Australii zwalczany jako chwast. Wytrzymuje spadki temperatury do – 5 °C.
A corticeira (Erythrina crista-galli), também chamada eritrina-crista-de-galo, bico-de-papagaio, sapatinho-de-judeu, flor-de-coral, sanandu ou sananduva,[1] é uma árvore da família das leguminosas (Fabaceae), nativa do sul do Brasil, Argentina, Uruguai e Paraguai, podendo atingir 10 metros de altura. Tem um tronco tortuoso, folhas compostas, trifolioladas com folíolos glabros e flores vermelhas de cálice campanulado. O fruto é uma vagem com sementes semelhantes ao feijão. Pertence ao mesmo gênero científico que as demais espécies conhecidas como suinã ou mulungu.
Sanandu e sananduva são termos originários da língua tupi.[2][3]
Cacho de flores.
Flores em detalhe.
Copa florida.
Erythrina crista-galli - MHNT
Tem grande importância para o paisagismo, pois, quando florida, é extremamente ornamental. O que mais chama a atenção é que, durante a sua floração, as folhas caem. Alguns autores denominam essas plantas como sendo floríferas decíduas. Essa característica também ocorre em algumas outras espécies como o ipê e a cerejeira. A flor da corticeira é a flor nacional da Argentina e Uruguai.
Algumas espécies conhecidas popularmente como “corticeira” e "mulungu" são utilizadas medicinalmente devido à ação sedativa. [4] [5] [6] Estudos fitoquímicos utilizando vários órgãos dessas plantas, demostraram a presença de alcaloides, flavonoides, pterocarpanos e triterpenóides. Segundo Merlugo, várias espécies são encontradas no Brasil, dentre elas Erythrina falcata e Erythrina crista-galli e o extrato aquoso da E. falcata mostrou-se um potente hipotensor dose-dependente, podendo este efeito estar relacionado com a via dos receptores β-adrenérgicos. [7]
A corticeira (Erythrina crista-galli), também chamada eritrina-crista-de-galo, bico-de-papagaio, sapatinho-de-judeu, flor-de-coral, sanandu ou sananduva, é uma árvore da família das leguminosas (Fabaceae), nativa do sul do Brasil, Argentina, Uruguai e Paraguai, podendo atingir 10 metros de altura. Tem um tronco tortuoso, folhas compostas, trifolioladas com folíolos glabros e flores vermelhas de cálice campanulado. O fruto é uma vagem com sementes semelhantes ao feijão. Pertence ao mesmo gênero científico que as demais espécies conhecidas como suinã ou mulungu.
Батьківщина — центральний та північний схід Аргентини, Уругвай, східна Болівія, південна Бразилія, Парагвай. Зазвичай рослини цього виду ростуть у дикій природі у галерейних лісах на заплавних низинах і вздовж річок, а також на болотах і вологих землях. Насіння також може проростати на піщаних відмілинах річок, формуючи острови.
Erythrina crista-galli — невелике листопадне дерево. Стовбур здерев'янілий, має в середньому 50 см в діаметрі, висота 5-8 м. Окремі екземпляри досягають висоти 10 м, зрідка 20 м.
Гілки вкриті шипами. Листки еліптичні, перисті.
Коренева система стрижнева[en] з кореневими бульбочками[en], де живуть азот-фіксуючі бактерії. Бактерії співіснують з деревом у симбіозі, спрощуючи йому споживання азоту.
Рослина квітне улітку, у себе на батьківщині — з жовтня по квітень, а в північній півкулі — з квітня по жовтень. Квіти мають яскравий червоний колір, двобічно-симетричні, діаметром 3,5-5 см, зібрані у суцвіття китицями. Квітконос 1,6-3 см. Чашолисток червоного кольору. Чашечка 8-16 мм на 10-18 мм. Віночок метеликового типу, п'ятипелюстковий. Найбільша пелюстка знаходиться у нижній частині і має довжину 33-48 мм, крильця дуже малі і майже сховані чашолистком, ще дві рівні пелюстки зростаються уздовж свого нижнього краю, утворюючи човник (carina) довжиною 32-45 мм, що захищає репродуктивні органи рослини. Тичинок десять — одна вільна, а дев'ять зрослися своїми нитками в одну загальну пластинку, що облягає маточку. Гінецей монокарпний. Квіти багаті нектаром, який приваблює комах, що їх запилюють.
