The Sonora mud turtle (Kinosternon sonoriense), also known as the Sonoyta mud turtle, is a species of turtle in the Kinosternidae family. It is found in Mexico and the United States. The Sonoran mud turtle species is heavily influenced by its environment. Depending on the amount of water available due to fixed water sources or rainfall, is how tolerant the mud turtle is to drought. The species drought tolerance is extremely variable depending on its environment.
.jpg)
The Sonora mud turtle (Kinosternon sonoriense), also known as the Sonoyta mud turtle, is a species of turtle in the Kinosternidae family. It is found in Mexico and the United States. The Sonoran mud turtle species is heavily influenced by its environment. Depending on the amount of water available due to fixed water sources or rainfall, is how tolerant the mud turtle is to drought. The species drought tolerance is extremely variable depending on its environment.
La tortuga de pantano de Sonora (Kinosternon sonoriense) es una especie de tortuga de la familia Kinosternidae de México y Estados Unidos.
Esta tortuga mide de 8 a 16 cm. Los machos son más pequeños, con un plastrón cóncavo y una cola más larga que las hembras. Tiene un caparazón marrón, con el color inferior de marrón a amarillo. La piel es de color marrón verdoso con líneas más claras, irregulares, y las patas son anchas, con garras.
Son diurnas, pero pueden ser activas durante la noche, sobre todo en verano, para protegerse del calor. No hibernan, pero reducen su actividad durante el invierno. Viven principalmente en el agua, y en general son sedentarias, pero a veces pueden migrar a largas distancias para llegar a otras fuentes de agua. Se alimentan de muchos animales acuáticos o en el borde del agua, y también de vez en cuando comen plantas.
Los reptiles son ovíparos, las hembras ponen huevos entre el 5 de noviembre y el 6 de noviembre , de mayo a septiembre, y puede hacer hasta cuatro nidadas por año. Los huevos se incuban durante casi un año. Las hembras alcanzan la madurez sexual a los 6 meses, los machos a los 2-6 años.
La tortuga de pantano de Sonora (Kinosternon sonoriense) es una especie de tortuga de la familia Kinosternidae de México y Estados Unidos.
Kinosternon sonoriense Kinosternon generoko animalia da. Narrastien barruko Kinosternidae familian sailkatuta dago.
Kinosternon sonoriense Kinosternon generoko animalia da. Narrastien barruko Kinosternidae familian sailkatuta dago.
Kinosternon sonoriense est une espèce de tortues de la famille des Kinosternidae[1].
Cette espèce se rencontre[1] :
Elle a disparu de l'État de Californie aux États-Unis.
Selon TFTSG (21 juin 2011)[2] :
Cette tortue atteint de 8 à 16 cm. Les mâles sont plus petits, avec un plastron concave et une queue plus longue que les femelles. Elle a une carapace brune, avec le dessous brun clair à jaune. La peau est brun-vert avec des lignes irrégulières plus claires, et les pattes sont larges, griffues.
Elles sont diurnes mais peuvent être actives la nuit, surtout en été, pour se protéger de la chaleur. Elles n'hibernent pas mais réduisent leur activité durant l'hiver.
Elles vivent principalement dans l'eau, et sont généralement sédentaires, mais peuvent parfois migrer sur de grandes distances pour rejoindre d'autres points d'eau.
Elles se nourrissent de nombreux animaux aquatiques ou de bord d'eau, et consomment aussi à l'occasion des plantes.
Ce sont des reptiles ovipares, les femelles pondant de 1 à 11 œufs de mai à septembre, et peuvent effectuer jusqu'à 4 pontes par an. Les œufs incubent durant près d'un an. Les femelles atteignent leur maturité sexuelle en 6 mois, les mâles en 2 à 6 ans[3].
Kinosternon sonoriense est une espèce de tortues de la famille des Kinosternidae.
Kinosternon sonoriense is een schildpad uit de familie modder- en muskusschildpadden (Kinosternidae).[1] Er is nog geen Nederlandstalige naam voor deze soort.
Kinosternon sonoriense komt voor in delen van Noord-Amerika en komt voor in Mexico en de Verenigde Staten. De soort werd voor het eerst wetenschappelijk beschreven door Bernard Germain de Lacépède in 1788.
De schildpad bereikt een rugschild- of carapaxlengte tot ongeveer 18 centimeter. Het rugschild is bruin tot donkerbruin van kleur en heeft soms drie duidelijk zichtbare lengtekielen. De huid van de poten en kop is grijs gekleurd. De kaken zijn lichter van kleur en hebben soms donkere vlekken.
