Development - Life Cycle: metamorphosis
Other Physical Features: ectothermic ; bilateral symmetry
Key Reproductive Features: gonochoric/gonochoristic/dioecious (sexes separate)
Hyperoliidae és una família de granotes que conté 250 espècies repartides en 19 gèneres (17 són endèmics de l'Àfrica subsahariana mentre que el gènere Tachycnemis ho és de les illes Seychelles i el gènere Heterixalus de Madagascar).
Hyperoliidae és una família de granotes que conté 250 espècies repartides en 19 gèneres (17 són endèmics de l'Àfrica subsahariana mentre que el gènere Tachycnemis ho és de les illes Seychelles i el gènere Heterixalus de Madagascar).
Rákosničkovití (Hyperoliidae) je čeleď velkých až středně velkých žab. K roku 2016 bylo známo celkem 17 rodů tvořených 222 druhy, z nichž polovina tvoří genus Hyperolius. Fosilní záznamy nejsou známy. Mimo dvou rodů rákosničkovití žijí v oblastech subsaharské Afriky, zbylé rody Tachycnemis (monotypický taxon) a Heterixalus (10 druhů) žijí na Seychelách a Madagaskaru. Žáby dosahují velikosti 1,5 až 8 cm. Kůže je většinou hladká, působící až smaltovaným povrchem a zdobena jasnými barvami. Pulci mají velké ploutve.
Druhy z čeledi žijí většinou na stromech, některé druhy, náležící například do rodu Kassina, žijí na zemi. Složení potravy se mezi jednotlivými druhy liší. Například někteří členové rodu Paracassina pojídají plže a afrička stříbrnopruhá (Afrixalus fornasini) je pak jediná žába, která žere vajíčka jiných žab. Rozmnožování začíná na začátku období dešťů. Většina žab klade vajíčka do vody, ale je známé i kladení do pěnového obalu či nad vegetaci nad vodou.
V tomto článku byl použit překlad textu z článku Hyperoliidae na anglické Wikipedii.
Rákosničkovití (Hyperoliidae) je čeleď velkých až středně velkých žab. K roku 2016 bylo známo celkem 17 rodů tvořených 222 druhy, z nichž polovina tvoří genus Hyperolius. Fosilní záznamy nejsou známy. Mimo dvou rodů rákosničkovití žijí v oblastech subsaharské Afriky, zbylé rody Tachycnemis (monotypický taxon) a Heterixalus (10 druhů) žijí na Seychelách a Madagaskaru. Žáby dosahují velikosti 1,5 až 8 cm. Kůže je většinou hladká, působící až smaltovaným povrchem a zdobena jasnými barvami. Pulci mají velké ploutve.
Druhy z čeledi žijí většinou na stromech, některé druhy, náležící například do rodu Kassina, žijí na zemi. Složení potravy se mezi jednotlivými druhy liší. Například někteří členové rodu Paracassina pojídají plže a afrička stříbrnopruhá (Afrixalus fornasini) je pak jediná žába, která žere vajíčka jiných žab. Rozmnožování začíná na začátku období dešťů. Většina žab klade vajíčka do vody, ale je známé i kladení do pěnového obalu či nad vegetaci nad vodou.
Riedfrösche (Hyperoliidae) sind kleinere, oft sehr farbenfrohe und auffällig gemusterte Froschlurche, die in Afrika südlich der Sahara sowie auf Inseln im Indischen Ozean vorkommen. Die meisten Vertreter leben auf Pflanzen oberhalb des Bodens und sind wie die Laubfrösche i.w.S. (Hylidae) mit Haftscheiben an den Fingern und Zehen ausgestattet, mit denen sie ausgezeichnet klettern können. Nur die Gattung Kassina gilt als bodenbewohnend. Die Kaulquappen der Riedfrösche fallen meistens durch große Schwanzflossen auf. Die Gattung Heterixalus ist endemisch auf Madagaskar, Tachycnemis tritt nur auf den Seychellen auf.
