Čichavec pruhovaný (Trichogaster fasciata, často též Colisa fasciata) je labyrintní ostnoploutvá paprskoploutvá ryba z čeledi guramovití (Osphronemidae). Pochází ze sladkých vod Indie, Bangladéše a Myanmaru.
Čichavec pruhovaný je spokojený v mělké a dobře zarostlé (ale s místem pro plavání) nádrži s vodou o teplotě 22-28 °C.[2]
Obrázky, zvuky či videa k tématu čichavec pruhovaný ve Wikimedia Commons
Čichavec pruhovaný (Trichogaster fasciata, často též Colisa fasciata) je labyrintní ostnoploutvá paprskoploutvá ryba z čeledi guramovití (Osphronemidae). Pochází ze sladkých vod Indie, Bangladéše a Myanmaru.
Der Gestreifte Fadenfisch (Trichogaster fasciata, Syn.: Colisa fasciata) ist ein auf dem indischen Subkontinent weit verbreiteter Labyrinthfisch, der zu den „Westlichen Fadenfischen“ gezählt wird.
Mit einer Gesamtlänge von bis zu zwölf Zentimeter ist der Gestreifte Fadenfisch die größte der in der Labyrinthfischgattung Colisa zusammengefassten vier Arten „Westlicher Fadenfische“. Die Grundfarbe des gestreckten Körpers reicht von einer hellen Mischung aus Grün und Ockerbraun (das entspricht der Grundfärbung der Weibchen) bis zu einem kräftigen Rotbraun bei adulten Männchen. Zwei schmale weiße Kinnbänder reichen vom einen zum anderen unteren Augenrand. Zehn bis zwölf je nach Stimmung hell- bis dunkelblaue Vertikalbänder beginnen im Bereich der Kiemen und verteilen sich bis zur Schwanzflossenwurzel. Vom hinteren Augenende bis zum Ansatz der Schwanzflosse zieht sich ein deutliches dunkles Band, das sich, wiederum stimmungs- und situationsabhängig, in eine Reihe markanter oder fahler Punkte auflösen kann. Die Afterflosse der Weibchen erscheint leicht bläulich, verfügt im Bereich der Hartstrahlen über einen gelblichen Rand und ist wie die Rückenflosse gerundet. Geschlechtsreife Männchen tragen deutlich größere Flossen und ihre Rücken- und Afterflossen enden spitz. Ihre Afterflosse leuchtet türkisblau und ist kräftig rot gesäumt. Brust und Kehle sind dunkelblau bis annähernd schwarz. Die Schwanzflosse beider Geschlechter ist rund und leicht eingebuchtet; bei Männchen zeigen sich weißliche bis bläuliche kleine Punkte.
Flossenformel: Dorsale XV–XVII/9–14, Anale XV–XVIII/14–19.
Gestreifte Fadenfische wurden durch den Menschen direkt (Aussetzen) und indirekt (vernetzter Reisanbau) so weit über den indischen Subkontinent verbreitet, dass ihre ursprüngliche Heimat nicht mehr feststellbar ist. Heute sind sie in den Ebenen entlang der indischen Ostküste (Koromandelküste) und im gesamten nördlichen Tiefland Indiens (Bundesstaaten: Tamil Nadu, Chhattisgarh, Madhya Pradesh, Rajasthan, Punjab, Westbengalen, Haryana, Jharkhand, Meghalaya, Assam und Manipur) sowie in den Nachbarstaaten Bangladesch und Nepal nachgewiesen. Über ihr Leben in Fließgewässern ist nichts bekannt. Nachweise stammen aus Schwemmland- und Überflutungsbereichen, Deltas und Kulturland (Reisfelder, ruhige Kanäle). In der Natur vorgefundene Schaumnester sind groß und meistens zwischen Vegetation angelegt. Offenbar werden auch Pflanzenteile in die Schaumnester eingebaut.
Zur Fortpflanzung bauen die Männchen ein Schaumnest, unter dem die Eiablage erfolgt. Gestreifte Fadenfische betreiben die Brutpflege als reine Vaterfamilie (Details unter Fadenfische).
