Avropa, Sibir, Uzaq Şərq, Çin, Koreya, Yaponiya, Şimali Amerikanın qərbində yabanı halda bitir.
Hündürlüyü 2 m- dək, düz dayanan, hamar və ya çıxıntılı-zolaqlı, qırmızımtıl-qonur-sarı zoğlu koldur. Yarpaqları uzunsov- lansetvari, uzunluğu 10 sm-dək, ucu biz təxminən bünövrəyədək iti dişli, çılpaq və ya tükcüklü, üstü tünd yaşıl, alt tərəfi açıqdır. Çəhrayı və ya ağ çiçəkləri qısa, sarımtıl tükcüklü çiçək saplaqlarında uzunluğu 20 sm-dək olan silindirik və ya piramidal süpürgələrə yığılmışdır.
Çayların, göllərin ətrafında, bataqlıqlarda bitir. İşıqsevəndir. Şaxtaya davamlıdır, torpağa tələbkardır, nəmişli torpaqlarda yaxşı inkişaf edir.
Mədəni şəraitdə bir çox park və bağlarda becərilir.
Canlı çəpərlərin salınmasında, tək əkinlərdə istifadə olunur.
Spiraea salicifolia, the bridewort, willow-leaved meadowsweet, spice hardhack, or Aaron's beard, is a species of flowering plant in the family Rosaceae.[2] A shrub, it is native to east-central Europe, Kazakhstan, all of Siberia, the Russian Far East, Mongolia, northern China, Korea, and Japan, and it has been widely introduced to the rest of Europe and to eastern North America.[1] It has been cultivated since the 1500s for hedges and similar applications, but is not particularly well-behaved.[3]
The following varieties are accepted:[1]
Spiraea salicifolia, the bridewort, willow-leaved meadowsweet, spice hardhack, or Aaron's beard, is a species of flowering plant in the family Rosaceae. A shrub, it is native to east-central Europe, Kazakhstan, all of Siberia, the Russian Far East, Mongolia, northern China, Korea, and Japan, and it has been widely introduced to the rest of Europe and to eastern North America. It has been cultivated since the 1500s for hedges and similar applications, but is not particularly well-behaved.
La Spirée à feuilles de saule (Spiraea salicifolia) est une plante arbustive.
Cette plante vivace, haute, présente des inflorescences roses et allongées. Elle est aussi nommée Spirée cotonneuse au Québec.
Elle a été introduite en Europe et s'est naturalisée, en France notamment[1].
Cette spirée affectionne les lieux frais et tout particulièrement les fossés.
La Spirée à feuilles de saule (Spiraea salicifolia) est une plante arbustive.
Witkowa wjerbička (Spiraea salicifolia) je rostlina ze swójby róžowych rostlinow.
Jeli eksistuje w druhej rěči hižo bóle wuwity nastawk ze samsnej temu, potom přełožuj a dodawaj z njeho.
Jeli nastawk ma wjace hač jedyn njedostatk, wužiwaj prošu předłohu {{Předźěłuj}}. Nimo toho so awtomatisce kategorija Kategorija:Zarodk wo botanice doda.
Witkowa wjerbička (Spiraea salicifolia) je rostlina ze swójby róžowych rostlinow.
Gluosnialapė lanksva (lot. Spiraea salicifolia) – erškėtinių (Rosaceae) šeimai priklausanti augalų rūšis. Savaimiškai paplitusi Eurazijoje: Vidurio, Rytų Europoje, Balkanuose, Sibire, Sachaline, Kamčiatkoje, Mongolijoje, Šiaurės Korėjoje, Japonijoje, įveista Šiaurės Europoje, Britų salose, Prancūzijoje.
Tai iki 1–2 m aukščio užaugantis puskrūmis. Lapai paprastieji, išsidėstę ant stiebo pražangiai ant trumpų lapkočių. Žiedynas – rausva, pūkuota šluotelė, žydinti vasarą.
Gluosnialapė lanksva mėgsta saulėtas vietas, vidutiniškai drėgną dirvą. Dažnai auginama gėlynuose.
Požymiai
Krūmas
Žiedynas
Dekoratyvus žiedynas
Gluosnialapė lanksva (lot. Spiraea salicifolia) – erškėtinių (Rosaceae) šeimai priklausanti augalų rūšis. Savaimiškai paplitusi Eurazijoje: Vidurio, Rytų Europoje, Balkanuose, Sibire, Sachaline, Kamčiatkoje, Mongolijoje, Šiaurės Korėjoje, Japonijoje, įveista Šiaurės Europoje, Britų salose, Prancūzijoje.
