Назву роду дав Теофраст Парацельс
Бактерії містять фотосинтезуючий пігмент у цитоплазмі. Формують ланцюжки [колонія|колоній]]. Колонії ностока бувають різних розмірів — від мікроскопічно малих до великих (розміром з горошину або сливу), іноді мають вигляд «плескачиків» до 30 см у діаметрі, округлої або еліпсоподібної форми. Слизисті або драглисті піхви мішкоподібні, дуже набухлі і зливаються в загальну слизову масу. У ній містяться ламелярно-зігнуті, покручені нитки, утворені, в основному, однаковими за розмірами клітинами. Більші за розмірами клітини з двоконтурною оболонкою — гетероцисти. По цих клітинах здебільшого розриваються нитки на гормогонії. Буває і спороутворення, при якому багато клітин або всі вегетативні клітини перетворюються на спори, що трохи відрізняються від них формою і розміром.
Земляні бактерії після дощу формують желеподібну масу, видиму неозброєним оком.
Бактерії знайдені у землі, мокрому камінні, на дні водойм (солоних і прісних) та у симбіозі з рослинами роду Gunnera, антоцеротовидними мохами та лишайниками Leptogium imbricatum, Leptogium schraderi.[1][2]
Nostoc flagelliforme та Nostoc commune вживають у їжу в Китаї, Японії та Яві.[3]