In ihrer Heimat sind Gestreifte Fadenfische im regelmäßigen Angebot als lebende, frischtote oder getrocknete Speisefische und als Bestandteil von Fischmehl. Seit ihrer Ersteinfuhr und Erstzucht durch den Tierhändler Paul Matte, Berlin, im Jahr 1897, sind Gestreifte Fadenfische populäre, jedoch nicht regelmäßig angebotene Aquarienfische.
Die wissenschaftliche Erstbeschreibung erfolgte 1801 durch Bloch & Schneider als Trichogaster fasciatus. Als Typuslokalität ist „Tranquebar, India“ angegeben. Das einzige Typusexemplar ist verschollen. Auch in wissenschaftlichen Arbeiten kam es immer wieder zu Verwechslungen mit dem nahe verwandten Colisa labiosus (Day 1877), dem Dicklippigen Fadenfisch. Mit dieser bis nach Myanmar verbreiteten Schwesterart hat der Gestreifte Fadenfisch einige meristische Werte gemeinsam und es sind fertile Bastarde bekannt. Weil aber auch ebenso viele trennende Merkmale bestehen und deutliche Unterschiede im Erbgut ermittelt wurden, sind beide Arten als valid anerkannt. Zur Problematik der Gattungszugehörigkeit siehe die Diskussion beim Honiggurami und unter Fadenfische.
Synonyme: Trichopodus cotra Hamilton 1822, Colisa ponticeriana Valenciennes in Cuvier & Valenciennes 1831, Colisa vulgaris Valenciennes in Cuvier & Valenciennes 1831, Trichopodus colisa Hamilton 1822, Polyacanthus fasciatus Bloch & Schneider 1801, Trichopodus bejeus, Hamilton 1822.
Der Gestreifte Fadenfisch (Trichogaster fasciata, Syn.: Colisa fasciata) ist ein auf dem indischen Subkontinent weit verbreiteter Labyrinthfisch, der zu den „Westlichen Fadenfischen“ gezählt wird.
ပါဏဗေဒအလိုအားဖြင့် ငါးဖျင်းသလက်ကို'ကိုလိုင်ဆာဖက်စီးအေးတပ်'(Colisa fasciata; ယခုအခါတွင် Trichogaster fasciata[၁])ဟုခေါ်သည်။ မျိုးရင်းမှာ 'အော့(စ)ဖရိုမင်နီဒီ(Osphronemidae)' ဖြစ်၍ နယ်သာလန်ကျွန်းစုတွင်ရှိသော ဂူရာမီငါးနှင့် မျိုးရင်း ချင်း တူသည်။ မြန်မာနိုင်ငံ မြစ်ဝကျွန်းပေါ်ရှိ အင်းများ၌ အများအပြား ဖမ်းဆီးမိသည်။ငါးဖျင်းသလက်ကို ငါးပိလုပ်လေ့ ရှိသည်။ တစ်ခါတစ်ရံ ငါးခြောက်လည်း ပြုလုပ်တတ်သည်။ [၂]
ပါဏဗေဒအလိုအားဖြင့် ငါးဖျင်းသလက်ကို'ကိုလိုင်ဆာဖက်စီးအေးတပ်'(Colisa fasciata; ယခုအခါတွင် Trichogaster fasciata)ဟုခေါ်သည်။ မျိုးရင်းမှာ 'အော့(စ)ဖရိုမင်နီဒီ(Osphronemidae)' ဖြစ်၍ နယ်သာလန်ကျွန်းစုတွင်ရှိသော ဂူရာမီငါးနှင့် မျိုးရင်း ချင်း တူသည်။ မြန်မာနိုင်ငံ မြစ်ဝကျွန်းပေါ်ရှိ အင်းများ၌ အများအပြား ဖမ်းဆီးမိသည်။ငါးဖျင်းသလက်ကို ငါးပိလုပ်လေ့ ရှိသည်။ တစ်ခါတစ်ရံ ငါးခြောက်လည်း ပြုလုပ်တတ်သည်။
Trichogaster fasciata, the banded gourami or striped gourami or Colisa or Kholshe , is a tropical labyrinth perch found in some Asian countries like Bangladesh, Eastern India, Northeastern India, Nepal, Upper Myanmar, China and Pakistan.[3]
It is also called giant gourami and for this reason it is often being confused with the Osphronemus goramy which has the same common name.[4]
Trichogaster fasciata is an air-breathing fish, so that the aerial respiration is performed with the help of a pair of supra-branchial chambers, each containing a complicated labyrinthine organ. Body is elongated and compressed. Mouth is small and slightly protrusible. Preorbital serrate is found in young fish. Body color is greenish with oblique orange or bluish bars descending downwards and backwards from the back to the anal fin.[5] It is benthopelagic and prefers weedy environments[6] such as estuaries, ponds, large rivers, ditches, lakes[1][7] and rice fields.[1] The species has drawn attention for its scrumptious taste, contribution to nutrition and its ornamental value as an aquarium fish.[8] It is somewhat shy but quite hardy, and easily adapts to life in community aquarium. It is also easy to breed in captivity. Banded gourami is being exported to Germany, Hong Kong, Japan, Malaysia, Republic of Korea, Singapore, Taiwan, Thailand and USA due to their distinctive color.[9] In the past, the species was readily available in freshwater pools, ponds, ditches, marshes, rivers, lakes with vegetation, but the natural resources of this fish are declining fast due to various anthropogenic stressors.[10]
