dcsimg

Веспериди ( Ukrainian )

provided by wikipedia UK

Поширення

Жуки-Веспериди являють собою реліктову групу комах, яка у сучасній ентомофауні Землі є залишковим комплексом з Крейдового періоду Мезозойської ери та Третинного періоду Кайнозойської ери. В той час Веспериди були дуже широко розповсюджені по всій Землі, проте до кінця Третинного періоду і з почтком Четвертинних зледенінь вони практично вимирають. На нинішній день Веспериди розповсюджені у Західному Середземномор'ї —- підродина Весперини (Vesperinae) та Південній Америці —- підродини Філіни (Philinae) й Анопльодерматіни (Anoplodermatinae).

Біологія і життєві цикли

 src=
Жук-Весперус ліґустський (Vesperus ligusticus Vitali, 2001) розповсюджений у південно-східній Франції та північно-західній Італії
 src=
Гребеневус ваґнера (Pathocerus wagneri Waterhouse, 1901) розповсюджений у Болівії та північній Аргентині
 src=
Прихованоголівник озброєний (Hypocephalus armatus Desmarest, 1832) розповсюджений у південно-східній Бразилії

Суттєвою відмінністю життєвого циклу Весперид, що дало пістави виокремити їх з родини Вусачів, є наявність у їх личинок двох стадій у розвитку. Перша стадія — личинка першого віку, виконує функцію розселення і здатна пересуватися по поверхні ґрунту або якогось іншого субстрату. Друга стадія — личинка другого віку, є мало рухливою і її завдання ріст та живлення. Личинки розвиваються не лише у деревині, а переважно, у ґрунті, об'їдаючи корені рослин, на кшталт, личинок хрущів. Генерація триває від 2-х до 4-х років. В кінці періоду розвитку личинки, вона будує лялечкову камеру, яка переважко складається зі склеєних часточок ґрунту, де й заляльковується. Розвиток лялечки триває приблизно1-2 місяці, а жук, що вийшов із лялечки ще деякий час перебуває у лялечковій камері. Дорослі комахи живуть близько 5-и місяців, за цей період вони спарюються і самки відкладають від 200-т до 500-т яєць. Кладки відбуваються невеликими групами по 25-30 штук, на поверхні ґрунту, каменів, кори дерев тощо. Личинки, вийшовши з яйця, міґрують і закопуються в ґрунт.

Морфологія

Імаго

Веспериди є дуже гетероморфними жуками — представники різних підродин, часом, так сильно відрізняються одні від інших, що їх, на перший погляд, важко об'єднати в одну родину. Для підродини Весперин (Vesperinae) властивими є дуже сильно розширені скроні, які позаду голови, різко перериваються дуже глибокою перетяжкою, утвоюючи своєрідну шию. Шия з'єднується із оберненосерцевидними передньогрудьми. У самців черевце вузьке і цілком вкрите надкрилами, а у самок надкрила вкорочені й розширне черевце. У самців добре розвинені крила, тоді як у самок редуковані, і вони не здатні літати. Тип жилкування крила нагадує такий же у підродини Вусачів-Лептурин (Lepturinae), проте, дещо спеціалізованіше: анальна комірка відсутня цілком, також відсутні сполучення між анальною-1 і анальною-2, кубітальною-2 й анальною-1, а також анальною. Для імаго з підродини Анопльодерматіни (Anoplodermatinae) характерне валькувате тіло. У роду Гіпоцефалюс (Hypocephalus) спостерігається низка видозмін частин тіла: гіпертрофія передньоспинки, яка займає більше половини тіла, розвиток копальних кінцівок та редукція вусиків. Тоді як у триби Містеріїні (Mysteriini) вусики дуже довгі, а в деяких видів мають гребенясту форму.

Личинка

Личинкова стадія включає дві морфологічно відмінні форми, які переходять перша в другу, що одержало назву личинкового гіперметаморфозу. Перша форма — личинка першого віку, має дуже добре розвинені ноги, незвично довгі вусики та пучки дуже довгих щетинок на боках черевця. Після першої линьки, утворюється друга форма — личинка другого віку, яка схожа на личинки Вусачів. Вона характеризується коротким товстим тілом, з менш-добріше розвиненими ногами, та сильно розширеними члениками черевця.

