Cladium és un gènere de plantes amb flor de la família de les ciperàcies.
S'ha considerat utilitzar aquestes plantes com a font de biofuel (etanol).[1]
El nombre d'espècies és motiu de controvèrsia. Les més universalment acceptades[2] són:
A Wikimedia Commons hi ha contingut multimèdia relatiu a: Cladium 
Cladium és un gènere de plantes amb flor de la família de les ciperàcies.
Mařice (Cladium L.) je rod jednoděložných rostlin z čeledi šáchorovité (Cyperaceae).
Jedná se o vytrvalé trsnaté nebo netrsnaté byliny s oddenky nebo výběžky. Jsou jednodomé, převážně s oboupohlavnými květy, někdy jsou horní květy v klásku samčí. Lodyhy jsou oblé nebo tupě trojhranné, nevětvené, zpravidla vyšší než 70 cm. Listy jsou na bázi i na lodyze, jsou jednoduché, přisedlé, s listovými pochvami. Čepele jsou čárkovité, žilnatina je souběžná, jazýček chybí. Květy jsou oboupohlavné, jsou v květenstvích, kláscích. Klásky skládají kružel (nebo několik kruželů, z nichž některé jsou boční), které jsou složené z mnoha klásků (často v klubíčkách), kružel či kružely jsou podepřeny několika většími listeny. Květy vyrůstají z paždí jednožilných plev. Dolní plevy v klásku bývají bez květu. Okvětí chybí. Tyčinky jsou 2-3, jsou volné. Gyneceum je složeno ze 3, vzácně ze 2 plodolistů, je synkarpní, blizny jsou 3, vzácně 2, semeník je svrchní. Plodem je nažka, většinou zaobleně trojhranná.
Je známo asi 5 druhů (ale někteří autoři udávají jiné počty), které jsou rozšířeny na všech kontinentech kromě Antarktidy.
V ČR i v celé Evropě roste pouze jediný druh: mařice pilovitá (Cladium mariscus). V ČR patří mezi kriticky ohrožené druhy (C1), můžeme ho vidět jen velmi vzácně na slatinných mokřadech v Polabí, na Moravě chybí.
Květena ČR: 8 nebo 9 díl
Mařice (Cladium L.) je rod jednoděložných rostlin z čeledi šáchorovité (Cyperaceae).
Avneknippe (Cladium) er en planteslægt. Den indeholder følgende arter:
ArterDie Schneiden (Cladium) sind eine Pflanzengattung innerhalb der Familie der Sauergrasgewächse (Cyperaceae). In dieser weltweit verbreiteten Gattung gibt es etwa drei Arten, von denen nur die Binsenschneide (Cladium mariscus) in Mitteleuropa heimisch ist.
Cladium-Arten wachsen als ausdauernde krautige Pflanzen. Die langen, grasartigen Laubblätter haben einen sehr scharfen, fein gezähnten Blattrand, an dem sich Mensch und Tiere leicht verletzen können; daher leitet sich der deutsche Trivialname Schneiden für die Gattung ab. Die vielverzweigten Blütenstände stehen an 1 bis 3 Meter hohen Stängeln.
Die Schneiden sind weltweit in den tropischen bis gemäßigten Zonen verbreitet. Die Binsenschneide (Cladium mariscus) ist praktisch in ganz Europa heimisch, kommt aber – in weiteren Unterarten dieser Art, die teilweise auch als eigene Arten betrachtet wurden –, auch auf den anderen Kontinenten vor. So ist etwa die Unterart Cladium mariscus subsp. californicum in den südwestlichen USA und in Mexiko heimisch, die Unterart Cladium mariscus subsp. jamaicense im tropischen Amerika, zum Beispiel in den Everglades in Florida.
Die Gattung Cladium wurde 1756 durch Patrick Browne in The Civil and Natural History of Jamaica in Three Parts, S. 114 aufgestellt.
