Necromys urichi és una espècie de rosegador de la família dels cricètids. Viu al Brasil, Colòmbia, Trinitat i Tobago i Veneçuela. El seu hàbitat natural són els boscos tropicals perennifolis. Es creu que en realitat és un complex d'espècies.[1]
L'espècie fou anomenada en honor del naturalista de Trinitat i Tobago Frederick William Urich.[2]
Necromys urichi és una espècie de rosegador de la família dels cricètids. Viu al Brasil, Colòmbia, Trinitat i Tobago i Veneçuela. El seu hàbitat natural són els boscos tropicals perennifolis. Es creu que en realitat és un complex d'espècies.
L'espècie fou anomenada en honor del naturalista de Trinitat i Tobago Frederick William Urich.
The northern grass mouse, or northern akodont, (Necromys urichi) is a species of rodent in the family Cricetidae.[2] It is found in Brazil, Colombia, Venezuela and Trinidad and Tobago.
The northern grass mouse is a medium-sized species. The fur on the upper parts of the body is a dark chestnut grizzled with black. The underparts are paler, with the hairs having dark bases and yellowish or pale grey tips. There is a bare ring of skin round the eye and there are usually grey-tipped hairs on the chin and throat. The ears are sparsely covered with rusty brown hairs. The tail is a uniform dark brown with a scattering of hairs and no tuft at the tip. The upper surfaces of the feet have dark ochre fur and there are tufts of hair by the nails. The first and fifth digits of the hind feet are much shorter than the other three.[3]
The northern grass mouse is found in Trinidad and Tobago and in the mountains of northern and southern Venezuela, eastern Colombia and northern Brazil. Its altitudinal range is from 240 to 2,232 m (790 to 7,320 ft).[1] It is a terrestrial species usually found in evergreen and deciduous forests but sometimes in savannah. It favours moist areas near streams with rocks and scrubby vegetation.[3]
The northern grass mouse is active both day and night.[3] The diet consists of green plant material and seeds.[1] Females reach sexual maturity at 2.7 months and breeding takes place throughout the year with a peak in May and June. The average litter size is five and there are three or four litters per year.[3]
The northern grass mouse has a wide range but is generally uncommon. It is likely that it is a species complex and that further research will subdivide the species as now known into several new species. In that event, the conservation status of some populations may be threatened, but for the time being, the International Union for Conservation of Nature has assessed this mouse as being of "least concern".[1]
The northern grass mouse, or northern akodont, (Necromys urichi) is a species of rodent in the family Cricetidae. It is found in Brazil, Colombia, Venezuela and Trinidad and Tobago.
Necromys urichi Necromys generoko animalia da. Karraskarien barruko Sigmodontinae azpifamilia eta Cricetidae familian sailkatuta dago.
Necromys urichi Necromys generoko animalia da. Karraskarien barruko Sigmodontinae azpifamilia eta Cricetidae familian sailkatuta dago.
Necromys urichi is een zoogdier uit de familie van de Cricetidae. De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd door J.A. Allen & Chapman in 1897.
Bronnen, noten en/of referenties
Bolomyszka karaibska[3] (Necromys urichi) – gatunek gryzonia z rodziny chomikowatych, występujący w północnej Ameryce Południowej[2][4].
Gatunek został opisany naukowo w 1897 roku przez J.A. Allena i F.M. Chapmana, jako Akodon urichi[5]. Badania molekularne wskazały, że jest on bliższy bolomyszce miłej (Necromys amoenus) i włochatoogonowej (N. lasiurus), niż trawniakom (Akodon). Miejsce typowe to Caparo na Trynidadzie. W Wenezueli były wyróżnione trzy podgatunki[4]; podejrzewa się, że jest to kompleks spokrewnionych gatunków[2].
Bolomyszka karaibska występuje na Trynidadzie i Tobago, na wyżynach północnej i południowej Wenezueli, we wschodniej Kolumbii i północnej Brazylii. Jest spotykana od wysokości 240 do 2232 m n.p.m.[2]
Jest to mały gryzoń, jego ciało z głową ma długość 121–125 mm, ogon 65–70 mm, tylna stopa ma długość 23–27 mm, a ucho 12–15 mm[5]. Według badań przeprowadzonych w górach Cordillera de Mérida w Wenezueli, osobniki złapane w porze deszczowej są większe niż w porze suchej, także samce są większe i cięższe niż samice[6].
Bolomyszka karaibska ma ciemne, kasztanoworude futro, na grzbiecie z czarnymi włosami, od spodu z żółtawymi lub szarymi czubkami, ale zawsze z ciemną nasadą; nie ma wyraźnego rozgraniczenia wierzchniej i spodniej strony. Uszy są ciemnobrązowe, ogon krótki i jednolicie ciemny (nieco ponad 1/3 długości zwierzęcia). Dłonie i stopy są z wierzchu ochrowe[6].
