Rickettsiaceae és una família de bacteris, que inclou el gènere Rickettsia. Molts dels patògens humans pertanyen al gènere Rickettsia. Passen part del seu cicle vital en els cossos dels artròpodes com per exemple les paparres i els polls, i es transmeten als humans o altres mamífers per les mossegades i els excrements dels artròpodes. Rickettsia rickettsii es considera l'organisme infecciós arquetípic del grup.
Die Rickettsiaceae bilden eine Familie innerhalb der Alphaproteobacteria und bestehen aus den zwei Gattungen Rickettsia und Orientia. Alle Arten sind gramnegativ und benötigen Sauerstoff (aerob). Die Zellen der verschiedenen Arten sind sehr klein (0,3 bis 0,5 × 0,8 bis 2 μm) und stäbchenförmig oder auch kokkoid. Sie besitzen eine typische Bakterienzellwand und tragen keine Geißeln.
Alle Arten sind obligat intrazelluläre Parasiten, sie können nur innerhalb der Wirtszellen überleben. Sie sind Verursacher zahlreicher Krankheiten bei Menschen und Tieren. Als Vektoren (Überträger) dienen hauptsächlich Arthropoden (z. B. verschiedene Zecken, Flöhe, Milben, Läuse). Eine freie Kultivierung auf Nährboden ist bisher nicht gelungen, sie werden innerhalb von biologischen Gewebe, d. h. in Eukaryoten-Zellen gezüchtet.
Der Familie Rickettsiaceae werden aktuell (Januar 2013) zwei Gattungen, Rickettsia und Orientia zugeordnet[1].
Aus medizinischer Sicht werden die Rickettsiaceae in drei Gruppen aufgeteilt:
Es gilt zu beachten, dass die Systematik der Bakterien sich ständig im Fluss befindet. So findet man mehrere Varianten der Systematik dieser Familie. Die ursprünglich zu dieser Familie gestellte Gattung Wolbachia (s.h. weiter unten) kann man bei der Familie Anaplasmataceae finden oder aber auch in der Tribus Wolbachieae, die weiterhin zu der Familie Rickettsiaceae gestellt wird[2].
Die ursprünglich Rickettsia tsutsugamushi genannte Art wurde von der Gattung Rickettsia getrennt und in die eigene Gattung Orientia gestellt. Das oft tödlich wirkende Tsutsugamushi-Fieber (englisch: Scrub typhus) tritt häufig in Asien und Australien auf. Als Überträger dienen Milben der Gattung Neotrombicula (Syn.: Trombicula).
Früher wurde Rickettsiaceae in drei Tribus aufgeteilt[3]:
Die Gattungen der Ehrlicheae und die Gattung Wolbachia wurden zu der Familie Anaplasmataceae gezählt. Coxiella und Rickettsiella wurden vollständig umgeordnet und zu der Familie Coxiellaceae innerhalb der Klasse Gammaproteobacteria gestellt. Die Arten von Rochalimaea werden nun der Gattung Bartonella (Bartonellaceae) zugeordnet.
In der Vergangenheit wurden alle intrazellulär lebenden Bakterien den Rickettsiaceae zugeteilt (Rickettsien). Aufgrund von 16S-RNA Analysen wurde diese systematische Einteilung jedoch unhaltbar.
Die Art Rickettsia prowazekii ist von besonderen Interesse der Endosymbiontentheorie in Bezug auf die Mitochondrien. Das Genom von Rickettsia prowazekii wurde vollständig sequenziert und weist sehr starke Übereinstimmungen mit der mitochondrialen DNA auf. Ob der ursprüngliche Endosymbiont tatsächlich von den Rickettsien abstammt, ist allerdings ungeklärt. Das Genom von Rickettsia prowazekii wie auch das in den Mitochondrien zu findende Genom ist sehr klein. Beide sind in den Milliarden Jahren der Evolution vermutlich geschrumpft, wodurch auch eine starke Ähnlichkeit der Genstruktur keine klare Aussage zulässt.
Die Rickettsiaceae bilden eine Familie innerhalb der Alphaproteobacteria und bestehen aus den zwei Gattungen Rickettsia und Orientia. Alle Arten sind gramnegativ und benötigen Sauerstoff (aerob). Die Zellen der verschiedenen Arten sind sehr klein (0,3 bis 0,5 × 0,8 bis 2 μm) und stäbchenförmig oder auch kokkoid. Sie besitzen eine typische Bakterienzellwand und tragen keine Geißeln.
