dcsimg

Катартові ( ukrainien )

fourni par wikipedia UK
 src=
Андійський кондор (Vultur gryphus), біля Хреста Кондора, долина Колка, Перу.

Грифи Нового Світу — великі птахи-некрофаги (падальщики) довжиною 60—112 см. Мають носові отвори без перегородки, дзьоб, звужений до кінця, і хвіст, що складається з 12 рульових пір'їв. Оперення, як правило, коричневий-чорне, на нижній поверхні крила є світлі ділянки. Самки і самці зовні невиразні.

Гребінчасті грифи, до яких відносять анійдского (Vultur gryphus) і каліфорнійського (Gymnogyps californianus) кондорів і королівского грифа (Sarcoramphus papa), відрізняються м'ясистими гребенями в основі дзьоба і на лобі.

Андійський кондор має оперення чорного кольору з білим коміром і плямами на крилах, з червоною голою шиєю. Цей вид характеризується довжиною до 130 см, а шириною з розпростертими крилами до 3,2 м, будучи найбільш крупним представником кілегрудих птахів. Водиться у високих горах Південної Америки — від Еквадору до 45° пд.ш. (Чилі). Харчується трупами крупних тварин, але харчується і трупами овець та інших дрібніших ссавців. Каліфорнійський кондор, близький до андійського, але декілька дрібніше останнього. Водиться в горах Каліфорнії і Аризони. Практично зник в 20 столітті; починаючи 1980 року вельми успішно здійснюється програма відновлення чисельності цього виду.

Королівський гриф відрізняється оперенням білого і рожево-білого кольору, окрім чорного махового і рульового пір'я і забарвлених червоним і жовтим кольором голови і шиї, завдовжки близько 90 см. Водиться в лісистих країнах Південної Америки — від 32° пд.ш. у Аргентині до південної Мексики.

Грифи з родів катарта (Cathartes) і чорна катарта (Coragyps) не мають м'ясистих виростов. Катарта червоноголова (Cathartes aura), чорно-бурого кольору з металевим блиском і червоною головою і шиєю, завдовжки 78 см, а Coragyps atratus, чорного кольору з бурим відтінком і сірою головою і шиєю, завдовжки 60 см, поширені по всій Америці.

 src=
(Coragyps atratus, що поїдає падаль

Посилання

  1. Фесенко Г. В., Шидловський І. В. Зоогеографічні особливості поширення птахів частина 1. Нотогейська і Неогейська суші // Біологічні студії. – 2002. – Т. 6, вип. 3. – С. 197—222.
  2. Miller L.H. (1931). Bird remains from the Kern River Pliocene of California. Condor 33 (2): 70—72.
  3. Miller L. (1957). Bird remains from an Oregon Indian midden. Condor 59 (1): 59—63.
  4. Wetmore A. (1932). Additional records of birds from cavern deposits in New Mexico. Condor 34 (3): 141—142.
  5. Fisher H.L. (1944). The skulls of the cathartid vultures. Condor 46: 272—296.
  6. Howard H. (1947). A preliminary survey of trends in avian evolution from Pleistocene to Recent time. Condor 49 (1): 10—13.
  7. Howard H. (1962). Bird remains from a prehistoric cave deposit in Grant County, New Mexico. Condor 64 (3): 241—242.
  8. Hertel F. (1995). Ecomorphological indicators of feeding behavior in recent and fossil raptors 112 (4). с. 890—903.
  9. Suárez W. (2001). A reevaluation of some fossils identified as vultures (Aves: Vulturidae) from quaternary cave deposits of Cuba. Caribbean Journal of Science 37 (1—2): 110—111.
  10. Campbell K.E. Jr., Tonni E. P. (1983). Size and locomotion in teratorns. Auk. 100 (2): 390—403.
  11. Ligon J. D. (1967). Relationships of the cathartid vultures. Occasional Papers of the Museum of Zoology, University of Michigan 651: 1—26.
  12. de Boer L. E. M. (1975). Karyological heterogeneity in the Falconiformes (Aves). Cellular and Molecular Life Sciences 31 (10): 1138—1139. doi:10.1007/BF02326755.
  13. Avise J. C., Nelson W. S., Sibley C. G. (1994). DNA sequence support for a close phylogenetic relationship between some storks and New World vultures. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 91 (11): 5173—5177. PMID 8197203. doi:10.1073/pnas.91.11.5173., Erratum: Avise et. al (1995). DNA sequence…. PNAS 92 (7): 3076. doi:10.1073/pnas.92.7.3076b.)
  14. Wink M. (1995). Phylogeny of Old and New World vultures (Aves: Accipitridae and Cathartidae) inferred from nucleotide sequences of the mitochondrial cytochrome b gene. Zeitschrift für Naturforschung 50 (11—12): 868—882. PMID 8561830.
  15. Див. en:Sibley-Ahlquist taxonomy.
  16. Livezey B.C., Zusi R.L. (2007). Higher-order phylogeny of modern birds (Theropoda, Aves: Neornithes) based on comparative anatomy. II. Analysis and discussion. Zoological Journal of the Linnean Society 149 (1): 1—95.
  17. Ericson P. G. P., Anderson C.L., Britton T., Elżanowski A., Johansson U.S., Kallersjö M., Ohlson J. I., Parsons T.J., Zuccon D., Mayr G. (2006). Diversification of Neoaves: integration of molecular sequence data and fossils. Biology Letters 2 (4): 543—547. PMID 17148284. doi:10.1098/rsbl.2006.0523. Архів оригіналу за 8 листопад 2006. Процитовано 16 лютий 2008.
Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
licence
cc-by-sa-3.0
droit d’auteur
Автори та редактори Вікіпедії
original
visiter la source
site partenaire
wikipedia UK