The mouth of this species is bordered by thick lips, the upper being protrudable and more pronounced in the male. Small and feeble teeth are present in the mouth and buccal cavity. The intestine is long and coiled.[5] The fish is omnivorous in nature, so they can feed on live, frozen and flake feeds.[8]
Males are much more colourful than females, and develop pointed dorsal and anal fins when they are mature.[11]
The total life span of this species is approximately 4 years. Banded gourami has three distinctive life stages: pre-spawning (January–March), spawning (April–August) and post-spawning (September–December). They become sexually mature at 1 year of age with the total length of male and female reached approximately at 10 cm and 6–8 cm, respectively. Generally males are slightly larger in size than their females.[5] Male and female broods are distinguished by examining the gonads and based on the external morphological features: the upper lip of the male is more pronounced and the dorsal ventral fins are more pointed at the posterior end than those of the female. Like other Anabantoids, this species is a bubble nest builder and the fertilization is external.[12]
Before being introduced into the aquarium trade, the dwarf, along with the snakeskin gourami was and still is a popular food fish in its native range.[13] In Bangladesh it is known as “Kholisha” and “”Khosti” in India and “Kungee” in Punjab as well as different linguistic variants within its range.
Trichogaster fasciata was formally described in 1801 by Marcus Elieser Bloch and Johann Gottlob Schneider with the type locality given as Tranquebar, a Danish trading post in India.[14] It is the type species of the genus Trichogaster.[15]
Trichogaster fasciata, the banded gourami or striped gourami or Colisa or Kholshe , is a tropical labyrinth perch found in some Asian countries like Bangladesh, Eastern India, Northeastern India, Nepal, Upper Myanmar, China and Pakistan.
It is also called giant gourami and for this reason it is often being confused with the Osphronemus goramy which has the same common name.
Trichogaster fasciata Trichogaster generoko animalia da. Arrainen barruko Osphronemidae familian sailkatzen da.
Trichogaster fasciata Trichogaster generoko animalia da. Arrainen barruko Osphronemidae familian sailkatzen da.
Juovarihmakala (Colisa fasciata) on rihmakaloihin kuuluva kala.
Juovarihmakalan aikuispituus vaihtelee yhdentoista ja kahdentoista sentin välillä. Sen vartalo on litteänpuikea, kiiltävä ja siinä on punertavalla pohjalla sinisiä tai neonturkooseja pystyjuovia. Naaras on haaleamman värinen kuin koiras.
Juovarihmakala on kotoisin Aasiasta: Pakistanista, Intiasta, Nepalista ja Bangladeshista.[1]
Juovarihmakalakoiraat perustavat reviirit ja ovat aggressiivisia toisilleen ja samantyyppisille lajeille. Akvaariossa voi pitää joko yksittäistä kalaa tai pientä ryhmää, jossa on enemmän naaraita kuin koiraita. Yhdelle kalalle riittää 150-litrainen allas, mutta yhden uroksen ja useamman naaraan ryhmälle kannattaa harkita jo 200-250-litraista allasta. Kutua varten koiras tekee vaahtopesän. Juovarihmakalojen akvaarioon kannattaa järjestää virtauksen lisäksi myös tyveniä kohtia, sillä kala on kotoisin lähes seisovista, hitaasti virtaavista vesistä.
