Ареал парагвайського падубу — Бразилія, Аргентина, Уругвай та Парагвай.[1] Рослина дикоросла, а також культивується на спеціалізованих плантаціях.
Парагвайський падуб — вічнозелений чагарник або дерево висотою до 15 метрів.
Листя зубчасте, довжиною 7—11 см і шириною 3—5,5 см.
Квіти дрібні, зеленкувато-білі, з чотирма пелюстками.
Плід — кістянка червоного забарвлення діаметром 4-6 мм.
В листях падубу наявні: бета-амірин, ванілін, вода, ізовалеріанова кислота, ізокапронова кислота, ізомасляна кислота, інозитол, кофеїн, 2,5-ксиленол, масляна кислота, неохлорогенова кислота, нікотинова кислота (вітамін B3), 4-оксододеканова кислота (4-оксилауринова кислота), пантотенова кислота (вітамін B5), піридоксин (вітамін B6), білок, рибофлавін (вітамін B2), рутин, смола, смоляна кислота, стеаринова кислота, танін, теобромін, теофілін, тригонелін, урсолова кислота, хлорогенова кислота (5-кофеоілхінна кислота), хлорофіл, холін, целюлоза.[2]
З висушеного подрібненого листя та пагонів цієї рослини готують напій, що бадьорить (це пов'язано з високим вмістом кофеїну (матеїну)).Як висушене листя рослини, так і сам напій називаються мате. Слово «ма́те» походить із мови кечуа, в якій слово «matí» означає гарбуз-лагенарію або посуд із неї.
