Harttia és un gènere de peixos de la família dels loricàrids i de l'ordre dels siluriformes.[2]
Es troba a Sud-amèrica: Guaiana, rius costaners del nord-est del Brasil i la conca del riu Amazones.[3]
Harttia és un gènere de peixos de la família dels loricàrids i de l'ordre dels siluriformes.
Harttia is a genus of armored catfishes native to South America.
The genus name comes from Charles Frederick Hartt (1840-1878), a geologist, paleontologist and naturalist, who collected the many specimens during the Thayer Expedition to Brazil in the years 1865-1866.[1]
As of 1997, Harttia was considered a monophyletic taxon.[2] However, Harttia is in need of revision. For example, the synonymy of Cteniloricaria with Harttia was questionable because it rested solely on the characteristics of Harttia fowleri without considering the type species of Cteniloricaria.[3]
There are currently 25 recognized species in this genus:[4][5]
Distribution of Harttia species primarily includes rivers draining the Guyana Shield, coastal rivers in northeastern Brazil, and the Amazon River basin.[3] The greatest species diversity of Harttia, occurs in the Pre-Cambrian Brazilian Shield region.[2] Only H. platystoma and H. merevari are known from Venezuela.[9] These rheophilic fishes are found in the upper courses of rivers over rocky and sandy bottoms.[3] Harttia species are thought to be able to exploit areas with the strongest current, because of its extremely depressed body and long caudal peduncle, comparing to other species.[3]
Sexual dimorphism includes hypertrophied odontodes on the pectoral fin spines and along the margins of the snout in mature males.[3]
Harttia exhibits considerable karyotypic diversity with chromosome numbers between 2n = 52 and 2n = 58 in the four species characterized.[3]
Representatives of this genus seem to be open brooders.[3]
Harttia is a genus of armored catfishes native to South America.
The genus name comes from Charles Frederick Hartt (1840-1878), a geologist, paleontologist and naturalist, who collected the many specimens during the Thayer Expedition to Brazil in the years 1865-1866.
Harttia es un género de peces gato perteneciente a la familia Loricariidae. Las especies del género se encuentran en Sudamérica. Hasta 1997 se consideraba que Harttia era un taxón monofilético.[1] Sin embargo, necesita revisión. Por ejemplo, el sinónimo de Cteniloricaria con Harttia era dudoso porque descansaba solamente en las características de Harttia fowleri sin considerar las especies típicas de Cteniloricaria.[2]
Harttia exhibe una diversidad cariotípica considerable, con un número cromosómico entre 2n=52 y 2n=58 en las cuatro especies caracterizadas.[2]
La distribución de las especies de Harttia incluyen primariamente los ríos del Escudo guayanés, las costas ribereñas en el noreste de Brasil y la cuenca del río Amazonas.[2] La mayor diversidad de Harttia ocurre en la región del escudo brasileño precámbrico.[1] Solo H. platystoma y H. merevari provienen de Venezuela.[3]
En este género se han reconocido las siguientes 23 especies:[4][5]
Harttia es un género de peces gato perteneciente a la familia Loricariidae. Las especies del género se encuentran en Sudamérica. Hasta 1997 se consideraba que Harttia era un taxón monofilético. Sin embargo, necesita revisión. Por ejemplo, el sinónimo de Cteniloricaria con Harttia era dudoso porque descansaba solamente en las características de Harttia fowleri sin considerar las especies típicas de Cteniloricaria.
Harttia exhibe una diversidad cariotípica considerable, con un número cromosómico entre 2n=52 y 2n=58 en las cuatro especies caracterizadas.
La distribución de las especies de Harttia incluyen primariamente los ríos del Escudo guayanés, las costas ribereñas en el noreste de Brasil y la cuenca del río Amazonas. La mayor diversidad de Harttia ocurre en la región del escudo brasileño precámbrico. Solo H. platystoma y H. merevari provienen de Venezuela.
Harttia est un genre de poisson-chat (ordre des Siluriformes) de la famille des Loricariidés appartenant à la sous-famille des Loricariinae.
Selon FishBase (28 octobre 2017)[1] :
Harttia est un genre de poisson-chat (ordre des Siluriformes) de la famille des Loricariidés appartenant à la sous-famille des Loricariinae.
Harttia is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van de harnasmeervallen (Loricariidae).
Harttia is een geslacht van straalvinnige vissen uit de familie van de harnasmeervallen (Loricariidae).
Harttia – rodzaj słodkowodnych ryb sumokształtnych z rodziny zbrojnikowatych (Loricariidae). Spotykane w hodowlach akwariowych.
Północna część Ameryki Południowej: Brazylia, Surinam, Gujana Francuska, Wenezuela[2].
Gatunki zaliczane do tego rodzaju[2]:
Gatunkiem typowym jest Harttia loricariformis[3].
Harttia – rodzaj słodkowodnych ryb sumokształtnych z rodziny zbrojnikowatych (Loricariidae). Spotykane w hodowlach akwariowych.
Загальна довжина представників цього роду коливається від 5,7 до 22,2 см. Зовнішністю дещо схожі на сомів роду Otocinclus. Голова широка, порівняно з тулубом, сплощена зверху. По краях морди у самців присутні збільше одонтоди (шкіряні зубчики). Вусики маленькі. Очі середнього розміру, розташовані у верхній частині голови. Губи великі та широкі, нагадують присоски. Тулуб сильно сплощено з боків, вкрито кістковими пластинками, окрім черева. Мають довгий кишечник. Спинний плавець подовжений, низькеий. Грудні плавці добре розвинені, широкі, у самців наділені великими одонтодами. Черевні плавці подовжені, поступаються грудним плавцям. Хвостове стебло дуже довге. Хвостовий плавець невеличкий, з розрізом або виїмкою.
Забарвлення коливається від сірого до чорного кольору. У деяких видів на тулубі присутні світлі, контрасні поперечні смуги, рідше — темні цятки.
Це демерсальні риби. Воліють до прісних й чистих водойм. Зустрічаються в дрібних — до 0,7 м завглибжки — річках з дуже сильною течією з кам'янистим і піщаним дном. Доволі територіальні. Утворюють великі групи — щільність становить близько 1 особини на 0,1 м2. Живляться синьо-зеленими і діатомовими водоростей, а також личинок хромінамід, яких вишукують в піску, всмоктуючи ротом.
Мешкають у басейні річок Оріноко, Сан-Франсіско, Фанадо, Парана, Рібьер, Парнаїба, Утума, Сіннамарі, Ампруаг, Токансіс, Тапажос — в межах Венесуели, Бразилії, Гаяни. Суринами та Французької Гвіани.