Die Systematik der Gattung wird kontrovers gesehen; sie umfasst ein bis vier Arten, teilweise wurden aber bis zu 60 Arten unterschieden. Hier die Artenauflistung gemäß der Kew Checklist der Royal Botanic Gardens in Kew:[1]
Die Schneiden (Cladium) sind eine Pflanzengattung innerhalb der Familie der Sauergrasgewächse (Cyperaceae). In dieser weltweit verbreiteten Gattung gibt es etwa drei Arten, von denen nur die Binsenschneide (Cladium mariscus) in Mitteleuropa heimisch ist.
Пищаль тикше[1] (лат. Cládium, руз. Меч-трава́, или Трава-пила́, или Кла́диум) — тикшень касовксонь буе Чеень семиястонть (Cyperáceae). Вейс путовить 4 биологиянь видт тикшень касовкст Чеень семиястонть[2].
Нетьксэнзэ кувакат, теинеть 1—3 м серьс.
Пищаль тикшесь касы лембеёнксонь АВШ-нь Флорида штат-ёнкссо, Эверглейдс чеядавксонь таркасо. Тосо те тикшесь теи аютавикс таркат, сонзэ лопатне пек керицят, кода ракшатнень, истя ломаненьгак. Тесэ эрить ансяк эчькедь черепахат, крокодилт, аллигатортт.
Пищаль тикше (лат. Cládium, руз. Меч-трава́, или Трава-пила́, или Кла́диум) — тикшень касовксонь буе Чеень семиястонть (Cyperáceae). Вейс путовить 4 биологиянь видт тикшень касовкст Чеень семиястонть.
Cladium (fen-sedge, sawgrass or twig-sedge) is a genus of large sedges, with a nearly worldwide distribution in tropical and temperate regions. These are plants characterized by long, narrow (grass-like) leaves having sharp, often serrated (sawtooth-like) margins, and flowering stems 1–3 m tall bearing a much-branched inflorescence. Like many plants found in wet habitats, it has deeply buried rhizomes that can produce tall shoots with dense canopies.[2]
Cladium mariscus subsp. jamaicense, or saw-grass, is common in marshes and savannas throughout the tropical Americas. One typical and well-known area of extensive saw-grass growth is the Florida Everglades;[3] sawgrass is the plant referred to by the descriptor, "River of Grass". Like many species of the Everglades, C. jamaicense grows in extremely infertile conditions, particularly wet sites that are low in phosphorus.[4] Dense sawgrass beds are intermingled with other vegetation types. Together they produce a rich array of habitats that support the biological diversity of the Everglades.[5] American alligators also use sawgrass to build nests.[6] Phosphorus from agricultural runoff favoured dense cattail over rich sawgrass habitats, choking off water access for animals and birds. Eighty plant and animal species in the Everglades are threatened or endangered.[7]
Cladium mariscoides, or twig-rush, is also a wetland plant, but is found further north, and in other kinds of wetlands including fens,[8] wet meadows [9] and pond shores.[10] Owing to such specific habitat requirements, it is quite rare in the northern states such as Minnesota.[11] "Finding a self-sustaining population of C. mariscoides on a lake shore is indeed a very rare event in Minnesota".[11]
Cladium mariscus is frequently encountered in English fens.[12] Its ability to form dense stands can lead to reduced plant diversity.[13] Hence, it is sometimes mowed to reduce dominance.[14]
Sawgrass may be useful as a source for developing biofuel (ethanol), possibly replacing corn as the cellulose (the basis for developing ethanol) source of choice.[15] On Gotland, a limestone island in the Baltic sea, Cladium mariscus is used for thatching.
Several fossil endocarps of †Cladium bicorne and †Cladium reidiorum have been described from middle Miocene strata of the Fasterholt area near Silkeborg in Central Jutland, Denmark.[16]
The number of species contained in the genus is disputed, with different authors accepting between two and 60 species as distinct. At present, three species are accepted by Kew Royal Botanic Gardens, one having four subspecies.[1]
Cladium (fen-sedge, sawgrass or twig-sedge) is a genus of large sedges, with a nearly worldwide distribution in tropical and temperate regions. These are plants characterized by long, narrow (grass-like) leaves having sharp, often serrated (sawtooth-like) margins, and flowering stems 1–3 m tall bearing a much-branched inflorescence. Like many plants found in wet habitats, it has deeply buried rhizomes that can produce tall shoots with dense canopies.
