Історія
Вид вперше описаний американським ботаніком Робертом Теодором Крейгом[es] (англ. Robert Theodore Craig, 1902—1986) у 1945 році у виданні англ. «The Mammillaria Handbook».[2]
Етимологія
Видова назва походить від грец. neos — «новий» і palmeri щоб уникнути омоніму для заміненого імені Mammillaria palmeri.[3] Mammillaria palmeri була названа на честь американського ботаніка Едварда Пальмера[en] (англ. Edward Palmer, 1829—1911).[4]
Ареал і екологія
Mammillaria neopalmeri є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований на острові Сан-Беніто, штат Баха-Каліфорнія. Повідомлялося також, що цей вид зустрічався на острові Гвадалупе і, можливо, на острові Седрос. Рослини зростають на висоті від 0 до 330 метрів над рівнем моря на кам'янистих схилах, переважно на сході Сан-Беніто в пустельному скребі.
Морфологічний опис
Орган Опис Рослини зазвичай формують
кластери.
Коріння Стебло подовжено-кулясте, до 9 см заввишки, в діаметрі 5 см.
Епідерміс Епідерміс сіро-зелений.
Маміли тупо-конічні, в основі чотирьохгранні, без молочного соку.
Ареоли Аксили з білим пухом і короткими переплетеними, викривленими щетинками. Центральні
колючки 3-5, прямі або іноді з гачками, коричневі з темними кінцями, завдовжки 6-8 мм. Радіальні колючки 25-30, тонкі, голчасті, білі, завдовжки 5-6 мм.
Квіти блідо-зеленувато-білі до світло-кремових, іноді з рожевим відтінком, до 10 мм завдовжки і в діаметрі.
Бутони Зовнішні
пелюстки Внутрішні
пелюстки Тичинки Маточка Плоди булавовидні, червоні, до 13 мм завдовжки.
Насіння чорне.
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню
Mammillaria neopalmeri входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Цей кактус поширений у вузькому ареалі, але поточний тренд чисельності рослин стабільний.
Цей вид зустрічається на охоронюваних територіях.
У Мексиці ця рослина занесена до Національного переліку видів, що перебувають під загрозою зникнення, де вона включена до категорії «спеціальний захист».
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[5]
Утримання в культурі
В культурі цей вид не представляє складнощів, добре розмножується насінням, яке утворюється із самозапильних квіток.
Більшість рослин в культурі беруть початок від візиту Альфреда Лау на острів Сан-Беніто у 1960-х роках.
Див. також
Примітки
Література
-
Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
-
Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
-
Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
-
David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
-
John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
-
Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
-
Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
-
Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
-
Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)
Джерела
