Перші поселенці Північної Америки, звернувши увагу на красиві квіти, ввели рослину у культуру як декоративну та дали їй поетичну назву «Чорноока Сюзанна»(англ. Black-eyed Susan), через темно забарвлену серцевину суцвіть. Насіння через деякий час потрапило до Європи, де рослина отримала подальше поширення. Форма суцвіття - кошик, мабуть, визначила народну німецьку назву - «Сонячний капелюх» (нім. Leuchtender Sonnenhut).
Сучасна наукова назва роду була присвоєна Карлом Ліннеєм на честь шведських ботаніків, батька Улофа Рудбека старшого та сина Улофа Рудбека молодшого, останній був другом та вчителем Ліннея в Уппсальському університеті.
Стебла прості або розгалужені, висота рослини від 50 см до 3 метрів (у деяких видів).
Листки від 5 до 25 см завдовжки, цільні або перисто-роздільні, іноді перисто-розсічені, овальної або яйцевидної форми. У верхній частині стебла листки сидячі, у нижній довгочерешкові.
Суцвіття - великі кошики до 15 см у діаметрі. Квітколоже сильно опукле, далі циліндричне, з плівчастими гострими приквітками.
Крайні квітки - язичкові безплідні жовтого або оранжевого кольорів, серединні - трубчасті двостатеві від жовтого до пурпурно-чорного або коричневого кольорів.
Плід - довгаста сім'янка, іноді має невелику коронку.
Деякі джерела об'єднують цей рід з близьким родом Ехінацея (Echinacea).
Рід прийнято ділити на три секції: Dracopis, Macrocline та Rudbeckia.
Широку популярність отримали, у першу чергу, культурні декоративні види.
sect. Dracopis
sect. Macrocline
sect. Rudbeckia
Бджола на квітці рудбекії
Rudbeckia hirta
Один із садових різновидів
Rudbeckia fulgida var. sullivantii 'Goldsteinii'
Rudbeckia subtomentosa
.jpg)