Плід — типовий біб. Стручок бурого кольору має довжину до 20 сантиметрів і містить 8-10 темно-коричневих насінин.
Erythrina crista-galli була відкрита Карлом Ліннеєм і описана у його роботі Mantissa Plantarum[es] 1: 99–100. 1767[1]
Erythrina: назва роду походить від erythros (грец. ερυθρος) — «червоний».
Назва виду crista-galli означає латиною гребінь півня.
У країнах, звідки рослина походить, вона також відома під народними назвами коралове дерево, сейбо, кортисейра, сеїбо, букаре, качимбо, гажито, санандува, суньянді тощо.
Надземні частини дерева можуть містити алкалоїди, тому їх вживання у їжу може зашкодити здоров'ю[6]. Рослина використовується як лікарська[7]. Медонос.
Широко використовується як декоративне дерево, яке висаджують у парках і вздовж вулиць не лише у Південній Америці, а й по всьому світу у країнах зі сприятливим кліматом (тропіки і субтропіки). В Україні Erythrina crista-galli можна побачити у Криму в парку біля Воронцовського палацу в Алупці.
Деревина Erythrina crista-galli легка (0,2 г/см³), пориста, неміцна і недовговічна, тому її промислове застосування обмежене. Може використовуватися для різьблення декоративних елементів і виготовлення деревної маси. В Аргентині з дерева сейбо роблять традиційний фольклорний музичний інструмент — бас-барабан бомбо легуеро.
У давнину квіти сейбо використовували для фарбування тканин[8], а кору — для гарбування шкіри[7].
Erythrina crista-galli займає помітне місце у культурі Південної Америки, в першу чергу Аргентини. У південноамериканському фольклорі існує легенда, що на сейбо перетворилася індіанська дівчина Анаї, яку конкістадори намагалися спалити живцем, прив'язавши до дерева[9]. Для індіанців це дерево є символом мужності та відваги[9].
Опитуванням, у якому взяло участь 20 тисяч осіб, Erythrina crista-galli була обрана національною квіткою Аргентини і затверджена у цьому статусі 23 грудня 1942 декретом уряду № 138.974/42[10]. Серед причин обрання саме цієї квітки у декреті було названо такі[11]:
22 листопада було названо Днем сейбо в Аргентині[11].
В Аргентині дерево сейбо часто висаджують біля навчальних закладів, військових частин та інших державних органів поряд з флагштоком з прапором як один з національних символів[9].
Також Erythrina crista-galli є національною квіткою Уругваю. Вона зображена на гербі уругвайського департаменту Трейнта-і-Трес. Національна партія Уругваю використовує білі квіти Erythrina crista–galli var. leucochlora як один з партійних символів[12][13]. Уругвайський композитор присвятив «Мілонгу[en] білого сейбо» (ісп. Milonga Ceibo Blanco) пам'яті партійного лідера Енріке Швенгеля Лусардо, який був відомий під псевдонімом Білий Сейбо.
Квіти
Бутони
Квітка
Стручки з насінням
Стручок з насінням
Насіння
Листя
Молода рослина
Дерево Erythrina crista-galli у Мар-дель-Платі
_leaves_in_Hyderabad,_AP_W_IMG_7742.jpg)
|accessdate= вимагає |url= (довідка) Vông mồng gà hay vông mào gà (danh pháp hai phần: Erythrina crista-galli) là một loài thực vật thuộc Họ Đậu. Đây là loài bản địa Argentina, Uruguay, Brazil và Paraguay. Đây là quốc mộc và quốc hoa của Argentina và cũng là quốc hoa của nước Uruguay. Nó được trồng trong vườn và đường phố ở nhiều quốc gia, đáng chú ý nhất ở bang California Hoa Kỳ. Vông mồng gà có gai như vông nem nhưng ít. Lá gồm 3 lá phụ màu lục tươi. Hoa màu đỏ thắm mọc thành chùm ở ngọn cành thay phiên nhau nở từ dưới lên trên.
