Florida qaraçöhrəsi (lat. Taxus floridana) — qaraçöhrəkimilər fəsiləsinin qaraçöhrə cinsinə aid bitki növü.
Die Florida-Eibe (Taxus floridana) ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Eiben (Taxus) in der Familie der Eibengewächse (Taxaceae).
Die Florida-Eibe ist ein immergrüner, langsamwüchsiger Strauch oder Baum, der Wuchshöhen von meist bis zu 5 Metern, seltener auch 8 bis 10 Metern und Stammdurchmesser von bis zu knapp 40 Zentimetern erreicht. Die Florida-Eibe verzweigt sich weitausladend horizontal. Die Rinde ist purpur-braun; an den jungen Zweigen ist sie noch glatt, im Alter zerspringt sie in kleine unregelmäßige Platten.
Die dunkelgrünen Nadeln sind etwa 2,5 Zentimeter lang; sie sind weich und biegsam und stehen beidseitig gescheitelt am Zweig ab. Der Austrieb ist frischgrün und gibt so einen schönen Kontrast zur dunkelgrünen älteren Benadelung.
Die Florida-Eibe ist zweihäusig getrenntgeschlechtig (diözisch). Im März erscheinen an den weiblichen Pflanzen die unscheinbaren Blüten. Im Oktober sind die gelbbraunen, etwa 0,5 bis 1 cm langen Samen ausgereift, die von einem roten Samenmantel (Arillus) teilweise umschlossen werden.
Die Florida-Eibe ist ein Endemit eines kleinen Gebietes um den Apalachicola River im nordwestlichen Teil des US-Bundesstaates Florida[1] in den Counties in Gadsden sowie Liberty County Sie kommt in feuchten, schattigen Schluchten und in Hartholzwäldern in Höhenlagen von 15 bis 30 Metern entlang des Ostufers des Apalachicola River vor.[1][2] Der natürliche Bestand dieser seltenen Art gilt bei der IUCN 2010 als vom Aussterben bedroht = „Critically Endangered“.[3]
Wie auch andere Taxus-Arten ist die Florida-Eibe ein Schattenspezialist; sie kommt auch mit vollschattigen Standorten gut zurecht. Sie gedeiht am besten auf leicht sauren Böden.
Die Erstbeschreibung von Taxus floridana erfolgte 1860 durch Thomas Nuttall in Alvan Wentworth Chapman: Flora of the southern United States, Seite 436.[1][4][5] Ein Synonym für Taxus floridana Nutt. ex Chapm. ist Taxus canadensis var. floridana (Nuttall ex Chapman) Pilger.[1][5]
Fast alle Pflanzenteile der Florida-Eibe sind hochgiftig.
Die Rinde der Florida-Eibe enthält Taxol, einen als Krebsmittel bedeutsamen Stoff. Es erfolgte jedoch kein kommerzieller Anbau; mittlerweile gibt es Methoden, Taxol aus bestimmten Pilzarten im Laboratorium zu gewinnen.
Die Florida-Eibe (Taxus floridana) ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Eiben (Taxus) in der Familie der Eibengewächse (Taxaceae).
Taxus floridana, the Florida yew,[3] is a species of yew, endemic to a small area of under 10 km² on the eastern side of the Apalachicola River in mesophytic forests of northern Florida at altitudes of 15–40 m. It is listed as critically endangered.[1][4][5] It is protected in reserves at the Torreya State Park and at the Nature Conservancy's Apalachicola Bluffs and Ravines Preserve, and has legal protection under the United States and Florida Endangered Species laws.