Систематика

Щодо систематичної приналежності того чи іншого таксона родини Весперид, серед науковців існують суттєві відмінності у поглядах й точаться суперечки. Раніше Веспериди включались до складу родини Вусачів як підродина Весперини (Vesperinae) або лише рід Весперус (Vesperus), який поміщали між родами Мантітеус (Mantitheus Frm.) та Апатофізіс (Apatophysis Chevr.) у трибі Лептуріні (Lepturini), що в підродині Лептурини (Lepturinae). Підродини Анопльодерматіни (Anoplodermatinae) й Філіни (Philinae) розміщували у підродині Жуків-Вусачів Прионіни (Prioninae) як триби Анопльодерматіні (Anoplodermatini) та Філіні (Philini).

Згідно з сучасними уявленнями, родина веспериди є самостійною і включає три підродини:

Така система родини була запропонована у 1997 році трьома науковцями: Швахою П., Ванґом Й. Й. та Ченом С. Ц., які провели морфо-екологічний аналіз личинкових стадій згадуваних трьох груп жуків, виокремивши характерні риси їх морфології, які відрізняють їх від Вусачів. А у 2007 році інші троє науковців: Дютріль А. М., Мулін С. та Дютріль Б., провели генетичний аналіз бар-кодів ДНК Жуків-Весперид і порівняли їх з такими ж бар-кодами ДНК у Жуків-Вусачів, виявивши кардинальні відмінності між Вусачами і Весперидами. Таким чином, довели відмінність між цими групами на генетичному рівні.

Філогенія

Філогенетично родина Жуків-Весперидів (Vesperidae) споріднена з родинами Жуків-Дистениїдів (Disteniidae) та Жуків-Вусачів, які за багатьма параметрами є дуже схожими між собою. Родини Весперидів та Дистеніїдів раніше включали до складу родини вусачів, але після детальніших досліджень їх таки виділили в окремі родини, хоча дискусії з цього приводу тривають і досі. Загалом ці два таксони є невеликими і представляють реліктові комплекси колись вимерлих та значно багатших родин. Значно віддаленішими є родинні зв'язки з Жуками-Листоїдами, разом з якими вони утворюють надродину листоїдоподібних жуків (Chrysomeloidea). В загальному ця надродина походить від надродини жуків-кукуїдоідеїв (Cucuidoidea).

Див. також

Література

  1. Загайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: «Наукова думка», 1991. — 180 с.
  2. ŠVÁCHA P., WANG J. J. & CHEN S. C. (1997) Larval morphology and biology of Philus antennatus and Heterophilus punctulatus, and systematic position of the Philinae (Coleoptera: Cerambycidae and Vesperidae). Annales de la Societé entomologique de France (N. S.) 33 (3): 323—369.
  3. DUTRILLAUX A. M., MOULIN S. & DUTRILLAUX B. (2007) Presence d'un caryotype tres original a 53-54 chromosomes chez Vesperus xatarti Mulsant 1839 (Coleoptera : Cerambycidae :Vesperinae). Annales de la Societé entomologique de France (N. S.) 43 (1): 81-86.
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Автори та редактори Вікіпедії
original
visit source
partner site
wikipedia UK

Веспериды ( Russian )

provided by wikipedia русскую Википедию
Царство: Животные
Подцарство: Эуметазои
Без ранга: Первичноротые
Без ранга: Линяющие
Без ранга: Panarthropoda
Надкласс: Шестиногие
Класс: Насекомые
Надотряд: Coleopterida
Подотряд: Разноядные жуки
Инфраотряд: Кукуйиформные
Надсемейство: Хризомелоидные
Семейство: Vesperidae
Международное научное название

Vesperidae Mulsant, 1839

Типовой род
Vesperus Dejean 1821
Подсемейства:
Wikispecies-logo.svg
Систематика
на Викивидах
Commons-logo.svg
Изображения
на Викискладе
NCBI 584324EOL 4327674

Веспериды[1] (лат. Vesperidae)семейство насекомых из отряда жесткокрылых, близкое к жукам-усачам.

Описание

Имаго ведут ночной образ жизни, имеют коричневатый цвет. Характерна короткокрылость или бескрылость (особенно у самок) и физогастрия самок. Личинки развили адаптации к подземному образу жизни. В частности средиземноморскому роду Vesperus присущи личинки, обладающие гиперметаморфозом.