Cladium mariscus subsp. jamaicense, or saw-grass, is common in marshes and savannas throughout the tropical Americas. One typical and well-known area of extensive saw-grass growth is the Florida Everglades; sawgrass is the plant referred to by the descriptor, "River of Grass". Like many species of the Everglades, C. jamaicense grows in extremely infertile conditions, particularly wet sites that are low in phosphorus. Dense sawgrass beds are intermingled with other vegetation types. Together they produce a rich array of habitats that support the biological diversity of the Everglades. American alligators also use sawgrass to build nests. Phosphorus from agricultural runoff favoured dense cattail over rich sawgrass habitats, choking off water access for animals and birds. Eighty plant and animal species in the Everglades are threatened or endangered.
Cladium mariscoides, or twig-rush, is also a wetland plant, but is found further north, and in other kinds of wetlands including fens, wet meadows and pond shores. Owing to such specific habitat requirements, it is quite rare in the northern states such as Minnesota. "Finding a self-sustaining population of C. mariscoides on a lake shore is indeed a very rare event in Minnesota".
Cladium mariscus is frequently encountered in English fens. Its ability to form dense stands can lead to reduced plant diversity. Hence, it is sometimes mowed to reduce dominance.
Sawgrass may be useful as a source for developing biofuel (ethanol), possibly replacing corn as the cellulose (the basis for developing ethanol) source of choice. On Gotland, a limestone island in the Baltic sea, Cladium mariscus is used for thatching.
Cladium es un género de plantas herbáceas de la familia Cyperaceae, tiene una amplia distribución a lo ancho del mundo en regiones templadas y tropicales. Se caracterizan por sus largas y estrechas hojas con márgenes dentados cuyos tallos florales alcanzan 1-3 metros de altura con muchas ramas con inflorescencias.
Comprende 145 especies descritas y de estas, solo 4 aceptadas.[1]
Son plantas perennes grandes con rizomas gruesos y estolones escamosos. Tallos en forma de caña, rectos, estriados, con varios nudos, obtusamente trígonos a subteretes. Hojas todas caulinares; vaina tubular, abriéndose oblicuamente, sin lígula, a la lámina carinada; láminas proximales en forma de "V" en corte transversal, lisas, distalmente aplanadas, los márgenes y costilla media setoso-serrulados en el envés. Inflorescencia de varias panículas pedunculadas de los nudos superiores; brácteas foliiformes angostas; rayos secundarios corimbosos, a menudo ramificados nuevamente, compactos o laxos y péndulos. Espiguillas bisexuales en pequeños glomérulos, ovoides. Glumas 6-8, espiraladas subyacentes, las 4-6 proximales más pequeñas y estériles, las 2 distales con flósculos bisexuales y el superior un fruto. Flores bisexuales; perianto de cerdas; estambres 2; estigmas 3. Aquenios subteretes, acuminadamente atenuados en un rostro corto, ampliamente estipitados, rugosos y brillantes.[2]
El género fue descrito por Patrick Browne y publicado en Prodromus Florae Novae Hollandiae 230. 1810.[2] La especie tipo es: Cladium jamaicense Crantz.
A continuación se brinda un listado de las especies del género Cladium aceptadas hasta febrero de 2014, ordenadas alfabéticamente. Para cada una se indica el nombre binomial seguido del autor, abreviado según las convenciones y usos.
Cladium es un género de plantas herbáceas de la familia Cyperaceae, tiene una amplia distribución a lo ancho del mundo en regiones templadas y tropicales. Se caracterizan por sus largas y estrechas hojas con márgenes dentados cuyos tallos florales alcanzan 1-3 metros de altura con muchas ramas con inflorescencias.
Comprende 145 especies descritas y de estas, solo 4 aceptadas.
Mõõkrohi (Cladium) on lõikheinaliste sugukonda kuuluv taimeperekond.
