Spergula és un gènere amb cinc espècies, pertanyents a la família Caryophyllaceae. Es troben en camps d'herbes, el gènere és original de l'Hemisferi Nord, però actualment s'ha estès pel món.
Spergula és un gènere amb cinc espècies, pertanyents a la família Caryophyllaceae. Es troben en camps d'herbes, el gènere és original de l'Hemisferi Nord, però actualment s'ha estès pel món.
Spergel (Spergula) er en planteslægt, der er udbredt med arter i Europa og Asien. Flere af arterne er desuden naturaliseret i Nordamerika. Det er énårige urter med opret vækst. Stænglerne er sprøde og hårede, og de bærer kransstillede og linjeformede blade. De endestillede blomster er samlet i en kvast med små blomster, hvis hvide kronblade er ganske korte. Frugten er en kapsel. Her omtales kun de arter, som er vildtvoksnde i Danmark, eller som dyrkes her.
Arter
Der Spark, Spörgel oder Spergel[1] (Spergula) ist eine Pflanzengattung der Nelkengewächse (Caryophyllaceae).
Die Vertreter der Gattung sind meist einjährige oder einjährig überwinternde Pflanzen, selten ausdauernd. Die Pflanzen sind kahl oder mit Drüsenhaaren besetzt. Die Stängel wachsen aufsteigend oder häufig niederliegend und sind vom Grund her stark verzweigt. Die Blätter stehen in vielblättrigen Scheinquirlen. Diese entstehen dadurch, dass an den beiden Seiten eines Knotens kurze, beblätterte Seitensprosse entspringen, die den Eindruck von Blattbüscheln, Quirlen erwecken. Die Blattspreite ist lineal-pfriemlich, die Nebenblätter sind klein, trockenhäutig bis hinfällig.
Die Blütenstände sind lockere, endständige Dichasien. Die Blüten sind zwittrig, fünfzählig, besitzen eine doppelte Blütenhülle und sind deutlich gestielt. Der Blütenstiel ist nach der Blüte herabgeschlagen, richtet sich zur Fruchtreife wieder auf. Die Kelchblätter sind nicht verwachsen und grün mit einem eher breiten weißen Hautrand. Die Kronblätter sind ganzrandig und weiß. Es gibt 5 bis 10 Staubblätter, der Fruchtknoten ist (selten drei bis) fünfblättrig und hat ein Fach. Die Bestäubung erfolgt durch Insekten (Entomogamie) oder durch Selbstbestäubung. Letzteres besonders bei Schlechtwetter, wenn die Blüten geschlossen bleiben.
Die Kapsel ist eiförmig oder annähernd kugelig und springt mit (selten drei bis) fünf Klappen auf. Die Samen sind häufig geflügelt. Die Blüten sind in der Regel homogam, seltener proterogyn. Die Ausbreitung der Samen erfolgt durch den Wind (Anemochorie).
Die Gattung wird innerhalb der Familie Nelkengewächse in die Unterfamilie Paronychioideae, Tribus Polycarpeae gestellt. In der Gattung gibt es in Europa und dem Mittelmeerraum sechs Arten[2][3]:
Nicht mehr zu dieser Gattung wird gerechnet:
Der Gattungsname Spergula wurde von Linné von dem vorlinnéischen Namen von Spergula arvensis, „Alsine Spergula dicta major“, auf die Gattung übertragen.
Der Spark, Spörgel oder Spergel (Spergula) ist eine Pflanzengattung der Nelkengewächse (Caryophyllaceae).
Spergulo esas planto ek la familio "kariofilei".
Spergula is a genus of flowering plants in the family Caryophyllaceae. Their usual English name is spurry[1] or spurrey.[2] Commonly found in grassland, the genus originated in the northern hemisphere, but is now found worldwide.
Species include:[3]
Spergula is a genus of flowering plants in the family Caryophyllaceae. Their usual English name is spurry or spurrey. Commonly found in grassland, the genus originated in the northern hemisphere, but is now found worldwide.