De schildpad heeft twee erkende ondersoorten, die onder andere verschillen in verspreidingsgebied.
Kinosternon sonoriense is een schildpad uit de familie modder- en muskusschildpadden (Kinosternidae). Er is nog geen Nederlandstalige naam voor deze soort.
Kinosternon sonoriense komt voor in delen van Noord-Amerika en komt voor in Mexico en de Verenigde Staten. De soort werd voor het eerst wetenschappelijk beschreven door Bernard Germain de Lacépède in 1788.
De schildpad bereikt een rugschild- of carapaxlengte tot ongeveer 18 centimeter. Het rugschild is bruin tot donkerbruin van kleur en heeft soms drie duidelijk zichtbare lengtekielen. De huid van de poten en kop is grijs gekleurd. De kaken zijn lichter van kleur en hebben soms donkere vlekken.
Kinosternon sonoriense[3] är en sköldpaddsart som beskrevs av John Lawrence LeConte 1854. Kinosternon sonoriense ingår i släktet Kinosternon, och familjen slamsköldpaddor.[4][2] IUCN kategoriserar arten globalt som nära hotad.[1]
Honor når en längd av upp till 17,5 cm och hanar 15,5 cm.[1] Honor når könsmogen ålder vid mellan 5 och 9 års ålder och hanar vid mellan 4 och 8 års ålder.[1] I det vilda kan djuren bli uppemot 40 år gamla.[1]
Honor kan lägga ägg upp till två gånger per år med i genomsnitt 6-7 ägg per kull.[1] Ungar är mellan 2,5 och 2,7 cm stora när de kläcks och väger då mellan 1,8 och 3,3 gram.[1]
Arten delas in i följande underarter:[4]
Arten finns vild i södra USA (Arizona, New Mexico) och norra Mexiko.[4]
Arten föredrar små permanenta vattendrag som bäckar och diken med stenig eller sandig botten och akvatisk vegetation. Arten har hittats på höjder upp till ungefär 2000 meter över havet.[1]
Kinosternon sonoriense äter huvudsakligen animalisk föda som insekter sniglar och andra smådjur och vegetabilisk föda endast vid brist på animalisk föda.[1]
Wikimedia Commons har media som rör Kinosternon sonoriense.
Kinosternon sonoriense är en sköldpaddsart som beskrevs av John Lawrence LeConte 1854. Kinosternon sonoriense ingår i släktet Kinosternon, och familjen slamsköldpaddor. IUCN kategoriserar arten globalt som nära hotad.
Загальна довжина карапаксу досягає 17,5 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців (останні досягають 15,5 см). Голова велика. На підборідді присутньо 3—4 пари довгих вусиків. Карапакса опуклий, довгий з 3-мя кілями, які пропадають з віком. Пахвові та пахові щитки торкаються один одного. Пластрон має великий розмір. Перетинка добре розвинена, втім карапакс й пластрон не здатні повністю зачинятися. У самців великий довгий хвіст і увігнутий пластрон.
Шкіра на голові, шиї, кінцівках сіра з плямами. Щелепи кремові з темними плямами або тонкими смужечками. Карапакс оливково—коричневий або темно—коричневий з темною облямівкою щитків. Пластрон жовто—коричневий, іноді з плямами та з темною облямівкою щитків. Перетинка коричнева.
Полюбляє лісові водоймища. Зустрічається на висоті до 2042 м над рівнем моря. Активна вночі. Харчується водоростями, водними рослинами, комахами, хробаками, ракоподібними, рибою, земноводними, равликами.
Самці стають статевозрілими у 5—6 років при довжині карапаксу 7,6—8,2 см. Самиці — при довжині понад 9,3 см. Сезон парування починається у березні—квітні. Відкладання яєць відбувається з травня по вересень. За сезон самиці роблять 1—4 кладки по 1—11 білих еліптичних яєць із твердою шкарлупою розміром 28—35x13,8-19 мм. Розмір кладки залежить від розміру самиці. Новонароджені черепашата з'являються у серпні. У черепашат, довжиною 22—28 мм, низький широкий карапакс з 3 кілями. Пластрон кремовий з темними плямами. На голові у них пара жовтих смуг.