Eestis kasvab üks sellesse perekonda kuuluv pärismaine liik: lääne-mõõkrohi (Cladium mariscus).
Taarnat (Cladium) on sarakasvien (Cyperaceae) heimoon kuuluva kasvisuku. Sukuun luetaan nykyisin kuuluvaksi viisi lajia. Aikojen kuluessa sukuun kuuluviksi on kuvattu useita muitakin lajeja, mutta niiden on sittemmin todettu olevan samaa lajia jonkin jo aiemmin kuvatun lajin kanssa.[1]
Taarnat ovat monivuotisia, korkeita ja runsaan juurakon omaavia sarakasveja. Taarnojen varret ovat onttoja sekä kolmisärmäisiä ja lehdet 1,5 cm leveitä, kovia sekä harmaanvihreitä. Kukinnon muodostavat tähkät ovat pieniä sekä vaaleanruskeita ja sijaitsevat varren kärkiosassa 5–10 tähkän rykelminä. Tähkät ovat kaksi- tai kolmikukkaisia ja kukat ovat kaksineuvoisia. Emeissä on kaksi tai kolme luottia.[2]
Suvun lajeista isotaarnalla eli taarnalla (Cladium mariscus) on laaja levinneisyysalue ja sitä esiintyy eri puolilla maapalloa[2]. Sen päälevinneisyysalue on yleisesti ottaen Suomea etelämpänä, mutta Suomestakin on tavattu muutamia esiintymiä[3]. Ruotsissa sitä tavataan yleisemmin, lähinnä Gotlannissa, sekä harvinainaisena muualta Etelä-Ruotsista[4]. Isotaarna eli taarna on sekä Suomessa että Ruotsissa rauhoitettu laji.
Taarnat (Cladium) on sarakasvien (Cyperaceae) heimoon kuuluva kasvisuku. Sukuun luetaan nykyisin kuuluvaksi viisi lajia. Aikojen kuluessa sukuun kuuluviksi on kuvattu useita muitakin lajeja, mutta niiden on sittemmin todettu olevan samaa lajia jonkin jo aiemmin kuvatun lajin kanssa.
Taarnat ovat monivuotisia, korkeita ja runsaan juurakon omaavia sarakasveja. Taarnojen varret ovat onttoja sekä kolmisärmäisiä ja lehdet 1,5 cm leveitä, kovia sekä harmaanvihreitä. Kukinnon muodostavat tähkät ovat pieniä sekä vaaleanruskeita ja sijaitsevat varren kärkiosassa 5–10 tähkän rykelminä. Tähkät ovat kaksi- tai kolmikukkaisia ja kukat ovat kaksineuvoisia. Emeissä on kaksi tai kolme luottia.
Suvun lajeista isotaarnalla eli taarnalla (Cladium mariscus) on laaja levinneisyysalue ja sitä esiintyy eri puolilla maapalloa. Sen päälevinneisyysalue on yleisesti ottaen Suomea etelämpänä, mutta Suomestakin on tavattu muutamia esiintymiä. Ruotsissa sitä tavataan yleisemmin, lähinnä Gotlannissa, sekä harvinainaisena muualta Etelä-Ruotsista. Isotaarna eli taarna on sekä Suomessa että Ruotsissa rauhoitettu laji.
Cladium est un genre regroupant environ 140 espèces de plantes de la famille des Cyperaceae.
Selon ITIS:
Cladium est un genre regroupant environ 140 espèces de plantes de la famille des Cyperaceae.
Ljutak (lat. Cladium), manji biljni rod trajnica sa tri priznate vrste[1] iz porodice šiljovki. Poglavito rastu po Americi, dok je močvarni ljutak (Cladium mariscus) raširen i po Europi (uključujući i Hrvatsku) i po Aziji.
Mnoge vrste koje su nekada uključivane u rod Cladium danas se vode pod rodom Machaerina i još nekim rodovima[2]
Ljutak (lat. Cladium), manji biljni rod trajnica sa tri priznate vrste iz porodice šiljovki. Poglavito rastu po Americi, dok je močvarni ljutak (Cladium mariscus) raširen i po Europi (uključujući i Hrvatsku) i po Aziji.