Spergula es un género de plantas de la familia Caryophyllaceae. Se encuentran en campos de hierbas, el género es original del hemisferio norte, pero actualmente se ha extendido por el mundo. Comprende 104 especies descritas y de estas, solo 13 aceptadas.[1]
Son hierbas esbeltas anuales. Hojas falsamente en verticilos, lineales; con estípulas pequeñas, escariosas. Inflorescencia terminal de cimas dicasiales, sueltas. 5 sépalos, libres, herbácea y con frecuencia poco carnosa. Pétalos 5, de color blanco o blanquecino. Estambres (5 -) 10, insertados en un anillo perigino. El fruto es una cápsula (3 -) 5-válvada o dentada. Semillas pequeñas, más o menos lenticulares, carenadas a aladas.[2]
El género fue descrito por Carlos Linneo y publicado en Species Plantarum 1: 440. 1753.[2] La especie tipo es: Spergula arvensis L.
A continuación se brinda un listado de las especies del género Spergula aceptadas hasta octubre de 2013, ordenadas alfabéticamente. Para cada una se indica el nombre binomial seguido del autor, abreviado según las convenciones y usos.
Spergula es un género de plantas de la familia Caryophyllaceae. Se encuentran en campos de hierbas, el género es original del hemisferio norte, pero actualmente se ha extendido por el mundo. Comprende 104 especies descritas y de estas, solo 13 aceptadas.
Nälghein (Spergula L.) on rohttaimede perekond nelgiliste sugukonnas.
Nälgheinte vars on juba alusel harunenud. Lehed lineaalsed, peaaegu naaskeljad või niitjad. Abilehed väga väikesed, valkjad, kilejad, varisevad. Õied valged, hõredates tipmistes ebasarikates. Seemned mustad, kitsa või laiema äärisega.[1]
Eestis on levikult tavaline harilik nälghein (Spergula arvensis L.). Väga haruldane on kevad-nälghein (Spergula morisonii Boreau).
Nälghein (Spergula L.) on rohttaimede perekond nelgiliste sugukonnas.
Nälgheinte vars on juba alusel harunenud. Lehed lineaalsed, peaaegu naaskeljad või niitjad. Abilehed väga väikesed, valkjad, kilejad, varisevad. Õied valged, hõredates tipmistes ebasarikates. Seemned mustad, kitsa või laiema äärisega.
Eestis on levikult tavaline harilik nälghein (Spergula arvensis L.). Väga haruldane on kevad-nälghein (Spergula morisonii Boreau).
Hatikat (Spergula) on kohokkikasvien (Caryophyllaceae) heimoon kuuluva pienehkö kasvisuku. Sukuun kuuluu noin 15 lajia, joiden lisäksi sukuun on kuvattu monia muitakin lajeja, mutta niiden taksonominen status on toistaiseksi epäselvä[1]. Suomessa suvun lajeista tavataan kahta: peltohatikkaa (Spergula arvensis) ja kalliohatikkaa (Spergula morisonii). Näistä peltohatikka voidaan jakaa edelleen useisiin eri alalajeihin.
Hatikat ovat yksivuotisia ruohovartisia kasveja. Ne ovat myös kaljuja tai nystykarvallisia sekä kasvutavaltaan pystyjä tai kohenevia. Hatikoiden lehdet ovat kiehkuroina ja korvakkeet ovat pieniä, kalvomaisia sekä aikaisin pois varisevia. Hatikoiden kukat ovat kaksineuvoisia ja ne sijaitsevat harsuissa rykelmissä. Kukinnan jälkeen kukkaperät roikkuvat alaspäin, mutta kääntyvät myöhemmin ylöspäin. Hatikoiden hedelmä on munanmuotoinen hammasluomainen kota, jossa on viisi hammasta.[2]
Solmukit (Spergularia) luetaan joskus hatikoiden kanssa samaan sukuun.[2]
Hatikat (Spergula) on kohokkikasvien (Caryophyllaceae) heimoon kuuluva pienehkö kasvisuku. Sukuun kuuluu noin 15 lajia, joiden lisäksi sukuun on kuvattu monia muitakin lajeja, mutta niiden taksonominen status on toistaiseksi epäselvä. Suomessa suvun lajeista tavataan kahta: peltohatikkaa (Spergula arvensis) ja kalliohatikkaa (Spergula morisonii). Näistä peltohatikka voidaan jakaa edelleen useisiin eri alalajeihin.