In früheren Systematiken wurden noch einige Gattungen der Riedfrösche den Ruderfröschen (Rhacophoridae) zugerechnet. Andere Autoren zählten die Ruderfrösche als Unterfamilie zu den Riedfröschen. Neuere Übersichten trennen die bisherige Gattung Leptopelis von den Riedfröschen ab und weisen ihre Unterfamilie Leptopelinae den Langfingerfröschen (Arthroleptidae) zu. Gegenwärtig werden 18 Gattungen (darunter mehrere monotypische) mit über 200 Arten unterschieden, wobei insbesondere in der bei weitem artenreichsten Gattung Hyperolius noch taxonomische Fragen offen sind.[1]
Weitere Untersuchungen ergaben eine Unterteilung in zwei Unterfamilien, die sich seit dem Eozän auseinanderentwickelt haben.[2]
Die Unterfamilie Hyperoliinae umfasst 12 Gattungen, von denen 8 monotypisch sind, d. h. sie umfassen jeweils nur eine Art.
Stand: 5. Mai 2022
Die Gattung Alexteroon Perret, 1988 (mit drei Arten) wurde in die Gattung Hyperolius integriert. Es wurde ihr jedoch als Hyperolius (Alexteroon) der Status einer Untergattung verliehen, da zu erwarten ist, dass diese Entwicklungslinie bei einer Revision der gesamten Gattung zusammen mit anderen Artengruppen wieder ausgegliedert werden kann.[5]
Die Unterfamilie Kassininae umfasst fünf Gattungen mit insgesamt 25 Arten.
Stand: 5. Mai 2022
Riedfrösche (Hyperoliidae) sind kleinere, oft sehr farbenfrohe und auffällig gemusterte Froschlurche, die in Afrika südlich der Sahara sowie auf Inseln im Indischen Ozean vorkommen. Die meisten Vertreter leben auf Pflanzen oberhalb des Bodens und sind wie die Laubfrösche i.w.S. (Hylidae) mit Haftscheiben an den Fingern und Zehen ausgestattet, mit denen sie ausgezeichnet klettern können. Nur die Gattung Kassina gilt als bodenbewohnend. Die Kaulquappen der Riedfrösche fallen meistens durch große Schwanzflossen auf. Die Gattung Heterixalus ist endemisch auf Madagaskar, Tachycnemis tritt nur auf den Seychellen auf.
The Hyperoliidae, or sedge frogs and bush frogs, are a large family of small to medium-sized, brightly colored frogs which contains more than 250 species in 19 genera. Seventeen genera are native to sub-Saharan Africa.[1] In addition, the monotypic genus Tachycnemis occurs on the Seychelles Islands, and the genus Heterixalus (currently 10 species) is endemic to Madagascar.
Hyperoliids range from 1.5 to 8 cm (0.59 to 3.15 in) in body length. Many species have smooth, brightly patterned skin that almost looks enameled.[2]
Most hyperoliids are arboreal, but some are terrestrial, including several Kassina species that move by walking or running rather than hopping. Diets vary widely, with examples including Paracassina, which specializes on snails,[3] and Afrixalus fornasini, the only terrestrial frog known to prey on eggs of other species of anurans.
Breeding in this family begins at the start of the rainy season, where hyperoliids congregate at breeding sites. Most hyperoliids lay their eggs in water, although foam nesting, tree-hole breeding, and laying of eggs in vegetation above water are all known behaviors.[2] Afrixalus builds leaf nests for its eggs, by folding and gluing the edges of the leaves. Tadpoles are pond type larvae with large dorsal fins on their tails.
No fossil hyperoliids are known.
As of mid-2022, there are 17 genera with 224 species, more than half of them in the very species-rich Hyperolius:[4] The genera are divided between three subfamilies, with three genera unplaced.
Burton, R.; Burton, M. (2002). "Reed frogs" (PDF). Marshall Cavendish International Wildlife Encyclopedia. Vol. 15 (3rd ed.). Marshall Cavendish. pp. 2146–2147. ISBN 978-0-7614-7266-7. Archived from the original (PDF) on 2012-02-29.
The Hyperoliidae, or sedge frogs and bush frogs, are a large family of small to medium-sized, brightly colored frogs which contains more than 250 species in 19 genera. Seventeen genera are native to sub-Saharan Africa. In addition, the monotypic genus Tachycnemis occurs on the Seychelles Islands, and the genus Heterixalus (currently 10 species) is endemic to Madagascar.
Hyperoliids range from 1.5 to 8 cm (0.59 to 3.15 in) in body length. Many species have smooth, brightly patterned skin that almost looks enameled.
