Hirundo a zo ur genad e rummatadur an evned, krouet e 1758 gant an naturour svedat Carl von Linné (1707-1778).
Pemzek spesad gwennilied a ya d'ober ar genad :
C'hwec'h isspesad warn-ugent (26) dezhe en holl.
a vo kavet e Wikimedia Commons.
Hirundo a zo ur genad e rummatadur an evned, krouet e 1758 gant an naturour svedat Carl von Linné (1707-1778).
Hirundo és un gènere d'ocells de la família dels hirundínids (Hirundinidae). Són petites oronetes que habiten al Vell Món i les illes del Pacífic, a excepció de la cosmopolita Oreneta vulgar.
Segons la classificació del Congrés Ornitològic Internacional (versió 3.4, 2013), aquest gènere está format per 15 espècies:
Hirundo és un gènere d'ocells de la família dels hirundínids (Hirundinidae). Són petites oronetes que habiten al Vell Món i les illes del Pacífic, a excepció de la cosmopolita Oreneta vulgar.
Το χελιδόνι είναι αποδημητικό πτηνό και ανήκει στην τάξη των στρουθιόμορφων. Το μέγεθος τους είναι 12-22 cm ανάλογα το είδος στο οποίο ανήκουν καθώς και το χρώμα τους. Μεταναστεύουν κατά δεκάδες εκατοντάδες σε σμήνη, στα μεσογειακά κλίματα από τον Μάρτιο προκειμένου να αναπαραχθούν και στις αρχές του φθινοπώρου μεταναστεύουν προς τα θερμά κλίματα της Αφρικής[1].
Τα χελιδόνια τρέφονται κυρίως με μικρά έντομα, αράχνες, νύμφες και κάμπιες. Τα έντομα και τις αράχνες τα πιάνουν συνήθως στον αέρα, πετώντας προς αυτά με το ράμφος τους ανοικτό[2].
Το θηλυκό χελιδόνι γεννάει 4-6 αυγά, η επώαση των αυγών διαρκεί περίπου 12 ως 20 μέρες ανάλογα το είδος και μετά την εκκόλαψη οι γονείς τις πρώτες μέρες τα ταΐζουν με μικρά έντομα ενώ αργότερα τα μαθαίνουν να πετάνε και να αναζητούν την τροφή τους.
Η Μαυροσταχτάρα ενώ εμφανισιακά μοιάζει με χελιδόνι, ανήκει σε διαφορετική οικογένεια πτηνών .
Το χελιδόνι είναι αποδημητικό πτηνό και ανήκει στην τάξη των στρουθιόμορφων. Το μέγεθος τους είναι 12-22 cm ανάλογα το είδος στο οποίο ανήκουν καθώς και το χρώμα τους. Μεταναστεύουν κατά δεκάδες εκατοντάδες σε σμήνη, στα μεσογειακά κλίματα από τον Μάρτιο προκειμένου να αναπαραχθούν και στις αρχές του φθινοπώρου μεταναστεύουν προς τα θερμά κλίματα της Αφρικής.
Ауыл ҡарлуғасы (лат. Hirundo rustica) — бәләкәй генә күсер ҡош, Европала, Азияла, Африкала һәм Америкала таралған. Башҡа ҡарлуғастарҙан оҙон ҡойроғоноң сәнске формаһындағы йырығы, бөгөлөүсән оҙон осло ҡанаттары менән айырыла.
Бөжәктәр: себен, сиңерткәләр, баҙлауыҡтар, ҡуңыҙ һәм башҡа осоусы бөжәктәр менән туҡлана. Уларҙы осоп барған ваҡытта аулай.
Ауыл ҡарлуғасы (лат. Hirundo rustica) — бәләкәй генә күсер ҡош, Европала, Азияла, Африкала һәм Америкала таралған. Башҡа ҡарлуғастарҙан оҙон ҡойроғоноң сәнске формаһындағы йырығы, бөгөлөүсән оҙон осло ҡанаттары менән айырыла.
Карлыгач (авыл карлыгачы, йорт карлыгачы, лат. Hirundo rustica) — карлыгач кошлар гаиләлегенә керүче кош, Аурупада, Азияда, Африкада һәм Америкада таралган. Башка карлыгачлардан озын койрыгының чәнечке формасындагы ерыгы, сыгылмалы озын очлы канатлары белән аерыла.
Бөҗәкләр: чебен, чикерткәләр, черкиләр, коңгыз һәм башка очучы бөҗәкләр белән туклана. Аларны очып барган вакытта аулый.
