Mediterranean region (Alexandria) and Sinai (Sadd Rawaf'aa).
Central and eastern Europe, Egypt, southwest Asia, Siberia.
Annual.
Artemisia scoparia ye una especie del xéneru Artemisia, perteneciente a la familia Asteraceae. En chinu mandarín conozse como Chén Yin (tradicional:茵陳) y ye importante na medicina tradicional china, onde se considera intercambiable con Artemisia capillaris. El so polen puede ser alergénico.[1]
Artemisia scoparia describióse por Waldst. & Kit. y espublizóse en Descriptiones et Icones Plantarum Rariorum Hungariae 1: 66, pl. 65. 1802.[5][6]
Hai dos teoríes na etimoloxía de Artemisia: según la primera, debe'l so nome a Artumisa, hermana ximielga de Apolo y diosa griega de la caza y de les virtúes curatibles, especialmente de los embaranzos y los partos . Según la segunda teoría, el xéneru foi dau n'honor a Artemisia II, hermana y muyer de Mausolo, rei de la Caria, 353-352 e.C., que reinó dempués de la muerte del soberanu. N'el so homenaxe alzóse'l Mausoléu de Halicarnaso, una de les siete maravíes del mundu. Yera esperta en botánica y en medicina.[7]
scoparia: epítetu llatín que significa "como escoba".[8]
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Botánica, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. Artemisia scoparia ye una especie del xéneru Artemisia, perteneciente a la familia Asteraceae. En chinu mandarín conozse como Chén Yin (tradicional:茵陳) y ye importante na medicina tradicional china, onde se considera intercambiable con Artemisia capillaris. El so polen puede ser alergénico.
Artemisia scoparia (lat. Artemisia scoparia) — mürəkkəbçiçəklilər fəsiləsinin yovşan cinsinə aid bitki növü.
İkiləpəlilər ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin. Artemisia scoparia (lat. Artemisia scoparia) — mürəkkəbçiçəklilər fəsiləsinin yovşan cinsinə aid bitki növü.
Pelyněk metlatý (Artemisia scoparia) je suchomilná aromatická bylina která z české přírody pomalu mizí. Je to jeden z více než 500 druhů rodu pelyněk.
Za původní druh je pelyněk metlatý považován v oblasti od Střední Evropy (Česká republika, Polsko, Rakousko, Maďarsko) přes Východní Evropu (Rumunsko, Ukrajina, Bělorusko, Litva), Rusko, Střední Asii, Mongolsko a Čínu až do Koreje; jižním směrem pak na Blízkém východě a v Saúdské Arábii. Ve Francii, Německu a Dánsku se vyskytuje pravděpodobně jako zavlečený druh. Česká republika se nachází na západním okraji jeho souvislého areálu.
V Česku se vyskytuje jen vzácně, převážná část jeho lokalit leží v termofytiku a nižším mezofytiku. Potřebuje suchá výslunná místa, preferuje bazické podklady jako vápenec, amfibolit nebo čedič. Roste na mělkých vysychavých půdách s dostatkem minerálních živin i dusíku, ve sprašovitých půdách, ruderalizovaných písčinách, na skalních terasách, v kamenolomech, ve štěrbinách starých zdí a na travnatých kamenitých svazích a mezích.
Aromatická jednoletá nebo dvouletá bylina obvykle s jednou, 30 až 80 cm vysokou lodyhou. Ta je přímá, od báze silně rozvětvená, červenofialově naběhlá a vyrůstá z vřetenovitého kořene. Přízemní listy v růžici a spodní lodyžní s řapíky mají eliptické nebo podlouhle čepele, 2 až 7 cm dlouhé a 1 až 5 cm široké, které bývají dvoj až trojnásobně peřenosečné; v době kvetení tyto listy již opadávají. Střední a horní listy jsou bez řapíku, bývají obdobně dělené jako spodní a směrem vzhůru se zmenšují. Úkrojky listů rostoucí ve třech až čtyřech párech jsou zakřivené, 4 až 8 mm dlouhé a 0,2 až 0,3 mm široké. Listy jsou v mládí šedavě pavučinaté a později olysávají, po rozemnutí vydávají silné aroma.