Мешкає від басейну річки Колорадо на півдні США у штатах Колорадо, Нью-Мексико, Аризона і Каліфорнія на південь до Мексики до басейну річок Які на півночі Сонори і Касас-Грандес на заході Чіуауа і Коауіли.
Kinosternon sonoriense là một loài rùa trong họ Kinosternidae. Loài này được Le Conte mô tả khoa học đầu tiên năm 1854.[2]
Phương tiện liên quan tới Kinosternon sonoriense tại Wikimedia Commons
Kinosternon sonoriense là một loài rùa trong họ Kinosternidae. Loài này được Le Conte mô tả khoa học đầu tiên năm 1854.
Kinosternon sonoriense Le Conte, 1854
Синонимы
Сонорская замыкающаяся черепаха[1] (лат. Kinosternon sonoriense) — вид иловых черепах, обитающий в Северной Америке.
Общая длина карапакса достигает 17,5 см. Наблюдается половой диморфизм: самки крупнее самцов (последние достигают 15,5 см). Голова большая. На подбородке присутствует 3—4 пары длинных усиков. Карапакс выпуклый, длинный с 3 килями, которые пропадают с возрастом. Подмышечные и паховые щитки касаются друг друга. Пластрон имеет большой размер. Перепонка хорошо развита, впрочем карапакс и пластрон не способны полностью закрываться. У самцов большой длинный хвост и вогнутый пластрон.
Кожа на голове, шее, конечностях серая с пятнами. Челюсти кремовые с тёмными пятнами или тонкими полосками. Карапакс оливково-коричневый или тёмно-коричневый с тёмной окантовкой щитков. Пластрон жёлто-коричневый, иногда с пятнами и с тёмной окантовкой щитков. Перепонка коричневая.
Предпочитает лесные водоёмы. Встречается на высоте 2042 м над уровнем моря. Активна ночью. Питается водорослями, водными растениями, насекомыми, червями, ракообразными, рыбой, земноводными, улитками.
Самцы становятся половозрелыми в 5—6 лет при длине карапакса 7,6—8,2 см. Самки — при длине свыше 9,3 см. Сезон спаривания начинается в марте — апреле. Откладывание яиц происходит с мая по сентябрь. За сезон самки делают 1—4 кладки по 1—11 белых эллиптических яиц с твёрдой скорлупой размером 28—35 × 13,8—19 мм. Размер кладки зависит от размера самки. Новорождённые черепахи появляются в августе. У черепашат, длиной 22—28 мм, низкий широкий карапакс с 3 килями. Пластрон кремовый с тёмными пятнами. На голове у них пара жёлтых полос.
Обитает от бассейна реки Колорадо на юге США в штатах Колорадо, Нью-Мексико, Аризона и Калифорния на юг до Мексики, до бассейна рек на севере Соноры и Касас-Грандес на западе Чиуауа и Коауили[2].