Tai iki 1–2 m aukščio užaugantis puskrūmis. Lapai paprastieji, išsidėstę ant stiebo pražangiai ant trumpų lapkočių. Žiedynas – rausva, pūkuota šluotelė, žydinti vasarą.
Gluosnialapė lanksva mėgsta saulėtas vietas, vidutiniškai drėgną dirvą. Dažnai auginama gėlynuose.
Požymiai
Krūmas
Žiedynas
Dekoratyvus žiedynas
Multimedia w Wikimedia Commons Tawuła wierzbolistna, tawuła bawolina (Spiraea salicifolia L.) – gatunek rośliny wieloletniej należący do rodziny różowatych.
Występuje w środkowej i zachodniej Europie oraz na zachodniej Syberii i Dalekim Wschodzie. W Polsce w stanie dzikim (lub zdziczałym) występuje w Sandomierskiem i Lubelskiem oraz na jednym stanowisku w Beskidzie Niskim.
Nanofanerofit. Kwitnie od czerwca do sierpnia. Zasiedla gleby wilgotne, żyzne, o odczynie obojętnym, piaszczyste i pylaste, mineralno-próchniczne. Spotykany na wilgotnych łąkach, brzegach zbiorników wodnych, w olszynach. Czasami tworzy duże zarośla.
Tawuła wierzbolistna, tawuła bawolina (Spiraea salicifolia L.) – gatunek rośliny wieloletniej należący do rodziny różowatych.
Häckspirea (Spiraea salicifolia) är en art i familjen rosväxter som kommer från centrala och östra Europa till östra Asien. Arten är en vanlig trädgårdsväxt i Sverige.
Den bildar en 1 - 1,5 m hög lövfällande buske med kala kvistar och enkla blad med sågad kant. Bladen blir 4 - 7 cm långa och sitter strödda på kvistarna. Blommorna är ljusrosa till vita och sitter tätt i något koniska klasar. Den sprider sig ofta med rotskott.
Eftersom häckspirean är en främmande art i Sverige så kan den bli en invasiv art. Om man vill göra sig av med en häckspirea ska man antingen gräva upp plantorna och bränna dem eller röja flera gånger med röjsåg så att plantorna dör. Man ska inte gräva upp dem och lägga dem på en kompost eller slänga ut dem i naturen då de kan börja sprida sig okontrollerat.[1][2]
Häckspirea (Spiraea salicifolia) är en art i familjen rosväxter som kommer från centrala och östra Europa till östra Asien. Arten är en vanlig trädgårdsväxt i Sverige.
Den bildar en 1 - 1,5 m hög lövfällande buske med kala kvistar och enkla blad med sågad kant. Bladen blir 4 - 7 cm långa och sitter strödda på kvistarna. Blommorna är ljusrosa till vita och sitter tätt i något koniska klasar. Den sprider sig ofta med rotskott.
Eftersom häckspirean är en främmande art i Sverige så kan den bli en invasiv art. Om man vill göra sig av med en häckspirea ska man antingen gräva upp plantorna och bränna dem eller röja flera gånger med röjsåg så att plantorna dör. Man ska inte gräva upp dem och lägga dem på en kompost eller slänga ut dem i naturen då de kan börja sprida sig okontrollerat.
Це чагарник висотою до 1,5 м, з буро-жовтими гілками. Листки ланцетні, великі, іноді двопильчасті, голі або знизу по головній жилці опушені, завдовжки до 7-11 см. Квітки рожеві, в пухнастих волотях. Цвіте в червні-липні.
Вид росте в Західному і Східному Сибіру, на Далекому Сході. В Україні росте в Карпатах та Придніпров'ї. Росте по берегах річок, на заплавних луках, болотах, у заболочених лісах.
Медонос. Декоративна рослина. З лікувальною метою використовуються коріння, кора (гілок), листя, гілки. У гілках виявлені алкалоїди, кумарини, дубильні речовини, флавоноїди. Листя містять алкалоїди, ціаногенні з'єднання: ціаноглікозиди; фенолкарбонові кислоти та їх похідні: флавоноїди: гіперозид, ціанідин. У квітках виявлено ціаногенні з'єднання: ціаноглікозіди; флавоноїди: гіперозид, діпентозид кверцетину. Корені, кора (гілок), листя у вигляді відварів і настоїв в тибетській медицині використовуються при шлунково-кишкових захворюваннях, ревматизмі, гельмінтозах, гінекологічних захворюваннях. Відвар гілок володіє антибактеріальними властивостями і вживається при проносах. Відвар і настій листя в монгольській медицині застосовується при проносах і укусах змій, молоді гілки використовуються для приготування салатів.
