Brief article that includes information on behavior, ecology, form and function.
Written by Serge Lariviere for Mammalian species No. 650
Published 23 January 2001 by the American Society of MammalogistsBrief description of Congo clawless otter with "Fact File" that includes information on biology, range, habitat, status, threats and conservation. Includes references.
Ur genad eus kerentiad ar mustelideged eo Aonyx.
3 spesad dourgon a zo er genad-mañ :
Ur genad eus kerentiad ar mustelideged eo Aonyx.
Aonyx ("sense urpes", del prefix a- ["sense"] i onyx ["urpa"]) és un gènere de llúdries que conté dues espècies vivents, la llúdria del Cap i la llúdria d'ungles curtes oriental.
Podria ser parafilètic amb el gènere Lutrogale.
Aonyx ("sense urpes", del prefix a- ["sense"] i onyx ["urpa"]) és un gènere de llúdries que conté dues espècies vivents, la llúdria del Cap i la llúdria d'ungles curtes oriental.
Podria ser parafilètic amb el gènere Lutrogale.
Die Fingerotter (Aonyx) sind eine in Afrika und Asien lebende Raubtiergattung aus der Unterfamilie der Otter (Lutrinae) innerhalb der Familie der Marder (Mustelidae). Die Gattung umfasst zwei oder drei Arten.
Namensgebendes Merkmal der Fingerotter sind die Vorderpfoten, bei denen die Krallen stark rückgebildet sind oder gänzlich fehlen und so menschlichen Fingernägeln ähneln. Verstärkt wird dieser Eindruck durch die rückgebildeten Schwimmhäute und durch die relativ große Beweglichkeit der einzelnen Zehen. Das Fell dieser Tiere ist bräunlich gefärbt, die Unterseite ist heller; an Gesicht, Kehle und Brust können weiße Flecken vorhanden sein. Wie alle Otter haben sie einen lang gestreckten Körper mit kurzen Beinen und einen muskulösen Schwanz. Fingerotter erreichen eine Kopfrumpflänge von 60 bis 100 Zentimeter, eine Schwanzlänge von 40 bis 71 Zentimeter und ein Gewicht von 13 bis 34 Kilogramm, sind also deutlich schwerer als der Zwergotter oder auch der europäische Fischotter.
Fingerotter sind vorwiegend dämmerungs- oder nachtaktiv, gehen in von Menschen unberührten Regionen aber auch tagsüber auf Nahrungssuche. Aufgrund ihrer rückgebildeten Krallen graben sie keine eigenen Baue, sondern ziehen sich zur Ruhe unter Baumstämme oder in dichte Vegetation zurück. Sie leben zwar eher einzelgängerisch, die Reviere von mehreren Tieren können sich aber gänzlich überlappen und manchmal verteidigen diese Tiere die Reviergrenzen gemeinsam oder gehen zusammen auf Nahrungssuche.
Nach einer rund 63-tägigen Tragzeit bringt das Weibchen zwei oder drei Jungtiere zur Welt, welche für rund ein Jahr bei der Mutter bleiben.
Innerhalb der Fingerotter werden zwei bis drei Arten unterschieden:
Beide Arten der Gattung Fingerotter werden von der Weltnaturschutzunion IUCN in der Roten Liste gefährdeter Arten angeführt. Der Kapotter und der Kleinkrallen- oder Kongo-Fingerotter werden als nicht gefährdet (Least Concern) gesehen; der Zwergotter wird als gefährdet (Vulnerable) beurteilt.
Die Ottergattung Fingerotter wird in verschiedenen Stufen unter Schutz gestellt. Im Washingtoner Artenschutzübereinkommen CITES[1] werden nur die Populationen Kameruns und Nigerias der Unterart Aonyx capensis microdon in Appendix I geführt. Sie werden damit als unmittelbar gefährdete Bestände mit einem Handelsverbot belegt. Alle anderen Populationen wie auch sämtliche Arten der Unterfamilie Lutrinae sind in Appendix II enthalten. Für sie gilt ein eingeschränktes Handelsrecht.
Analog dazu und mit der gleichen Konsequenz listet die Europäische Union die Fingerotter in Anhang A und B der EU-Artenschutzverordnung (EG) Nr. 338/97 bzw. der Änderung durch EG-Verordnung 407/2009.[2]
Dies setzt sich auch im Bundesnaturschutzgesetz der Bundesrepublik Deutschland fort. Hier wird die Unterart Aonyx capensis microdon als streng geschützt bezeichnet, alle weiteren Arten werden als besonders geschützt ausgewiesen.
