Aloe bellatula ist eine Pflanzenart der Gattung der Aloen in der Unterfamilie der Affodillgewächse (Asphodeloideae). Das Artepitheton bellatula leitet sich von der Verkleinerungsform des lateinischen Wortes bellus ab und bedeutet ‚schön‘.[1]
Aloe bellatula wächst stammlos, sprosst und bildet dichte Klumpen. Die etwa 16 linealisch spitz zulaufenden Laubblätter bilden dichte Rosetten. Ihre dunkelgrüne Blattspreite ist 10 bis 13 Zentimeter lang und 0,9 bis 1 Zentimeter breit. Auf der rauen Blattoberfläche befinden sich viele hellgrüne Flecken. Die weichen, knorpeligen Zähne am Blattrand sind 1 Millimeter lang. Zur Blattspitze hin sind sie kleiner oder fehlen.
Der einfache Blütenstand – oder es ist ein Zweig vorhanden – erreicht eine Länge von 60 Zentimeter. Die lockeren, zylindrisch spitz zulaufenden Trauben sind 12 bis 16 Zentimeter lang und 4 Zentimeter breit. Sie werden zur Spitze hin dichter und bestehen aus 35 Blüten. Die deltoid spitz zulaufenden Brakteen weisen eine Länge von 4 bis 6 Millimeter auf und sind 2 Millimeter breit. Die hell korallenroten, glockenförmigen Blüten stehen an 12 Millimeter langen Blütenstielen. Die Blüten sind 13 Millimeter lang und zu ihrer Basis hin verschmälert. Auf Höhe des Fruchtknotens weisen sie einen Durchmesser von 6 Millimeter auf. Ihre äußeren Perigonblätter sind auf einer Länge von 7 Millimetern nicht miteinander verwachsen. Die Staubblätter und der Griffel ragen kaum aus der Blüte heraus.
Die Chromosomenzahl beträgt 2 n = 14 {displaystyle 2n=14} .
Aloe bellatula ist auf Madagaskar auf Berghängen in Höhenlagen von etwa 1500 Metern verbreitet.
Die Erstbeschreibung durch Gilbert Westacott Reynolds wurde 1956 veröffentlicht.[2] Ein Synonym ist Guillauminia bellatula (Reynolds) P.V.Heath (1994).
Aloe bellatula wird in Anhang I des Washingtoner Artenschutz-Übereinkommen geführt.[3]
Aloe bellatula ist eine Pflanzenart der Gattung der Aloen in der Unterfamilie der Affodillgewächse (Asphodeloideae). Das Artepitheton bellatula leitet sich von der Verkleinerungsform des lateinischen Wortes bellus ab und bedeutet ‚schön‘.
Aloe bellatula es una especie del género Aloe endémica de Madagascar,[2] donde se encuentra a una altitud de 1500 a 2000 msnm, vegeta en un clima subhúmedo.[3][4]
Es una planta suculenta que crece formando rosetas desde la base, las largas hojas (alrededor de 25 cm) de color verde marmolado están festoneadas por pequeños dientes. La inflorescencia, que surge de un largo tallo, está formada por un racimo de pequeñas flores pendulares en forma de campana, de color rosa más o menos oscuro.[5]
Aloe bellatula fue descrita por Gilbert Westacott Reynolds y publicado en Journal of South African Botany 22: 132, en el año 1956.[6]
Ver: Aloe
bellatula: epíteto latino que significa "preciosa".[7]
Aloe bellatula es una especie del género Aloe endémica de Madagascar, donde se encuentra a una altitud de 1500 a 2000 msnm, vegeta en un clima subhúmedo.
InflorescenciaAloe bellatula é uma espécie de liliopsida do gênero Aloe, pertencente à família Asphodelaceae.
Aloe bellatula é uma espécie de liliopsida do gênero Aloe, pertencente à família Asphodelaceae.
Aloe bellatula[1] är en grästrädsväxtart som beskrevs av Gilbert Westacott Reynolds. Aloe bellatula ingår i aloesläktet som ingår i familjen grästrädsväxter.[2][3]
Artens utbredningsområde är Madagaskar.[2] Inga underarter finns listade i Catalogue of Life.[2]
Aloe bellatula är en grästrädsväxtart som beskrevs av Gilbert Westacott Reynolds. Aloe bellatula ingår i aloesläktet som ingår i familjen grästrädsväxter.
Artens utbredningsområde är Madagaskar. Inga underarter finns listade i Catalogue of Life.
Видова назва отримана цим алое через його красу, від зменшувального лат. bellus — гарний.[3]
Безстебельна рослина з щільними розетками та довгим, тонким, соковитим листям 10-15 см завдовжки і 1 см завширшки, мармурово-коричневого і зеленого кольору, що стає бронзовим в зоні сильного світла. Листя вкрите білими плямами і воскоподібними горбками, по краях розташовані крихітні зубчики 1 мм завдовжки і на відстані 1 мм один від одного. Суцвіття слаборозгалужене до 60 см заввишки, складається з китиці ніжно рожевих і темно рожевих смугастих дзвоникоподібних квіток 13 мм завдовжки на кінці довгої ніжки.
Aloe bellatula дуже схоже з Aloe albiflora, але останнє має чисто-білі квіти.
Aloe bellatula є ендемічним видом Мадагаскару, де росте в центральній частині острова у провінції Фіанаранцуа в регіоні Амороні-Манья на висоті близько 4 500 футів над рівнем моря.
Алое миловидне внесене до Додатку ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю дикими видами фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES)[4].
Цю рослину легко вирощувати на сонячному підвіконні. В Північній півкулі вільно цвіте в середині грудня.
Aloe bellatula là một loài thực vật có hoa trong họ Măng tây. Loài này được Reynolds mô tả khoa học đầu tiên năm 1956.[1]
Aloe bellatula là một loài thực vật có hoa trong họ Măng tây. Loài này được Reynolds mô tả khoa học đầu tiên năm 1956.
Aloe bellatula Reynolds
Ало́э краси́вое (лат. Aloe bellatula) — многолетнее травянистое растение, вид рода Алоэ (Aloe) семейства Асфоделовые (Asphodelaceae).
Листья узкие, тёмно-зелёного цвета, собраны в розетку, длина 10—13 см, ширина 0,9—1 см. На поверхностях листьев расположены небольшие бородавки и белые пятна. На краях листьев находятся небольшие шипы. Цветонос достигает в длину 60 см, не ветвится (только иногда может разветвиться на 1—2 ветви). Цветки колокольчатовидные, их цвет коралловый, длина до 1,3 см. Распространены в центральной части Мадагаскара.
Ало́э краси́вое (лат. Aloe bellatula) — многолетнее травянистое растение, вид рода Алоэ (Aloe) семейства Асфоделовые (Asphodelaceae).
Листья узкие, тёмно-зелёного цвета, собраны в розетку, длина 10—13 см, ширина 0,9—1 см. На поверхностях листьев расположены небольшие бородавки и белые пятна. На краях листьев находятся небольшие шипы. Цветонос достигает в длину 60 см, не ветвится (только иногда может разветвиться на 1—2 ветви). Цветки колокольчатовидные, их цвет коралловый, длина до 1,3 см. Распространены в центральной части Мадагаскара.