Die Jakobslilien (Sprekelia) sind eine Pflanzengattung in der Unterfamilie Amaryllidoideae innerhalb der Familie der Amaryllisgewächse (Amaryllidaceae). Die etwa zwei Arten sind in Mexiko verbreitet. Da die Form der Blüte an das Kreuz der Ritter von St. Jakob erinnert, haben sich in verschiedenen Sprachen Trivialnamen wie Jakobslilie eingebürgert.
Sprekelia formosissima soll die formschönste unter all den Arten sein, die früher als Amaryllis galten.
Die Sprekelia formosissima ähnelt im Aufbau den Rittersternen, obwohl sie nur Wuchshöhen von etwa 30 Zentimeter erreicht und somit um einiges kleiner ist. Die schwertförmigen, grundständigen Laubblätter sind viel zierlicher. Der rötliche, hohle Blütenstandsschaft trägt, im Unterschied zu Hippeastrum, nur eine kreuzähnliche, karminrote Blüte, die sich aus einem ziemlich langen Zwiebelhals entwickelt. Die Zwiebel selbst ist rund, fast so groß wie eine Hyazinthenzwiebel und von einer dunkelbraunen Zwiebeldecke umhüllt.
Während der Vegetationsperiode im Frühling bilden sich aus der kleinen Zwiebel von Sprekelia formosissima ein oder mehrere Blütenstände. Davon kommt jedoch nur ein einziger zum Aufblühen.[1] Erst nach der Blütezeit setzt das Blattwachstum richtig ein. Nach der Vegetationsphase werden die Blätter eingezogen und die Zwiebel sollte den Winter an einem kühlen Ort verbringen, denn sie ist in Mitteleuropa nicht winterhart. Da sie während der Ruhezeit keine starken Beeinträchtigungen erträgt, wird diese Pflanzenart in Europa fast immer in Töpfen gehalten.
Die Gattung Sprekelia wurde 1755 durch Lorenz Heister in Beschreibung eines neuen Geschlechts, 15, 19 aufgestellt.[2] Der Gattungsname Sprekelia ehrt Johann Heinrich von Spreckelsen (1691–1764), der die ersten Sprekelia-Exemplare an Lorenz Heister schickte[3].
Die Gattung Sprekelia gehört zur Tribus Hippeastreae in der Unterfamilie Amaryllidoideae innerhalb der Familie der Amaryllidaceae. Früher wurde sie auch in die Familie der Liliaceae eingeordnet.[4] Andere Autoren stellen diese Gattung auch zur Familie der Alliaceae. Die Gattungen Sprekelia und Hippeastrum sind eng verwandt, genauso wie diese wurden sie früher der Gattung Amaryllis zugeordnet. Somit ist die bekannteste Art, Sprekelia formosissima, in der älteren Fachliteratur immer noch mit dem alten Namen Amaryllis formosissima zu finden.
Es gibt etwa zwei Sprekelia-Arten:[5]
Die Verwandtschaft der Sprekelia mit Hippeastrum ist so eng, dass mitunter Hybriden möglich sind.
Stillleben von Carl Adolf Senff (1828)
Die Jakobslilien (Sprekelia) sind eine Pflanzengattung in der Unterfamilie Amaryllidoideae innerhalb der Familie der Amaryllisgewächse (Amaryllidaceae). Die etwa zwei Arten sind in Mexiko verbreitet. Da die Form der Blüte an das Kreuz der Ritter von St. Jakob erinnert, haben sich in verschiedenen Sprachen Trivialnamen wie Jakobslilie eingebürgert.