The Rickettsiaceae are a family of bacteria. The genus Rickettsia is the most prominent genus within the family. The bacteria that eventually formed the mitochondrion (an organelle in eukaryotic cells) is believed to have originated from this family. Most human pathogens in this family are in genus Rickettsia. They spend part of their lifecycle in the bodies of arthropods such as ticks or lice, and are then transmitted to humans or other mammals by the bite of the arthropod. It contains Gram-negative bacteria, very sensitive to environmental exposure, thus is adapted to obligate intracellular infection. Rickettsia rickettsii is considered the prototypical infectious organism in the group.
Comparative genomic analysis has identified three proteins, RP030, RP187 and RP192, which are uniquely found in members of the family Rickettsiaceae and serve as molecular markers for this family.[2] In addition, conserved signature indels in a number of proteins including a four-amino-acid insert in transcription repair coupling factor Mfd, a 10-amino-acid insert in ribosomal protein L19, one-amino-acid inserts each in the FtsZ protein and the major sigma factor 70, and a one-amino-acid deletion in exonuclease VII protein that are specific for the Rickettsiaceae species have been identified.[3]
Schematic ribosomal RNA phylogeny of Alphaproteobacteria Magnetococcidae Caulobacteridae Rhodospirillales, Sphingomonadales,
Rhodobacteraceae, Hyphomicrobiales, etc.
Subgroups Ib, II, IIIa, IIIb, IV and V
Rickettsiales Anaplasmataceae Midichloriaceae Rickettsiaceae The cladogram of Rickettsidae has been inferred by Ferla et al. [4] from the comparison of 16S + 23S ribosomal RNA sequences.The Rickettsiaceae are a family of bacteria. The genus Rickettsia is the most prominent genus within the family. The bacteria that eventually formed the mitochondrion (an organelle in eukaryotic cells) is believed to have originated from this family. Most human pathogens in this family are in genus Rickettsia. They spend part of their lifecycle in the bodies of arthropods such as ticks or lice, and are then transmitted to humans or other mammals by the bite of the arthropod. It contains Gram-negative bacteria, very sensitive to environmental exposure, thus is adapted to obligate intracellular infection. Rickettsia rickettsii is considered the prototypical infectious organism in the group.
Las Rickettsiaceae son una familia de bacterias que actúan como parásitos intracelulares obligados, especialmente en animales, incluyendo a las más notables del género Rickettsia.
Datos: Q1975198
Multimedia:
Especies: Rickettsiaceae
Rickettsiaceae on bakterite sugukond.
Sugukond Rickettsiaceae jagatakse osade autorite kaudu järgmisteks triibusteks:
Sugukond Rickettsiaceae klassifitseritakse järgmisteks bakteriperekondadeks:
As Rickettsiáceas (Rickettsiaceae) son unha familia de bacterias gramnegativas adaptadas a unha vida como parasitos intracelulares obrigados, entre as que están as bacterias do xénero Rickettsia, que orixinan enfermidades en humanos [1] As Rickettsiaceae pertencen á orde Rickettsiales xunto coa familia Anaplasmataceae. Comprende os xéneros Rickettsia, Orientia e Wolbachia (este último é clasificado como anaplasmatácea nalgunhas árbores filoxenéticas, ver Rickettsiales).
A maioría dos patóxenos desta familia teñen un ciclo de vida no que pasan unha parte en artrópodos como as carrachas, os piollos e as pulgas, e outra parte en mamíferos, como o home, onde producen enfermidades transmitidas pola picadura do artrópodo. Rickettsia rickettsii considérase o organismo infeccioso prototípico do grupo, que produce a febre das Montañas Rochosas transmitida por carrachas. Son tamén importantes a Rickettsia prowazekii, que produce o tifo exantemático epidémico transmitido por piollos, e a Rickettsia typhi, que produce o tifo murino, transmitido por pulgas. A especie Orientia tsutsugamushi produce a febre de tsutsugamushi (antes estaba clasificada no xénero Rickettsia).