Juovarihmakala viihtyy vain lämpimässä vedessä: 25–28 °C on sopiva. Veden ph:n tulee olla alle 7, sillä kala on kotoisin happamista vesistä.
Juovarihmakala (Colisa fasciata) on rihmakaloihin kuuluva kala.
Trichogaster fasciata, voorheen Colisa fasciata, is een straalvinnige vissensoort uit de familie van de echte goerami's (Osphronemidae).[1] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1801 door Bloch & Schneider.
Trichogaster fasciata, voorheen Colisa fasciata, is een straalvinnige vissensoort uit de familie van de echte goerami's (Osphronemidae). De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1801 door Bloch & Schneider.
Båndgurami er en art i gruppen Trichogaster. Det er en fisk som lever i fersk- og brakkvann med en pH på 6,0-7,5, en hardhet på 4-15 dH og en temperatur mellom 22 – 28 °C. Den finnes i Bangladesh, India, Nepal, Pakistan og øvre Burma.[1] Den blir opptil 12,5 cm lang TL.[1]
Båndguramien har hatt en rekke vitenskapelige navn opp gjennom årene. Det gyldige (2011) er Trichogaster fasciata, men den har også blitt kalt:
Denne iktyologirelaterte artikkelen er foreløpig kort eller mangelfull, og du kan hjelpe Wikipedia ved å utvide den. Båndgurami er en art i gruppen Trichogaster. Det er en fisk som lever i fersk- og brakkvann med en pH på 6,0-7,5, en hardhet på 4-15 dH og en temperatur mellom 22 – 28 °C. Den finnes i Bangladesh, India, Nepal, Pakistan og øvre Burma. Den blir opptil 12,5 cm lang TL.
Towarzyska, nawet nieco płochliwa. Kryją się chętnie między roślinami, korzeniami i roślinnością pływającą. W akwarium ważne są odpowiednie schronienia dla czasami silnie napastowanych samic. Prętnik pręgowany nadaje się do zbiorników wielogatunkowych z tyłu i po bokach obsadzonych gęstą roślinnością. Z przodu akwarium należy pozostawić dużą wolną przestrzeń do pływania. Podłoże nie powinno być zbyt jasne.
W czasie tarła samce są często agresywne, gdy bronią swego rewiru. Samce budują duże gniazda z piany i opiekują się jajami, a potem narybkiem.
Wally Kahl, Burkard Kahl, Dieter Vogt Atlas ryb akwariowych 1997 ISBN 83-7175-260-1
Смугасті гурамі зовні дуже схожі з лябіозою (Trichogaster labiosa), тому ці види часто плутають між собою.
Тіло риб видовжене, овальної форми, сильно стиснуте з боків. Спинний і анальний плавці супроводжують більшу частину тіла, черевні плавці довгі й тонкі, як ниточки. Рот невеличкий, верхня губа припухла, особливо у старих самців.
Це найбільший представник роду трихогастер, максимальна довжина самців становить 12,5 см, самок — 10 см.
Спинний плавець має 15-17 твердих променів і 9-14 м'яких, анальний — 15-18 твердих і 14-19 м'яких, грудні — по 10-12, черевні — по 1, хвостовий — 15-18 м'яких променів. Хвостовий плавець вирізаний. У бічній лінії 29-33 луски. Луски відносно великі.
Кишечник довгий, спіральний. Маленькі й слабкі зуби присутні в ротовій порожнині[1].
Забарвлення смугастих гурамі сильно варіює залежно від місця походження риб. Фон буває оливковим, коричнюватим або червонуватим. По тілу проходять косі поперечні смуги синьо-зеленого кольору, спрямовані униз і назад. Зяброві кришки, горло й черево відсвічують синьо-зеленим, плавці блакитні з оранжевими або червоними плямами. Кінці черевних плавців червоні. Червоними є також очі. Таке забарвлення притаманне тільки дорослим самцям. Самки і молоді рибки мають лише натяк на косі кольорові смуги. Натомість від ока через все тіло й до кінця хвостового плавця у них проходить повздовжня смуга, яка часто розпадається на ряд з 8-14 нечітких за контуром плям.
