Barbus tauricus Kessler 1877

The only species of the genus in Crimea Peninsula which can be distinguished from congeners in Black Sea basin by the possession of the following characters: tip of dorsal fin slightly pointed; posterior margin of dorsal fin slightly concave; last simple dorsal ray weak, serrated along its middle, on 50-70% of its length; lower lip with a median swollen pad; fine dark spots or large blotches in individuals larger than 8 cm SL; scales with small epithelial crests; lateral line with 51-63 scales; and pelvic fin origin about below dorsal fin origin (Ref. 59043).

Undertake upstream movement to the upper reaches or near rapids to spawn on gravel or rock bottom. Females lay in 1-3 portions non-sticky eggs. Eggs lie among or under pebbles until hatching (Ref. 59043).

Occurs from mountain streams with strong current to brackish estuaries, preferring river stretches at 100-600 m above sea level. Spawns on gravel or rock bottom. Feeds mainly on zoobenthos. Threatened due pollution and water abstraction. Water abstraction is expected to increase in all streams of Crimea (Ref. 59043).

Barbus tauricus és una espècie de peix de la família dels ciprínids i de l'ordre dels cipriniformes.

The Crimean barbel (Barbus tauricus) is a species of ray-finned fish in the genus Barbus.

Barbus tauricus es una especie de peces de la familia de los Cyprinidae en el orden de los Cypriniformes.

(RLQ=window.RLQ||[]).push(function(){mw.log.warn("Gadget "ErrefAurrebista" was not loaded. Please migrate it to use ResourceLoader. See u003Chttps://eu.wikipedia.org/wiki/Berezi:Gadgetaku003E.");});

Barbus tauricus Barbus generoko animalia da. Arrainen barruko Actinopterygii klasean sailkatzen da, Cyprinidae familian.

Розповсюдження

Ендемік річок чорноморського узбережжя. Зустрічається у річках Туреччини, Болгарії, Росії. В Україні у середній та нижній течії річок Альма, Кача, Аян, Бельбек, Чорна, Салгир, Учан-Су, ареал включає також водосховища Бахчисарайське, Альмінське, Сімферопольське, Аянське, Білогірське, Михайлівське, Феодосійське.

Будова

Тіло видовжене, трохи сплюснуте з боків. Рило відносно коротке. Рот оточений двома парами вусиків. Губи добре розвинені, нижня має три лопаті. Спинний плавець усічений або слабко вирізаний, його висота становить 20,5–24,1% довжини тіла без хвостового плавця. Останній нерозгалужений промінь спинного плавця трохи потовщений і частково вкритий дрібними зубчиками по його задньому краю. Луска дрібна, у бічній лінії 51–58 лусок. Найбільша довжина тіла близько 70 см, вага до 5–7 кг, тривалість життя понад 9 років (у річках відповідно до 35 см, 1,2 кг та 7 років). Забарвлення оливково-зеленкувате з переходом до жовтувато-білого на череві і темно-бурого зі сталевим відтінком на спині. Іноді на боках тіла і спинному плавці є темні цятки. Кінчики плавців золотисто-рудуваті, біля спинного темні. Рогівка ока сизувата.

Спосіб життя

Прісноводна донна риба, живе у добре насичених киснем потоках і гірських водосховищах. У річках трапляється на висоті від 200–300 до 500–600 м. Тримається найглибших ділянок мілководних кримських річок. Статевої зрілості самці досягають у віці 2 років при довжині і масі тіла відповідно 6,5 см і 5,4 г, самиці відповідно у 3 роки при 10 см і 19 г. Розмноження триває з кінця квітня до середини червня. Плодючість понад 6,5 тис. ікринок. Нерест порційний, на мілководдях, у місцях із швидкою течією та кам'янисто-гальковим ґрунтом. Ікра марени отруйна, хижаки її не споживають, таким чином зберігається значна частина потомства. Молодь живиться дрібними ракоподібними, личинками комах та водоростями, дорослі риби споживають молодь вищих ракоподібних, личинок та комах, водорості і вищі рослини.

Значення

Вид занесений до Червоної книги України. Чисельність незначна. Причини скорочення чисельності — браконьєрство та руйнування природних біотопів внаслідок зміни гідрологічного режиму річок.

Посилання

• Марена кримська
• Крымский усач (рос.)

Международное научное название

Barbus tauricus Kessler, 1877

Охранный статус
Систематика
на Викивидах
Изображения
на Викискладе ITIS 688755NCBI 101876EOL 356792

Крымский усач^[1] (лат. Barbus tauricus) — вид лучепёрых рыб рода барбусов из семейства карповых. Длина тела половозрелых особей может достигать 70 см, хотя обычно составляет 15—35 см. Усач питается планктонными ракообразными (дафниями и циклопами), круглыми червями, личинками насекомых и других водных животных. Икра усача ядовита.

Распространение

Населяет реки черноморского побережья: Крымского полуострова^[2], Болгарии^[3], Турции^[4].

На территории России встречаются два подвида:

• Barbus tauricus escherichii — колхидский усач — в реках черноморского побережья Краснодарского края в районе Сочи;
• Barbus tauricus kubanicus — кубанский усач — в верхнем и среднем течении Кубани и её притоках.

Примечания

Крымский усач (лат. Barbus tauricus) — вид лучепёрых рыб рода барбусов из семейства карповых. Длина тела половозрелых особей может достигать 70 см, хотя обычно составляет 15—35 см. Усач питается планктонными ракообразными (дафниями и циклопами), круглыми червями, личинками насекомых и других водных животных. Икра усача ядовита.