Hatikat ovat yksivuotisia ruohovartisia kasveja. Ne ovat myös kaljuja tai nystykarvallisia sekä kasvutavaltaan pystyjä tai kohenevia. Hatikoiden lehdet ovat kiehkuroina ja korvakkeet ovat pieniä, kalvomaisia sekä aikaisin pois varisevia. Hatikoiden kukat ovat kaksineuvoisia ja ne sijaitsevat harsuissa rykelmissä. Kukinnan jälkeen kukkaperät roikkuvat alaspäin, mutta kääntyvät myöhemmin ylöspäin. Hatikoiden hedelmä on munanmuotoinen hammasluomainen kota, jossa on viisi hammasta.
Solmukit (Spergularia) luetaan joskus hatikoiden kanssa samaan sukuun.
Spergula (souvent appelée Spergule ou Spargoute en français) est un genre de plantes herbacées de la famille des Caryophyllacées.
Selon BioLib (24 janvier 2016)[1] :
Spergula (souvent appelée Spergule ou Spargoute en français) est un genre de plantes herbacées de la famille des Caryophyllacées.
Kolij[1] (Spergula) je ród ze swójby nalikowych rostlinow (Caryophyllaceae).
Wobsahuje sćěhowace družiny:
Kolij (Spergula) je ród ze swójby nalikowych rostlinow (Caryophyllaceae).
Wobsahuje sćěhowace družiny:
pjećmužny kolij (Spergula pentandra) pěskowy kolij (Spergula morisonii) rólny kolij (Spergula arvensis)Kežys (lot. Spergula, angl. Spurry, vok. Spark) – gvazdikinių (Caryophyllaceae) šeimos augalų gentis, kuriai priklauso žoliniai augalai su stačiais arba kylančiais stiebais. Paplitę vidutinėje Eurazijos juostoje.
Jų lapai linijiški arba siūliški, išaugantys menturiuose. Žiedai sukrauti viršūniniuose žiedynuose. Vaisius – vienalizdė dėžutė, kurioje daug sėklų.
Kežį ir judrą (Camelina sp.) rusų botanikas N. V. Cingeris buvo pasirinkęs tyrimų objektu. Jis nagrinėjo, kaip šios piktžolės prisitaikė augti linų pasėliuose.
Gentyje apie 13 rūšių, iš jų Lietuvoje auga šios:
Sporek (Spergula L.) – rodzaj roślin jednorocznych z rodziny goździkowatych (Caryophyllaceae). Należy tu 13 gatunków[3] występujących w Eurazji, z ośrodkiem największego zróżnicowania w basenie Morza Śródziemnego[4]. W Polsce rodzime są dwa gatunki – sporek pięciopręcikowy (S. pentandra) i wiosenny (S. morisonii) oraz jeden zadomowiony antropofit – sporek polny (S. arvensis)[5].
Należy do rodziny goździkowatych (Caryophyllaceae), rzędu goździkowców (Caryophyllales) w obrębie dwuliściennych właściwych. W obrębie goździkowatych należy do podrodziny Paronychioideae plemienia Polycarpeae[7].