Die Fingerotter (Aonyx) sind eine in Afrika und Asien lebende Raubtiergattung aus der Unterfamilie der Otter (Lutrinae) innerhalb der Familie der Marder (Mustelidae). Die Gattung umfasst zwei oder drei Arten.
Lo genre Aonyx acampa d'espècias de la familha dels Mustelids.
Aqueste genre de loiras compren tres espècias :
Aqueste genre es monofiletic e sembla aver una parentat pròcha amb las loiras americanas del genre Lontra[1].
Lo genre Aonyx acampa d'espècias de la familha dels Mustelids.
Aqueste genre de loiras compren tres espècias :
Aonyx capensis (Schinz, 1821) - loira de gautas blancas Aonyx congicus Lönnberg, 1910 - loira de Còngo Aonyx cinereus (Illiger, 1815) — loira cendrada (sin Amblonyx cinereus)Aqueste genre es monofiletic e sembla aver una parentat pròcha amb las loiras americanas del genre Lontra.
Аонікс (Aonyx) — род сысуноў зь падсямейства выдравых, які зьмяшчае 3 віды.
Аонікс (Aonyx) — род сысуноў зь падсямейства выдравых, які зьмяшчае 3 віды.
Aonyx is a genus of otters, containing three species, the African clawless otter, the Congo clawless otter, and the Asian small-clawed otter. The word aonyx means "clawless", derived from the prefix a- ("without") and onyx ("claw/hoof").
Three species are currently recognised:[10][11]
Zoologists differ as to whether or not to include the Asian small-clawed otter in this genus, or in its own genus Amblonyx.[12][13] They also differ as to whether the Congo clawless otter is a species, or is conspecific with the African clawless otter.[14][15]
Aonyx is a genus of otters, containing three species, the African clawless otter, the Congo clawless otter, and the Asian small-clawed otter. The word aonyx means "clawless", derived from the prefix a- ("without") and onyx ("claw/hoof").
Aonyx es un género de mustélidos formado por dos especies:[1] Aonyx capensis y Aonyx cinerea. El término Aonyx significa sin garras, derivado del prefijo 'a-' (no) y onyx (garra).
Aonyx es un género de mustélidos formado por dos especies: Aonyx capensis y Aonyx cinerea. El término Aonyx significa sin garras, derivado del prefijo 'a-' (no) y onyx (garra).
Aonyx mustelidoen generoa da, bi espeziez osaturik dagoena.
Aonyx mustelidoen generoa da, bi espeziez osaturik dagoena.
Loutres à joues blanches
Les loutres à joues blanches (Aonyx) sont un genre de loutres de la famille des Mustélidés. Si la loutre du Cap ne se rencontre à l'état sauvage qu'en Afrique, la loutre cendrée, quant à elle, n'est présente qu'en Asie. Une espèce disparue (Aonyx antiqua) a vécu en Europe dont en France jusque dans le précédent interglaciaire[2].
Le genre a été décrit pour la première fois en 1827 par le zoologiste français René Primevère Lesson (1794-1849).
Ce genre est monophylétique et semble avoir une proche parenté avec les loutres américaines du genre Lontra[3].
Il était traditionnellement composé de trois espèces, mais la loutre du Congo (anciennement Aonyx congicus Lönnberg, 1910) ne serait qu'une sous-espèce d'Aonyx capensis et le genre monotypique Amblonyx - où était classée l'espèce Amblonyx cinereus - est désormais considéré comme étant un synonyme[4].
Loutres à joues blanches
Les loutres à joues blanches (Aonyx) sont un genre de loutres de la famille des Mustélidés. Si la loutre du Cap ne se rencontre à l'état sauvage qu'en Afrique, la loutre cendrée, quant à elle, n'est présente qu'en Asie. Une espèce disparue (Aonyx antiqua) a vécu en Europe dont en France jusque dans le précédent interglaciaire.
Beznokte vidre (Aonyx) rod su afričkih zvijeri koje pripadaju potporodici Lutrinae unutar porodice Mustelidae. Potporodica broji dvije vrste; južnoafričku beznoktu vidru (Aonyx capensis) i azijska kratkonokta vidra (Aonyx cinerea).