Most hyperoliids are arboreal, but some are terrestrial, including several Kassina species that move by walking or running rather than hopping. Diets vary widely, with examples including Paracassina, which specializes on snails, and Afrixalus fornasini, the only terrestrial frog known to prey on eggs of other species of anurans.
Breeding in this family begins at the start of the rainy season, where hyperoliids congregate at breeding sites. Most hyperoliids lay their eggs in water, although foam nesting, tree-hole breeding, and laying of eggs in vegetation above water are all known behaviors. Afrixalus builds leaf nests for its eggs, by folding and gluing the edges of the leaves. Tadpoles are pond type larvae with large dorsal fins on their tails.
No fossil hyperoliids are known.
La Hiperoliedoj aŭ laŭ la latina scienca nomo Hyperoliidae, estas granda familio de mal- al mez-grandaj, brilkoloraj ranoj kiu enhavas pli ol 250 specioj en 19 genroj. Dekdep genroj estas indiĝenaj de sub-Sahara Afriko.[1] Aldone, la monotipa genro Tachycnemis loĝas en la Sejŝeloj, kaj la genro Heterixalus (nune 10 specioj) estas endemia de Madagaskaro.
Hiperoliedoj gamas el 1.5 al 8 cm en korpolongo. Multaj specioj havas fajnan, brilbildan haŭtaĵon kiu preskaŭ aspektas emajlaj.[2]
Plej hiperoliedoj estas arboloĝantaj, sed kelkaj estas surteremaj, inklude kelkajn speciojn de la genro Kassina kiuj moviĝas perpiede aŭ kuranta pli ol saltante. Dietoj varias amplekse, kun ekzemploj kiaj Tornierella, kiu specializiĝas en helikoj, kaj Afrixalus fornasini, la nura surtera rano konata kiu predas ovojn de aliaj specioj de anuroj.
La reproduktado en tiu familio ekas starte de la pluvsezono, kiam hiperoliedoj kongregacias je reproduktejoj. Plej hiperoliedoj demetas siajn ovojn en akvo, kvankam ŝaumonestumado, arbotrua reprodukatdo, kaj ovodemetado en vegetaĵaro super akvo estas konataj konduteroj.[2] Afrixalus konstruas foliajn nestojn por siaj ovoj, per faldado kaj gluado de bordoj de folioj. Ranidoj estas flakotipaj larvoj kun grandaj dorsaj naĝiloj sur siaj vostoj.
Oni ne konas fosiliojn de hiperoliedoj.
La Hiperoliedoj aŭ laŭ la latina scienca nomo Hyperoliidae, estas granda familio de mal- al mez-grandaj, brilkoloraj ranoj kiu enhavas pli ol 250 specioj en 19 genroj. Dekdep genroj estas indiĝenaj de sub-Sahara Afriko. Aldone, la monotipa genro Tachycnemis loĝas en la Sejŝeloj, kaj la genro Heterixalus (nune 10 specioj) estas endemia de Madagaskaro.
Hiperoliedoj gamas el 1.5 al 8 cm en korpolongo. Multaj specioj havas fajnan, brilbildan haŭtaĵon kiu preskaŭ aspektas emajlaj.
Plej hiperoliedoj estas arboloĝantaj, sed kelkaj estas surteremaj, inklude kelkajn speciojn de la genro Kassina kiuj moviĝas perpiede aŭ kuranta pli ol saltante. Dietoj varias amplekse, kun ekzemploj kiaj Tornierella, kiu specializiĝas en helikoj, kaj Afrixalus fornasini, la nura surtera rano konata kiu predas ovojn de aliaj specioj de anuroj.
La reproduktado en tiu familio ekas starte de la pluvsezono, kiam hiperoliedoj kongregacias je reproduktejoj. Plej hiperoliedoj demetas siajn ovojn en akvo, kvankam ŝaumonestumado, arbotrua reprodukatdo, kaj ovodemetado en vegetaĵaro super akvo estas konataj konduteroj. Afrixalus konstruas foliajn nestojn por siaj ovoj, per faldado kaj gluado de bordoj de folioj. Ranidoj estas flakotipaj larvoj kun grandaj dorsaj naĝiloj sur siaj vostoj.
Oni ne konas fosiliojn de hiperoliedoj.
