Mammillaria rekoi (Britton & Rose) Vaupel

Історія

Вид вперше описаний німецьким ботаніком Фрідріхом Карлом Йоганном Фаупелєм (нім. Friedrich Karl Johann Vaupel, 1876—1927) у 1925 році у виданні нім. «Die natürlichen Pflanzenfamilien».^[2]

Етимологія

Видова назва дана на честь мексиканського лікаря і етноботаніка австрійського походження Бласа Пабло Реко (ісп. Blas Pablo Reko, 1877—1953).^[3]

Ареал і екологія

Mammillaria rekoi є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у центрі та на півночі штату Оахака. Рослини зростають на висоті від 700 до 3000 метрів над рівнем моря в дубовмх лісах на вапнякових скелях, базальтових і глинистих ґрунтах.

Морфологічний опис

Орган Опис Рослини зазвичай поодинокі, але іноді утворюють зарості. Коріння Стебло кулясте до коротко-циліндричного, до 15 см заввишки, в діаметрі 5-6 см. Епідерміс зелений. Маміли конічні до циліндричних. Ареоли Аксили іноді з молочним соком. Центральні колючки Центральних 4-7, трохи міцніші ніж радіальні колючки, коричневі, вигнуті з гачками або іноді прямі, завдовжки 10-15 мм. Радіальні колючки 20-30, тонкі, дрібні, густі, голкоподібні, білі до золотисто-жовтих, завдовжки 4-6 мм. Квіти темно-фіолетово-рожеві до рожевих з темними центральними прожилками на пелюстках, до 15 мм завдовжки. Бутони Зовнішні пелюстки Внутрішні пелюстки Тичинки Маточка Плоди червоні. Насіння коричневе.

Різновиди

Визнано три підвиди Mammillaria rekoi: номінаційний підвид — Mammillaria rekoi subsp. rekoi і підвиди: aureispina — Mammillaria rekoi subsp. aureispina (A.B.Lau) D.R.Hunt і leptacantha — Mammillaria rekoi subsp. leptacantha (A.B.Lau) D.R.Hunt.

Mammillaria rekoi subsp. rekoi

• Рослина майже завжди одиночна.
• Центральних колючок — тільки 4, одна нижня гачкувата.
• Радіальних колючок — близько 20, білі.
• Ареал зростання — широко поширена в штаті Оахака.

Mammillaria rekoi subsp. aureispina

• Рослина зазвичай одиночна, але іноді може мати кілька стебел.
• Стебло може досягати до 15 см заввишки.
• Центральних колючок — 5-7, прямі.
• Радіальних колючок — 20-23, золотисто-жовтого відтінку.
• Ареал зростання — на північ від Квілотепека і Йолоха, Оахака.

Mammillaria rekoi subsp. leptacantha

• Рослини часто формують зарості з близько семи стебел.
• Центральних колючок — 4-6, вигнуті, з гачками.
• Ареал зростання — між Мітья і Наяпа, Оахака.

Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню

Mammillaria rekoi входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC).

Це досить широко поширений і порівняно числений вид без великих загроз для нього, хоча місця його зростання поступово деградує від людської діяльності.

Одне місце зростання цього кактуса розташоване в біосферному заповіднику Теуакан-Куйкатлан.

Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).^[4]

Використання та торгівля

Цей кактус не настільки популярний, як інші види роду, але вирощується в спеціалізованих колекціях.

Див. також

• Список видів роду мамілярія

Примітки

Література

• Ян Ван дер Неер. Все о кактусах. — Санкт-Петербург : ООО „СЗКЭО“ Кристалл», 2004. — 208 с. — ISBN 5-306-00348-6. (рос.)
• Hunt, D. R. CITES Cactaceae Checklist (ed. 2). — Richmond : Royal Botanic Gardens Kew, 1999. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (англ.)
• Hernández Macías, H. M. & C. Gómez-Hinostrosa. 2015. Mapping the cacti of Mexico. Part II Mammillaria. Succ. Pl. Res. 9: 1–189. (англ.)
• David R. Hunt: Mammillaria Postscript. Band 6, 1997. (англ.)
• John Pilbeam. Mammillaria. The Cactus File Handbook 6. — Cirio Publishing Services Ltd, 1999. — 376 с. — ISBN 0-9528302-8-0. (англ.)
• Edward F. Anderson. The Cactus Family. — Portland, Or., USA : Timber Press, 2001. — 376 с. — ISBN 978-0881924985. (англ.)
• Hunt, D., Taylor, N. & Graham, C. The New Cactus Lexicon. — Milborne Port : DH Books, 2006. — 899 с. — ISBN 978-0953813445. (англ.)
• Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena : Fischer, VEB, 1979. — 822 с. — ISBN 978-3437201790. (нім.)
• Ulises Guzmán, Salvador Arias, Patricia Dávila. Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — ISBN 970-9000-20-9. (ісп.)

Джерела

• Mammillaria rekoi. Mammillarias.net. Процитовано 19.01.2019. (англ.)
• Mammillaria rekoi. Королівські ботанічні сади в К'ю. Процитовано 19.01.2019. (англ.)
• Mammillaria rekoi. Desert-tropicals. Процитовано 19.01.2019. (англ.)
• Mammillaria rekoi. Tropicos. Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 19.01.2019. (англ.)
• Mammillaria rekoi. JSTOR. Процитовано 19.01.2019. (англ.)
• Mammillaria rekoi. Cactiguide. Процитовано 19.01.2019.(англ.)
• Mammillaria rekoi. Cactus and Succulent Field Number Finder — Results (укр. Польові номера результатів знахідок кактусів і сукулентів). Процитовано 19.01.2019. (англ.)
• Mammillaria rekoi. Plantsystematics. Процитовано 19.01.2019. (англ.)
• Mammillaria rekoi. Dave's Garden. Процитовано 19.01.2019. (англ.)
• Mammillaria rekoi var. leptacantha A.B.Lau. Cactuspedia. Процитовано 19.01.2019. (англ.)
• Mammillaria rekoi ssp. leptacantha (A.B.Lau) D.R.Hunt. Encyclopédie des Cactus, Plantes Grasses et Succulentes (укр. Енциклопедія кактусів, сукулентних рослин і трав)]. Процитовано 19.01.2019. (фр.)
• Mammillaria rekoi. Московський клуб любителів кактусів. Процитовано 19.01.2019. (рос.)
• Mammillaria rekoi ssp. leptacantha (A.B.Lau) D.R.Hunt. Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.). Процитовано 19.01.2019. (рос.)