Na lodyze a větvích vyrůstají v bohaté, 20 až 50 cm dlouhé latě hroznovitě uspořádané, krátce stopkaté kulovité úbory velké asi 2 mm. Obsahují načervenalé květy, uprostřed čtyři až deset oboupohlavných s úzkou nálevkovitou korunou a po okraji pět až sedm samičích s nitkovitou korunou. Zákrov úboru je kulovitý nebo vejčitý.
Drobné květy kvetou v srpnu až říjnu, opyluje je hmyz a vítr. Plody jsou hnědě zbarvené válcovité nebo obvejčité nažky dlouhé do 1 mm. Ploidie druhu je 2n = 16.
Rostlina obsahuje mnohé látky, jako např. silice, flavonoidy, kumarin, α-pinen, β-pinen, cineol, thujon, karvon, myrcen, skoparon, skopoletin, thujol atd. Má účinky anticholesterolemické, antiseptické, antibakteriální, močopudné, antipyretické, vazodilatační a další. Je také vhodná k léčbě žloutenky, hepatidy a zánětu žlučníku. Používá se v čajových směsích jako žlučopudná rostlina.
V zemích Střední Evropy se množství míst na kterých pelyněk metlatý roste neustále snižuje a je za ohroženou rostlinu považován jak v ČR, tak i v Maďarsku a Rakousku. V Česku sice není chráněn zákonem, je však v „Červeného seznamu cévnatých rostlin České republiky z roku 2012“ řazen mezi kriticky ohrožené druhy (C1t).[1][2][3][4][5][6]
Obrázky, zvuky či videa k tématu pelyněk metlatý ve Wikimedia Commons
Pelyněk metlatý (Artemisia scoparia) je suchomilná aromatická bylina která z české přírody pomalu mizí. Je to jeden z více než 500 druhů rodu pelyněk.
Der Besen-Beifuß (Artemisia scoparia) ist eine Pflanzenart aus der Familie der Korbblütler (Asteraceae). Er kommt von Mitteleuropa bis nach Ostasien vor.
Der Besen-Beifuß wächst als ein- bis zweijährige oder ausdauernde, krautige Pflanze, die eine Wuchshöhe von 40 bis 90 (bis 130) Zentimetern erreichen kann. Von einem Rhizom gehen ein oder mehrere, am Grund holzige Stängel ab. Die meist unbehaarten Stängel sind purpur-braun gefärbt und vom Grund an reich verzweigt. Die im unteren Stängelbereich stehenden, zwei- oder dreifach fiederteiligen Laubblätter besitzen einen 1,5 bis 4 Zentimeter langen Blattstiel und eine 1,5 bis 7 Zentimeter lange und 1 bis 5 Zentimeter breite, länglich-eiförmige, kreisförmig-eiförmige bis elliptische Blattspreite. Die ein- oder zweifach fiederteiligen, kurz gestielten bis ungestielten Blätter im mittleren und oberen Stängelbereich sind 1 bis 2 Zentimeter lang und 0,5 bis 1,5 Zentimeter breit, länglich bis länglich-eiförmig oder fadenförmig und am Grund geöhrt. Alle Blätter sind grau bis gelblich behaart, verkahlen jedoch mit zunehmendem Alter. Sie verströmen einen starken Geruch.[1][2]
