Nile region, Oases, Mediterranean region, Egyptian desert and Sinai.
Mediterranean region, Eurasia; Introduced and naturalized elsewhere.
Melilotus indicus (lat. Melilotus indicus) - paxlakimilər fəsiləsinin xəşənbül cinsinə aid bitki növü.
İkiləpəlilər ilə əlaqədar bu məqalə qaralama halındadır. Məqaləni redaktə edərək Vikipediyanı zənginləşdirin. Melilotus indicus (lat. Melilotus indicus) - paxlakimilər fəsiləsinin xəşənbül cinsinə aid bitki növü.
Llysieuyn blodeuol (neu legume) yw Yr wydro blodau mân sy'n enw benywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Fabaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Melilotus indicus a'r enw Saesneg yw Small melilot.[1] Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Gwydro Blodau Bach.
Eraill yn yr un teulu yw: ffa soya (Glycine max), y ffa cyffredin (Phaseolus), pys gyffredin (Pisum sativum), chickpea (Cicer arietinum), cnau mwnci (Arachis hypogaea), pys per (Lathyrus odoratus) a licrs (Glycyrrhiza glabra).
Llysieuyn blodeuol (neu legume) yw Yr wydro blodau mân sy'n enw benywaidd. Mae'n perthyn i'r teulu Fabaceae. Yr enw gwyddonol (Lladin) yw Melilotus indicus a'r enw Saesneg yw Small melilot. Ceir enwau Cymraeg eraill ar y planhigyn hwn gan gynnwys Gwydro Blodau Bach.
Eraill yn yr un teulu yw: ffa soya (Glycine max), y ffa cyffredin (Phaseolus), pys gyffredin (Pisum sativum), chickpea (Cicer arietinum), cnau mwnci (Arachis hypogaea), pys per (Lathyrus odoratus) a licrs (Glycyrrhiza glabra).
Der Kleinblütige Steinklee (Melilotus indicus) ist ein in Mitteleuropa gebietsweise eingebürgerter Neophyt. Er gehört zu den Schmetterlingsblütlern (Faboideae) der Gattung Melilotus.
Der Kleinblütige Steinklee ist eine einjährige, krautige Pflanze, die einen meist 15 bis 50 cm hoch wachsenden, verzweigten Stängel entwickelt. Die Laubblättchen sind meist verkehrt-eiförmig bis länglich-keilförmig und besitzen sechs bis neun Paar Seitennerven. Die Nebenblätter sind aus gezähntem Grund pfriemlich geformt.
Die dichtblütige Blütentraube wirkt gedrungen und verlängert sich erst zuletzt. Die anfangs sattgelbe Krone ist etwa 2 bis 3 mm lang und verbleicht mit dem Alter. Die Flügel sind kürzer als die Fahne und in etwa so lang wie das Schiffchen. Die kahle Hülse ist fast kugelig geformt und sehr stumpf. Sie ist netzig-runzelig und gelb oder rötlich gefärbt.
Der Kleinblütige Steinklee blüht vorwiegend in den Monaten Juni und Juli.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 16.[1]
Die Art wächst an Wegrändern, auf Äckern, Schutt- und anderen ruderalen Plätzen. Sie bevorzugt mäßig trockene, nährstoffreiche Sand-, Lehm- und Tonböden. Sie ist etwas salzliebend. Die Heimat des Kleinblütigen Steinklees ist das Mittelmeergebiet und Vorderindien. Durch Verschleppung und Einbürgerung ist die Art auf fast allen Kontinenten vertreten. In Mitteleuropa gedeiht sie in Gesellschaften des Verbands Agropyro-Rumicion und auch der Klasse Isoeto-Nanojuncetea.[1] In Deutschland, Österreich und der Schweiz findet man Melilotus indicus selten und im ganzen Gebiet meist unbeständig.
Der Kleinblütige Steinklee (Melilotus indicus) ist ein in Mitteleuropa gebietsweise eingebürgerter Neophyt. Er gehört zu den Schmetterlingsblütlern (Faboideae) der Gattung Melilotus.
Melilotus indicus, sometimes incorrectly written Melilotus indica, is a yellow-flowered herb native to northern Africa, Europe and Asia, but naturalized throughout the rest of the world.
Common names in English include sweet clover (or sweet-clover), sour clover (sour-clover, sourclover), Indian sweet-clover, annual yellow sweetclover, Bokhara clover, small-flowered sweet clover, common melilot, small-flowered melilot, small melilot, sweet melilot, Californian lucerne and Hexham scent. In Australia and New Zealand, where it is naturalised, it is sometimes called King Island melilot or King Island clover.[1][2][3]
It is an annual or biennial herb from 10 to 50 centimetres (3.9 to 19.7 inches) in height (rarely to one metre), with trifoliate leaves and small yellow flowers borne in dense racemes.[4] Similar to Melilotus altissima Thuill. in general. The flowers are 2 – 3 mm long and produce a hairless pod of similar length.[5] Its leaves have a sweet, cloying scent when crushed.