Карлыгач (авыл карлыгачы, йорт карлыгачы, лат. Hirundo rustica) — карлыгач кошлар гаиләлегенә керүче кош, Аурупада, Азияда, Африкада һәм Америкада таралган. Башка карлыгачлардан озын койрыгының чәнечке формасындагы ерыгы, сыгылмалы озын очлы канатлары белән аерыла.
Кылыс хараҥаччыларын ууһа (нууч. Род Деревенские ласточки, лат. Hirundo) — Хараҥаччытыҥылар кэргэннэригэр киирэр кыра көтөрдөр бөлөхтөрө.
Саха сиригэр уус 1 бэрэстэбиитэлэ баар: Кылыс хараҥаччыта[1].
ЧIагаргаш е Боккъонца дола чIагаргаш (лат: Hirundo, эрс: Ла́сточки) — oалхазарий ваьр да ЧIагарга дезала чура.
The bird genus Hirundo is a group of passerines in the family Hirundinidae (swallows and martins). The genus name is Latin for a swallow.[1] These are the typical swallows, including the widespread barn swallow. Many of this group have blue backs, red on the face and sometimes the rump or nape, and whitish or rufous underparts. With fifteen species this genus is the largest in its family.
The genus Hirundo was introduced in 1758 by the Swedish naturalist Carl Linnaeus in the tenth edition of his Systema Naturae.[2] The genus name is the Latin word for a swallow.[3] Linnaeus included eight species in the genus and of these William Swainson designated the barn swallow (Hirundo rustica) as the type species.[4][5]
The genus contains fifteen species. The linear sequence is based on two molecular phylogenetic studies published in 2005 and 2018.[6][7][8]
There are at least two fossil species included in this genus:
Some authorities, either presently or formerly, recognize several additional species as belonging to the genus Hirundo including:
All of the species are found in the Old World, although one, the barn swallow, is cosmopolitan, also occurring in the Americas.
The bird genus Hirundo is a group of passerines in the family Hirundinidae (swallows and martins). The genus name is Latin for a swallow. These are the typical swallows, including the widespread barn swallow. Many of this group have blue backs, red on the face and sometimes the rump or nape, and whitish or rufous underparts. With fifteen species this genus is the largest in its family.
La genro de birdoj Hirundo estas grupo de paserinoj de la familio de Hirundedoj. Tiuj estas la tipaj hirundoj, inklude la disvastigitan Kamphirundon, kiuj nomigas la familion. Multaj el tiu grupo havas blunigrajn dorsojn, ruĝon en vizaĝo kaj foje ĉe pugo aŭ nuko, kaj blankecajn aŭ ruĝecajn subajn partojn.
Ĉiuj specioj troviĝas en la Malnova Mondo, sed unu, la kamphirundo, estas pli tutmonda, kaj ĉeestas ankaŭ en Ameriko.
Genetika pruvo ĵus montris, ke multaj el la specioj ĝis tiam inkluditaj en Hirundo estas malpli rilataj ol ties aspekto sugestis; tiuj specioj estas foje traktitaj en la separataj genroj Cecropis (ekz. Ruĝpuga hirundo Cecropis daurica, iam Hirundo daurica) kaj Petrochelidon (ekz. Klifhirundo Petrochelidon pyrrhonota, iam Hirundo pyrrhonota); ili estas diferencaj el tipaj specioj de la genro Hirundo same kiel la Murhirundo de la genro Delichon.
Hirundoj La genro de birdoj Hirundo estas grupo de paserinoj de la familio de Hirundedoj. Tiuj estas la tipaj hirundoj, inklude la disvastigitan Kamphirundon, kiuj nomigas la familion. Multaj el tiu grupo havas blunigrajn dorsojn, ruĝon en vizaĝo kaj foje ĉe pugo aŭ nuko, kaj blankecajn aŭ ruĝecajn subajn partojn.
Ĉiuj specioj troviĝas en la Malnova Mondo, sed unu, la kamphirundo, estas pli tutmonda, kaj ĉeestas ankaŭ en Ameriko.
Genetika pruvo ĵus montris, ke multaj el la specioj ĝis tiam inkluditaj en Hirundo estas malpli rilataj ol ties aspekto sugestis; tiuj specioj estas foje traktitaj en la separataj genroj Cecropis (ekz. Ruĝpuga hirundo Cecropis daurica, iam Hirundo daurica) kaj Petrochelidon (ekz. Klifhirundo Petrochelidon pyrrhonota, iam Hirundo pyrrhonota); ili estas diferencaj el tipaj specioj de la genro Hirundo same kiel la Murhirundo de la genro Delichon.
