Tricholoma populinum is a mushroom of the agaric genus Tricholoma. It was formally described by Danish mycologist Jakob Emanuel Lange in 1933.
Tricholoma populinum is a mushroom of the agaric genus Tricholoma. It was formally described by Danish mycologist Jakob Emanuel Lange in 1933.
Haapavalmuska (Tricholoma populinum) on valmuskojen sukuun kuuluva laji. Sen isäntäpuita ovat haapa ja poppelit. Se kelpaa syötäväksi, mutta jos sitä käytetään ruokasienenä, pitää varoa sekoittamasta sitä myrkyllisiin ruskeisiin valmuskalajeihin.
Lakki on sileäreunainen ja vaaleanruskea. Vaaleat heltat ovat kolotyvisiä. Jalka on tyveltään punaruskea.
Haapavalmuskaa tavataan haavikoissa.[1]
Haapavalmuska (Tricholoma populinum) on valmuskojen sukuun kuuluva laji. Sen isäntäpuita ovat haapa ja poppelit. Se kelpaa syötäväksi, mutta jos sitä käytetään ruokasienenä, pitää varoa sekoittamasta sitä myrkyllisiin ruskeisiin valmuskalajeihin.
Tricholoma populinum (J.E. Lange, 1933) è un fungo basidiomicete della famiglia Tricholomataceae[1].
Il cappello, che ha un diametro che varia dai 6 a 12 cm, è prima convesso e poi piano. Al centro è presente un umbone ampio, basso e piatto. Il colore del cappello varia dal color nocciola al bruno grigiastro e tende a scurirsi al centro. La cuticola è lucida, glabra, viscosa e facilmente asportabile.[2]
Le lamelle sono fitte, larghe, arrotondate, inizialmente bianche e in seguito macchiate di rossastro.[2][3]
Il gambo è alto 5–12 cm, robusto, ingrossato alla base, curvo, di colore bianco-ocraceo e macchiato di bruno-rossastro. Il bulbo termina con una struttura radiciforme che affonda nel terreno fino a raggiungere le ife. La volva è assente.[2]
La carne è bianca, compatta e con odore di farina.[2]
Le spore hanno forma sferico-ellittica, sono lisce e di colore bianco.[2][3]
Questo fungo cresce sotto i pioppi (deve il suo nome da questa caratteristica) in gruppi numerosi, anche in tempi asciutti, dalla pianura alla montagna. Fruttifica in autunno.[2][3]
La commestibilità è mediocre dal punto di vista alimentare a causa del sapore amarognolo, che può essere mitigato dalla conservazione sott'olio.[2]
Tricholoma populinum (J.E. Lange, 1933) è un fungo basidiomicete della famiglia Tricholomataceae.
Capel fin a 15 cm, carnos, brun rosastr càud, sliss. Bòrd anrolà. Lamele crema, macià ëd reusa rossastr. Gamba àuta fin a 12 cm e larga fin a 3 cm, arbusta, bianca o ciàira. Carn bianca. Odor e savor motobin farinos, ëd chëcchëmmo.
A chërs ant ij bòsch, ant ij pòst erbos, sota j'arbrëtte e dle vire sota ij sàles.
A venta mai mangé un bolè trovà se un a l'é nen un bon conossidor dij bolè!
Comestìbil.
Tricholoma populinum J. E. Lange
Capel fin a 15 cm, carnos, brun rosastr càud, sliss. Bòrd anrolà. Lamele crema, macià ëd reusa rossastr. Gamba àuta fin a 12 cm e larga fin a 3 cm, arbusta, bianca o ciàira. Carn bianca. Odor e savor motobin farinos, ëd chëcchëmmo.
AmbientA chërs ant ij bòsch, ant ij pòst erbos, sota j'arbrëtte e dle vire sota ij sàles.
Comestibilità A venta mai mangé un bolè trovà se un a l'é nen un bon conossidor dij bolè!
Comestìbil.
.jpg)
Gąska topolowa (Tricholoma populinum J.E. Lange) – gatunek grzybów należący do rodziny gąskowatych (Tricholomataceae)[1].
