Pseudococcus comstocki, common name Comstock mealybug, is a species of mealybug. The species was first discovered in 1902 in Japan. It is an invasive pest species that feeds on fruit and plants.
Adult female Comstock mealybugs are 3 to 5 mm (0.12 to 0.20 in) long, have no wings, and have "17 pairs of filaments" that extend from the edge of its body with a longer pair at the rear. The adult males are minuscule, similar to the size of gnats, and have a short life span. The larvae resemble female adults except for "being smaller with less wax and no long filaments". Its eggs are 0.3 mm (0.012 in) long orange ovals that are clumped together on twigs, cuts on trees, and on fruit during the summer. During autumn, the egg clusters are laid in bark crevices. Each mass of eggs is referred to as an ovisac or a nest and it is coated with white filaments that resemble cotton.[1]
The species use "piercing-sucking mouthparts" to create honeydew that causes mold, that is the color of soot, to grow on fruit. They are a pest, including in eastern North America where the species is the main mealybug pest. The Comstock mealybug feeds on apples, pears, peaches, and many ornamental plants.[1] The honeydew stops photosynthesis while also damaging the plant. Chemicals have been used to reduce the population of the species with 80% efficiency although it has not been successful in Central Asia. A mixture of biological pest control and chemicals successfully removed the species from orchards and vegetable fields in what was once part of the USSR. Parasitoids and predators were brought into California to control the species population including Pseudaphycus malinus, Allotropa convexifrons, Allotropa burrelli, and Zarhopalus corvinus.[2] In a 1980 Japanese study, virgin adult females were taken from pumpkins so that scientists could extract their sex pheromone in order to capture the males.[3]
In 1902, the species was first discovered by Shinkai Inokichi Kuwana on mulberry and maple trees in Japan.[4][5][6] The species is native to eastern Asia and it was introduced into central Asia, eastern Europe, the United States, Canada, Brazil, and Argentina.[7] It was originally believed that P. comstocki was in New Zealand, but a 1977 study determined that the specimens were P. calceolariae and P. obscurus.[8]
Pseudococcus comstocki, common name Comstock mealybug, is a species of mealybug. The species was first discovered in 1902 in Japan. It is an invasive pest species that feeds on fruit and plants.
Че́рвчик Комсто́ка (Pseudococcus comstocki Kuw., Dactylopius comstocki) — широкий поліфаг, пошкоджує понад 300 культурних і дикорослих видів рослин, часто зустрічається на яблуні, персику, груші, винограді, айві, але перевагу віддає шовковиці, катальпі, глоду, плодам гранату. Оселяючись великими колоніями, він висмоктує соки, при цьому порушується процес асиміляції, ослаблюється процес фотосинтезу, відбувається пожовтіння і опадання листя, рослина поступово виснажується і стає слабкою. У місцях його живлення на корі утворюються пухлини, кора розтріскується, пагони та точки росту засихають і відмирають. На плодових культурах червчик Комстока тримається найчастіше у квіткових чашечках та поблизу плодоніжки, іноді — в ходах плодожерок. Плоди пошкоджених рослин стають дрібними, погіршуються смакові якості і згодом вони опадають. В розсадниках шкідник нерідко зустрічається на корінні яблуні, персика, сливи.
У 2005 році шкідник був розповсюджений невеликими вогнищами у Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській областях, та в АР Крим. На 1.01.2006 року загальна площа зараження червчиком Комстоку становить 478,19 га.
Поширюється червчик Комстока на усіх стадіях розвитку з садивним матеріалом, живцями, плодами, коренеплодами та вітром.
Забороняється ввезення в Україну плодів, саджанців, живців, заселених червчиком Комстока; у випадку виявлення шкідника продукція підлягає знезараженню. Протягом вегетаційного періоду проводяться обстеженні насаджень плодових, декоративних та інших культур візуально та з використанням феромонних пасток.
Агротехнічні заходи у боротьбі з цим шкідником включають: ретельне очищення стовбурів і основних гілок плодових дерев від мертвої кори, знищенням бур'янів у міжряддях, прорідження крони дерев, внесення добрив.
Знижувати чисельність червчика Комстока можна і за допомогою біологічного методу, а саме, спеціалізованого ентомофага — псевдафікуса.
Че́рвчик Комсто́ка (Pseudococcus comstocki Kuw., Dactylopius comstocki) — широкий поліфаг, пошкоджує понад 300 культурних і дикорослих видів рослин, часто зустрічається на яблуні, персику, груші, винограді, айві, але перевагу віддає шовковиці, катальпі, глоду, плодам гранату. Оселяючись великими колоніями, він висмоктує соки, при цьому порушується процес асиміляції, ослаблюється процес фотосинтезу, відбувається пожовтіння і опадання листя, рослина поступово виснажується і стає слабкою. У місцях його живлення на корі утворюються пухлини, кора розтріскується, пагони та точки росту засихають і відмирають. На плодових культурах червчик Комстока тримається найчастіше у квіткових чашечках та поблизу плодоніжки, іноді — в ходах плодожерок. Плоди пошкоджених рослин стають дрібними, погіршуються смакові якості і згодом вони опадають. В розсадниках шкідник нерідко зустрічається на корінні яблуні, персика, сливи.
У 2005 році шкідник був розповсюджений невеликими вогнищами у Донецькій, Запорізькій, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській областях, та в АР Крим. На 1.01.2006 року загальна площа зараження червчиком Комстоку становить 478,19 га.
Поширюється червчик Комстока на усіх стадіях розвитку з садивним матеріалом, живцями, плодами, коренеплодами та вітром.
Pseudococcus comstocki là một loài côn trùng trong họ Pseudococcidae. Loài này được Kuwana miêu tả khoa học đầu tiên.[1]
Đây là loài gây hại phát triển phổ biến ở Uzbekistan.
Bài viết liên quan đến Bộ Cánh nửa này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn.
Pseudococcus comstocki là một loài côn trùng trong họ Pseudococcidae. Loài này được Kuwana miêu tả khoa học đầu tiên.
Đây là loài gây hại phát triển phổ biến ở Uzbekistan.