Систематика

Некоторые энтомологи включают этих жуков в состав семейства усачей. Ранее, трибу Vesperini включали в подсемейство усачей Lepturinae, трибу Anoplodermatini включали в состав подсемейства Prioninae[2] а трибу Philini сближали с подсемейством Prioninae[3]. Однако, некоторые необычные признаки личинок рода Vesperus заставили часть специалистов выделить эту группу сначала в отдельное подсемейство, а затем и в самостоятельное семейство жуков[4][5][6][7][8][9][10][11][12].
В 1997 году Švácha, Wang & Chen выявили морфологические сходства упомянутых трёх триб (подсемейств) на личиночных стадиях.[13] Проведенный недавно, анализ хромосом, также подтвердил явные отличия этой группы от семейства Cerambycidae[14].


Близкие группы

Примечания

  1. Лобанов А. Л. Упрощённая классификация и русские названия семейств современных жуков Палеарктики (неопр.). Жуки (Coleoptera) и колеоптерологи. www.zin.ru (2017). Проверено 10 января 2019.
  2. LAMEERE A., 1913 — Cerambycidae: Prioninae — Coleopterorum Catalogus 52, S. Schenkling, Berlin, 108 pp.
  3. GAHAN C. J., — Fauna of British India including Ceylon and Burma. Coleoptera Cerambycidae I — Taylor and Francis Ed., London, 329 pp. PDF [1]
  4. Bense U., 1995 — Longhorn beetles. Illustrated key to the Cerambycidae and Vesperidae of Europe — Margraf Verlag, Weikersheim, 512 pp. [2] (недоступная ссылка)
  5. San Martín A. F., Bregana M., Irurzun J. I. R. 1997 — Nuevos datos sobre la fauna navarra de longicornios (Coleoptera: Cerambycidae & Vesperidae) — Zapateri: revista aragonesa de entomología 7: 191—208 [3]
  6. Jenis I., 2001 — Long-Horned Beetles Distenidae, Oxypeltidae, Vesperidae, Anoplodermatidae & Cerambycidae I, Vesperidae and Cerambycidae of Europe I, A. Regulus, Zlin, 333 pp. [4]
  7. Vanin S. A. & Ide S., 2002 — Classificação comentada de Coleoptera — III. Marco sistemático del proyecto Pribes 2002 PDF [5]
  8. Brustel H., Berger P. & Cocquempot C. 2002 Catalogue des Vesperidae et des Cerambycidae de la faune de France (Coleoptera) — Annales de la Société Entomologique de France (N. S.) 38 (4): 443—461 PDF [6]
  9. Dias M. M. 2004 — Novas ocorrências e descrição da fêmea de Mysteria darwini (Lameere) (Coleoptera, Vesperidae, Anoplodermatinae) — Revista Brasileira de Entomologia 48 (1): 141—143 PDF [7]
  10. Lin, M. Y., Chen, S. K., & Chang, H. Y. 2004. — Morphological and ecological studies of Philus antennatus — Plant Prot. Bull. 46: 177—180 PDF [8]
  11. Machado L. A., Habib M., Leite L. G. & Mendes J. M. 2006 — Estudos ecológicos e comportamentais de Migdolus fryanus (Westwood, 1863) (Coleoptera: Vesperidae), em cultura de cana-de-açúcar, em quatro municípios do estado de São Paulo — Arquivos Do Instituto Biologico (São Paulo), 73 (2): 227—233 PDF [9]
  12. Machado L. A. & Habib M., 2006 — Migdolus fryanus (Westwood, 1863) (Coleoptera: Vesperidae): praga da cultura de cana-de-açúcar — Arquivos Do Instituto Biologico (São Paulo), 73 (3): 375—381 PDF [10]
  13. ŠVÁCHA P., WANG J. J. & CHEN S. C. (1997) Larval morphology and biology of Philus antennatus and Heterophilus punctulatus, and systematic position of the Philinae (Coleoptera: Cerambycidae and Vesperidae). Annales de la Société Entomologique de France (N. S.) 33 (3): 323—369.
  14. DUTRILLAUX A. M., MOULIN S. & DUTRILLAUX B. (2007) Presence d’un caryotype tres original a 53-54 chromosomes chez Vesperus xatarti Mulsant 1839 (Coleoptera : Cerambycidae :Vesperinae). Annales de la Societé entomologique de France (N. S.) 43 (1): 81-86. Available in PDF [11]
license
cc-by-sa-3.0
copyright
Авторы и редакторы Википедии

Веспериды: Brief Summary ( Russian )

provided by wikipedia русскую Википедию

Веспериды (лат. Vesperidae) — семейство насекомых из отряда жесткокрылых, близкое к жукам-усачам.

license
cc-by-sa-3.0
copyright
Авторы и редакторы Википедии