Prowadzi naziemny tryb życia, preferuje wilgotne siedliska. Zamieszkuje głównie wielopiętrowe wilgotne lasy równikowe, ale toleruje też lasy wtórne i jest spotykana w obszarach wycinki. Żywi się soczystą roślinnością i nasionami[2]. Jest aktywna w dzień i w nocy. Rozmnaża się przez cały rok, najintensywniej od maja do czerwca, na początku pory deszczowej. Samica średnio rodzi 3,6 miotu na rok; wydaje na świat średnio 5 młodych. Młode stają się dojrzałe płciowo mając 2,7 miesiąca[6].
Bolomyszka karaibska nie jest liczna. Występuje w kilku parkach narodowych w Wenezueli. Niektóre populacje, lub gatunki kompleksu, mogą być narażone na wyginięcie, podczas gdy inne wykazują większą tolerancję wobec zmian środowiska. Aktualnie Międzynarodowa Unia Ochrony Przyrody uznaje bolomyszkę karaibską za gatunek najmniejszej troski[2].
Bolomyszka karaibska (Necromys urichi) – gatunek gryzonia z rodziny chomikowatych, występujący w północnej Ameryce Południowej.
Necromys urichi é uma espécie de roedor da família Cricetidae. Pode ser encontrada no Brasil, Colômbia, Trinidad e Tobago e Venezuela.[2]
Necromys urichi é uma espécie de roedor da família Cricetidae. Pode ser encontrada no Brasil, Colômbia, Trinidad e Tobago e Venezuela.
Akodon urichi[1][2][3] är en däggdjursart som beskrevs av J.A. Allen och Chapman 1897. Arten förekommer i Brasilien, Colombia, Trinidad and Tobago, och Venezuela. Akodon urichi ingår i släktet fältmöss, och familjen hamsterartade gnagare.[4][5] Inga underarter finns listade.[4]
Akodon urichi är en däggdjursart som beskrevs av J.A. Allen och Chapman 1897. Arten förekommer i Brasilien, Colombia, Trinidad and Tobago, och Venezuela. Akodon urichi ingår i släktet fältmöss, och familjen hamsterartade gnagare. Inga underarter finns listade.
Середня вага дорослої особини: 44.84 гр.
Країни проживання: Бразилія; Колумбія; Тринідад і Тобаго; Венесуела. Проживає на висотах від 240 до 2232 м над рівнем моря. Середньорічна кількість опадів 1750 мм. Це наземний вид, які полюбляє вологі місця перебування.
Середня кількість виводків на рік 3.6.
Живе в кількох національних парках у Венесуелі. У Колумбії він зустрічається тільки в передгірній зоні, яка є вузькою і місце проживання там під загрозою.
Necromys urichi là một loài động vật có vú trong họ Cricetidae, bộ Gặm nhấm. Loài này được J. A. Allen & Chapman mô tả năm 1897.[2]
Bài viết liên quan đến phân họ gặm nhấm Sigmodontinae này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Necromys urichi là một loài động vật có vú trong họ Cricetidae, bộ Gặm nhấm. Loài này được J. A. Allen & Chapman mô tả năm 1897.
북부풀밭쥐(Necromys urichi)는 비단털쥐과에 속하는 남아메리카 설치류이다.[2] 브라질와 콜롬비아, 베네수엘라, 트리니다드 토바고에서 발견된다.[1]
북부풀밭쥐는 중간 크기의 종이다. 몸 윗부분의 털은 반백의 검은 색과 함께 진한 밤색을 띤다. 몸 아랫 부분은 검은 바탕에 연한 색을 띠며 털 끝은 노랗거나 연한 회색이다. 눈 주위에 둥글게 털이 없는 부분이 있고, 보통 턱과 목에는 털 끝이 회색인 털이 나 있다. 귀는 녹빛의 갈색 털이 듬성듬성 덮여 있다. 꼬리는 끝 부분에 털이 없고, 균일하게 진한 갈색을 띠는 털이 덮여 있다. 발 윗 부분은 진한 황토색 털이 나 있고, 발톱 부분에도 털이 있다. 뒷발의 첫 번째와 다섯 번째 발가락이 다른 세 발가락보다 훨씬 짧다.[3]
북부풀밭쥐는 트리니다드 토바고와 베네수엘라 북부와 남부 산악 지대, 콜롬비아 동부, 브라질 북부에서 발견된다. 서식 고도 범위는 240~2232m이다.[1] 육상 생활을 하는 종이고 보통 상록수, 탈락성 숲에서 발견되지만 사바나 지역에서 보이기도 한다. 바위와 관목 식생을 가진 물가 근처의 습윤 지역을 좋아한다.[3]
북부풀밭쥐는 밤과 낮 모두 활동적이다.[3] 먹이는 녹색 식물과 씨앗으로 이루어져 있다.[1] 암컷은 2.7개월이 되면 성적으로 성숙해지고, 연중 번식을 할 수 있지만 5월 6일에 최고조에 이른다. 평균 5마리의 새끼를 일년에 서너 번 낳는다.[3]