Beznokte su vidre dobile ime po svojim prednjim šapama, gdje su kanžde zakržljale ili potpuno nestale pa prsti nalikuju na ljudske. Ovaj doživljaj pojačan je pomaknutim plivaćim kožicama i prilično velikom pokretljivošću prstiju. Krzno beznoktih vidri smećkaste je boje; donji dijelovi svjetlije su obojeni, dok na licu, vratu i prsima mogu biti prisutne bijele mrlje. Poput svih vidri, beznokte vidre imaju vitka, duguljasta tijela s kratkim udovima i mišićavim repom. Dostižu duljinu tijela od 0.6 do 1.0 metar, dok duljina tijela iznosi od 40 do 71 centimetar. Teže od 13 do 34 kilograma, što ih čini znatno težima od kratkonoktih vidri.
Zubala južnoafričke beznokte vidre i kongoanske beznokte vidre razlikuju se, pa se tako razlikuju i njihove preference u hranjenju. Južnoafrička beznokta vidra ima čvrste, široke sjekutiće, što sugerira na prehranu školjkašima i ostalim mekušcima, dok su zubi kongoanske beznokte vidre zašiljeniji, što sugerira na prehranu manjim kralješnjacima i jajima.
Beznokte su vidre većinom noćne životinje, ili bivaju aktivne u sumrak i zoru. Zbog naravi njihovih kandži, beznokte vidre ne kopaju vlastite brloge pa se povlače ispod drveća ili obližnju vegetaciju. Žive većinom samotnjački, no teritoriji višebrojnih vidri često se preklapaju te ih ponekad životinje zajedno brane ili se zajedno kreću u potrazi za hranom.
Gestacija beznoktih vidri u pravilu traje do 63 dana, nakon kojih majka na svijet donosi dva do tri mladunca. Mladunčad ostaje ovisna o majci sljedeću godinu dana.
Beznokte vidre (Aonyx) rod su afričkih zvijeri koje pripadaju potporodici Lutrinae unutar porodice Mustelidae. Potporodica broji dvije vrste; južnoafričku beznoktu vidru (Aonyx capensis) i azijska kratkonokta vidra (Aonyx cinerea).
Aonyx adalah genus dari hewan berang-berang yang terdiri dari dua spesies yaitu berang-berang afrika dan berang-berang kamerun. Berang-berang tanpa cakar asia atau (Amblonyx cinerea) terkadang juga dimasukkan ke dalam genus ini. Kata 'Aonyx' berarti 'tanpa cakar'. Imbuhan a berarti tanpa sementara kata onyx berarti cakar/kuku.
Aonyx adalah genus dari hewan berang-berang yang terdiri dari dua spesies yaitu berang-berang afrika dan berang-berang kamerun. Berang-berang tanpa cakar asia atau (Amblonyx cinerea) terkadang juga dimasukkan ke dalam genus ini. Kata 'Aonyx' berarti 'tanpa cakar'. Imbuhan a berarti tanpa sementara kata onyx berarti cakar/kuku.
Aonyx Lesson, 1827 è un genere di carnivori appartenente alla famiglia dei Mustelidi.
Le specie appartenenti a questo genere sono note come lontre senza unghie, caratteristica indicata del resto anche dal nome generico (dal greco a, senza, e onyx, unghia).
Il genere Aonyx comprende le specie seguenti[1]:
In passato la specie A. congicus, talvolta ritenuta una sottospecie della A. capensis, veniva classificata in un genere a parte, Paraonyx; tale genere comprendeva, oltre alla specie P. congicus, anche P. microdon e P. philippsi, considerate attualmente sottospecie di A. congicus.
Anche A. cinerea veniva classificata in un genere monospecifico, Amblonyx.
Le caratteristiche principali che distinguono questi Lutrini sono le unghie poco sviluppate, o addirittura assenti, e le membrane natatorie degli arti anteriori incomplete, tanto che presentano «mani» simili a quelle dell'uomo. Tra le tre specie, quella di dimensioni maggiori è la lontra dalle guance bianche africana, che può raggiungere la lunghezza di 155 cm (coda compresa) e i 23 kg di peso; il suo mantello, marrone opaco, è ornato da disegni bianchi sulle guance, sulla gola e sul torace, da cui il nome. Anche la specie del Congo, notevolmente più piccola (il suo peso si aggira infatti sui 7 kg), presenta dei disegni grigi o biancastri sul muso. Il suo mantello, però, è marrone scuro. La specie più piccola del genere, la lontra senza unghie, non supera i 5,4 kg di peso ed è chiamata anche lontra nana. A dispetto del nome, possiede delle unghie, sebbene piuttosto ridotte: non sporgono mai, infatti, oltre la punta delle dita. Anch'essa è di colore marrone scuro, talora grigio genere sul dorso, più chiara sul ventre e grigia o biancastra sulla gola.
