Має защічні мішки, в яких носить їжу поки її збирає. Хутро чорне, як і безволосе лице. Хвіст — короткий цурпалок.
Ендемік острова Сулавесі, Індонезія. Цей вид зустрічається в тропічних лісах при помірних висотах, і в гірських лісах до 2000 м.
Це в основному плодоїдний вид (70% раціону), але також їсть незріле листя, членистоногих, стебла недавно квітучих рослин і культивовані культури (фрукти, овочі, кукурудзу). Це денний вид. Живе як на землі, так і на деревах. Утворює групи розмірами від 1 до 62 осіб. Групи розділені на більш дрібні групи, під час збирання їжі.
Самиці народжують одне дитинча.
Полювання на м'ясо диких тварин являє собою серйозну загрозу, особливо під час Різдва, коли м'ясо часто дається як дар. Підсічно-вогневе землеробство місцевими громадами являє собою зростаючу проблему. Існує великий нелегальний "малого масштабу" видобуток відкритим способом золота з використанням ртуті, котре відбувається навіть в охоронних територіях.
Цей вид знаходиться в списку Додатку II СІТЕС. Вид захищений національним законодавством з 1970 року. Живе принаймні в одному охоронному районі, Bogani Nani Wartabone National Park.