It was first published as Trifolium indicum by Carl Linnaeus in his 1753 Species plantarum. It was transferred into Melilotus by Carlo Allioni in 1785.[6]
It has a wide native distribution, ranging from Macaronesia and northern Africa, through Europe, and into temperate and tropical Asia. It is naturalised throughout most of the rest of the world, including the United Kingdom, the United States, South America, Australia and New Zealand.[1]
It is used as a source of nectar for bees, as forage, and as a soil improver. It is also used in folk medicine. It is poisonous to some mammals, and is a potential seed crop contaminant.[1]
In Pakistan, Melilotus indicus is called sinji, which is used as a vegetable. It has many medicinal uses. It has antioxidant properties [1]. It also has alpha-amylase inhibitory activities [2], because of which it may be useful for type 2 diabetes.
Melilotus indicus - MHNT Melilotus indicus, sometimes incorrectly written Melilotus indica, is a yellow-flowered herb native to northern Africa, Europe and Asia, but naturalized throughout the rest of the world.
Common names in English include sweet clover (or sweet-clover), sour clover (sour-clover, sourclover), Indian sweet-clover, annual yellow sweetclover, Bokhara clover, small-flowered sweet clover, common melilot, small-flowered melilot, small melilot, sweet melilot, Californian lucerne and Hexham scent. In Australia and New Zealand, where it is naturalised, it is sometimes called King Island melilot or King Island clover.
Melilotus indicus es una especie de la familia de las fabáceas.
Hierba erecta muy ramificada de 30-50 cm de altura. Tallo piloso. Las hojas se presentan en folíolos lanceolados, a veces casi lineares de 3 a 5 mm de largo. Las flores pequeñas con corola amarilla en racimos de 3 a 5 cm de largo. El fruto es una legumbre apiculada con una sola semilla. Florece en primavera.
Originaria del Mediterráneo, norte de África, Macaronesia y Europa. Se ha naturalizado en América, Australia, Asia y Europa.
Melilotus indicus fue descrita por (L.) All. y publicado en Flora Pedemontana 1: 308. 1785.[1]
Melilotus: nombre genérico que deriva de las palabras griegas: meli que significa "miel", y lotos, una leguminosa.[2]
indicus: epíteto geográfico que alude a su localización en la India.
Melilotus indicus es una especie de la familia de las fabáceas.
India mesikas (Melilotus indicus) on liblikõieliste sugukonda mesika perekonda kuuluv rohttaim.
India mesikas (Melilotus indicus) on liblikõieliste sugukonda mesika perekonda kuuluv rohttaim.
Intianmesikkä (Melilotus indicus) on mesiköiden sukuun kuuluva yksivuotinen hernekasvi. Sitä esiintyy Etelä-Euroopassa. Lajin varsi kasvaa 15–50 senttimetriä korkeaksi. Se muistuttaa uurremesikkää (Melilotus sulcatus), mutta intianmesikän korvakkeet ovat lähes ehyitä. Terttukukinto on tiheä. Teriöt ovat vaaleankeltaisia ja terälehdistä venho ja siivet ovat purjetta lyhyempiä.
Intianmesikkä (Melilotus indicus) on mesiköiden sukuun kuuluva yksivuotinen hernekasvi. Sitä esiintyy Etelä-Euroopassa. Lajin varsi kasvaa 15–50 senttimetriä korkeaksi. Se muistuttaa uurremesikkää (Melilotus sulcatus), mutta intianmesikän korvakkeet ovat lähes ehyitä. Terttukukinto on tiheä. Teriöt ovat vaaleankeltaisia ja terälehdistä venho ja siivet ovat purjetta lyhyempiä.
Kwěćikaty komonc (Melilotus indicus) je rostlina ze swójby łušćinowcow (Fabaceae).
Jeli eksistuje w druhej rěči hižo bóle wuwity nastawk ze samsnej temu, potom přełožuj a dodawaj z njeho.
Jeli nastawk ma wjace hač jedyn njedostatk, wužiwaj prošu předłohu {{Předźěłuj}}. Nimo toho so awtomatisce kategorija Kategorija:Zarodk wo botanice doda.
Kwěćikaty komonc (Melilotus indicus) je rostlina ze swójby łušćinowcow (Fabaceae).
Melilotus indicus é uma espécie de planta com flor pertencente à família Fabaceae.
A autoridade científica da espécie é (L.) All., tendo sido publicada em Flora Pedemontana 1: 308. 1785.
Os seus nomes comuns são anafe-menor, coroa-de-rei, meliloto, meliloto-da-índia, trevo-de-cheiro ou trevo-de-namorado.
Trata-se de uma espécie presente no território português, nomeadamente em Portugal Continental, no Arquipélago dos Açores e no Arquipélago da Madeira.