Sprekelia is a genus of Mesoamerican plants in the Amaryllis family, subfamily Amaryllidoideae.[2] Sprekelia plants are sometimes called Aztec lilies or Jacobean lilies although they are not true lilies.[3][4][5][6][7] This genus has been submerged in Zephyranthes,[8] but as of January 2023 is accepted by Plants of the World Online with a single species, Sprekelia formosissima,[1] endemic to Mexico.[9]
This genus is named after Johann Heinrich von Spreckelsen (1691–1764), who supplied the plants to Lorenz Heister.[10] Sprekelia is placed in tribe Hippeastreae, subtribe Hippeastrinae. As of January 2023, a single species is accepted by Plants of the World Online, Sprekelia formosissima.[1] S. formosissima was first described by Carl Linnaeus in 1753 as Amaryllis formosissima and transferred to Sprekelia by William Herbert in 1821.[11]
There are crosses between the genera Hippeastrum and Sprekelia, referred to as "x Hippeastrelia",[12] as well as at least one cross between the three genera Hippeastrum, Sprekelia, and Zephyranthes, x Howardara.[13]
Species formerly placed in Sprekelia but now accepted elsewhere include:[14]
Sprekelia formosissima is endemic to Mexico. It has been introduced to the Mariana Islands.[9]
Sprekelia formosissima is common in cultivation, planted in warm climates or raised in pots in colder climates, or planted and lifted, much as the gladiolus. Even when well grown, bulbs often do not bloom every year.[15][16] The Royal Horticultural Society recommends it as an interesting choice for heated conservatories or greenhouses.[17] It is available from commercial suppliers.[7]
Sprekelia is a genus of Mesoamerican plants in the Amaryllis family, subfamily Amaryllidoideae. Sprekelia plants are sometimes called Aztec lilies or Jacobean lilies although they are not true lilies. This genus has been submerged in Zephyranthes, but as of January 2023 is accepted by Plants of the World Online with a single species, Sprekelia formosissima, endemic to Mexico.
Sprekelia es un género de plantas herbáceas, perennes y bulbosas de la familia Amaryllidaceae. El género comprende 3 especies originarias de México y Guatemala.[1]
Son plantas herbáceas, perennes y bulbosas, de hojas lineares y planas. Las flores son cigomorfas, hermafroditas, solitarias y se disponen en la extremidad de un escapo áfilo, hueco y comprimido lateralmente. El perigonio está compuesto de 6 tépalos, los 3 superiores extendidos y separados, siendo el medial más ancho. Los 3 tépalos inferiores son conniventes, formando una especie de tubo que envuelve la parte basal de los estambres y pistilo. El paraperigonio está reducido a escamas interestaminales. EL androceo está compuesto por 6 estambres con los filamentos filiformes y las anteras dorsifijas y versátiles. El ovario es ínfero, trilocular, con los lóculos pluriovulados. El estilo es filiforme y el estigma es trífido. El fruto es una cápsula dehiscente por tres valvas.
Se cultiva a Sprekelia formosissima como ornamental en varias partes del mundo. Necesita un lugar soleado, y un suelo alcalino y bien drenado.
El género fue creado en 1755 para acomodar a Sprekelia formosissima, introducida en Europa hacia fines del Siglo XVI y conocida por sus elegantes flores rojas, solitarias, que evocan a la flor de Lis de la heráldica. Por más de 200 años el género fue considerado monotípico, hasta que en 1965 fue descripta Sprekelia clintiae, muy similar a S. formosissima pero con hojas glaucas. La tercera especie del género (Sprekelia howardii) es una especie enana y con hojas finas semejantes a un Zephyranthes, descubierta en México en 1962 por el Dr. Th. Howard y redescubierta en 1994.
El género fue descrito por Lorenz Heister y publicado en Geschreibung eines neuen Geschlechts 15, 19. 1755.[2] La especie tipo es: Sprekelia formosissima, L. Herb., 1821 Appendix 35
Sprekelia: nombre genérico que está dedicado a J.H. van Sprekelsen, de Hamburgo.
Sprekelia es un género de plantas herbáceas, perennes y bulbosas de la familia Amaryllidaceae. El género comprende 3 especies originarias de México y Guatemala.
Sprekelia est un genre de plantes à bulbes de la famille des Amaryllidaceae (ou Alliaceae), natif des régions d'Amérique centrale.
Comme ses bulbes ne tolèrent pas le gel, cette plante est cultivée en pot : sa culture est semblable à celle des Hippeastrum.
Comme le furent des espèces du genre Hippeastrum, Sprekelia formosissima était autrefois placé dans le genre Amaryllis.
Selon World Checklist of Selected Plant Families (WCSP) (6 Aug 2010)[1] :
Sprekelia est un genre de plantes à bulbes de la famille des Amaryllidaceae (ou Alliaceae), natif des régions d'Amérique centrale.
Comme ses bulbes ne tolèrent pas le gel, cette plante est cultivée en pot : sa culture est semblable à celle des Hippeastrum.
Comme le furent des espèces du genre Hippeastrum, Sprekelia formosissima était autrefois placé dans le genre Amaryllis.
Jakobov ljiljan (sprekelija, lat. Sprekelia), maleni biljni rod od dviju vrsta trajnica iz porodice zvanikovki[1]. Obje vrste rastu u Meksiku, a u Europu je S. formosissima unešena krajem 16. stoljeća.