Las ranas arborícolas africanas (Hyperoliidae) son una familia de anfibios anuros endémicos del África subsahariana, Madagascar y las Islas Seychelles. La familia está compuesta por 222 especies repartidas en 17 géneros. La gran mayoría presentan hábitos arborícolas, a excepción de las especies de género Kassina, uno de los géneros más basales de la familia, las cuales son terrestres. El grupo forma un clado (Afrobatrachia) que incluye a las familias Brevicipitidae, Hemisotidae y Arthroleptidae.[1][2][3][4]
Se reconocen los siguientes según ASW:
Las ranas arborícolas africanas (Hyperoliidae) son una familia de anfibios anuros endémicos del África subsahariana, Madagascar y las Islas Seychelles. La familia está compuesta por 222 especies repartidas en 17 géneros. La gran mayoría presentan hábitos arborícolas, a excepción de las especies de género Kassina, uno de los géneros más basales de la familia, las cuales son terrestres. El grupo forma un clado (Afrobatrachia) que incluye a las familias Brevicipitidae, Hemisotidae y Arthroleptidae.
Hyperoliidae igel familia bat da. Txikitik ertainerako tamaina izan ohi dute eta kolore distiratsua. 250 espezie ezagutzen dira 19 generotan. Hamazazpi genero Saharaz hegoaldeko Afrikan bizi dira. Tachycnemus generoa Seychellesetan bizi da eta Heterixalus generoa Madagaskaren.
Hyperoliidae igel familia bat da. Txikitik ertainerako tamaina izan ohi dute eta kolore distiratsua. 250 espezie ezagutzen dira 19 generotan. Hamazazpi genero Saharaz hegoaldeko Afrikan bizi dira. Tachycnemus generoa Seychellesetan bizi da eta Heterixalus generoa Madagaskaren.
Les Hyperoliidae sont une famille d'amphibiens[1]. Elle a été créée par Raymond Ferdinand Laurent (1917-2005) en 1943.
Les espèces de ses genres se rencontrent en Afrique subsaharienne, notamment à Madagascar et aux Seychelles[1].
Selon Amphibian Species of the World (10 juin 2017)[2] :
Les Hyperoliidae sont une famille d'amphibiens. Elle a été créée par Raymond Ferdinand Laurent (1917-2005) en 1943.
Hyperoliidae Laurent, 1943 è una famiglia di anfibi anuri di taglia medio-piccola.
Comprende 228 specie nei seguenti generi:[1]
La gran parte delle specie sono diffuse nell'Africa sub-sahariana, con l'eccezione del genere Heterixalus (che comprende 11 specie), endemico del Madagascar, di Kassina jozani, endemica di Zanzibar e di Tachycnemis seychellensis, endemica delle Seychelles.
Šokliavarlinės (lot. Hyperoliidae, vok. Riedfrösche) – beuodegių varliagyvių (Anura) šeima, kuriai priklauso dauguma medžiuose, taip pat ant dirvožemio gyvenačios varlės su ryškiomis dėmėmis ant odos.
Paplitusios Afrikoje, Seišelių salose, Madagaskare.
Šeimoje yra 19 genčių, daugiau kaip 250 rūšių.
Šokliavarlinės (lot. Hyperoliidae, vok. Riedfrösche) – beuodegių varliagyvių (Anura) šeima, kuriai priklauso dauguma medžiuose, taip pat ant dirvožemio gyvenačios varlės su ryškiomis dėmėmis ant odos.
Paplitusios Afrikoje, Seišelių salose, Madagaskare.
Šeimoje yra 19 genčių, daugiau kaip 250 rūšių.
Rietkikkers[1] (Hyperoliidae) zijn een familie uit de orde kikkers (Anura). De groep werd voor het eerst wetenschappelijk beschreven door Raymond Ferdinand Laurent in 1943. Oorspronkelijk werd de wetenschappelijke naam Hyperoliinae gebruikt.
Rietkikkers komen uitsluitend voor in Afrika en het oostelijk gelegen eiland Madagaskar.[2] Veel soorten worden slechts enkele centimeters lang, sommige soorten hebben een huid met bonte kleuren en opvallende tekeningen. Ondanks de geringe lengte kan een groot aantal soorten een enorm kabaal maken, met name in de paartijd zijn de mannetjes zeer luidruchtig.