Die Blütezeit des Besen-Beifuß erstreckt sich zumindest in China von Juli bis Oktober. Die Früchte reifen zur selben Zeit. Der 20 bis 50 Zentimeter lange und 10 bis 35 Zentimeter breite, rispenförmige Gesamtblütenstand besteht aus vielen kleinen, kurz gestielten oder ungestielten, länglich-kugeligen gelben Körben. Die Hülle ist fast kugelig bis selten eiförmig mit einem Durchmesser von 1 bis 2 Millimetern. Jeder Korb hat außen fünf bis sieben weibliche und in der Mitte vier bis zehn männliche Röhrenblüten. Die braunen Achänen sind rund 0,8 Millimeter lang und verkehrt-eiförmig bis länglich.[1][2]
Die Chromosomenzahl beträgt 16, 18 oder 36.[1]
Das natürliche Verbreitungsgebiet des Besen-Beifuß erstreckt sich von Mitteleuropa über Süd- und Südosteuropa bis nach Thailand, China, die Koreanische Halbinsel und Honshū. Weitere Vorkommen gibt es in Ägypten.[3][1]
In Österreich tritt die Art besonders im pannonischen Gebiet selten bis sehr selten auf Trockenrasen, trockenen Rainen, Brachen und Ruderalstellen der collinen Höhenstufe auf. Die Vorkommen erstrecken sich auf die Bundesländer Wien, Niederösterreich, das Burgenland und Oberösterreich, unbeständige Vorkommen sind aus der Steiermark, Kärnten und Salzburg bekannt. Die Art gilt in Österreich als stark gefährdet.[4]
Der Besen-Beifuß gedeiht zumindest in China bis in Höhenlagen von 3200 Metern. Er wächst hauptsächlich in Steppen, auf Hängen, an Wald- und Wüstenrändern, entlang von Wegen sowie in ausgetrockneten Flussbetten.[1]
Die Erstbeschreibung als Artemisia scoparia erfolgte 1802 durch Franz Adam von Waldstein und Pál Kitaibel.[5] Weitere Synonyme für Artemisia scoparia Waldst. & Kit. sind Artemisia capillaris var. scoparia (Waldst. & Kit.) Pamp., Oligosporus scoparius (Waldst. & Kit.) Less. und Oligosporus scoparius (Waldst. & Kit.) Poljakov.[6]
Der essbare Besen-Beifuß findet Anwendung in der traditionellen chinesischen Medizin.[7] Er hat eine harntreibende und entgiftende Wirkung und soll gegen Ohrenschmerzen helfen. Der Rauch der verbrannten Zweige soll die Heilung von Verbrennungen beschleunigen. Weiterhin soll die Art ein gutes Futter für Ziegen sein und sie wird gelegentlich als Zierpflanze angebaut.[3][2][1]
Der Besen-Beifuß (Artemisia scoparia) ist eine Pflanzenart aus der Familie der Korbblütler (Asteraceae). Er kommt von Mitteleuropa bis nach Ostasien vor.
Бүргөн (лат. Artemisia scoparia) - өсүмдүктөрдүн татаал гүлдүүлөр тукумундагы шыбак уруучасынын түрү.
Бир же эки жылдык чөп. Сабагынын бийиктиги 30-90 см. Жалбырактары татаал, жетиле элегинде түктүү. Жер бетинде, көбүнчө Европа, Азияда, ошондой эле Кыргызстандын дыйканчылык зонасында кеңири таралган. Бүргөндүн жер үстүндөгү бөлүгүндө 0, 09-1, 1% эфир майы бар.
Бүргөн (лат. Artemisia scoparia) - өсүмдүктөрдүн татаал гүлдүүлөр тукумундагы шыбак уруучасынын түрү.
Бир же эки жылдык чөп. Сабагынын бийиктиги 30-90 см. Жалбырактары татаал, жетиле элегинде түктүү. Жер бетинде, көбүнчө Европа, Азияда, ошондой эле Кыргызстандын дыйканчылык зонасында кеңири таралган. Бүргөндүн жер үстүндөгү бөлүгүндө 0, 09-1, 1% эфир майы бар.
