Scoliodon macrorhynchos ist eine Art in der Gattung der Spatennasenhaie (Scoliodon) innerhalb der Requiemhaie (Carcharhinidae). Die Art wurde 1852 durch den niederländischen Arzt und Ichthyologen Bleeker beschrieben, später aber mit dem schon 1838 beschriebenen Scoliodon laticaudus synonymisiert. In letzter Zeit zeigten molekularbiologische Analysen aber dass es sich um drei Scoliodon-Arten handeln muss. Da der Holotyp von Scoliodon macrorhynchos verloren gegangen ist, wurde die Art 2008 durch White, Last & Najlor neu beschrieben.
Scoliodon macrorhynchos ist ein schlanker Hai mit einer Körperlänge von maximal 71 cm. Er hat eine lange, extrem abgeflachte Schnauze und einen schlanken Körper und Schwanz. Die erste Rückenflosse ist relativ klein und dreieckig. Sie beginnt hinter den Brustflossenspitzen. Die zweite Rückenflosse beginnt deutlich hinter dem Beginn der Afterflosse. Die Bauchflossen sind klein. Die Farbe des Hais ist grünlich bis bronzefarben ohne Musterung, die Oberseite schiefergrau, die Unterseite weißlich. Ein Geschlechtsdimorphismus zeigt sich in der Bezahnung des Unterkiefers; bei den Männchen sind die Zähne deutlich länger. Der Kopf ist im Vergleich mit Scoliodon laticaudus kürzer, die Afterflosse etwas länger und die Klaspern der Männchen etwas kürzer.
Die Art kommt im westlichen Pazifik von China und Japan bis zum westlichen Indonesien vor, während Scoliodon laticaudus im Indischen Ozean an den Küsten Pakistans, Indiens und Sri Lankas zu Hause ist. Ob es sich bei einer dritten Population von Spatennasenhaien im Golf von Bengalen und an der Westküste Thailands um eine bisher unbeschriebene Art oder um den 1839 beschrieben und später mit S. laticaudus synonymisierten Scoliodon muelleri handelt muss noch geklärt werden.
Scoliodon macrorhynchos ist ein Flachwasserbewohner des Kontinentalschelfs, der auch im Brackwasser vorkommt.
Scoliodon macrorhynchos ist eine Art in der Gattung der Spatennasenhaie (Scoliodon) innerhalb der Requiemhaie (Carcharhinidae). Die Art wurde 1852 durch den niederländischen Arzt und Ichthyologen Bleeker beschrieben, später aber mit dem schon 1838 beschriebenen Scoliodon laticaudus synonymisiert. In letzter Zeit zeigten molekularbiologische Analysen aber dass es sich um drei Scoliodon-Arten handeln muss. Da der Holotyp von Scoliodon macrorhynchos verloren gegangen ist, wurde die Art 2008 durch White, Last & Najlor neu beschrieben.
The Pacific spadenose shark (Scoliodon macrorhynchos) is a species of requiem shark, in the family Carcharhinidae. It was once regarded as conspecific to the spadenose shark (S. laticaudus).[1]
Pacific spadenose sharks are identified as hosts of the Flavivirus Wenzhou shark flavivirus.[2] While currently unknown if Wenzhou shark flavivirus causes disease in infected shark hosts, it is thought that the virus moves horizontally from the gazami crab Portunus trituberculatus to shark hosts[3] in a manner similar to other Flavivirus infections such as Dengue virus, which cycle horizontally between arthropod (mosquito) and vertebrate hosts.
{{cite journal}}: CS1 maint: multiple names: authors list (link) The Pacific spadenose shark (Scoliodon macrorhynchos) is a species of requiem shark, in the family Carcharhinidae. It was once regarded as conspecific to the spadenose shark (S. laticaudus).
Scoliodon macrorhynchos es una especie de tiburón en la familia Carcharhinidae. Antes era considerado como conspecificio con otro tiburón (S. laticaudus).[1]
Datos: Q1229803
Multimedia:
Scoliodon macrorhynchos es una especie de tiburón en la familia Carcharhinidae. Antes era considerado como conspecificio con otro tiburón (S. laticaudus).
Scoliodon macrorhynchos Scoliodon generoko animalia da. Arrainen barruko Carcharhinidae familian sailkatzen da.
Scoliodon macrorhynchos Scoliodon generoko animalia da. Arrainen barruko Carcharhinidae familian sailkatzen da.
Загальна довжина до сягає 71 см. Голова широка, проте менша, ніж голова у лопатоносої акули. Морда сплощена, що стискається ближче до носа. Очі маленькі, круглі, з мигальною перетинкою. Ніздрі невеликі, мають носові клапани. Рот широкий, але паща менша, ніж у лопатоносої акули. Зуби дрібні, без бокових верхівок, мають нахил до кутів корта та в середину пащі. У самців зуби на нижній щелепі більші ніж у самиць. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб щільний, подовжений. Грудні плавці широкі та короткі, мають трикутну форму з довгими вільними кінцями в основі задніх крайок. Має 2 спинних плавця, з яких передній значно більше за задній. Передній спинний плавець розташовано позаду грудних плавців. Задній спинний плавець — позаду анального, ближче до хвостового плавця. Анальний плавець більше ніж у лопатоносої акули. Хвостовий плавець широкий, з дуже розвиненою верхньою лопатю, на кінчику якої присутня виїмка-вимпел.
Забарвлення спини жовтувате або бронзове з зезенуватим відблиском. Черево має білуватий колір.
Тримається до глибин 10-15 м, у верхніх шарах води. Зустрічається у гирлах річок. Здатна утворювати значні зграї. Живиться анчоусами, бичками, камбалами, кальмарами, каракатицями, креветками, крабами, ротоногими, морськими черв'ями, личинками морських тварин.
Статева зрілість у самців настає при розмірі 24-36 см, у самиць — 33-35 см. Це живородна акула. Вагітність триває 5-6 місяців. Ембріон розвивається доволі швидко внаслідок наявності невеликої кількості поживних речовин у жовтковому мішечку. Тому плацентний зв'язок самиці з ембріонами налагоджуються дуже швидко. Самиця народжує від 5 до 14 акуленят, зрідка 18, завдовжки 15 см.
Тривалість життя становить 6 років.
Є об'єктом промислового вилову. Використовується для виробництва рибного борошна та жиру. Для людини не становить небезпеки.
Мешкає у східній частині Тихого океану — від узбережжя Малайзії до південної Японії. Звідси походить інша назва цієї акули. Час від часу зустрічається у Бенгальській затоці.