Mnoge vrste koje su nekada uključivane u rod Cladium danas se vode pod rodom Machaerina i još nekim rodovima
Mječica[1] (Cladium) je ród ze swójby cachorowych rostlinow (Cyperaceae).
Mječica (Cladium) je ród ze swójby cachorowych rostlinow (Cyperaceae).
Syćinowa mječica (Cladium mariscus)Ratainytė (Cladium) – viksvuolinių (Cyperaceae) šeimos augalų gentis, kuriai priklauso daugiametės žolės. Genties augalai auga daugelio žemynų šlapynėse, pelkėse, upių ir ežerų pakrantėse.
Gentyje yra apie 60 rūšių. Lietuvoje auga 1 rūšis:
Kitos žinomesnės rūšys:
Cladium is een geslacht uit de cypergrassenfamilie (Cyperaceae).
The Plant List erkent vier soorten: Cladium chinense Nees, Cladium costatum Steyerm., Cladium mariscoides (Muhl.) Torr. en Cladium mariscus (L.) Pohl. (galigaan). Volgens de Flora of North America bestaat het geslacht uit vier soorten die voorkomen in Noord-Amerika, Mexico, de Caraïben, Midden-Amerika, Zuid-Amerika, Eurazië, Afrika en Australië.
Cladium is een geslacht uit de cypergrassenfamilie (Cyperaceae).
The Plant List erkent vier soorten: Cladium chinense Nees, Cladium costatum Steyerm., Cladium mariscoides (Muhl.) Torr. en Cladium mariscus (L.) Pohl. (galigaan). Volgens de Flora of North America bestaat het geslacht uit vier soorten die voorkomen in Noord-Amerika, Mexico, de Caraïben, Midden-Amerika, Zuid-Amerika, Eurazië, Afrika en Australië.
Kłoć (Cladium P.Browne) – rodzaj roślin należący do rodziny ciborowatych. Współcześnie wyróżnia się w obrębie rodzaju zwykle 4 gatunki, spośród których w Europie (także w Polsce) reprezentowany jest jeden – kłoć wiechowata (Cladium mariscus). Pozostali przedstawiciele występują na wszystkich kontynentach z wyjątkiem Antarktydy[2]. Gatunkiem typowym jest Cladium jamaiscense Crantz[3].
Dawniej rodzaj był obejmował więcej gatunków, oddzielonych w odrębny rodzaj Machaerina Vahl. po analizach taksonomicznych z lat 80. i 90. XX wieku[2].
Rodzaj należy do rodziny ciborowatych (Cyperaceae) z rzędu wiechlinowców (Poales) stanowiącego jeden z kladów jednoliściennych (monocots)[1]. W obrębie rodziny należy do plemienia Schoeneae w obrębie podrodziny Cyperoideae[4].
Gromada okrytonasienne (Magnoliophyta Cronquist), podgromada Magnoliophytina Frohne & U. Jensen ex Reveal, klasa jednoliścienne (Liliopsida Batsch), podklasa komelinowe (Commelinidae Takht.), nadrząd Juncanae Takht., rząd ciborowce (Cyperales Hutch.), rodzina ciborowate (Cyperaceae Juss.), podrodzina Cladioideae Lindl. ex Pfeiff., plemię Cladieae Nees ex Fenzl in Endl., rodzaj kłoć (Cladium P. Browne)[5].
Kłoć (Cladium P.Browne) – rodzaj roślin należący do rodziny ciborowatych. Współcześnie wyróżnia się w obrębie rodzaju zwykle 4 gatunki, spośród których w Europie (także w Polsce) reprezentowany jest jeden – kłoć wiechowata (Cladium mariscus). Pozostali przedstawiciele występują na wszystkich kontynentach z wyjątkiem Antarktydy. Gatunkiem typowym jest Cladium jamaiscense Crantz.