Artemisia scoparia is a Eurasian species in the genus Artemisia, in the sunflower family. It is widespread across much of Eurasia from France to Japan, including China, India, Russia, Germany, Poland, central + southwest Asia, etc.[4][5]
The English common name of Artemisia scoparia is virgate wormwood,[6] capillary wormwood,[6] or redstem wormwood. In Mandarin Chinese it is known as yīn chén (Traditional: 茵陳) and it is an important traditional Chinese medicine,[7] and is considered interchangeable with Artemisia capillaris for that purpose. Its pollen can be allergenic.[8]
Artemisia scoparia is a Eurasian species in the genus Artemisia, in the sunflower family. It is widespread across much of Eurasia from France to Japan, including China, India, Russia, Germany, Poland, central + southwest Asia, etc.
The English common name of Artemisia scoparia is virgate wormwood, capillary wormwood, or redstem wormwood. In Mandarin Chinese it is known as yīn chén (Traditional: 茵陳) and it is an important traditional Chinese medicine, and is considered interchangeable with Artemisia capillaris for that purpose. Its pollen can be allergenic.
Artemisia scoparia es una especie del género Artemisia, perteneciente a la familia Asteraceae. En chino mandarín se conoce como Chén Yin (tradicional:茵陳) y es importante en la medicina tradicional china, donde se considera intercambiable con Artemisia capillaris.[1] Su polen puede ser alergénico.[2]
Artemisia scoparia fue descrita por Waldst. & Kit. y publicado en Descriptiones et Icones Plantarum Rariorum Hungariae 1: 66, pl. 65. 1802.[6][7]
Hay dos teorías en la etimología de Artemisia: según la primera, debe su nombre a Artemisa, hermana gemela de Apolo y diosa griega de la caza y de las virtudes curativas, especialmente de los embarazos y los partos . Según la segunda teoría, el género fue otorgado en honor a Artemisia II, hermana y mujer de Mausolo, rey de la Caria, 353-352 a. C., que reinó después de la muerte del soberano. En su homenaje se erigió el Mausoleo de Halicarnaso, una de las siete maravillas del mundo. Era experta en botánica y en medicina.[8]
scoparia: epíteto latíno que significa "como escoba".[9]
Artemisia scoparia es una especie del género Artemisia, perteneciente a la familia Asteraceae. En chino mandarín se conoce como Chén Yin (tradicional:茵陳) y es importante en la medicina tradicional china, donde se considera intercambiable con Artemisia capillaris. Su polen puede ser alergénico.
Siromaruna (Artemisia scoparia) on marunoihin kuuluva mykerökukkaiskasvi, jota esiintyy Euroopassa ja Länsi-Aasiassa.
Siromaruna on kuten ketomarunan (Artemisia campestris) campestris-alalaji, mutta kaksivuotinen, sillä on yksi hennompi varsi vielä kapeammat lehtiliuskat ja kukkiessa selvästi nuokkuvat mykeröt.
Siromaruna (Artemisia scoparia) on marunoihin kuuluva mykerökukkaiskasvi, jota esiintyy Euroopassa ja Länsi-Aasiassa.
Siromaruna on kuten ketomarunan (Artemisia campestris) campestris-alalaji, mutta kaksivuotinen, sillä on yksi hennompi varsi vielä kapeammat lehtiliuskat ja kukkiessa selvästi nuokkuvat mykeröt.
Вікісховище: Artemisia scoparia 
Віківиди: Artemisia scoparia 
EOL: 483339 IPNI: 180092-1 
ITIS: 506833 
NCBI: 72351 Полин віничний (Artemisia scoparia) — вид трав'янистих рослин родини айстрових (Asteraceae).
Широко поширена степова рослина. Ареал займає східні і південні райони України, Росію, Кавказ, Середню Азію, Малу Азію, Іран, Афганістан, Монголію, Китай, Корею, Японію. Зростає на легких піщаних і супіщаних ґрунтах, по берегах річок, на полях, пасовищах, на степових луках з солончаковими грунтами, на щебнистих схилах. Нерідко утворює великі зарості, особливо в степових і напівпустельних південних районах.
