Водиться в Південно-Східній Азії: Малайський півострів, острови Суматра та Калімантан.
Шоколадні гурамі мешкають у маленьких лісових водоймах, зазвичай це торф'яні болота та пов'язані з ними струмки. Щільний купол тропічного лісу пропускає дуже мало світла до поверхні водойм. Скрізь лежать повалені дерева, а дно водойм встелене гіллям і опалим листям. Маса органічного матеріалу гниє й виділяє гумінові кислоти. Через це вода, в якій мешкають шоколадні гурамі має характерний темно-коричневий колір, майже зовсім демінералізована, а показник pH буває в межах 4,0-6,0, температура 24-27°C[1]. Водяна рослинність практично відсутня.
Довжина цих риб становить 5-6 см. Вони мають витягнуте, помірно високе тіло, за формою близьке до овального і сильно стиснуте з боків. Контур черева вигнутий більше, ніж контур спини. Морда загострена, рот верхній, маленький.
Спинний плавець короткий, анальний, навпаки, довгий, перші промені черевних плавців сильно подовжені. Формула плавців: D VIII—XII/7-10, A VII—X/18-22, P 8-10, V I/5, C 13. У бічній лінії 26-30 лусок.
Основне забарвлення варіює від світло-коричневого до темно-коричневого, іноді з червоним відтінком. Тіло перетинають декілька білих вертикальних смужок, які можуть набувати жовтуватого або золотавого забарвлення. Луска має темну облямівку. Плавці коричневі, частково вкриті червонуватими крапочками, мають вузьку світлу облямівку. У молодих рибок чітко помітно світлу поздовжню смугу.
Статеві відмінності невиразні. За зовнішніми ознаками розрізнити стать можна лише за доброго самопочуття риб. Кінчик спинного плавця у самців буває загостреним, а у самок закругленим. Самці трохи інтенсивніше забарвлені, горло і груди в них червоні або фіолетові, тоді як у самок сріблясті. Проте всі ці відмінності є ненадійними, тим більше що частину з них можна побачити лише на розправлених плавцях, а буває це доволі рідко. Надійно розрізнити самців і самок можна лише в нерестовий період. Самку тоді легко можна впізнати по товстому череву з визрілою ікрою. Горло в неї набуває червонуватого забарвлення. У самця хвостовий плавець стає оксамитово-чорним, що гарно контрастує з його білою облямівкою.
Вперше шоколадні гурамі з'явилися в Європі ще 1905 року. Проте ці привабливі, з цікавою поведінкою рибки нечасто зустрічаються в акваріумах, вони вважаються серед акваріумістів проблемним видом. Рибки чутливі, хворобливі, довго не живуть. Розвести їх в акваріумі непросто, тому більшість екземплярів, що пропонуються торгівлею, були виловлені в природі.
Головна проблема полягає в забезпеченні показників води, що відповідають природному середовищу виду. Використовують торфування, фільтрацію, йонізацію, ультрафіолетове опромінювання води. Щотижня рекомендується міняти 30-50 % води.
Краще тримати шоколадних гурамі у видовому акваріумі групою з 5-10 риб. Місткість акваріуму має становити 80 літрів або більше. Риби рухливі й постійно перебувають у пошуках їжі або сваряться між собою. В групі встановлюється ієрархія. В акваріумі повинно бути достатньо схованок, де слабші риби могли б певний час переховуватись. Шоколадних гурамі тримають також парами, але тоді не можна спостерігати характерної «суспільної» поведінки виду.
Риби всеїдні, приймають всі види звичайних кормів. Їх годівля не викликає проблем.
Якщо утримання шоколадних гурамі, за певного досвіду, може бути цілком реальною справою, то розвести цих рибок в акваріумних умовах вдається дуже рідко. Твердість води має становити лише 0,5°dH, показник pH5,5-6,0, температура 26-28°С. Ґрунт піщаний.
Нерест парний. Риби шукають захищене місце біля дна і довгий час кружляють навколо нього. Забарвлення риб темнішає. Ікру зазвичай відкладають у неглибоку ямку. Нерест відбувається порівняно швидко, переважно ввечері. Воно складається із декількох окремих актів ікрометання, під час яких пара на мить завмирає в обіймах, рибки здригаються й відкладають порцію ікри. Вид малопродуктивний, самка відкладає максимум 100—150 ікринок. Коли вся ікра буде відкладена, самка збирає її в рот і з сильно роздутим горловим мішком, наповненим ікрою, спливає до поверхні води. Самець збирає залишки ікри й передає їх самці.
Протягом двох тижнів самка ховається в затишному місці біля поверхні води. Вона стоїть на одному місці й постійно робить жувальні рухи, тим самим перемішуючи й ущільнюючи ікринки. Приблизно через 14 днів виношування мати випльовує вже готових мальків довжиною близько 5 мм. Чисельність виводка може бути до 50 мальків. Малята відразу беруть наупліуси артемій, проте вони надзвичайно ніжні, чутливі й хворобливі, підняти їх дуже складно.