Катартові: Brief Summary ( ukrainien )

fourni par wikipedia UK
 src= Андійський кондор (Vultur gryphus), біля Хреста Кондора, долина Колка, Перу.

Грифи Нового Світу — великі птахи-некрофаги (падальщики) довжиною 60—112 см. Мають носові отвори без перегородки, дзьоб, звужений до кінця, і хвіст, що складається з 12 рульових пір'їв. Оперення, як правило, коричневий-чорне, на нижній поверхні крила є світлі ділянки. Самки і самці зовні невиразні.

 src= Каліфорнійський кондор (Gymnogyps californianus) у районі Великого Каньйону, США.

Гребінчасті грифи, до яких відносять анійдского (Vultur gryphus) і каліфорнійського (Gymnogyps californianus) кондорів і королівского грифа (Sarcoramphus papa), відрізняються м'ясистими гребенями в основі дзьоба і на лобі.

Андійський кондор має оперення чорного кольору з білим коміром і плямами на крилах, з червоною голою шиєю. Цей вид характеризується довжиною до 130 см, а шириною з розпростертими крилами до 3,2 м, будучи найбільш крупним представником кілегрудих птахів. Водиться у високих горах Південної Америки — від Еквадору до 45° пд.ш. (Чилі). Харчується трупами крупних тварин, але харчується і трупами овець та інших дрібніших ссавців. Каліфорнійський кондор, близький до андійського, але декілька дрібніше останнього. Водиться в горах Каліфорнії і Аризони. Практично зник в 20 столітті; починаючи 1980 року вельми успішно здійснюється програма відновлення чисельності цього виду.

 src= Катарта червоноголова (Cathartes aura)

Королівський гриф відрізняється оперенням білого і рожево-білого кольору, окрім чорного махового і рульового пір'я і забарвлених червоним і жовтим кольором голови і шиї, завдовжки близько 90 см. Водиться в лісистих країнах Південної Америки — від 32° пд.ш. у Аргентині до південної Мексики.

Грифи з родів катарта (Cathartes) і чорна катарта (Coragyps) не мають м'ясистих виростов. Катарта червоноголова (Cathartes aura), чорно-бурого кольору з металевим блиском і червоною головою і шиєю, завдовжки 78 см, а Coragyps atratus, чорного кольору з бурим відтінком і сірою головою і шиєю, завдовжки 60 см, поширені по всій Америці.

 src= (Coragyps atratus, що поїдає падаль
licence
cc-by-sa-3.0
droit d’auteur
Автори та редактори Вікіпедії
original
visiter la source
site partenaire
wikipedia UK