Hirundo es un género de aves passeriformes de la familia Hirundinidae. Casi todas sus especies son oriundas del Viejo Mundo, excepto la golondrina común (Hirundo rustica), la cual es cosmopolita y también puede encontrarse en América.[1]
El género contiene quince especies:[2]
Hirundo es un género de aves passeriformes de la familia Hirundinidae. Casi todas sus especies son oriundas del Viejo Mundo, excepto la golondrina común (Hirundo rustica), la cual es cosmopolita y también puede encontrarse en América.
Suitsupääsuke (Hirundo) on perekond pääsulaste sugukonnas. Eestis elab neist suitsupääsuke.
Paljudel selle sugukonna liikidel on sinakas seljaosa. Nende peaosas on punakat tooni ja alaosas sageli valgeid või roostekarva osi.
Kõiki suitsupääsukese perekonna liike leidub Vanas Maailmas. Ameerikas leidub neist üksnes suitsupääsukest.
Suitsupääsuke (Hirundo) on perekond pääsulaste sugukonnas. Eestis elab neist suitsupääsuke.
Paljudel selle sugukonna liikidel on sinakas seljaosa. Nende peaosas on punakat tooni ja alaosas sageli valgeid või roostekarva osi.
Kõiki suitsupääsukese perekonna liike leidub Vanas Maailmas. Ameerikas leidub neist üksnes suitsupääsukest.
Hirundo enaren familiako hegazti paseriformeen genero bat da. Barnean hamalau espezie ditu, familia osoan generorik handiena izanik.
Hirundo enaren familiako hegazti paseriformeen genero bat da. Barnean hamalau espezie ditu, familia osoan generorik handiena izanik.
Haarapääskyt (Hirundo) ovat pääskyjen heimoon kuuluva varpuslintusuku. Haarapääskyjen sukuun kuuluu BirdLifen mukaan neljätoista lajia. Joissain lähteissä (esimerkiksi ITIS) on mainittu haarapääskylajeja huomattavasti enemmän.
Haarapääskyt (Hirundo) ovat pääskyjen heimoon kuuluva varpuslintusuku. Haarapääskyjen sukuun kuuluu BirdLifen mukaan neljätoista lajia. Joissain lähteissä (esimerkiksi ITIS) on mainittu haarapääskylajeja huomattavasti enemmän.
Hirundo « sensu lato » est un genre de la famille des Hirundinidae comprenant 39 espèces dont l'Hirondelle rustique et l'Hirondelle rousseline.
D'après la classification de référence du Congrès ornithologique international (ordre phylogénique) :
Hirundo « sensu lato » est un genre de la famille des Hirundinidae comprenant 39 espèces dont l'Hirondelle rustique et l'Hirondelle rousseline.
Hirundo Linnaeus, 1758 è un genere di uccelli passeriformi della famiglia Hirundinidae.[1]
Il genere comprende le tipiche rondini, inclusa la diffusa rondine comune. Molte rondini presentano il dorso blu, il viso e talvolta la groppa o la nuca rossi e parti inferiori biancastre. Con quindici specie questo genere è il più grande della sua famiglia.
Il genere comprende le seguenti specie:[1][2]
Sono note almeno due specie fossili:
Tutte le specie si trovano nel Vecchio Mondo, sebbene una, la rondine comune, sia cosmopolita, presente quindi anche nel continente americano.
Hirundo Linnaeus, 1758 è un genere di uccelli passeriformi della famiglia Hirundinidae.
Il genere comprende le tipiche rondini, inclusa la diffusa rondine comune. Molte rondini presentano il dorso blu, il viso e talvolta la groppa o la nuca rossi e parti inferiori biancastre. Con quindici specie questo genere è il più grande della sua famiglia.
Hirundo est genus avium familiae Hirundinidarum, quae in Europa, Asia, Africa, et America sunt endemicae.
Haec stipula ad avem spectat. Amplifica, si potes! Hirundo est genus avium familiae Hirundinidarum, quae in Europa, Asia, Africa, et America sunt endemicae.