Pozycja w klasyfikacji według Index Fungorum: Tricholoma, Tricholomataceae, Agaricales, Agaricomycetidae, Agaricomycetes, Agaricomycotina, Basidiomycota, Fungi [1].
Nazwę polską podał Władysław Wojewoda w 1999 r[2]. Niektóre synonimy naukowe[3]:
Średnicy 6-12 cm, barwy czerwonobrązowawej, wiglotny – śliski[4].
Barwy białawej, potem lekko brązowiejące[4].
U młodych owocników białawy, potem brązowawy (szczególnie u nasady)[4].
O zapachu mącznym, smaku łagodnym (na starość lekko gorzkim)[4].
Występuje w Ameryce Północnej i Europie[5]. W Polsce gatunek rzadki. Znajduje się na Czerwonej liście roślin i grzybów Polski. Ma status V – narażony na wymarcie[6]. Znajduje się na listach gatunków zagrożonych także w Danii i Wielkiej Brytanii[2].
Grzyb ten owocuje od października do listopada, pod topolami (nigdy w lasach), często w kępkach[4].
Grzyb mikoryzowy[2]. grzyb jadalny[4]..
Gąska topolowa (Tricholoma populinum J.E. Lange) – gatunek grzybów należący do rodziny gąskowatych (Tricholomataceae).
Шапка 4-12 (15) см у діаметрі, товста, щільном'ясиста, іноді асиметрична, напівсферична, згодом опукло- або плоскорозпростерта, інколи увігнута з тупим горбом, у центрі з хвилястим, зрідка з лопатевим краєм, коричнювата, сіро-бурокоричнювата або коричнева, до краю світліша, зовні, волокнисто-лускато-пластівчаста. Пластинки білі, згодом рудіють або червоніють, широкі, густі. Спорова маса біла. Спори 4-6 Х 3-4 мкм, гладенькі. Ніжка 3-10(12) Х 2-4 см, щільна, білувата, згодом здебільшого рудіє.
Зустрічається по всій Україні групами у насадженнях тополі. Збирають у серпні — листопаді.
Їстівний гриб. Використовують смаженим, маринованим, засоленим. Рядовка тополева зовні схожа на отруйну рядовку червонувато-коричнювату, що росте в соснових лісах під соснами.
Подтопольник или рядовка тополевая (тополиная) (лат. Tricholoma populinum) — условно съедобный гриб из рода Рядовка семейства Tricholomataceae.
Народные и местные названия: морозики, забалуйки.
Шляпка гриба мясистая и имеет полушаровидно-выпуклую форму с тонкими завёрнутыми трещиноватыми краями, позже становится неровно изогнутой и распростертой, у свежих грибов влажная и скользкая. Диаметр шляпки бывает от 6 до 12 см. Под кожицей шляпки мякоть немного красноватая.
Гименофор приросший к ножке. У грибов молодых споровый порошок имеет белый цвет, у старых грибов бывают ржавые пятна. У молодых грибов пластинки белые, у взрослых окрашены в красновато-коричневый цвет.
Ножка толщиной в 1,5—4 см, мясистая. Длина её бывает 3—8 см. Сначала она беловатая, при взрослении гриба может быть красновато-коричневой, если надавить на неё, появится небольшое потемнение. Мякоть толстая, мясистая, белая, под кожицей серовато-коричневая, пахнет свежей мукой.[1]
Растут с августа по октябрь большими группами (целые гряды) под тополями, можно встретить в посадках вдоль дорог, в парках. Распространены на Юге России и в Сибири как в естественных тополевых рощах, так и искусственных лесополосах.
Рядовка тополевая очень урожайный легко доступный для сбора гриб, обладающий достаточно высокой пищевой ценностью. Особенно ценится рядовка тополевая в бедных другими грибами степных регионах (Саратовская, Волгоградская, Омская области, Алтайский край, Казахстан) где массово собирается в защитных лесополосах. В лесных регионах России не столь популярна.
Рядовка тополевая — микоризообразователь, произрастающий под тополем.
Подтопольник или рядовка тополевая (тополиная) (лат. Tricholoma populinum) — условно съедобный гриб из рода Рядовка семейства Tricholomataceae.
Народные и местные названия: морозики, забалуйки.