Tutte e tre le specie sono abitatrici dei corsi d'acqua delle regioni tropicali del Vecchio Mondo. La lontra dalle guance bianche africana è diffusa in Africa nelle regioni che si estendono a sud del Sahara, e precisamente da Etiopia, Congo e Liberia fino alla Provincia del Capo, Camerun e bacino del Congo esclusi, dove è sostituita da A. congicus. La lontra senza unghie, invece, è diffusa in India, nella penisola indocinese, nella Cina meridionale, nelle Grandi Isole della Sonda e a Palawan (Filippine); rispetto alle altre due specie si incontra anche alle foci dei fiumi e lungo le coste.
I membri del genere Aonyx, come tutte le lontre, sono creature acquatiche. A parte la lontra senza unghie, che vive in numerose comunità familiari, sono animali che vivono isolati o a coppie, pattugliando le rive e i corsi d'acqua in cerca di prede, costituite da pesci, crostacei, insetti, molluschi e rane. Le femmine partoriscono da 2 a 5 piccoli che vivono con i genitori per almeno un anno. Grazie alle abitudini acquatiche, a parte i coccodrilli, le specie di Aonyx non hanno praticamente altri nemici. Nella penisola di Malacca la specie asiatica viene addestrata dai locali per catturare i pesci.
Aonyx Lesson, 1827 è un genere di carnivori appartenente alla famiglia dei Mustelidi.
Le specie appartenenti a questo genere sono note come lontre senza unghie, caratteristica indicata del resto anche dal nome generico (dal greco a, senza, e onyx, unghia).
Aonyx is een geslacht van zoogdieren uit de familie van de marterachtigen (Mustelidae).
Aonyx is een geslacht van zoogdieren uit de familie van de marterachtigen (Mustelidae).
Multimedia w Wikimedia Commons Wyderka[8] (Aonyx) – rodzaj ssaka z podrodziny wydr (Lutrinae) w rodzinie rodziny łasicowatych (Mustelidae).
Rodzaj obejmuje gatunki występujące w Afryce i Azji[9][10].
Długość ciała samców 36–88 cm, samic 43,2–73,6 cm, długość ogona samców 22,5–51,5 cm, samic 26–51,5 cm; masa ciała 2,4–21 kg (samce są cięższe od samic)[9].
Do rodzaju należą następujące gatunki[10][8]:
Wyderka (Aonyx) – rodzaj ssaka z podrodziny wydr (Lutrinae) w rodzinie rodziny łasicowatych (Mustelidae).
Klolösa uttrar (Aonyx) är ett släkte rovdjur i underfamiljen uttrar som förekommer i Afrika. Släktet består av två arter men vissa forskare räknar även arten asiatisk klolös utter (Amblonyx cinereus) till släktet.
Som namnet antyder har dessa djur starkt tillbakabildade klor eller saknar dessa helt. De liknar mer människans naglar än andra djurs klor. Dessutom har de rudimentär simhud som ger fingrarna större rörlighet. Pälsen hos dessa djur har en brunaktig färg som på undersidan är ljusare. Vid ansikte, hals och bröst förekommer ibland vita fläckar. Som alla uttrar har de en långsträckt kropp med korta extremiteter och en kraftig svans. Klolösa uttrar når en kroppslängd mellan 60 och 100 centimeter, en svanslängd mellan 40 och 70 centimeter och en vikt mellan 13 och 34 kilogram. De är på så sätt betydligt tyngre än sin asiatiska släkting och även massivare än den europeiska uttern.
Klolösa uttrar är huvudsakligen aktiva under gryningen och på natten. I regioner långt bort från människans boplatser jagar de även på dagen. På grund av de tillbakabildade klorna gräver de inga bon utan vilar gömda under trädstammar eller i tät undervegetation. Varje individ lever vanligtvis ensam men territorierna överlappar sig och ibland försvarar flera individer gemensamt revirets gränser mot inkräktare eller jagar tillsammans.
Efter dräktigheten som varar i cirka 63 dagar föder honan två eller tre ungar som vistas ungefär ett år hos modern.
Klolösa uttrar (Aonyx) är ett släkte rovdjur i underfamiljen uttrar som förekommer i Afrika. Släktet består av två arter men vissa forskare räknar även arten asiatisk klolös utter (Amblonyx cinereus) till släktet.