Сонорская замыкающаяся черепаха (лат. Kinosternon sonoriense) — вид иловых черепах, обитающий в Северной Америке.
索諾拉動胸龜（學名：Kinosternon sonoriense）為動胸龜屬下的一種龜。發現於墨西哥和美國。這一種小型的龜，龜殼長度最大不過175毫米（6.9英寸），呈橄欖綠色。
分類 界 : 動物界 Animalia 門 : 脊索動物門 Chordata 亜門 : 脊椎動物亜門 Vertebrata 綱 : 爬虫綱 Reptilia 目 : カメ目 Testudines 亜目 : 潜頸亜目 Cryptodira 上科 : ドロガメ上科 Kinosternoidea 科 : ドロガメ科 Kinosternidae 亜科 : ドロガメ亜科 Kinosterninae 属 : ドロガメ属 Kinosternon 種 : ヒゲナガドロガメヒゲナガドロガメ（学名：Kinosternon sonoriense）は、ドロガメ科ドロガメ属に分類されるカメ。別名ソノラドロガメ。
アメリカ合衆国（アリゾナ州南部、カリフォルニア州南東部、ニューメキシコ州南部）、メキシコ（ソノラ州北部、チワワ州北西部）[1][2][3]
模式標本の産地（模式産地）はツーソン（アリゾナ州）[3]。種小名sonorienseは「ソノラの」の意で、模式産地がソノラ砂漠内にあることに由来し英名と同義[3]。
アメリカ合衆国（アリゾナ州南部）、メキシコ（ソノラ州北西部）のソノイタ川水系[1][2][3]
最大甲長17.5センチメートル[1][2][3]。オスよりもメスの方が大型になり、オスは最大でも甲長15.5センチメートル[3]。背甲はややドーム状に盛り上がり[2]、上から見ると細長い卵型[3]。椎甲板と肋甲板に明瞭な筋状の盛り上がり（キール）があるが、成長に伴い不明瞭になり老齢個体では消失することもある[1][3]。第1椎甲板が第2縁甲板に接する[3]。第2-4椎甲板は平坦か浅く凹む[3]。第10縁甲板が最も大型（高い）[3]。背甲の色彩は暗黄色や暗褐色で[1][2]、甲板の継ぎ目（シーム）周辺は暗色[3]。腋下甲板と鼠蹊甲板が接する[3]。腹甲は大型[3]。蝶番は発達するが、腹甲を折り曲げても背甲と後葉の間にわずかに隙間がある[3]。腹甲の色彩は黄色や黄褐色、褐色で、シーム周辺は暗色なほか小型の暗色斑が入る個体もいる[1][3]。
頭部はドロガメ属内では中型で、やや扁平[3]。吻端は突出し、上顎の先端は鉤状に尖る[1][3]。喉に6-8本の長い髭状の突起があり、和名の由来になっている[1][3]。頭部や頸部、四肢、尾の色彩は灰色や暗黄色で、頸部や四肢、尾は暗色の個体もいる[3]。喉の色彩は淡黄色[3]。嘴の色彩は黄褐色で暗色の筋模様が入る[1]。
卵は長径2.7-3.5センチメートル、短径1.4-1.9センチメートル[3]。オスの成体は腹甲が明瞭に凹み、左右の肛甲板の間の切れ込みがやや深い[3]。また大腿部や脛には大型鱗が並び、尾の先端に鉤状の大型鱗がある[3]。メスは腹甲が平坦で、左右の肛甲板の間の切れ込みが浅い[3]。
第1椎甲板の最大幅はオス甲長の24.4%、メス甲長の25.5%[3]。喉甲板の幅はオス甲長の20%、メス甲長の19.4%[3]。左右の肛甲板の継ぎ目の長さ（間股甲板長）は甲長の19.5%[3]。
第1椎甲板の最大幅はオス甲長の28.9%、メス甲長の28.8%[3]。喉甲板の幅はオス甲長の17.7%、メス甲長の17.8%[3]。間股甲板長はオス甲長の14.4%、メス甲長の18.5%[3]。
ドロガメ属内ではアリゾナドロガメ、ザラアシドロガメ、ドゥランゴドロガメと単系統群を形成すると推定されている[3]。
標高200-2,000メートルにある底質が泥で小型河川や池沼、湿原などに生息する[2][3]。水棲傾向が強く、水場から離れたり一時的にできた水場に生息することは少ない[2]。昼行性だが[2]、夏季の高温時は夜行性傾向が強くなる[3]。低地では周年活動するが、山間部に生息する個体群は冬季になると水中の泥中などで冬眠する[2][3]。水場の水位が低くなると水の多い場所へ移動し、数キロメートルにわたって陸上を移動することもある[3]。
食性は動物食傾向の強い雑食で、昆虫、甲殻類、貝類、魚類、両生類の幼生、動物の死骸、藻類などを食べる[1][2][3]。主に水中で採食を行い[2]、水底を徘徊しながら泥中で動いた獲物を素早く捕食する[3]。
繁殖形態は卵生。3-5月に交尾を行う[2][3]。5-9月に1回に1-11個の卵を数回に分けて産む[2][3]。卵の発生初期の段階で胚が1度休眠し、ある程度の低温にならないと休眠が解除されない[3]。胚の休眠は15-21.5℃の環境下で90日経過したことで解除された例がある[3]。
開発による生息地の破壊などにより生息数は減少している[2][3]。特に亜種ソノイタヒゲナガドロガメは分布域が限定的で、人為的に移入されたウシガエルによる幼体の捕食、在来種だが保護により増加したデザートパップフィッシュ（Cyprinodon macularis）との競合などにより生息数は減少し絶滅の危険が高いとされる[3]。アメリカ合衆国では州によって保護の対象とされ、メキシコ国内に分布するカメの商業用の採集や輸出が法律により厳しく制限されている[2]。
ペットとして飼育されることがあり、日本にも輸入されている。流通量は少なく、主に基亜種が流通する[3]。飼育下では配合飼料にも餌付く[3]。
.jpg){kind=small}