As análises xenómicas comparativas identificaron 3 proteínas, RP030, RP187 e RP192, que só se atopan nos membros da familia Rickettsiaceae e serven como marcadores moleculares para esta familia.[2] Ademais, son específicos para as especies de Rickettsiaceae identificadas varios indeis sinatura conservados en varias proteínas como unha inserción de 4 aminoácidos no factor de acoplamento de reparación da transcrición Mfd, unha inserción de 10 aminoácidos na proteína ribosómica L19, unha inserción de 1 aminoácido na proteína FtsZ e no factor sigma 70 maior, e unha deleción de 1 aminoácido na exonuclease VII.[3]
As Rickettsiáceas (Rickettsiaceae) son unha familia de bacterias gramnegativas adaptadas a unha vida como parasitos intracelulares obrigados, entre as que están as bacterias do xénero Rickettsia, que orixinan enfermidades en humanos As Rickettsiaceae pertencen á orde Rickettsiales xunto coa familia Anaplasmataceae. Comprende os xéneros Rickettsia, Orientia e Wolbachia (este último é clasificado como anaplasmatácea nalgunhas árbores filoxenéticas, ver Rickettsiales).
A maioría dos patóxenos desta familia teñen un ciclo de vida no que pasan unha parte en artrópodos como as carrachas, os piollos e as pulgas, e outra parte en mamíferos, como o home, onde producen enfermidades transmitidas pola picadura do artrópodo. Rickettsia rickettsii considérase o organismo infeccioso prototípico do grupo, que produce a febre das Montañas Rochosas transmitida por carrachas. Son tamén importantes a Rickettsia prowazekii, que produce o tifo exantemático epidémico transmitido por piollos, e a Rickettsia typhi, que produce o tifo murino, transmitido por pulgas. A especie Orientia tsutsugamushi produce a febre de tsutsugamushi (antes estaba clasificada no xénero Rickettsia).
Le Rickettsiaceae sono una famiglia di batteri. Il genere Rickettsia è quello più importante presente. Da questa famiglia si pensa possano provenire i batteri che sono andati a generare i mitocondri (un organulo fondamentale delle cellule eucariotiche). Il genere Rickettsia comprende molte specie patogene per gli umani; tuttavia gran parte del loro ciclo vitale avviene all'interno di organismi ospite di artropodi, quali zecche (ixodida) o pidocchi. La trasmissione ai mammiferi avviene per morso dell'artopode.
Fanno parte di questa famiglia batteri Gram-negativi, i quali sono molto sensibili all'esposizione ambientale per cui sono obbligati ad una infezione intracellulare. Rickettsia rickettsii è considerato l'organismo prototipo di questo gruppo.
Analisi di genomica comparativa hanno identificato tre proteine, RP030, RP187 and RP192, presenti in maniera ubiquitaria in tutti i membri della famiglia Rickettsiaceae ed è adoperato come marcatore per questa famiglia.[1] Inoltre, sono stati identificati dei segnali conservati di avvenute delezioni e inserzioni (indel) in varie proteine estremamente specifici per le specie di Rickettsiaceae, incluso un inserto all'interno del fattore di riparazione Mfd, un inserto di 10 amminoacidi nella proteina ribosomiale L19, un inserto monoamminoacidico sia in FtsZ sia nel fattore sigma 70 maggiore e una delezione di un amminoacido nella proteina esonucleasi VII.[2]
Le Rickettsiaceae sono una famiglia di batteri. Il genere Rickettsia è quello più importante presente. Da questa famiglia si pensa possano provenire i batteri che sono andati a generare i mitocondri (un organulo fondamentale delle cellule eucariotiche). Il genere Rickettsia comprende molte specie patogene per gli umani; tuttavia gran parte del loro ciclo vitale avviene all'interno di organismi ospite di artropodi, quali zecche (ixodida) o pidocchi. La trasmissione ai mammiferi avviene per morso dell'artopode.
Fanno parte di questa famiglia batteri Gram-negativi, i quali sono molto sensibili all'esposizione ambientale per cui sono obbligati ad una infezione intracellulare. Rickettsia rickettsii è considerato l'organismo prototipo di questo gruppo.
Rickettsiaceae é uma família de bactérias gram-negativas da ordem Rickettsiales.
Rickettsiaceae é uma família de bactérias gram-negativas da ordem Rickettsiales.
