Astragalus dasyanthus, ye una especie de planta yerbácea perteneciente a la familia de les lleguminoses. Ye orixinaria d'Eurasia.
Ye una planta yerbácea perennifolia que s'atopa en Eurasia, onde se distribúi por Bulgaria, antigua Yugoslavia, Hungría, Moldavia, Rumanía, Rusia europea, Ucraína y Siberia.
Astragalus dasyanthus describióse por Peter Simon Pallas y espublizóse en Species Astragalorum 79, pl. 65. 1803.[1]
Astragalus: nome xenéricu deriváu del griegu clásicu άστράγαλος y depués del Llatín astrăgălus aplicáu yá na antigüedá, ente otres coses, a delles plantes de la familia Fabaceae, por cuenta de la forma cúbica de les sos granes asemeyaes a un güesu del pie.[2]
dasyanthus: epítetu llatín que significa "con flores peludas".[3]
Astragalus dasyanthus, ye una especie de planta yerbácea perteneciente a la familia de les lleguminoses. Ye orixinaria d'Eurasia.
InflorescenciaTükcüklüçiçək gəvən (lat. Astragalus dasyanthus) — paxlakimilər fəsiləsinin gəvən cinsinə aid bitki növü.
Tükcüklüçiçək gəvən (lat. Astragalus dasyanthus) — paxlakimilər fəsiləsinin gəvən cinsinə aid bitki növü.
Astragalus dasyanthus es una especie de planta herbácea perteneciente a la familia de las leguminosas. Es originaria de Eurasia.
Es una planta herbácea perennifolia que se encuentra en Eurasia, donde se distribuye por Bulgaria, antigua Yugoslavia, Hungría, Moldavia, Rumania, Rusia europea, Ucrania y Siberia.
Astragalus dasyanthus fue descrita por Peter Simon Pallas y publicado en Species Astragalorum 79, pl. 65. 1803.[1]
Astragalus: nombre genérico derivado del griego clásico άστράγαλος y luego del Latín astrăgălus aplicado ya en la antigüedad, entre otras cosas, a algunas plantas de la familia Fabaceae, debido a la forma cúbica de sus semillas parecidas a un hueso del pie.[2]
dasyanthus: epíteto latíno que significa "con flores peludas".[3]
Astragalus dasyanthus es una especie de planta herbácea perteneciente a la familia de las leguminosas. Es originaria de Eurasia.
InflorescenciaAstragalus dasyanthus adalah spesies tumbuhan yang tergolong ke dalam famili Fabaceae. Spesies ini juga merupakan bagian dari ordo Fabales. Spesies Astragalus dasyanthus sendiri merupakan bagian dari genus Astragalus. [1] Nama ilmiah dari spesies ini pertama kali diterbitkan oleh Pall..
Astragalus dasyanthus adalah spesies tumbuhan yang tergolong ke dalam famili Fabaceae. Spesies ini juga merupakan bagian dari ordo Fabales. Spesies Astragalus dasyanthus sendiri merupakan bagian dari genus Astragalus. Nama ilmiah dari spesies ini pertama kali diterbitkan oleh Pall..
Зустрічається в лісостепових і на півночі степових регіонів серед залишків степової рослинності. Росте на схилах балок й річкових долин, на остепнених лісових галявинах, серед степових кущів, на старих кладовищах, курганах. Завжди зустрічається розсіяно, однорідних популяцій не утворює. Не вимогливий до ґрунту та вологи. Астрагал балкано-панонський-причорноморський вид. За кордоном зустрічається в центрі та на південному-сході Європи: Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Югославія. В Росії в південно-західних регіонах до Волгограда і Ставропольської височини на сході, тобто у низинах річок Волги і Дону. В Україні поширений переважно в Середньому Придніпров'ї, де інколи утворюються не густі популяції площею в декілька гектарів.
Астрагал шерстистоквітковий — багаторічна трав'яниста рослина, відноситься до життєвої форми кущиків, що утворюють багатоглавий стеблокорінь — каудекс. Звичайно в кущі 3−5 лежачих, стоячих або висхідних стебел, що густо вкриті листям. Довжина стебел до 40 см. Стебла розгалужені, добре розвинені.