Ime roda došlo je po njemačkom botaničaru Johannu Heinrichu von Spreckelsenu.
Jakobov ljiljan (sprekelija, lat. Sprekelia), maleni biljni rod od dviju vrsta trajnica iz porodice zvanikovki. Obje vrste rastu u Meksiku, a u Europu je S. formosissima unešena krajem 16. stoljeća.
Ime roda došlo je po njemačkom botaničaru Johannu Heinrichu von Spreckelsenu.
Tutón nastawk z temu ród z wědomostnym mjenom "Sprekelia" je po hesle na druhi nastawk podobny. Druhe hesło Pyšnica (Agapanthus) ma temu ród z wědomostnym mjenom "Agapanthus". Pyšnica[1] (Sprekelia) je rostlina ze swójby amarylisowych rostlinow (Amaryllidaceae)[2].
Jedna z jich družinow ma w někotrych žórłach wědomostne mjeno Amaryllis formosissima, dokelž bu rodej Amarylis přirjadowana.
Ród Sprekelia bu w lěće 1755 wot Lorenz Heister w Beschreibung eines neuen Geschlechts, 15, 19. najprjedy wozjewjeny.[3] Mjeno roda Sprekelia česći Johann Heinrich von Spreckelsen (1691–1764), kotryž je prědnje Sprekelia-eksemplarje do Lorenz Heister pósłał[4].
Ród Sprekelia słuša k tribusej Hippeastreae w podswójbje Amaryllidoideae znutřka swójby Amaryllidaceae. Prjedy bu wón tež do swójby Liliaceae zarjadowany.[5] Druzy awtorojo staja tutón ród tež do swójby Alliaceae. Rodaj Sprekelia a Hippeastrum stej blisko přiwuznej, runje tak kaž tute buchu prjedy rodej Amaryllis přirjadowane. Potajkim so najbóle znata družina, Sprekelia formosissima, w staršej fachowej literaturje přeco hišće ze starym mjenom Amaryllis formosissima namaka.
Eksistujetej něhdźe dwě Sprekelia-družinje:[6]
Přiwuznosć Sprekelia z Hippeastrum je tak bliska, zo hdys a hdys křižowanki su móžne.
Pyšnica (Sprekelia) je rostlina ze swójby amarylisowych rostlinow (Amaryllidaceae).
Jedna z jich družinow ma w někotrych žórłach wědomostne mjeno Amaryllis formosissima, dokelž bu rodej Amarylis přirjadowana.
Il giglio degli Aztechi (Sprekelia formosissima (L.) Herb) è una pianta bulbosa che appartiene alla famiglia delle Amaryllidaceae. È l'unica specie nota del genere Sprekelia.[1]
La pianta raggiunge i 30–40 cm d’altezza. Le foglie sono verdi e nastriformi e si formano dopo la fioritura, i fiori, imbutiformi, hanno un colore rosso e le strisce bianche centrali, di cui sono dotati di sei tepali: tre superiori, di cui quello centrale è più largo. Gli altri tre inferiori sono più piccoli e ravvicinati.[2]
Questa pianta è originaria del Messico.[1]
Il giglio degli Aztechi (Sprekelia formosissima (L.) Herb) è una pianta bulbosa che appartiene alla famiglia delle Amaryllidaceae. È l'unica specie nota del genere Sprekelia.
Sprekelia is een geslacht van bolgewassen met twee soorten uit de narcisfamilie (Amaryllidaceae), dat van nature voorkomt in Mexico en Guatemala.
Sprekelia é um género botânico pertencente à família Amaryllidaceae[1]. A espécie Sprekelia formosissima é popularmente conhecida como flor-de-lis.
Sprekelia é um género botânico pertencente à família Amaryllidaceae. A espécie Sprekelia formosissima é popularmente conhecida como flor-de-lis.
«Sprekelia — World Flora Online». www.worldfloraonline.org. Consultado em 19 de agosto de 2020Трав'янисті рослини заввишки 30-40 см. Підземні органи спрекелій являють собою великі кулясті бульбоцибулини. Стебла відсутні. Листки ременеподібні або ланцетні, загострені, зелені, досить тонкі і легко полягають під дією вітру. Квітконіс круглий в поперечному перерізі, прямостоячий, голий і гладкий, міцний, як правило, червонуватого кольору. Квітки поодинокі, великі, червоні, двостатеві. Оцвітина шестичленна, зигоморфна, характерної будови, за якою спрекелії можна безпомилково відрізнити від лілій. Пелюстки від вузько- до широколанцетних, з них три верхніх широко розставлені вверх і вбоки, а три нижніх спрямовані донизу і сгруповані таким чином, що їх основи формують незамкнену коротку трубку. Тичинок 6; тичинкові нитки червоні, довгі, пиляки жовті. Маточка 1 з довгим стовпчиком і трилопатевою приймочкою. Плід — куляста коробочка. Насіння плоске, чорне.