Bezdelīgas, bezdelīgu ģints (Hirundo) ir viena no bezdelīgu dzimtas (Hirundinidae) ģintīm. Bezdelīgu ģintī ir 15 sugas,[1][2] no kurām vispazīstamākā ir bezdelīga. Lielākajai daļai bezdelīgu sugu ir melna mugura, ruda seja, dažreiz rudas ir arī krūtis vai pakakle. Pavēdere balta vai gaiši ruda.[3]
Visas bezdelīgu ģints sugas ir izplatītas vai nu Eirāzijā vai Āfrikā, vai Austrālijā, bet bezdelīga (Hirundo rustica) mājo visos kontinentos, izņemot Antarktīdu. Latvijā mājo tikai viena bezdelīgu ģints suga - bezdelīga.[4]
Bezdelīgas, bezdelīgu ģints (Hirundo) ir viena no bezdelīgu dzimtas (Hirundinidae) ģintīm. Bezdelīgu ģintī ir 15 sugas, no kurām vispazīstamākā ir bezdelīga. Lielākajai daļai bezdelīgu sugu ir melna mugura, ruda seja, dažreiz rudas ir arī krūtis vai pakakle. Pavēdere balta vai gaiši ruda.
Visas bezdelīgu ģints sugas ir izplatītas vai nu Eirāzijā vai Āfrikā, vai Austrālijā, bet bezdelīga (Hirundo rustica) mājo visos kontinentos, izņemot Antarktīdu. Latvijā mājo tikai viena bezdelīgu ģints suga - bezdelīga.
Genus burung layang-layang Hirundo adalah burung layang-layang biasa terdapat dimana-mana. Kebanyakan warna bahagian belakang burung ini hitam kebiruan, kemerahan di bahagian muka kadang-kadang merah juga di bahagian dada. Bahagian bawah pula berwarna putih.
Hirundo tahitica
Hirundo tahitica
Hirundo lucida di negara Gambia
Hirundo angolensis di Uganda
Hirundo tahitica
Hirundo neoxena
Hirundo albigularis di Afrika Selatan
Hirundo smithii di India
Genus burung layang-layang Hirundo adalah burung layang-layang biasa terdapat dimana-mana. Kebanyakan warna bahagian belakang burung ini hitam kebiruan, kemerahan di bahagian muka kadang-kadang merah juga di bahagian dada. Bahagian bawah pula berwarna putih.
Hirundo is een geslacht van zangvogels uit de familie zwaluwen (Hirundinidae). De soorten uit dit geslacht zijn de typische zwaluwen, waaronder de boerenzwaluw een zeer wijdverspreide soort is.
De meeste soorten hebben een staalblauw gekleurde rug, rood rond de snavel en ze hebben een lichte tot bleekwitte onderzijde. Behalve de boerenzwaluw (die kosmopoliet is) zijn het soorten van de Oude Wereld.
Het geslacht kent de volgende soorten:[1]
Hirundo is een geslacht van zangvogels uit de familie zwaluwen (Hirundinidae). De soorten uit dit geslacht zijn de typische zwaluwen, waaronder de boerenzwaluw een zeer wijdverspreide soort is.
Multimedia w Wikimedia Commons Hirundo – rodzaj ptaka z rodziny jaskółkowatych (Hirundinidae). obejmujący gatunki występujące .
Rodzaj obejmuje gatunki występujące na wszystkich kontynentach poza Antarktydą[3].
Długość ciała 12–25 cm, masa ciała 9–29 g[4].
Łacińskie hirundo, hirundinis – jaskółka[5].
Do rodzaju należą następujące gatunki[6]:
Hirundo – rodzaj ptaka z rodziny jaskółkowatych (Hirundinidae). obejmujący gatunki występujące .
Hirundo é um gênero de aves passeriformes da família Hirundinidae. Quase todas as espécies são oriundas do Velho Mundo, exceto a andorinha-das-chaminés (Hirundo rustica), a qual é cosmopolita e também é encontrada nas Américas.[1]
.jpg)
_W_IMG_0540.jpg)
|língua2= (ajuda)[ligação inativa] Hirundo é um gênero de aves passeriformes da família Hirundinidae. Quase todas as espécies são oriundas do Velho Mundo, exceto a andorinha-das-chaminés (Hirundo rustica), a qual é cosmopolita e também é encontrada nas Américas.
Hirundo är ett släkte tättingar i familjen svalor. Många av arterna i släktet har blå ryggar, röda markeringar i "ansiktet" och ibland på stjärten samt vitaktiga undersidor. Arterna återfinns på alla kontinenter utom Antarktis, i Nord- och Sydamerika endast en art, ladusvalan.