Cladium P.Browne é um género botânico pertencente à família Cyperaceae.[1]
As espécies estão distribuídas amplamente pelas regiões temperadas e tropicais de todo o mundo. Se caracterizam por apresentarem folhas compridas e estreitas, com as bordas serilhadas cujos talos florais alcançam de 1 a 3 m de altura. Apresentam muitos ramos com inflorescência.
O gênero é composto por aproximadamente 140 espécies. As principais são:
Cladium P.Browne é um género botânico pertencente à família Cyperaceae.
As espécies estão distribuídas amplamente pelas regiões temperadas e tropicais de todo o mundo. Se caracterizam por apresentarem folhas compridas e estreitas, com as bordas serilhadas cujos talos florais alcançam de 1 a 3 m de altura. Apresentam muitos ramos com inflorescência.
Ag (Cladium) är det släkte inom halvgräsens familj där arten ag återfinns. Arterna i släktet är alla tämligen stora halvgräs med långa, smala (gräsliknande) blad med vassa, ofta sågtandande, kanter; 1–3 meter höga ihåliga strån med ax i förgrenade klasar (gyttringar) om 5–10 stycken.
Det är omdiskuterat hur många arter som ingår i släktet; alltifrån två till sextio arter har nämnts. I många av fallen rör sig diskussionen om huruvida en population skall anses vara art eller underart. ITIS[1] listar:
Att ag (Cladium mariscus) är en av dessa arter är det dock inte någon diskussion om. Denna art förekommer över hela världen.
Ag (Cladium) är det släkte inom halvgräsens familj där arten ag återfinns. Arterna i släktet är alla tämligen stora halvgräs med långa, smala (gräsliknande) blad med vassa, ofta sågtandande, kanter; 1–3 meter höga ihåliga strån med ax i förgrenade klasar (gyttringar) om 5–10 stycken.
Det är omdiskuterat hur många arter som ingår i släktet; alltifrån två till sextio arter har nämnts. I många av fallen rör sig diskussionen om huruvida en population skall anses vara art eller underart. ITIS listar:
Cladium californicum (S. Wats.) O'Neill (även:Cladium mariscus var. californicum) Cladium colocasia (L.) W. Wight Cladium mariscoides (Muhl.) Torr. Cladium mariscus (L.) PohlAtt ag (Cladium mariscus) är en av dessa arter är det dock inte någon diskussion om. Denna art förekommer över hela världen.
Усі представники роду є трав'янистими рослинами, висота яких зазвичай становить 1-3 м. Підземні органи являють собою довгі кореневища, здатні проникати на значну глибину. Це допомагає меч-траві укорінюватися на мулистих та піщаних ґрунтах. Листки вузькі, довгі, лінійні, з пилчастим краєм. Суцвіття — складна волоть, утворена численними малоквітковими колосками. Самі квітки дрібні, непоказні, з редукованою оцвітиною. Плід — горішок.
Усі види меч-трави доволі світлолюбні і дуже вологолюбні; вони зростають на болотах, пляжах, вологих луках, по берегах річок та озер. Ці трави дуже невибагливі до якості ґрунтів і можуть зростати на вкрай неродючих.
У місцях зростання меч-трава може бути як поширеним компонентом інших рослинних асоціацій, так і утворювати власні, причому домінування у травостої інколи сягає такого ступеня, що пригнічує розвиток інших рослин. Водночас, угруповання меч-трави самі стають основою для біорізноманіття. Оскільки листки цих рослин здатні ушкоджувати шкіру ссавців, то в її заростях оселяються переважно рептилії, захищені товстою лускою (змії, крокодили, а також черепахи). Крім того, у Флориді американські алігатори будують з листя цих рослин гнізда.
Меч-трава запилюється за допомогою вітру. Окрім насіннєвого може відновлюватись і вегетативним шляхом.
Загалом рід Меч-трава є космополітичним. Його представників можна віднайти у помірних, субтропічних та тропічних регіонах Євразії, Північної та Південної Америки, Африки, Австралії. Північна межа розповсюдження представників роду доходить до Канади і Скандинавського півострова, південна — до Середземномор'я, Кавказьких і Гімалайських гір (у Старому Світі), островів карибського басейну, Венесуели, Мексики, штатів Флорида та Каліфорнія (у Новому Світі).