Erythrina crista-galli - Museum specimen
Vông mồng gà hay vông mào gà (danh pháp hai phần: Erythrina crista-galli) là một loài thực vật thuộc Họ Đậu. Đây là loài bản địa Argentina, Uruguay, Brazil và Paraguay. Đây là quốc mộc và quốc hoa của Argentina và cũng là quốc hoa của nước Uruguay. Nó được trồng trong vườn và đường phố ở nhiều quốc gia, đáng chú ý nhất ở bang California Hoa Kỳ. Vông mồng gà có gai như vông nem nhưng ít. Lá gồm 3 lá phụ màu lục tươi. Hoa màu đỏ thắm mọc thành chùm ở ngọn cành thay phiên nhau nở từ dưới lên trên.
Эритри́на петуши́ный гре́бень (лат. Erythrina crista-galli) — вид цветковых растений рода Эритрина (Erythrina) семейства Бобовые (Fabaceae).
Небольшое дерево, обхват ствола — не более 50 см. Обычно оно достигает 5—8 м в высоту, хотя некоторые растения, например, в аргентинских провинциях Сальта, Жужуй и Тукуман, вырастают до 10 м.
Корень стержневой, с корневыми клубеньками, образованными азотфиксирующими бактериями. Бактерии живут в симбиозе с деревом, помогая растению усваивать азот, а в обмен получают необходимые органические вещества.
Ствол деревянистый, с неправильными колючими ветвями.
Цветение происходит летом, с октября по апрель в родной Южной Америке и с апреля по октябрь в северном полушарии. Красные цветки, собранные в соцветие кистевидного типа, пятичленные, с двусторонней симметрией. Чашелистики срастаются, образуя нечто вроде маленькой красной муфты. Венчик, подобно остальным бобовым, например, фасоли обыкновенной (Phaseolus vulgaris), мотылькового типа, но самый крупный лепесток находится в нижней части цветка. Два других лепестка, именуемые крыльями, настолько малы, что они почти полностью скрыты чашечкой. Наконец, два оставшихся лепестка иногда срастаются, формируя лодочку; так они защищают органы размножения.
Андроцей представлен 10 тычинками, одна из которых — свободная, 9 других срастаются в области тычиночных нитей. Гинецей состоит из единственного плодолистика, зажатого между тычинок, подобно ножу в ножнах.
Цветки богаты нектаром и опыляются насекомыми (энтомофилия), которым, чтобы добраться до нектара, приходится пролезть под лодочкой, где на них попадает пыльца.
Плод — сухой боб несколько сантиметров длиной, образовавшийся из единственного плодолистика, содержит 8—10 каштаново-коричневых бобовидных семян. Семядоли находятся под землёй до начала прорастания семени.
Родина — Аргентина, Уругвай, Бразилия, Парагвай, Боливия. В дикой природе произрастает в галерейных лесах, расположенных вдоль рек, болот и заболоченных мест. Также растёт в периодически затапливаемых местах, хорошо переносит переувлажнённыйе почвы.
Растение широко выращивается как садовое или парковое растение, особенно в Калифорнии (США), благодаря его красивым красным цветкам. Дерево привлекательно для птиц. Медонос.
Древесина непрочная, пористая, недолговечная, используется для мелких лесных поделок. Её плотность — всего лишь 0,2 г/см³.
Возможно использование растения для получения целлюлозы.
Кора дерева нашла своё применение в медицине — её добавляют в ванны для уменьшения боли от ревматизма. Содержащийся в ней алкалоид обладает болеутоляющими свойствами.
Эритрина петушиный гребень является национальным деревом Аргентины, а её цветок — национальным цветком Аргентины и Парагвая.
Эритри́на петуши́ный гре́бень (лат. Erythrina crista-galli) — вид цветковых растений рода Эритрина (Erythrina) семейства Бобовые (Fabaceae).