Em termos de naturalidade é nativa de Portugal Continental e Arquipélago da Madeira e introduzida no arquipélago dos Açores.
Não se encontra protegida por legislação portuguesa ou da Comunidade Europeia.
Melilotus indicus é uma espécie de planta com flor pertencente à família Fabaceae.
A autoridade científica da espécie é (L.) All., tendo sido publicada em Flora Pedemontana 1: 308. 1785.
Os seus nomes comuns são anafe-menor, coroa-de-rei, meliloto, meliloto-da-índia, trevo-de-cheiro ou trevo-de-namorado.
Dvärgsötväppling (Melilotus indicus) är en växtart i familjen ärtväxter.
Kronbladen är blekt gula.[1]
Wikimedia Commons har media som rör Dvärgsötväppling.
Dvärgsötväppling (Melilotus indicus) är en växtart i familjen ärtväxter.
Kronbladen är blekt gula.
Однорічна або дворічна трав'яниста рослина. Сильно розгалужена пряма трава 30–50 см заввишки. Листя представлені ланцетними листочками, іноді майже лінійними 3–5 мм завдовжки. Маленькі квіти 2–3 мм з жовтими віночками. Плоди — загострені стручки 2–2,5(-3) х 2(-2,5) мм з 1–2 насінням, майже кулясті або яйцеподібні широкі, жовтувато-коричневі, темно-коричневі або зеленуваті. Насіння 1,5–2 мм, яйцевиде, горбкувате. 2n=16
Поширення: Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Азія: Бахрейн; Кувейт; Афганістан; Кіпр; Єгипет — Синай; Іран; Ірак; Ізраїль; Ліван; Сирія; Туреччина; Казахстан; Таджикистан; Туркменістан; Узбекистан; Китай — Тибетський автономний район; Індія; Непал; Пакистан. Кавказ: Азербайджан; Росія — Дагестан. Південна Європа: Албанія; Колишня Югославія; Греція [вкл. Крит]; Італія [вкл. Сардинія, Сицилія]; Франція [вкл. Корсика]; Португалія; Гібралтар; Іспанія [вкл. Балеарські острови]. Натуралізований в деяких інших країнах; також культивується.
Квітне навесні. Квіти та фрукти з березня по червень. Росте на піщаних чи глинистих ґрунтах; 10–1550 м.
Використовується як джерело нектару для бджіл, також кормів, а також для поліпшення ґрунту. Також використовується в народній медицині. Є отруйним для деяких ссавців і є потенційним забруднювачем насіння сільськогосподарських культур.
Це незавершена стаття про Бобові.Melilotus indicus là một loài thực vật có hoa trong họ Đậu. Loài này được (L.) All. miêu tả khoa học đầu tiên.[1]
Bài viết liên quan đến Tông Cỏ ba lá này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn.
Melilotus indicus là một loài thực vật có hoa trong họ Đậu. Loài này được (L.) All. miêu tả khoa học đầu tiên.
До́нник инди́йский (лат. Melilotus indicus) — вид цветковых растений рода Донник (Melilotus) семейства Бобовые (Fabaceae).
Вид был описан Карлом Линнеем в 1753 году в труде Species plantarum. Позднее, в 1785 году, этот вид был перенесён в род Донник Карло Аллиони[2].
Однолетнее травянистое растение с ветвистыми стеблями, 15—50 см высотой. Листья от обратнояйцевидной до продолговато-клиновидной формы, с 6—9 парами жилок. Прилистники шиловидные.
Цветки собраны в кисти. Венчик мотылькового типа, первоначально ярко-жёлтый, 2—3 мм длиной, но с возрастом по мере увядания его яркость уменьшается. Крылья короче паруса и по длине примерно равны лодочке. Цветение в июне-июле.
Плод — гладкий, почти сферический боб.
Растёт по обочинам дорог, на полях, в развалинах и на других сорных местах. Предпочитает умеренно сухие, богатые питательными веществами и песком глинистые почвы.
Родиной донника индийского является Средиземноморье и Индостан, но благодаря акклиматизации в настоящее время он встречается на всех континентах, в том числе в Австралии и Новой Зеландии.
Пчёлы используют донник индийский как источник нектара. В хозяйстве он идёт на корм скоту, его выращивают как растение, улучшающее почву. Он также применяется в народной медицине. Ядовит для некоторых млекопитающих, поэтому может быть потенциальным загрязнителем семян культурных растений[4].
До́нник инди́йский (лат. Melilotus indicus) — вид цветковых растений рода Донник (Melilotus) семейства Бобовые (Fabaceae).
Вид был описан Карлом Линнеем в 1753 году в труде Species plantarum. Позднее, в 1785 году, этот вид был перенесён в род Донник Карло Аллиони.
印度草木犀（学名：Melilotus indicus）为豆科草木犀属下的一个种。
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 