грец. α- — «без-», грец. ὄνυξ — «кіготь, ніготь»
Розрізнення. Aonyx відрізняється від Lutra і Pteronura тим, що перетинки, або не доходять до кінця пальців або повністю відсутні, і тим, що мають набагато менші кігті. В А. congica на пальцях маленькі, тупі кігті, у А. cinerea кігті дорослих всього лиш шипи, які не виступати за краї пальцевих подушечок, а в А. capensis є лише крихітні кігті на третьому і четвертому пальцях задніх ніг. У зв'язку з вищезгаданим, Aonyx має дуже чутливі передні лапи і дуже рухливі пальці. A. capensis і A. cinerea мають відносно великі, широкі щічні зуби, мабуть, з метою розламування оболонок крабів і молюсків. А. congica має легші й гостріше зуби, більш пристосовані для різання м'яса.
У Aonyx capensis і Aonyx congicus голова і тіло довжиною 600—1000 мм, хвіст довжиною 400—710 мм, вага 13—34 кг. У найменшого виду, Aonyx cinerea голова і тіло довжиною 450—610 мм, хвіст довжиною 250—350 мм, вага 1—5 кг. Загальне забарвлення коричневе із світлішим низом і деякими білими мітками на обличчі, шиї, щоках.
Середовище проживання варіює від густих дощових лісів до відкритих прибережних площ і напівпустельних місцевостей. Зазвичай аонікси трапляються біля води, віддаючи перевагу тихим ставкам і млявим потокам, але іноді може долати значні відстані по суші. Aonyx в основному нічні, але в районах, віддалених від людського втручання, можуть бути активні вдень. Лаштують лігво під валунами і корчами, в щілинах під виступами, або в заростях рослинності. Мабуть, не копають власні нори. А. cinerea населяє річки, струмки, естуарії та прибережні води. А. congica, ймовірно, населяє тільки малі, сильні, гірські потоки у важких дощових лісах. Aonyx використовує свої чутливі і спритні лапи, щоб знайти жертву в грязі або під камінням. У неволі А. capensis зазвичай приймають їжу передніми лапами й не їдять просто з землі. У дикій природі цей вид також ловить більшу частину своєї їжі передніми лапами, а не ротом, як Lutra і Pteronura. Поживою для А. capensis і А. cinerea в основному є краби та інші ракоподібні, молюски і жаби; риба не є важливим складником раціону. Були спостереження, що А. capensis використовує тверді предмети, як ковадло, на якому ламає раковини молюсків. Про звички А. congica відомо мало. Через убоге волосся, слабо розвинені лицеві вібриси, будову пальців та особливості зубів ходять чутки, що він більш наземний, ніж інші Aonyx. Вважається, що харчується А. congica в основному порівняно м'яким матеріалом, таким як невеликі наземні хребетні, яйця, і жаби. Якщо це припущення вірне, було б мало конкуренції за їжу між А. congica та іншими видами видрових, які можуть бути в тому ж регіоні.
А. cinerea можуть давати два приплоди на рік. Вагітність триває 60-64 дні, у виводку від одного до шести, як правило, один або два дитинча. Вони відкривають очі за 40 днів, перший заплив роблять на 9 тиждень, приймають тверду їжу за 80 днів після народження. Мало що відомо про відтворення А. congica, але, ймовірно, він має період вагітності близько 2 місяців, народжується два або три маля, які досягає статевої зрілості приблизно в 1 рік. Полонений А. capensis жив 14 років, а полоний А. cinerea жив близько 16 років.
Aonyx là một chi động vật có vú trong họ Chồn, bộ Ăn thịt. Chi này được Lesson miêu tả năm 1827.[1] Loài điển hình của chi này là Aonyx delalandi Lesson, 1827 (= Lutra capensis Schinz, 1821) by subsequent designation (Palmer, 1904).
Chi này gồm các loài:
.png){kind=small}
Bài viết về các loài trong bộ thú ăn thịt này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Aonyx là một chi động vật có vú trong họ Chồn, bộ Ăn thịt. Chi này được Lesson miêu tả năm 1827. Loài điển hình của chi này là Aonyx delalandi Lesson, 1827 (= Lutra capensis Schinz, 1821) by subsequent designation (Palmer, 1904).
非洲小爪水獺 Aonyx capensis
剛果小爪水獺 Aonyx congica
亞洲小爪水獺 Aonyx cinerea
小爪水獺屬（學名Aonyx），小型水獺，屬於鼬科水獺亞科。包括非洲小爪水獺(Aonyx capensis)、剛果小爪水獺(Aonyx congica)和亞洲小爪水獺(Aonyx cinerea)三種。
小爪水獺屬（學名Aonyx），小型水獺，屬於鼬科水獺亞科。包括非洲小爪水獺(Aonyx capensis)、剛果小爪水獺(Aonyx congica)和亞洲小爪水獺(Aonyx cinerea)三種。
.jpg)