Листки черешкові, непарноперисті мають 12-14 пар листочків, чергові. Листочки майже сидячі, продовгувато-овальні або продовгувато-ланцетовидні, довжиною 15-12 мм і шириною близько 6 мм. Прилистки ланцетовидні, загострені. Корінь товстий стрижневий, досягає довжини 1.2 м, соковитий без здерев'яніння, світло-коричневий, з поперечно зморшкуватою корою, в верхній частині багатоглавий. Bci частини рослини, навіть квіти, за винятком внутрішньої сторони вінчика, вкриті довгими жовтувато-білуватими або рудуватими волосками.
Астрагал шерстистоквітковий квітує з червня по липень, повторне цвітіння з липня по серпень. Квіти мають приємний медовий запах. Вони приваблюють комах, частіше за все бджіл та джмелів. Плоди дозрівають з липня по серпень.
Розмноження майже виключно насінням. Квіти зигоморфні, жовтуваті, зібрані в густі, майже шаровидні суцвіття довжиною 3-6 см з 10-20 квітками. Суцвіття розташовані на квітконосах довжиною до 15 см, розташованих в пазухах листків. Квіти довжиною 15-20 мм зі світло-жовтим вінчиком з густоволосистою чашечкою. Парус з широким нігтиком, крила коротші прапора, видовжені, човник тупий. Тичинок 10, з них 9 зрослися внизу в трубочку, а одна, верхня, вільна. Плід — твердий, шкіряний, трикутно-яйцевидний, шерстистий біб, з носиком, усіченим на верхівці, довжиною до 1 см. Біб містить багато плоских, овальних, коричневих насінин.
Трава астрагала шерстистоквіткового містить флавоноїди — кверцетин, келсперол, ізоромпетин, астрагалозид, нарцисин, органічні кислоти, ефірну олію, тритерпенові сполуки, полісахариди (арабін, басфін), гліцирізин, дазиантогенин, дазиантобіозид, кумарини, вітаміни (C, E), цукор, крохмаль, барвні речовини, аскорбінова кислота, целюлоза,азотні сполуки, слиз та сполуки таких елементів як залізо, кальцій, алюміній, фосфор, магній, натрій, барій, кремній, стронцій, молібден, ванадій і марганець.
В лікарських цілях використовують всю надземну частину рослини, тобто траву (Herba Astragali dasyanthi).
Астрагал шерстистоквітковий інтродукований на Українській зональній дослідній станції ВІЛР, адже він досить легко розмножуеться насінням.
Препарати з астрагала шерстистоквіткового виявляють седативну, гіпотензивну та кардіологічну дію. Вони поліпшують функціональну діяльність печінки, позитивно впливають на процес згортання кровi.
Вид занесено до різних червоних книг:
В Україні охороняється на території Кам'яних Могил — відділу Українського степового природного заповідника, заказників загальнодержавного значення Івахновецького (Хмельницька область) та Балки Північної Червоної (Дніпропетровська область), пам'яток природи у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях. Вид введено у культуру (вирощують на плантаціях як лікарську рослину). Планується створити заказник загальнодержавного значення Гранітно-степове Побужжя (Миколаївська область).
Astragalus dasyanthus là một loài thực vật có hoa trong họ Đậu. Loài này được Pall. miêu tả khoa học đầu tiên.[1]
Astragalus dasyanthus là một loài thực vật có hoa trong họ Đậu. Loài này được Pall. miêu tả khoa học đầu tiên.
Astragalus dasyanthus Pall.
Астрага́л шерсти́стоцветковый, или Астрагал пуши́стоцветковый (лат. Astragálus dasyánthus) — многолетнее травянистое растение, вид рода Астрагал (Astragalus) семейства Бобовые (Fabaceae).
Ареал вида охватывает Балканский полуостров, Венгрию, Молдову, Украину и южные районы Европейской части России[2].
Произрастает в степной части на участках с сохранившейся степной растительностью.
Многолетнее травянистое растение высотой 15—35 см. Стебли длиной 4—20 см, лежачие и прямостоячие или приподнимающиеся, рыжевато-мохнатые. Все части растения, за исключением внутренней стороны венчика, опушены беловатыми или желтоватыми волосками. Цвет стеблей буровато-серый, листьев — серовато-зеленоватый, цветков — жёлтый.