Типовий рід родини, Rickettsia, представлений поліморфними, частіше кокоподібними або паличкоподібними, нерухомими клітинами. В оптимальних умовах клітини представників родини мають форму коротких паличок розміром в середньому 0,2—0,6 × 0,4—2,0 мікрон. Їхня форма і розміри можуть декілька мінятися залежно від фази росту (наприклад, логарифмічної або стаціонарної фази). При зміні умов росту вони легко утворюють неправильної форми або ниткоподібні клітини. На поверхні зовнішньої мембрани містяться капсулоподібний слизовий покрив і мікрокапсула, що містять специфічний до групи «розчинний» антиген. У складеній з пептидоглікану клітинній стінці локалізовані багато білків, що є видоспецифічними антигенами. У цитоплазматичній мембрані переважають ненасичені жирні кислоти, ця мембрана осмотично активна, має специфічну транспортну систему АТФ-АДФ. Нуклеоїд містить одну кільцеву хромосому. Розмножуються ці бактерії шляхом бінарного поділу, володіють незалежним від клітини-хазяїна метаболізмом. Джерелом енергії у позаклітинних рикетсій служить глутамат. Можливо, що при розмноженні вони отримують макроергічні сполуки від клітини-хазяїна. Здатні індукувати свій фагоцитоз клітиною еукаріотів.
Розмноження, за винятком одного виду, відбувається тільки в живих клітинах хазяїна, тобто рикетсії є облігатними внутріклітинними паразитами, ріст і розмноження яких відбуваються в клітинах відповідного хазяїна. Паразитують в цитоплазмі і ядрі або тільки в цитоплазмі клітин членистоногих і теплокровних тварин. Лише один вид рикетсій (Rochalimaea quintana)[1], що спричиняє волинську гарячку, може рости поза клітинами в кишечнику воші, а також в безклітинному поживному середовищі. У життєвому циклі більшості рикетсій членистоногі є первинними хазяївами або переносниками.
У людини рикетсії спричиняють гострі захворювання — рикетсіози. Найбільше епідеміологічне й соціальне значення мають збудники епідемічного висипного тифу (Rickettsia prowazekii), плямистої гарячки Скелястих гір (Rickettsia rickettsii), цуцугамуші (Rickettsia tsutsugamushi).
Патогенні для людини рикетсії, за рідкісним виключенням, передаються при укусі заражених вошей, кліщів і бліх. Зараження рикетсіями іноді зумовлює загибель самих членистоногих-переносников, але може й не спричиняти помітної патогенної дії на них. В деяких випадках передача рикетсій у членистоногих проходить трансоваріально від одного покоління до іншого через заражені яйця, в інших — через проміжних хазяїв, таких, як пацюки, миші або собаки. У цих ссавців носійство рикетсій не супроводжується вираженими ознаками захворювання, і тому вважається, що інфекція перебігає у них в латентній (прихованій) формі.
Єдине відоме захворювання ссавців, пов'язане з рикетсіями, — кліщова гарячка овець, кіз і великої рогатої худоби — зустрічається тільки в Африці.
Рикетсіям властивий тропізм до клітин ендотелію судин.
Представники родини чутливі до більшості антибіотиків широкого спектру дії, особливо тетрациклінового ряду.
Рикетсій культивують в жовткових мішках курячих ембріонів, культурах клітин легенів домашніх мишей.
Рикетсії ідентифікують в мазках при забарвленні по Романовському—Гімзі, Хіменесу, Маккіавелло, Здродовському, в мазках, оброблених флюоресцентними і міченими ферментами антитілами. Для первинного виділення рикетсій використовують переважно дорослих самців морських свинок і дорослих мишей.
리케차과(Rickettsiaceae)는 세균 과의 하나이다. 많이 알려진 리케차속을 포함하고 있다.[1][2] 모두 그람 음성균이고 호기성 박테리아이다. 사람에게 감염되어 발진티푸스와 쯔쯔가무시병 같은 티푸스 질병을 일으키는 세균을 포함하고 있다. 흡혈성 절지동물의 몸에 기생해서 살아간다. 홍반열 리케치아균(Rickettsia rickettsii)이 리케차과의 전형적인 감염병 병원균으로 간주된다.
2013년 펄라 등(Ferla et al.)의 연구에 기반한 알파프로테오박테리아의 계통 분류는 다음과 같다.[2]
알파프로테오박테리아마그네토코쿠스아강
카울로박테리아아강Rhodospirillales, Sphingomonadales, Rhodobacteraceae, Rhizobiales
Holosporales
리케차아강 Pelagibacterales PelagibacteraceaePelagibacter
기타
Proto-mitochondria
아나플라스마과Ehrlichia
Wolbachia
Neorickettsia
MidichloriaceaeMidichloria
리케차과