Спрекелії зростають на доволі сухих схилах, на добре освітлених місцях або у напівзатінку, полюбляють проникні, плодючі ґрунти. Цвітіння починається в лютому-березні, може повторюватися влітку або у вересні. Листки з'являються одночасно з квітами, після плодоношення відмирають і рослина переходить у стан спокою, що триває близько півроку.
Обидва види спрекелій поширені в Мексиці, а спрекелія найпрекрасніша, крім того, трапляється в Гондурасі та Гватемалі. Останній вид вийшов за межі свого первинного ареалу, оскільки був натуралізований на островах Мікронезії та розповсюджений як декоративна культура в теплих країнах.
Обидва представники роду досить привабливі і незвичні за своїм виглядом квіти, але спрекелія найпрекрасніша має більші пелюстки, тому виглядає ефектніше, ніж Sprekelia howardii. Саме цей вид набув широкої популярності в середовищі квітникарів. Причому його з однаковим успіхом вирощують як в теплих країнах у садках, так і в помірному кліматі в кімнатах. Квіти спрекелії найпрекраснішої дають якісний зрізний матеріал для букетів.
В культурі спрекелії уражуються личинками мухи Merodon equestris — небезпечного шкідника багатьох видів Амарилісових та Лілійних.[2]
Чинні:
Виключені зі складу роду:
Sprekelia là chi thực vật có hoa trong họ Amaryllidaceae.[1]
Sprekelia là chi thực vật có hoa trong họ Amaryllidaceae.
Sprekelia Herb.
Спрекелия, или Шпрекелия (лат. Sprekelia) — род красиво цветущих растений семейства Амариллисовые (Amaryllidaceae). Некоторые источники считают род монотипным, представленным единственным видом Sprekelia formosissima (L.) Herb. — Спрекелия прекраснейшая, или Спрекелия великолепная. Упоминается также как Лилия Тамплиеров. Синоним научного названия вида — Amaryllis formosissima L.
Название род получил в честь Иоганна Генриха фон Шпрекельсена (1691—1764), который помогал приобретать растения Лоренцу Гейстеру.[2]
Спрекелия произрастает в Мексике и Гватемале. Традиционно её цветки использовали для украшения праздничных церемоний в поселениях индейских цивилизаций, поэтому растение известно также как Лилия Ацтеков.
Крупные, ярко-красные, бархатистые цветки, цветущие 2-3 недели. Цветок на длинном стебле, возвышается над листвой. Листья узкие и длинные, линейной формы, жилкование параллельное.
Цветки спрекелии похожи на тропические орхидеи. Поэтому спрекелия часто выращивается как декоративное растение, в странах с более холодным климатом — как оранжерейное и комнатное.
Луковицы следует высаживать в начале-середине мая на солнечное и защищенное от ветра место. После увядания листьев луковицы выкапывают и сохраняют в сухом прохладном помещении до посадки. Спрекелия великолепно подходит для украшения альпийских горок, балконов и парадных клумб.
Местоположение светлое и солнечное. Отцветшее растение можно во второй половине мая вынести в горке в сад, продолжая предоставлять луковице все, что необходимо для её нового цветения. перед первыми заморозками растение вносят в дом и хранят при температуре около +15 °C. Весной луковицу следует пересадить в свежую землю.
Размножается дочериными луковицами во время пересадки весной.
Спрекелия, или Шпрекелия (лат. Sprekelia) — род красиво цветущих растений семейства Амариллисовые (Amaryllidaceae). Некоторые источники считают род монотипным, представленным единственным видом Sprekelia formosissima (L.) Herb. — Спрекелия прекраснейшая, или Спрекелия великолепная. Упоминается также как Лилия Тамплиеров. Синоним научного названия вида — Amaryllis formosissima L.
Название род получил в честь Иоганна Генриха фон Шпрекельсена (1691—1764), который помогал приобретать растения Лоренцу Гейстеру.