Це незавершена стаття про Розові.Spiraea salicifolia là loài thực vật có hoa trong họ Hoa hồng. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Bài viết liên quan đến Phân họ Mận mơ này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Spiraea salicifolia là loài thực vật có hoa trong họ Hoa hồng. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Spiraea salicifolia L., 1753
Спире́я иволи́стная[2] (лат. Spiraéa salicifolia) — Типовой вид рода растений Спирея семейства Розовые. Естественный ареал находится в умеренном поясе Евразии[3].
Выращивается как декоративное растение, преимущественно в живых изгородях. Медонос[2].
Морозоустойчивый пряморастущий кустарник с плотной округлой кроной, образованной ребристыми побегами. Произрастает на влажных и переувлажнённых почвах. В высоту вырастает до 1,5—2 м. Период цветения июнь-август[2].
Побеги голые, слегка граненые, красновато-буро-жёлтого цвета, растут прямо вверх[2].
Листья удлиненно-ланцетные, остроконечные, голые, на коротких черешках. Основание клиновидное. Остропильчатые края могут иметь реснички. Цвет верхней стороны листьев тёмно-зелёный, нижней — светло-зелёный. Длина обычно от 4,5 см до 7 см, реже достигает 11 см. Их ширина 1,5—2,5 см[2].
Кустарник в подлеске
Соцветие
Цвет розовый. Соцветия — метёлки, растущие на концах ветвей, до 12 см в длину. Имеют узкопирамидальную, приближающуюся к цилиндрической, форму[2].
Спире́я иволи́стная (лат. Spiraéa salicifolia) — Типовой вид рода растений Спирея семейства Розовые. Естественный ареал находится в умеренном поясе Евразии.
Выращивается как декоративное растение, преимущественно в живых изгородях. Медонос.
绣线菊（学名：Spiraea salicifolia），为蔷薇科绣线菊属下的一个植物变种。[1]生长于中国黑龙江、吉林、辽宁、内蒙古、河北等省以及蒙古、日本、朝鲜、俄罗斯西伯利亚地区以及欧洲东南部。常见于海拔200-900米的河流沿岸、湿草原、空旷地和山沟中。既可做观赏植物又可做蜜源植物。[2]
柳叶绣线菊（东北木本植物图志），珍珠梅（植物名实图考），空心柳、马尿溲（东北土名）
_(lanDB3719).jpg)
|title=值左起第4位存在換行符 (帮助) 
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 绣线菊（学名：Spiraea salicifolia），为蔷薇科绣线菊属下的一个植物变种。生长于中国黑龙江、吉林、辽宁、内蒙古、河北等省以及蒙古、日本、朝鲜、俄罗斯西伯利亚地区以及欧洲东南部。常见于海拔200-900米的河流沿岸、湿草原、空旷地和山沟中。既可做观赏植物又可做蜜源植物。
分類（APG III） 界 : 植物界 Plantae 階級なし : 被子植物 angiosperms 階級なし : 真正双子葉類 eudicots 階級なし : バラ類 rosids 階級なし : マメ群 fabids 目 : バラ目 Rosales 科 : バラ科 Rosaceae 亜科 : シモツケ亜科 Spiraeoideae 属 : シモツケ属 Spiraea 種 : ホザキシモツケ S. salicifolia 学名 Spiraea salicifolia L. 和名 ホザキシモツケ ホザキシモツケ（穂咲下野、学名：Spiraea salicifolia）は、バラ科シモツケ属の落葉低木。1997年の環境省レッドリストより絶滅危惧II類に指定されていたが、2007年より解除となっている[1]。
樹高1～2m。葉は披針形で鋭鋸歯縁、互生する。
花期は6～8月。5～8mmの小さな花は淡紅色で、花びらは5枚、雄蕊も淡紅色で花びらの倍長い。円錐花序が密集して8～15cmの長い花穂となる。この花の特徴から「穂咲」と命名された。
9月頃、茶色い実を付ける。
涼しい気候の湿地帯に分布する。
この項目は、植物に関連した書きかけの項目です。この項目を加筆・訂正などしてくださる協力者を求めています（プロジェクト:植物／Portal:植物）。 ホザキシモツケ（穂咲下野、学名：Spiraea salicifolia）は、バラ科シモツケ属の落葉低木。1997年の環境省レッドリストより絶滅危惧II類に指定されていたが、2007年より解除となっている。