Gromada okrytonasienne (Magnoliophyta Cronquist), podgromada Magnoliophytina Frohne & U. Jensen ex Reveal, klasa Rosopsida Batsch, podklasa goździkowe (Caryophyllidae Takht.), nadrząd Caryophyllanae Takht., rząd goździkowce (Caryophyllales Perleb), podrząd Caryophyllineae Bessey in C.K. Adams, rodzina goździkowate (Caryophyllaceae Juss.), podrodzina Sperguloideae Darby, plemię Sperguleae Dumort., podplemię Spergulinae Dumort., rodzaj sporek (Spergula L.)[8].
Sporek (Spergula L.) – rodzaj roślin jednorocznych z rodziny goździkowatych (Caryophyllaceae). Należy tu 13 gatunków występujących w Eurazji, z ośrodkiem największego zróżnicowania w basenie Morza Śródziemnego. W Polsce rodzime są dwa gatunki – sporek pięciopręcikowy (S. pentandra) i wiosenny (S. morisonii) oraz jeden zadomowiony antropofit – sporek polny (S. arvensis).
Spergula L. é um gênero botânico da família Caryophyllaceae.
Невеликі, здебільшого однорічні трави з висхідними або простягнутими, сильно гіллястими від основи стеблами. Листя лінійні, супротивні, але видаються кільчастими через розвиток в їх пазухах укорочених пагонів з пучками листя. Квітки дрібні, білі, 5-членні, в пухких суцвіттях. Плід — багатосім'яна 5-профільна коробочка. Насіння її (одна рослина дає їх до 28 тис.) легко обсипаються і засмічують ґрунт.
Відомо 13 видів, що зустрічаються в помірних областях обох півкуль. В Україні — 6 видів, з них найпоширеніший Шпергель звичайний (Spergula vulgaris), росте на пісках, при дорогах, як бур'ян на полях. Шпергель великий (Spergula maxima) і шпергель льоновий (Spergula linicola) — злісні бур'яни в посівах льону (згідно спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» всі три згадані назви є синонімами шпергеля польового (Spergula arvensis)). Зустрічаються також шпергель п'ятитичинковий (Spergula pentandra) і шпергель весняний (Spergula vernalis) або шпергель Морісона (Spergula morisonii).
Зелена маса шпергеля — хороший корм для худоби, придатна на силос.
Spergula L., 1753
Типовой вид Виды
То́рица[2], или Шпе́ргель (лат. Spérgula) — род травянистых растений семейства Гвоздичные (Caryophyllaceae).
Это преимущественно однолетние травы, развивающие восходящие или простёртые сильно ветвистые от основания стебли, с линейными супротивными листьями, с перепончатыми, попарно-сросшимися прилистниками; кроме удлинённых ветвей, на стебле развиваются ещё укороченные, отчего листья кажутся мутовчатыми.
Мелкие белые цветки собраны в рыхлых вильчатых соцветиях (дихазиях). Цветок правильный, обоеполый; чашечка пятилистная, венчик о пяти цельных лепестках, тычинок 5—10; пестик о пяти столбиках; завязь одногнёздная. Цветоножки после цветения отгибаются.
Плод — пятистворчатая коробочка с многочисленными, легко осыпающимися семенами, которых одно растение даёт до 28 тысяч.
Виды торицы дико произрастают в умеренном климате обоих полушарий.
В России повсеместно наиболее обыкновенна Торица полевая (Spergula arvensis L.) — у жилья, вдоль дорог, по пустырям, пескам, полям.
Является сорняком яровых культур, особенно злостным для посевов льна. Зелёная масса и силос торицы пригодны в качестве хорошего корма для скота.
В настоящее время к роду относят 16 видов[3]:
Статус вида Spergula rosea Blatt. не определён.
То́рица, или Шпе́ргель (лат. Spérgula) — род травянистых растений семейства Гвоздичные (Caryophyllaceae).
大爪草属（学名：Spergula）是石竹科下的一个属，为一年生或多年生草本植物。该属共有5种，分布于温带地区。[1]
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
.jpg)