Veel soorten zijn nog niet goed bestudeerd; met name in conflictgebieden als westelijk Afrika, waar veel soorten leven, is nog weinig onderzoek gedaan naar de rietkikkers. Veel soorten zijn zelfs nog niet ontdekt; in 2015 werden drie soorten uit het geslacht Hyperolius beschreven en de soort Hyperolius drewesi is pas sinds 2016 bekend.[3]
Er zijn ongeveer 225 soorten verdeeld over 17 geslachten, waarvan er 8 monotypisch zijn en slechts een enkele soort bevatten.[3] Tot voor kort werden de soorten uit het geslacht Leptopelis als een aparte onderfamilie (Leptopelinae) van de rietkikkers gezien. Deze onderfamilie is tegenwoordig ingedeeld bij de familie Arthroleptidae. Onderstaand zijn alleen de bekendere soorten weergegeven.
Rietkikkers (Hyperoliidae) zijn een familie uit de orde kikkers (Anura). De groep werd voor het eerst wetenschappelijk beschreven door Raymond Ferdinand Laurent in 1943. Oorspronkelijk werd de wetenschappelijke naam Hyperoliinae gebruikt.
Sitówkowate (Hyperoliidae) – rodzina płazów z rzędu płazów bezogonowych. Jej członkowie to płazy niewielkie lub średniej wielkości (mierzą od 0,5 do 8 cm długości), jasno zabarwione, o skórze sprawiającej wrażenie szklistej[2]. 250 gatunków rozdzielono w 19 rodzajach, z których 17 pochodzi z Afryki Subsaharyjskiej[3].
Do rodziny Hyperoliidae należą następujące rodzaje[4]:
Sitówkowate (Hyperoliidae) – rodzina płazów z rzędu płazów bezogonowych. Jej członkowie to płazy niewielkie lub średniej wielkości (mierzą od 0,5 do 8 cm długości), jasno zabarwione, o skórze sprawiającej wrażenie szklistej. 250 gatunków rozdzielono w 19 rodzajach, z których 17 pochodzi z Afryki Subsaharyjskiej.
Hyperoliidae é uma família de anfíbios da ordem Anura. Os membros desta família podem ser encontrados na África, Madagascar e nas Seychelles.
Tradicionalmente a família estava dividida em até quatro subfamílias Hyperoliinae, Kassininae , Leptopelinae e Tachycneminae. Estudos moleculares demonstraram que a Leptopelinae estava mais relacionada com a família Arthroleptidae, e que as três subfamílias restantes formavam clados parafiléticos.[1]
Os seguintes gêneros são reconhecidos:[2]
Hyperoliidae é uma família de anfíbios da ordem Anura. Os membros desta família podem ser encontrados na África, Madagascar e nas Seychelles.
Gräsgrodor (Hyperoliidae) är en familj i ordningen stjärtlösa groddjur som förekommer i Afrika söder om Sahara samt på Madagaskar och Seychellerna.
De lever på växter ovanpå markytan och har liksom lövgrodor häftande ämnen på fingrar och tår och har därför särskilt bra förmåga att klättra. Födan utgörs av insekter, spindeldjur och mindre ryggradslösa djur. Många arter lämnar rommen i blött jord och larverna hittar sedan vägen till närmaste vattendraget.
I tidiga taxonomiska skrifter räknas några släkten av familjen trädgrodor (Rhacophoridae) till gräsgrodorna. Andra auktorer listar trädgrodor som underfamilj till gräsgrodorna. Efter de nyaste undersökningar skiljas släktet Leptopelis från familjen och räknas istället som underfamilj Leptopelinae till familjen Arthroleptidae.
Gräsgrodor (Hyperoliidae) är en familj i ordningen stjärtlösa groddjur som förekommer i Afrika söder om Sahara samt på Madagaskar och Seychellerna.
De lever på växter ovanpå markytan och har liksom lövgrodor häftande ämnen på fingrar och tår och har därför särskilt bra förmåga att klättra. Födan utgörs av insekter, spindeldjur och mindre ryggradslösa djur. Många arter lämnar rommen i blött jord och larverna hittar sedan vägen till närmaste vattendraget.
Загальна довжина представників цієї родини коливається від 1,5 до 8 см. Голова невелика. Очі середнього розміру із вертикальною зіницею. У більшості є зуби на верхній щелепі і немає сошникових зубів. Є хрящева грудина. Шкіра переважно гладенька. Відсутні шлюбні мозолі. Задні кінцівки більші за передні.