Прилистники треугольно-ланцетные или продолговатые, длиной 16—23 мм, шиловидно-заострённые, снаружи мягко рыже-волосистые. Листья черешковые, длиной 12—20 см; листочки 12—14-парные, почти сидячие, продолговато-овальные или ланцетно-продолговатые, длиной 12—18 мм, шириной около 6 ммс обеих сторон прижато шелковисто-мохнатые.
Цветоносы длиной 5,5—15 см, оттопыренно-мохнатые. Соцветие — густые головчатые кисти, округлые или овальные, 10—20-цветковые, длиной 3,5—6 см. Прицветники ланцетные, заострённые, рыжеволосистые, равны чашечке или немного короче её. Чашечка колокольчатая, мохнатая, 13—15 мм с шиловидно-линейными зубцами длиной 5—6 мм. Парус длиной 18—25 мм, снаружи шерстистый, с широким ноготком длиной 5—7 мм; крылья длиной 15—18 мм с продолговатой, закруглённой или едва-выемчатой пластинкой; лодочка длиной 13—15 мм с тупой, волосистой пластинкой. Завязь длинно-мохнатая; столбик в нижней части волосистый.
Бобы овальные, длиной 10—11 мм, в основании округлые, на верхушке почти усечённые или островатые, с носиком длиной 2—3 мм.
Цветёт в июне — июле. Плодоносит в июле — сентябре.
В качестве лекарственного сырья используется трава (лат. Herba Astragali dasyanthi) и иногда корни дикорастущего астрагала шерстистоцветкового.
Траву заготавливают в период массового цветения (июнь — июль), до образования плодов, срезая растения на высоте 5—7 см от уровня земли. Часть побегов следует оставлять на семена, при этом ежегодные заготовки на одних и тех же массивах недопустимы.
Собранную траву сушат на чердаках или под навесом с хорошей вентиляцией, периодически переворачивая. Можно сушить в сушилках с искусственным обогревом при температуре до 50—55 °С. Хранят в мешочках в сухом месте в течение 1 года.
Трава астрагала содержит флавоноиды — кверцетин, кемперол, изорамнетин, астрагалозид, нарциссин, органические кислоты, дубильные вещества, эфирное масло, тритерпеновые соединения — глицирризин, дазиантобиозид, кумарины, витамины С, Е, большое количество железа, кальция, фосфора, магния, натрия, имеются также кремний, марганец и другие микроэлементы. Астрагал избирательно накапливает селен.
Настой травы обладает успокаивающими, седативными свойствами и вызывает понижение артериального давления, применяется для лечения начальных форм гипертонической болезни, недостаточности кровообращения I и II степеней, а также при острых гломерулонефритах на ранней стадии болезни[3]. Наряду с гипотензивными свойствами астрагал оказывает действие на сердце, расширяет коронарные сосуды и сосуды почек, усиливает диурез.
Астрагал шерстистоцветковый применяют в начальной стадии гипертонической болезни и при хронической сердечно-сосудистой недостаточности со склонностью к спазму коронарных сосудов, а также при острых и хронических нефритах.
В народной медицине отвар травы астрагала применяется как отхаркивающее, мочегонное средство, при астении, болезнях почек, ожогах, суставном ревматизме, нервных болезнях.
Настой используют для полосканий ротовой полости и глотки при ангине, стоматитах, пародонтозе.
Астрагал шерстистоцветковый нежелательно применять при острых и хронических заболеваниях почек, сопровождающихся отёками.
Вид Астрагал шерстистоцветковый входит в род Астрагал (Astragalus) трибы Galegeae подсемейства Мотыльковые (Faboideae) семейства Бобовые (Fabaceae) порядка Бобовоцветные (Fabales).
По данным The Plant List на 2013 год[4], в синонимику вида входят:
Астрага́л шерсти́стоцветковый, или Астрагал пуши́стоцветковый (лат. Astragálus dasyánthus) — многолетнее травянистое растение, вид рода Астрагал (Astragalus) семейства Бобовые (Fabaceae).