Genetiska studier har visat att många av arterna som traditionellt inkluderats i släktet Hirundo inte är så nära släkt med de andra arterna som utseendet antyder; dessa arter förs numera till separata släktena Cecropis (exempelvis rostgumpsvala) och Petrochelidon.
Arter inom släktet i taxonomiskt ordning, enligt Clements et al. 2018:[1]
Hirundo är ett släkte tättingar i familjen svalor. Många av arterna i släktet har blå ryggar, röda markeringar i "ansiktet" och ibland på stjärten samt vitaktiga undersidor. Arterna återfinns på alla kontinenter utom Antarktis, i Nord- och Sydamerika endast en art, ladusvalan.
Genetiska studier har visat att många av arterna som traditionellt inkluderats i släktet Hirundo inte är så nära släkt med de andra arterna som utseendet antyder; dessa arter förs numera till separata släktena Cecropis (exempelvis rostgumpsvala) och Petrochelidon.
Ластівка є перелітним птахом, тому восени вона залишає місця гніздувань і відлітає на південь. У помірному кліматі взимку цей птах не знайшов би достатньої кількості літаючих комах — свого основного корму. Ластівка линяє після повернення з місць зимування. Цим вона відрізняється від більшості інших перелітних птахів, линька в яких вибувається відразу ж після гніздування. Перед осінніми перельотами сільські ластівки об'єднуються у великі зграї, які можуть нараховувати декілька сотень, а іноді й тисяч птахів.
Ластівка, за винятком періоду гніздування, веде колективний спосіб життя. У період розмноження вони живуть парами. У цей час пара охороняє свою невелику територію навколо гнізда. Нерідко під одним дахом хліва або будівлі гніздується відразу декілька пар. Шлюбний період у ластівок починається в травні. Під час спорудження гнізда обидва птахи збирають маленькі грудочки землі і змочують їх слиною. З цього матеріалу самка формує гніздо у вигляді чашки, яке облаштовують обидва птаха. Пташенята викльовуються через 13-18 днів. Корм для них добуває як самка, так і самець. У сприятливий рік ластівки можуть гніздуватися двічі або навіть тричі.
Одним з найшановніших, так би мовити, в Україні птахів є ластівка. Це — Божа пташка (Київський повіт), створена вона Богом із землі (Ушицький та Латинський повіти). Благословив її Господь за те, що, коли розпинали Христа, ластівки крали цвяшки (Проскурівський повіт). Якщо ластівка в'є під чиєюсь стріхою гніздо, то це передвіщає щастя тій родині (Старобільський та Літинський повіти). Розоряти гніздо ластівки або драть їхні яєчка — гріх: все обличчя у винних всіється веснянками, подібно до цяток на ластів'ячих яєчках (Літинський, Київський та Старобільський повіти). Більше того, ластівка, щоб відомстити, попсує корову, для чого пролетить під коровою тричі — молоко почервоніє і його стане так мало, що навіть теля пропаде з голоду (Старобільський та Новомос-ковський повіти). Хто розорить гніздо ластівки і вб'є її пташенят, у того вона спалить хату, принісши з поля вогню (Харківський і Старобільський повіти). Щоб вивести з обличчя ластів'яче ряботиння (веснянки), потрібно, як уперше на весні побачиш ластівку, вмитися молоком і втертися тим руаком, в якому носили святити паску, — не тільки зійде ластів'яче ряботиння, а й станеш білолицим (Старобільський повіт). Або коли уперше побачиш навесні ластівку, треба тричі сказати: «Ластівко! Ластівко! На тобі веснянки, дай мені білянки!» (Подільська губернія). Декотрі, побачивши вперше навесні ластівку, беруть з-під правої ноги землі й помічають, якого кольору трапиться в ній вовна: такої масті й скотину треба тримати (Старобільський повіт). Якщо ластівки раптово відлітають з якої-небудь місцевості, то там слід неодмінно чекати мору на людей (Літинський повіт).
Якщо ластівка «напаскудить» комусь на голову, то голова в такого чоловіка вкриється шолудями (Літинський і Канівський повіти). Восени (в Латинському повіті 26 вересня за старим стилем) ластівки не відлітають на теплі води, у вирій, а зчеплюються лапками одна за одну, утворюючи довгу вервечку, і, за якусь провину, замерзають на цілу зиму у воді. А напровесні, коли скресне крига і зігріється вода, вони оживають і літають потім аж до Здвиження. Не раз, буцімто, витягали взимку неводами цілі в'язки зчеплених одна з одною мерзлих ластівок (Київський, Таращанський та деякі інші повіти).
