Тіло кремезне, довжиною 6-8 см. Зелені, жовтуваті, бурі. На голові присутній невеликий горбик між основами антен та очима. Задні та середні ноги з шипом на коліні. Шкірясті надкрила повністю покривають кінець черевця, задні крила добре розвинені, прозорі. На передніх крилах видно білувате вічко.[3]
Від богомола звичайного відрізняється відсутністю плями на внутрішній поверхні тазиків передніх ніг та квадратним (а не поперечно-трикутним) лобовим щитком.[4] Від близького виду H. tenuidentata[sv] відрізняється наявністю білого вічка на крилах.[3]
Віддає перевагу деревній чи чагарниковій рослинності, де полює на комах з засідки, приймаючи характерну для більшості богомолів позу «молільника». Імаго добре літає, активно летить на світло. Не конкурує з богомолом звичайним, оскільки мешкає у верхньому ярусі кущів, дерев тощо, тоді як інший вид надає перевагу трав'янистій рослинності.[4]
В експерименті українські зоологи висадили личинок деревного богомола на калиновий кущ у Фастівському районі за межами ареалу виду влітку 2016 року та виявили, що личинки цілком нормально розвинулися до стадії імаго в кінці літа.[1]
Зустрічається в Грузії, Вірменії, кавказькому регіоні Росії, Ірані, Афганістані, Середній Азії, Туркестані[5][6]. На території Криму вперше описаний у 1916 році, проте надалі згадок не зустрічається аж до початку XXI сторіччя, коли вид став більш-менш звичайним на півострові, а також поширився й до Херсонської області України.[4][1] 2018 року вперше виявлений в Албанії, припускається також можливість існування цього виду на Криті[7]. Наявність виду також показано для фауни Непалу[8].