It is an evergreen coniferous shrub or small tree growing to 6 m (rarely 10 m) tall, with a trunk up to 38 cm diameter. The bark is thin, scaly purple-brown, and the branches are irregularly orientated. The shoots are green at first, becoming brown after three or four years. The leaves are thin, flat, slightly falcate (sickle-shaped), 1–2.9 cm long and 1–2 mm broad, with a bluntly acute apex; they are arranged spirally on the shoots but twisted at the base to appear in two horizontal ranks on all except for erect lead shoots. Individuals typically occur in clumps and are multi-stemmed with varying stem densities . It is dioecious, with the male and female cones on separate plants; the seed cone is highly modified, berry-like, with a single scale developing into a soft, juicy red aril 1 cm diameter, containing a single dark brown seed 5–6 mm long and occur singly on few leaf axils. The pollen cones are globose, 4 mm diameter, produced on the undersides of the shoots in early spring.[4][6][7]
It occurs in the same region as the also-rare Torreya taxifolia and is similar to it in general appearance, but can be differentiated by the shorter, blunt-tipped (not spine-tipped) leaves and the less strong smell of the crushed leaves. Distinction from other yew species is more difficult, and like most yews it has sometimes been treated as a subspecies of Taxus baccata, as T. baccata subsp. floridana (Nutt. ex Chapm.) Pilger.[8]
Taxus floridana grows slowly, and prefers slightly acidic soil and partial shade on moderate north-facing slopes and is highly fire sensitive as well as shade tolerant. Potential influences on their distribution include variation of soil, aspect, and moisture. There is no indicator species associated with it.[7][9] It is hardy to USDA zone 8. It can be grown from cuttings or seeds. Seed scarification is required for germination and it persists through layering and sprouting. Birds feed on their cones and excavate stems for insects.[7][1]
The bark contains paclitaxel, a mitotic inhibitor used to combat numerous forms of cancer. The seeds and leaves, however, are poisonous to humans if consumed.[10]
White-tailed deer rubbing and browsing particularly on small stems, being a source of food for beavers, and occurring in areas subject to logging and development are all potential threats to the few existing populations.[7][1] Threats of habitat degradation and reduced regeneration capabilities are the most prominent issue, which have resulted in no new recruitment in the past few decades, greatly affecting population demographics.[1] There are a couple of populations located on unprotected private lands, which are particularly susceptible.[11]
Taxus floridana, the Florida yew, is a species of yew, endemic to a small area of under 10 km² on the eastern side of the Apalachicola River in mesophytic forests of northern Florida at altitudes of 15–40 m. It is listed as critically endangered. It is protected in reserves at the Torreya State Park and at the Nature Conservancy's Apalachicola Bluffs and Ravines Preserve, and has legal protection under the United States and Florida Endangered Species laws.
Flórídaýviður (fræðiheiti: Taxus floridana)[2] er tegund af ýviði, takmarkaður við lítið svæði, undir 10 km², austan við Apalachicola River í Norður-Flórída í 15–40 m hæð yfir sjávarmáli. Hann er skráður í í mikilli útrýmingarhættu.[3][4][5] Hann er verndaður á náttúruverndarsvæði í Torreya State Park og í "Nature Conservancy's Apalachicola Bluffs and Ravines Preserve", og nýtur að auki verndar samkvæmt alríkislögum og fylkislögum (Flórídafylki).