Забарвлення більшості видів зеленувата або сірувата з різними плямами або смугами, іноді червоними, жовтими, помаранчевими. Деякі види забарвлені в яскраво-білі або золотаві тони.
Полюбляють тропічні та субтропічні ліси, гірські місцини. Серед стрибунців зустрічаються наземні і деревні форми. Деякі види ведуть переважно водний спосіб життя. Значна частина пересувається лише стрибками. Звідси походить назва цієї родини. Живляться дрібними комахами.
Це яйцекладні амфібії. У період розмноження (сезон дощів) більшість видів прив'язані до води, вони відкладають яйця на листя над водою, де з'являються пуголовки, які одразу потрапляють у водойму.
Мешкають в Африці (південніше пустелі Сахара), на Мадагаскарі, Сейшельських островах.
Hyperoliidae là một họ ếch nhái có kích thước nhỏ đến trung bình, chúng có màu sặc sỡ. Họ này có 209 loài trong 18 chi. Mười sáu chi bản địa châu Phi cận Sahara.[1] Ngoài ra, chi chỉ có một loài Tachycnemis hiện diện ở quần đảo Seychelles, còn chi Heterixalus (hiện có 11 loài) đặc hữu Madagascar.
Các loài trong họ này có chiều dài cơ thể từ 1,5 xentimét (0,59 in)[Chuyển đổi: Số không hợp lệ] đến 8 xentimét (3,1 in). Nhiều loài trong họ này làn da mịn, màu sáng, da trông như tráng men.[2]
Hầu hết các loài trong họ này sinh sống trên cây, nhưng một số sinh sống ở trên mặt đất, bao gồm một số loài Kassina di chuyển bằng cách đi hoặc chạy thay vì nhảy. Chế độ ăn uống rất khác nhau, với các ví dụ bao gồm Tornierella là những loài chuyên về ăn ốc sên [cần dẫn nguồn], và Afrixalus fornasinii, loài ếch cạn duy nhất đã biết chuyên ăn trứng của các loài ếch nhái khác.
Sự sinh sản của các loài trong họ này bắt đầu vào đầu mùa mưa, nơi chúng tụ tập tại nơi sinh sản. Hầu hết các loài trong họ này đẻ trứng dưới nước, mặc dù đẻ trứng vào đống bọt do chúng tạo ra, đẻ vào lỗ cây, và đẻ trứng trong thảm thực vật trên mặt nước là tất cả các tập tính đã được biết đến[2]. Các loài thuộc chi Afrixalus xây tổ lá để chứa trứng của chúng bằng cách gấp và dán các cạnh của lá. Nòng nọc là ấu trùng sinh sống ở trong ao loại với các vây lưng lớn trên đuôi.
Hyperoliidae là một họ ếch nhái có kích thước nhỏ đến trung bình, chúng có màu sặc sỡ. Họ này có 209 loài trong 18 chi. Mười sáu chi bản địa châu Phi cận Sahara. Ngoài ra, chi chỉ có một loài Tachycnemis hiện diện ở quần đảo Seychelles, còn chi Heterixalus (hiện có 11 loài) đặc hữu Madagascar.
Các loài trong họ này có chiều dài cơ thể từ 1,5 xentimét (0,59 in)[Chuyển đổi: Số không hợp lệ] đến 8 xentimét (3,1 in). Nhiều loài trong họ này làn da mịn, màu sáng, da trông như tráng men.
Hầu hết các loài trong họ này sinh sống trên cây, nhưng một số sinh sống ở trên mặt đất, bao gồm một số loài Kassina di chuyển bằng cách đi hoặc chạy thay vì nhảy. Chế độ ăn uống rất khác nhau, với các ví dụ bao gồm Tornierella là những loài chuyên về ăn ốc sên [cần dẫn nguồn], và Afrixalus fornasinii, loài ếch cạn duy nhất đã biết chuyên ăn trứng của các loài ếch nhái khác.
Sự sinh sản của các loài trong họ này bắt đầu vào đầu mùa mưa, nơi chúng tụ tập tại nơi sinh sản. Hầu hết các loài trong họ này đẻ trứng dưới nước, mặc dù đẻ trứng vào đống bọt do chúng tạo ra, đẻ vào lỗ cây, và đẻ trứng trong thảm thực vật trên mặt nước là tất cả các tập tính đã được biết đến. Các loài thuộc chi Afrixalus xây tổ lá để chứa trứng của chúng bằng cách gấp và dán các cạnh của lá. Nòng nọc là ấu trùng sinh sống ở trong ao loại với các vây lưng lớn trên đuôi.