Разом з тим в Європі зростає лише меч-трава болотна, яка має найширший ареал в порівнянні з іншими видами і є найбільш холодостійкою. Цей вид також є єдиним представником роду, який зростає в Україні (на її теренах він представлений двома підвидами). Незважаючи на те, що цей вид поширений на величезних площах по всьому світу, його чисельність швидко скорочується, тому меч-трава болотна занесена до Червоної книги України та Червоних списків ряду європейських країн.
Загалом ці рослини не знайшли широко застосування у господарстві: через надзвичайно гострі листки вони не придатні для згодовування худобі. Втім, у деяких балтійських та скандинавських країнах (переважно в минулому) листя меч-трави болотної використовували для покриття стріх. Наразі розглядається можливість використання меч-трави як сировини для виробництва біопалива, яка в перспективі може замінити кукурудзу.
Станом на 2015 рік більшою частиною світової наукової спільноти беззаперечно визнані такі види:
Cladium P.Browne (1756)
Типовой вид Виды
Меч-трава́, или Трава-пила́, или Кла́диум (лат. Cládium) — род травянистых растений семейства Осоковые.
Объединяет 4 вида осоковых трав[4].
Имеют длинные, узкие, острогранные или зазубренные стебли высотой до 1—3 м.
В южной части штата Флорида кладиумы широко встречаются в заболоченной местности Эверглейдс, где образуют труднопроходимые прерии, так как боковые грани листа заострены и при движении легко повреждают мягкие ткани млекопитающих и особенно кожу человека. Из-за этого кладиум получил название трава-пила, а также тропическая осока, зубчатая осока, зазубренная осока, осока-пила. Основные крупные обитатели заболоченных прерий кладиума — толстокожие панцирные черепахи, крокодилы, аллигаторы, поэтому в кладиумных прериях практически нет млекопитающих.
По информации базы данных The Plant List (2013), род включает 5 видов[5]:
Меч-трава́, или Трава-пила́, или Кла́диум (лат. Cládium) — род травянистых растений семейства Осоковые.
Объединяет 4 вида осоковых трав.
一本芒属（学名：Cladium）是莎草科下的一个属，为多年生草本植物。该属共有约50－60种，分布于热带和温带地区，盛产于澳大利亚。[1]
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
ヒトモトススキ属 Cladium は、カヤツリグサ科の植物の属の一つ。日本ではヒトモトススキのみを含む。
ヒトモトススキ属は、大柄ながっしりとした多年草である。しばしば匍匐師を出す。桿（花茎）はやや三角の断面を持ち、その基部からよく発達した葉を多数出す。葉は細長く、三列に配置、その縁は強くざらつく。葉は桿の節からも出る。
花序は複円錐花序をなし、個々の花序は散房状になる。それぞれに多数の小穂がつく。
小穂は２かそれ以上の少数の花を含み、いずれも両性花。それぞれの小花が鱗片に包まれて密な小穂になる。鱗片は螺旋状に配置。
小花は花被やその派生物を持たず、雄蘂と雌蘂のみからなる。雄蘂は2個、時に3個。雌蘂の柱頭は3つに裂ける。花柱の基部は幅広くなり、雌蘂の先端と連続し、この部分は果実の成熟時にも残る。
果実はやや扁平な三綾形の断面を持つ。また、その表面がコルク状になって、核果状になる。
果実と雌蘂の基部が幅広く接続するのはシンジュガヤ属などにもあるが、この属は雌雄異花である。また、花や小穂はミカヅキグサ属に似るが、こちらは小花に花被に由来する刺毛がある。また、果実が核果状になる点は独特である。アンペライ属はそれらの点でも共通だが、葉が円筒か扁平な単面葉であり、二列性となる点で異なる。また花柱の基部の様子も異なる。
世界の熱帯に、一部は暖帯にかけて、約5種が分布する。
日本には本州南部までに分布するヒトモトススキがあるのみ。
直接に実用的なものはない。
.jpg)