Þetta er sígrænn runni eða tré, allt að 6 m hár (einstaka sinnum 10 m), með stofn sem verður að 38 cm í þvermál. Börkurinn er þunnur, hreistraður og fjólubrúnn. Sprotarnir eru fyrst grænir, en verða brúnir eftir 3 til 4 ár. Barrnálarnir eru þunnar, flatar, íbognar, 1–2,9 cm langar og 1-2 mm breiðar, gormstæðar á hverjum sprota fyrir sig, en svo sveigt svo þær virðast vera í tveimur röðum á öllum sprotum nema toppsprotum. Plönturnar eru yfirleitt í hópum og eru yfirleitt margstofna með misgildum stofnum. Plönturnar eru einkynja (annaðhvort karl- eða kven- plöntur), kvenplönturnar koma með staka, mjúka, rauða berköngla, 1 cm í þvermál, með eitt brúnt fræ, 5–6 mm langt. Karlkönglarnir eru hnattlaga, 4 mm í þvermál, og vaxa neðan á sprotunum snemma vors.[4][6][7]
Flórídaýviður kemur fyrir á sama svæði og hin enn sjaldgæfari Torreya taxifolia, og er almennt svipaður í útliti, en þekkist á styttra, snubbóttu (ekki yddu) barri og daufari lykt af mörðum nálunum. Greining frá öðrum ýviðartegundum er erfiðari, og eins og flestir ýviðir hefur hann verið greindur sem undirtegund af Taxus baccata, sem T. baccata subsp. floridana (Nutt. ex Chapm.) Pilger.[8]
Taxus floridana vex hægt, kýs ísúran jarðveg og hálfskugga í norðurhlíðum og er mjög viðkvæmur fyrir eldi. Mögulegir áhrifavaldar á útbreiðslu tegundarinnar eru jarðvegsraki, staða mót sól, jarðvegssamsetning og efnainnihald í jarðvegi. Engin einkennistegund (sem gæti sýnt hvað er takmarkandi) er tengd við hann.[7][9] Hann er harðger að "Hardiness zone USDA" 8. Hægt er að rækta hann af fræi eða græðlingum. Fræið þarf helst að rispast til að spíra.[7][10]
Dádýr (Odocoileus virginianus) nudda sér við stofna og greinar og bíta sérstaklega smágreinar, bjórar naga hann, og einnig stendur áframhaldandi tilveru hans ógn af því að hann vex nálægt skógarhöggssvæðum, byggingum og ræktarlandi.[7][10] Einkum eru það nokkrir lundir á óvernduðum einkalöndum, sem eru sérstaklega viðkvæmir.[11]
Börkurinn inniheldur paklítaxel, sem er "mitotic inhibitor" (efni sem hindrar frumuskiptingu) og er notað gegn ýmsum gerðum krabbameins. Fræ og blöð eru eitruð mönnum og dýrum.
Flórídaýviður (fræðiheiti: Taxus floridana) er tegund af ýviði, takmarkaður við lítið svæði, undir 10 km², austan við Apalachicola River í Norður-Flórída í 15–40 m hæð yfir sjávarmáli. Hann er skráður í í mikilli útrýmingarhættu. Hann er verndaður á náttúruverndarsvæði í Torreya State Park og í "Nature Conservancy's Apalachicola Bluffs and Ravines Preserve", og nýtur að auki verndar samkvæmt alríkislögum og fylkislögum (Flórídafylki).
Floridabarlind (Taxus floridana) er et svært sjeldent tre i barlindslekten, som inngår i barlindfamilien. Treet vokser kun i et 24 km² stort område ved elva Appalachicola i nordlige Florida i USA. Treet blir 5–10 meter høyt og opptil 38 cm i stammediameter. Bærene er røde og saftige. Arten vokser i fuktige, skyggefulle løvskoger sammen med amerikabøk, oksemagnolia, amerikakristtorn og kviteik.
Floridabarlind er blant de mest truede treslag i USA. Treet er svært giftig, men inneholder stoffer (taksol) som prøves ut i bekjempelse av visse typer kreft.
Floridabarlind (Taxus floridana) er et svært sjeldent tre i barlindslekten, som inngår i barlindfamilien. Treet vokser kun i et 24 km² stort område ved elva Appalachicola i nordlige Florida i USA. Treet blir 5–10 meter høyt og opptil 38 cm i stammediameter. Bærene er røde og saftige. Arten vokser i fuktige, skyggefulle løvskoger sammen med amerikabøk, oksemagnolia, amerikakristtorn og kviteik.
Floridabarlind er blant de mest truede treslag i USA. Treet er svært giftig, men inneholder stoffer (taksol) som prøves ut i bekjempelse av visse typer kreft.
Країни проживання: США (Північна Флорида). Майже повністю обмежений середньою і нижньою частинами схилів протягом кількох ярів уздовж області англ. Apalachicola River Bluffs. Ґрунти, як правило, вологі й кислі. Росте в асоціації з вічнозеленими і листяними породами, включно з другим рідкісним хвойним ендеміком, Torreya taxifolia. Флоридський тис зазвичай тіньовитривалий і дуже чутливий до вогню.