Однорічна або дворічна рослина. Перисто-розсічене листя з вузькими лінійно-ланцетними або ниткоподібними часточками, в молодому віці опушене, пізніше — голе. Має дерев'янисте кореневище, від якого відходять безліч відростків і пагонів. Квітконосні стебла висхідні або прямостоячі, 30-60 см завдовжки, бурі, біля основи здеревілі. Квітки жовті або червонуваті, в яйцевидних пониклих кошиках, які утворюють кисть. Крайові квітки маткові, ниткоподібно-трубчасті, двузубчаті; середні — двостатеві, трубчасті, п'ятизубчаті. Цвіте з кінця липня до пізньої осені. Плід — сім'янка.
У рослині встановлено наявність різних елементів, зокрема таких рідкісних, як титан і гелій. Зміст смол в наземній частини 4,35-5,57 %, в коренях — 1,08-1,37 %, квітках — 7,91 %. Вся рослина містить також органічні кислоти: лимонну, яблучну, щавлеву, оцтову, пропіонову і валеріанову; дубильні речовини (в траві 3,61-4,74 %, в коренях 2-2,5 %), що відносяться до пірогалової групи. Крім того, наземна частина рослини містить ефірну олію, максимальне накопичення якої спостерігається в фазу цвітіння (до 0,96 %).
У народній медицині водний настій трави застосовують при порушеннях менструального циклу і як протиглисний. З цими ж цілями призначають відвар полину, а також використовують як жовчогінний, для поліпшення травлення, при печії, кашлі, неврастенії, епілепсії, головного болю, застуді, ревматизмі.
Рослина популярна в китайській, тибетській і індійській медицині як антимікробний, сечогінний, жарознижуючий і протизастудний засіб, при захворюваннях органів дихання і як відхаркувальний.
У офіційній медицині застосовується препарат артемізол на основі полину віничного, що застосовується як спазмолітичний засіб при жовчно-кам'яній хворобі.
У кулінарії європейських країн і США цей вид полину використовують в сушеному вигляді в невеликих дозах (на кінчику ножа): приправляють смажене м'ясо за 1-2 хв до готовності. Найчастіше рослину використовують для ароматизації маринаду, в якому витримують м'ясо перед смаженням або тушенням. Полином приправляють м'ясні фарші, додають до картопляних або цибульних супів, капусти, шпинату.
Це незавершена стаття про Айстрові.Полин віничний (Artemisia scoparia) — вид трав'янистих рослин родини айстрових (Asteraceae).
Artemisia scoparia là một loài thực vật có hoa trong họ Cúc. Loài này được Waldst. & Kitam. mô tả khoa học đầu tiên năm 1801.[1]
Artemisia scoparia là một loài thực vật có hoa trong họ Cúc. Loài này được Waldst. & Kitam. mô tả khoa học đầu tiên năm 1801.
Artemisia scoparia Waldst. & Kit., 1801
Синонимы
Полы́нь ве́ничная, или Полынь мете́льчатая (лат. Artemísia scopária) — вид одно- или двулетних растений травянистых растений рода Полынь (Artemisia) семейства Астровые (Asteraceae).
Произрастает в Центральной и Восточной Европе, Египте, умеренном климате Азии. На территории России встречается повсеместно.
Растет как сорняк на открытых местах.
Стебли одиночные, реже по два — три, прямые, высотой 30—70 см, вначале опушённые, позднее голые, красновато-фиолетовые или бурые, сильно ветвистые.
Листья развитые, почти голые, дважды- или триждыперисто-рассечённые на линейно-ланцетовидные сегменты; нижние листья черешковые, во время цветения опадающие; средние и верхние — сидячие, длиной до 4 см, с узко-линейными дольками.
