Видова назва дана на честь першовідкривача цієї мамілярії пані Ф. М. Мейн.[2] Місцева назва «кактус з рибальськими гачками».
Mammillaria mainiae зустрічається в Мексиці у штаті Сонора, а також у США у штаті Аризона. Зростає на висотах від 200 до 1 300 метрів над рівнем моря. В Аризоні Mammillaria mainiae мешкає на пустельних пасовищах на висоті понад 1 000 м над рівнем моря. У Сонорі вона є найпоширенішою на рівнинах однойменної пустелі, в центральній частині штату. Вид також зустрічається в передгір'ях і прибережних колючих чагарниках на півдні Сонори.
Рослини одиночні або рясно кущаться в основі.
Орган Опис Коріння Стебло кулясте до яйцевидного, заввишки 6-7 см, в діаметрі 10-12 см. Епідерміс яскраво-зелений, іноді червонуватий в аксилах. Маміли циліндричні, стають конічними, дещо загнуті всередину, без молочного соку. Ареоли Аксили голі. Центральні колючки 1-2, з гачками, міцні, коричневі або жовті, з темними кінцями, до 15 мм завдовжки. Радіальні колючки 8-15, жовті, стають білими, з темними кінцями, тонкі, голчасті, до 12 мм завдовжки. Квіти рожево-білі з помітними багрянисто-рожевими центральними прожилками на пелюстках, 10-20 мм завдовжки і в діаметрі. Бутони Зовнішні пелюстки Внутрішні пелюстки Тичинки Маточка Плоди маленькі, кулясті до яйцевидних, яскраво-червоні, що залишаються нижче колючок. Насіння чорне.Mammillaria wrightii var. wilcoxii, яка росте поблизу Ногалеса, штат Аризона, легко сплутати з Mammillaria mainiae.
Mammillaria mainiae входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).
Вид має досить широкий ареал і стабільну популяцію, тому серйозних загроз для цього виду наразі не існує. Крім того, він росте у природоохоронній території поблизу Тринчерас, штат Сонора. Через це Mammillaria mainiae занесено до списку видів з найменшим ризиком.
Основною загрозою для цього виду є пожежі, що впливає на чисельність популяції.
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]
Рослини цього виду чутливі до перезволоження і легко загнивають в будь-якому віці, якщо коріння не просохнуть протягом декількох днів. Рекомендується хороший дренаж — ґрунт, що складається до 50 % з проникного матеріалу, і тепле, світле розташування, що сприяє доброму розвитку колючок і особливо квіток.