Дводомні чагарники або невеликі дерева 2-5 (-10) м у висоту і 38 см діаметром. Гілки численні, товсті, розлогі, що утворюють неправильну крону. Кора пурпурно-коричнева, спершу гладка, з віком формує тонкі нерегулярні луски. Листки податливі, темно-зелені, 1-2.6 (-2,9) см × 1-2 (-2,2) мм, злегка серповиді, світло-зелені з 2 сірими смугами на нижній стороні. Пилкові шишки утворюються вздовж пагонів, жовті, відокремлені, діаметром 2-3 мм. Шишки, сформовані на нижній стороні пагонів, зелені м'ясисті аріли після дозрівання від оранжевого до червоного кольору, кожен з однією еліпсоїдною насіниною 5-6 мм. Шишка з насінням бл. 2 см завдовжки, діаметром 1 см, дозріває на початку осені.
Вирубка соснових болотних лісів у 19 столітті разом з вибірковими рубками схилових лісів на початку 1900-х років, можливо, призвели до зменшення площі поширення і фрагментації середовища проживання у 19-му і 20-му століттях. Найбільш безпосередньою загрозою є відсутність регенерації. Діяльність білохвостого оленя також є проблемою, оскільки може призводити до загибелі окремих стебел. Оскільки полювання на охоронних територіях заборонене, число оленів в цих областях збільшується під час мисливського сезону (зима), що призводить до збільшення тиску на тис.
Taxus floridana là một loài thực vật hạt trần trong họ Taxaceae. Loài này được Nutt. ex Chapm. mô tả khoa học đầu tiên năm 1860.[1]
Taxus floridana là một loài thực vật hạt trần trong họ Taxaceae. Loài này được Nutt. ex Chapm. mô tả khoa học đầu tiên năm 1860.
Taxus floridana
Siebold et Zucc. ex Endl. (1846)
Тис флоридский[источник не указан 567 дней] (лат. Taxus floridana) — редчайший вид тиса.
Растения данного вида обнаружены лишь во Флориде на восточном берегу реки Апалачикола на участках площадью всего около 10 км² на высоте 15-30 м над уровнем моря. Вид находится под критической угрозой исчезновения (охранный статус — CR)[1]. Это единственный вид тиса, произрастающий во Флориде[2].
Тис флоридский представляет собой кустарник или дерево высотой около 6 м, реже — до 10 м. Диаметр ствола — 35-40 см, кора тонкая, чешуйчатая, коричневая, хвоя длиной до 2 см, толщиной 1-2 мм, семена имеют форму эллипса, длиной 5-6 мм, шишки похожи на ягоды[3]. Долгое время тис флоридский считался подвидом тиса канадского[4], но растёт медленнее и имеет меньшие размеры[5]. Тис флоридский, как и остальные тисы, ядовит, кора содержит паклитаксел, используемый в медицинских препаратах. Растения предпочитают кислые почвы и полутень.
Это заготовка статьи по ботанике. Вы можете помочь проекту, дополнив её. 
Это заготовка статьи о Флориде. Вы можете помочь проекту, дополнив её. Тис флоридский[источник не указан 567 дней] (лат. Taxus floridana) — редчайший вид тиса.
Растения данного вида обнаружены лишь во Флориде на восточном берегу реки Апалачикола на участках площадью всего около 10 км² на высоте 15-30 м над уровнем моря. Вид находится под критической угрозой исчезновения (охранный статус — CR). Это единственный вид тиса, произрастающий во Флориде.
Тис флоридский представляет собой кустарник или дерево высотой около 6 м, реже — до 10 м. Диаметр ствола — 35-40 см, кора тонкая, чешуйчатая, коричневая, хвоя длиной до 2 см, толщиной 1-2 мм, семена имеют форму эллипса, длиной 5-6 мм, шишки похожи на ягоды. Долгое время тис флоридский считался подвидом тиса канадского, но растёт медленнее и имеет меньшие размеры. Тис флоридский, как и остальные тисы, ядовит, кора содержит паклитаксел, используемый в медицинских препаратах. Растения предпочитают кислые почвы и полутень.