Природне бажання пояснити деякі особливості зовнішнього вигляду ластівки та її суто ідеальну сімейність породило особливу досить зворушливу легенду про походження ластівок з палко закоханих одне в одного чоловіка й жінки (Олександрівський повіт). Жили собі, кажуть, чоловік і жінка. Чоловік одного разу щось різав і забруднив руки кров'ю, а жінка в цей час підійшла й так в'ється круг нього. Чоловік узяв її за підборіддя й лагідно промовив: «Ластівко ти моя!» — і при цьому поцілував. Тієї ж миті вони спурхнули й полетіли ластівками. Оце через те в ластівки й видно під горличком червоненьку плямочку. Не меншою повагою і любов'ю користується ластівка і в інших народів. У Чехії та Німеччині вона зветься «пташкою Божої матері»: вважають доброю ознакою, якщо ластівка влетить у вікно. Розорити гніздо ластівки чи вбити її — тяжкий гріх (Німеччина та Італія). І як кара за це, в корів тієї людини, що розорила гніздо, молоко обертається на кров або ж зовсім пропадає (Угорщина і Німеччина). Давні письменники свідчать, що навіть хижі птахи вважають ластівку священною. В Арріана ластівка попереджає Олександра Македонського про небезпеку.
У Дагестані розповідають, що богатирі заснували аул Цудаха з такого приводу. Зупинились вони одного разу на тому місці на ночівлю і ввіткнули прапор у землю біля свого вогнища. Прокинувшись уранці, богатирі побачили, що ластівки носять землю на кінець списа, до якого прикріплено було прапор, лагодять на ньому своє гніздо. Вчені пояснили це як добре знамення, і богатирі вирішили оселитися тут.
Ще одна легенда. Колись на землі жив страшний змій, який живився кров'ю тварин. Змій послав комара куштувати у тварин кров: язик у комара на той час був довшим, аніж тепер. Комар, помандрувавши по світу, повідомив змія, що найсолодша кров у коня. Змій посилає його на пошуки вдруге. Через якийсь час комар прилітає й каже, що людська кров солодша за кров усіх тварин на світі. Не встиг комар скінчити мови, як до нього підлетіла ластівка й відірвала в нього язика, щоб він не говорив на людину. Комар злетів і запищав. Змій розгнівався на ластівку і схопив її за хвіст. Ластівка вирвалась із рук змія, лишивши в них середину хвоста, і залишився в ластівки хвіст назавжди в такому вигляді, в якому він є нині.
Ластівка — один з українських народних символів.
Це незавершена стаття з орнітології.Hirundo là một chi chim trong họ Hirundinidae.[1]
Hirundo là một chi chim trong họ Hirundinidae.
Настоя́щие ла́сточки, или ла́сточки[1] (лат. Hirundo) — род воробьиных птиц из семейства ласточковых (Hirundinidae), включающее в том числе и широко распространённую деревенскую ласточку (Hirundo rustica).
У многих видов этого рода спина окрашена в синий цвет, передняя часть головы, а иногда гузка и затылок имеют оттенки красного, а брюшко беловатое или красновато-коричневое.
Все виды данного рода живут в Европе, Азии, Африке, а деревенская ласточка является космополитом, также обитая в Северной и Южной Америке.
На июнь 2018 года в род включают 15 видов[2][1]:
Генетические исследования показали, что многие виды, такие как рыжепоясничная ласточка или белолобая горная ласточка, прежде причисляемые к роду настоящих ласточек, на самом деле имеют более отдалённое родство с ними и в настоящее время их относят к другому роду ласточковых, к Cecropis.
В честь ласточки назван астероид (706) Гирундо, открытый в 1910 году.
Настоя́щие ла́сточки, или ла́сточки (лат. Hirundo) — род воробьиных птиц из семейства ласточковых (Hirundinidae), включающее в том числе и широко распространённую деревенскую ласточку (Hirundo rustica).
У многих видов этого рода спина окрашена в синий цвет, передняя часть головы, а иногда гузка и затылок имеют оттенки красного, а брюшко беловатое или красновато-коричневое.
Все виды данного рода живут в Европе, Азии, Африке, а деревенская ласточка является космополитом, также обитая в Северной и Южной Америке.
燕属（Hirundo）在动物分类学上是雀形目燕科中的一个属，其属名在拉丁语里就是燕子的意思[1]。该属下最知名的动物即家燕，广泛分布于北半球。
这是一篇與鳥類相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
