Багаторічна сизо-зелена рослина з одним або декількома гладкими, у верхній частині гіллястими стеблами висотою до 60 см. Листя досить вузьке, овальне або ланцетоподібне, загострене, внизу розташовані густіше, на черешках. Квітки білі, понад 1 см діаметром, чашечка пузиристо-роздута, світло-зелена, з мережею зеленуватих жилок. Цвіте з червня до вересня.
Рослина поширена в Європі, Малій і Середній Азії, на Кавказі, Сибірі, в Гімалаях, Монголії, Японії, Північній Америці та Північній Африці.
В Україні росте по луках, узліссях, галявинах, у світлих лісах, на вирубках, пустирях, узбіччях доріг, по канавах; частіше зустрічається на прирічкових луках, переважно в південних областях засмічує посіви хлібних злаків.
Всі частини рослини містять сапоніни. У народній медицині настій або відвар трави застосовують при розладі нервової системи, як заспокійливе, знеболююче і антитоксичний засіб.
Це незавершена стаття про Гвоздичні.
