Вид вперше був виявлений і зібраний Хернандо Санчесом-Межорадою і Чавесом Аріасом. Описаний мексиканським ботаніком Елією Браво-Ольїс у 1956 році в журналі Товариства любителів кактусів і сукулентів Великої Британії (англ. Cactus and Succulent Society of Great Britain) «The Cactus and Succulent Journal of Great Britain» (укр. «Журнал Великої Британії по кактусам і сукулентам»).[2]
Видова назва дана на честь мексиканського фахівця з кактусових Хорхе Мейрана (ісп. Jorge Meyrán).[3]
Mammillaria meyranii є ендемічною рослиною Мексики. Ареал розташований у штатах Мехіко і Мічоакан. Рослини зростають на висотах від 1 400 до 2 000 метрів над рівнем моря в тропічних сухих лісах і ксерофільних чагарниках.
Рослина зазвичай кущиться при основі.
Орган Опис Коріння Стебло циліндричне, до 55 см заввишки, в діаметрі 4-5 см. Епідерміс Маміли конічні, трохи чотирикутні в основі, з рідким молочним соком. Ареоли Аксили спочатку з рідким пухом, пізніше голі. Центральні колючки 2, спрямовані вгору і вниз, голчасті, прямі, коричневі з жовтуватими кінцями, пізніше сірі, до 10 мм завдовжки. Радіальні колючки 17-19, прямі, коричневі з більш світлими кінцями, пізніше сірі, завдовжки 3-6 мм. Квіти вузькі, воронкоподібні, пурпурні, до 18 мм завдовжки. Бутони Зовнішні пелюстки Внутрішні пелюстки Тичинки Маточка Плоди булавоподібні, світло-багрянисто-рожеві із зеленуватим відтінком, до 20 мм завдовжки. Насіння коричневе.Інформація про використання або торгівлю цим видом відсутня.
Mammillaria meyranii входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, даних про які недостатньо (DD).
Загрози для цього виду невідомі.
У Мексиці ця рослина занесена до національного переліку видів, що перебувають під загрозою зникнення, де вона включена до категорії «підлягають особливому захисту».
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]
Вид не дуже швидко зростає, але за 6 років здатний вирости із сіянця в колонновидну рослину близько 20 см заввишки.
У природі, за відомостями, вид часто зростає на скелястих обривах, майже вертикальних, так що йому потрібна суміш з високим вмістом щебеню або крупнозернистого піску (до 40 — 50 %), щоб вода не застоювалася в корінні.