Прыгуньи[1] (лат. Hyperoliidae) — семейство бесхвостых земноводных, обитающих в Африке.
Размеры колеблются от 1,5 до 8 см. Голова небольшая, глаза среднего размера с вертикальным зрачком. У большинства видов есть зубы на верхней челюсти. Кожа преимущественно гладкая и блестящая[2]. Окраска, как правило, зеленоватая или сероватая с яркими пятнами или полосами — красными, желтыми, оранжевыми. Некоторые виды окрашены в ярко-белые или золотистые тона. Брачные мозоли отсутствуют[3]. Самцы почти всех видов имеют заметные горловые мешки[4].
Обитают в горных тропических и субтропических лесах. Встречаются как наземные, так и древесные формы. Некоторые виды ведут преимущественно водный образ жизни. В основном передвигаются только прыжками, исключение составляют кассины. Питаются мелкими насекомыми и другими беспозвоночными[3]. Род Tornierella специализируется на улитках, а Afrixalus fornasini является единственной наземной лягушкой питающейся яйцами других видов лягушек[2].
Это яйцекладущие амфибии. В период размножения (начало сезона дождей) большинство видов привязаны к воде, куда откладывают яйца. Есть виды откладывающие яйца на листья деревьев и кустарников нависающих над водой[3]. Род Afrixalus строит листовые гнезда, складывая и склеивая края листьев. Самцы борются за места и зазывают самок брачными трелями. Исключение составляют Acanthixalus, которые могут общаться посредством феромонов.
Головастики прудового типа с большими хвостовыми плавниками[2].
Ареал охватывает страны Африки к югу от Сахары, за исключением центральной и западной частей ЮАР и сухой части Намибии[5]. Мадагаскарские прыгуньи являются эндемиками Мадагаскара, а род Tachycnemis — эндемиком Сейшельских островов[4].
На октябрь 2018 года в семейство включают 17 родов и 227 видов[5][1]:
Поющий самец Afrixalus fornasini
Прыгуньи (лат. Hyperoliidae) — семейство бесхвостых земноводных, обитающих в Африке.
非洲树蛙科(学名:Hyperoliidae)也称苇蛙科,是两栖纲无尾目的一科,主要分布于撒哈拉以南的非洲大陆以及马达加斯加岛、塞舌尔群岛等地。非洲树蛙是一类小型或中型的蛙类,多树栖,不少种类喜欢生活于沼泽地区,攀附在芦苇等植物上。现存19属200多种[1][2]。
非洲树蛙科(学名:Hyperoliidae)也称苇蛙科,是两栖纲无尾目的一科,主要分布于撒哈拉以南的非洲大陆以及马达加斯加岛、塞舌尔群岛等地。非洲树蛙是一类小型或中型的蛙类,多树栖,不少种类喜欢生活于沼泽地区,攀附在芦苇等植物上。现存19属200多种。
跟刺蛙属(Acanthixalus) 阿非蛙属(Afrixalus) Alexteroon Arlequinus 丽跳蛙属(Callixalus) Chlorolius 金蛙属(Chrysobatrachuss) 隐袋蛙属(Cryptothylax) 异跳蛙属(Heterixalus) 非洲树蛙属(Hyperolius) 肛褶蛙属(Kassina) 卡西蛙属(Kassinula) 小黑蛙属(Leptopelis) 后囊蛙属(Opisthothylax) Paracassina 水树蛙属(Phlyctimantis) Semnodactylus 疾蛙属(Tachycnemis) 托尼蛙属(Tornierella)
풀개구리과(Hyperoliidae)는 개구리목에 속하는 양서류 과의 하나이다. 17속 216종으로 이루어져 있다. 사하라 이남 아프리카 지역에 대부분이 서식하며[1], 단일종의 가드너세이셸 개구리속(Tachycnemis)은 세이셸 제도, 10종을 포함하는 헤테릭살루스속(Heterixalus)은 마다가스카르 섬에서 발견된다.
2014년 현재, 개구리목의 계통 분류는 다음과 같다.[2][3]
신와아목 개구리상과