雞冠刺桐，又稱賽波樹（Ceibo），是豆科刺桐屬的小喬木。原產地為南美洲的阿根廷、烏拉圭、巴西與巴拉圭，現作為行道樹廣為種植。
樹幹周徑可達50公分粗。植株高度約5-8公尺，在某些地區，例如阿根廷的薩爾塔省、胡胡伊省與土庫曼省，可以生長至10公尺左右。
根為直根，根上有由固氮細菌所形成的根瘤，固氮菌會固定空氣中的氮素，供雞冠刺桐吸收使用，而雞冠刺桐則回報給這些細菌一些有機物質，二者形成共生的狀態。
雞冠刺桐在夏季開花，在南美洲的原生地區，開花期是由十月至次年的四月。而生長在北半球的雞冠刺桐，花期則是由四月至十月。花紅色，花為五數花，完全花，左右對稱，花序為總狀花序。花萼紅色，萼片合生，像一個小套管套在花冠的基部。花冠為蝶形花冠，有五片花瓣，分別稱為旗瓣、翼瓣與龍骨瓣。旗瓣一片，位於花冠的最外面，是五片花瓣中最大片的一片。翼瓣二片，很小片，隱藏在花萼裏，由外面看不到它的存在。龍骨瓣二片，偶而會部分結合在一起，有保護生殖器官的作用。雄花器由十支雄蕊組成，雄蕊分成二束，為二體雄蕊，其中一束只有一支雄蕊，另一束則由九支雄蕊組成，這九支雄蕊的花絲合生在一起。
果實為莢果，長度只有數公分長。種子栗棕色，圓柱狀，稀疏的分佈在果莢內。子葉為地下子葉，種子發芽後，子葉會殘留在地下，不會露出地面。
雞冠刺桐，又稱賽波樹（Ceibo），是豆科刺桐屬的小喬木。原產地為南美洲的阿根廷、烏拉圭、巴西與巴拉圭，現作為行道樹廣為種植。
樹幹周徑可達50公分粗。植株高度約5-8公尺，在某些地區，例如阿根廷的薩爾塔省、胡胡伊省與土庫曼省，可以生長至10公尺左右。
根為直根，根上有由固氮細菌所形成的根瘤，固氮菌會固定空氣中的氮素，供雞冠刺桐吸收使用，而雞冠刺桐則回報給這些細菌一些有機物質，二者形成共生的狀態。
雞冠刺桐在夏季開花，在南美洲的原生地區，開花期是由十月至次年的四月。而生長在北半球的雞冠刺桐，花期則是由四月至十月。花紅色，花為五數花，完全花，左右對稱，花序為總狀花序。花萼紅色，萼片合生，像一個小套管套在花冠的基部。花冠為蝶形花冠，有五片花瓣，分別稱為旗瓣、翼瓣與龍骨瓣。旗瓣一片，位於花冠的最外面，是五片花瓣中最大片的一片。翼瓣二片，很小片，隱藏在花萼裏，由外面看不到它的存在。龍骨瓣二片，偶而會部分結合在一起，有保護生殖器官的作用。雄花器由十支雄蕊組成，雄蕊分成二束，為二體雄蕊，其中一束只有一支雄蕊，另一束則由九支雄蕊組成，這九支雄蕊的花絲合生在一起。
果實為莢果，長度只有數公分長。種子栗棕色，圓柱狀，稀疏的分佈在果莢內。子葉為地下子葉，種子發芽後，子葉會殘留在地下，不會露出地面。
アメリカデイゴ（亜米利加梯梧、学名：Erythrina crista-galli）とはマメ科の落葉低木。和名はカイコウズ（海紅豆）。カイコウズの名はあまり使われず、アメリカデイゴと呼ばれることが多い。また、「アメリカデイコ」と「コ」が濁らないこともある。
南アメリカ原産の落葉低木。日本では庭木として使われる。寒さに弱いため関東以南で栽培可能。花期は6～9月頃で赤い花を咲かせる。また、鹿児島県の県木であり、アルゼンチン、ウルグアイの国花である。
この項目は、植物に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（プロジェクト:植物／Portal:植物）。 
_leaves_in_Hyderabad,_AP_W_IMG_7742.jpg)