Цветки трубчатые. Корзинки мелкие, длиной 1,5—2 мм, широкояйцевидные, отклонённые, собраны в односторонние кисти, образующие пирамидальную метёлку.
Цветёт в июле—августе. Плоды созревают в ноябре.
В надземной части содержатся эфирное масло, следы алкалоидов, дубильные и горькие вещества, смолы, органические кислоты, лактон скопарон; в семенах — 4,4 % жирного масла.
В состав эфирного масла входят пинен, мирицен, альдегиды, кетоны, фенолы, апиол.
Надземную часть полыни метельчатой в период цветения используют для получения эфирного масла, применяемое для отдушки парфюмерных изделий.
Сухое растение используют как пряность, в виноделии и ликёро-водочной промышленности.
В прошлом из эфирного масла производили препарат «Артемизол», применявшийся при мочекаменной болезни[2].
В народной медицине надземную часть употребляли при аменорее, эпилепсии, как противоглистное, при ушибах.
Из полыни метельчатой делают веники, метёлки[2].
Иногда используют в качестве декоративного растения.
На пастбище и в сене поедается овцами. Малоценное кормовое растение.
Полынь веничная входит в род Полынь (Artemisia) семейства Астровые (Asteraceae) порядка Астроцветные (Asterales)
Полы́нь ве́ничная, или Полынь мете́льчатая (лат. Artemísia scopária) — вид одно- или двулетних растений травянистых растений рода Полынь (Artemisia) семейства Астровые (Asteraceae).
猪毛蒿（学名：Artemisia scoparia）为菊科蒿属的植物。分布于匈牙利、印度、欧洲、日本、巴基斯坦、俄罗斯、朝鲜、土耳其、伊朗、阿富汗以及中国大陆遍及全国等地，生长于海拔2,800米至4,000米的地区，一般生长在路旁、黄土高原、林缘、荒漠边缘地区都有、草原、半干旱、半温润地区的山坡和局部地区构成植物群落的优势种，目前尚未由人工引种栽培。
石茵陈、山茵陈、西茵陈、北茵陈（本草纲目），野同蒿、白蒿（救荒本草、植物名实图考），扫帚艾（广州植物志），土茵陈（南方省区俗称）、东北茵陈蒿（东北、华北省区俗称），滨蒿（西北省区俗称），白头蒿（河北），香蒿（河北陕西），臭蒿（河北、内蒙古），米蒿（内蒙古），棉蒿、沙蒿（山西），白毛蒿、灰毛蒿、毛滨蒿（吉林），黄蒿（内蒙古、黑龙江、吉林），小白蒿（陕西），迎春蒿、黄毛蒿（甘肃），白茵陈、白青蒿同、毛毛蒿（四川），绒蒿（广西），“阿各弄”、“伊麻干-沙里尔日”、“雅曼-沙里尔日”（蒙语名），“亚布泉”（维吾尔语名），“阿仲”（四川西部藏语名），“察尔旺”（青海藏语名）
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 猪毛蒿（学名：Artemisia scoparia）为菊科蒿属的植物。分布于匈牙利、印度、欧洲、日本、巴基斯坦、俄罗斯、朝鲜、土耳其、伊朗、阿富汗以及中国大陆遍及全国等地，生长于海拔2,800米至4,000米的地区，一般生长在路旁、黄土高原、林缘、荒漠边缘地区都有、草原、半干旱、半温润地区的山坡和局部地区构成植物群落的优势种，目前尚未由人工引种栽培。
ハマヨモギ(Artemisia scoparia)は、ヨモギ属の種である。英語ではredstem wormwood、中国語では茵陳として知られている。中国では伝統的な薬品であり、Artemisia capillarisと互換性があると考えられている。花粉はアレルギー性である。
この項目は、植物に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（プロジェクト:植物／Portal:植物）。 
.jpg)