Самці більші й барвистіші за самок. Кінець спинного плавця в них загострений, тоді як у самок він закруглений. В нерестовий період забарвлення самців темнішає.
Це один з найпоширеніших представників родини, водиться в Північній Індії, Пакистані, Непалі, Бангладеш, Верхній М'янмі. Мешкають риби в ставках, озерах, болотах, канавах, на рисових полях, а також на мілководних ділянках річок з повільною течією, часто замулених. Виживати в таких умовах допомагає їм наявність додаткового дихального органу — лабіринтового апарату, що дозволяє використовувати атмосферне повітря.
Зазвичай зустрічаються у водоймах з густою рослинністю, тому не дивно, що вид є переважно травоїдним. Природний раціон харчування складається з діатомових, зелених хлорофіцієвих водоростей, харофітів, цианобактерій, а також дрібних безхребетних (коловертки, дрібні ракоподібні, личинки комах), детриту тощо. Комахами харчуються переважно влітку[2][1].
Параметри води: pH в межах 6,0–7,8; твердість в межах 4-15°dH, температура 22-28 °C. У січні температура води буває найнижчою, а лужність і вміст розчиненого кисню — найвищими[3].
Період нересту припадає на березень-вересень (сезон мусонів), з максимальною активністю у липні; в цей період риби їдять мало[1].
Природні водойми, придатні для існування виду, поступово скорочуються через вплив чинників, пов'язаних з економічним розвитком[2]. Проте це поки що не становить загрози існуванню смугастого гурамі в природі[4].
Хоча через свої невеликі розміри смугастий гурамі непридатний для промислового рибальства та рибництва, в реальному житті він відіграє важливу роль у задоволенні харчових потреб бідних шарів населення в Індії та сусідніх з нею країнах. Місцеві рибалки ловлять його протягом цілого року[2].
Смугастий гурамі цінується також як декоративна акваріумна риба. Тримають цих риб головним чином в Індії, крім того експортують до Бангладеш, Китаю, Німеччини, Гонконгу, Японії, Малайзії, Кореї, Сінгапуру, Тайваню, Таїланду та США[2]. В акваріумах Європи цей вид мало поширений, адже за привабливістю помітно поступається своєму меншому родичеві — ляліусу (Trichogaster lalia).
Смугастих гурамі можна тримати як у спільному, так і у видовому акваріумі, але краще у видовому. Придатні для початківців.
Відповідно до розмірів риб, акваріуми повинні бути просторими. Для пари риб рекомендується помешкання довжиною близько 80 см, для групи риб — більше. В акваріумі має бути густа рослинність, у тому числі рослини, що плавають на поверхні води, а також схованки у вигляді густих кущів, коріння рослин, корчів тощо. Ці схованки дозволяють самкам ховатися від переслідувань з боку самців. Рух води має бути мінімальним, оскільки смугасті гурамі не люблять течії.
Мирний вид, але у невеликих акваріумах самці б'ються між собою, особливо агресивними вони стають в період нересту. Смугасті гурамі бувають полохливі, особливо в пустому акваріумі, що стоїть у світлому місці, це загрожує їм стресом. Коли риби обживуться й нормально себе почувають, вони стають доволі рухливими.
Смугасті гурамі живуть у неволі до 4 років.
Температура води може бути в межах 22—28 °C, показник pH в межах 6—7,5, твердість до 17°dH.
В акваріумі приймають більшість звичайних кормів. Годівля живими кормами сприяє кращому забарвленню риб.
Розводити смугастих гурамі не складно. Нерест парний, відбувається подібно до інших лабіринтових риб. Проблеми можуть виникати лише коли поверхня акваріума яскраво освітлена. Тоді перелякані риби відмовляються будувати гніздо.
Нерест може відбуватися у видовому акваріумі або спеціальному нерестовищі. Нерестовище має бути доволі просторим (довжиною мінімум 50 см), тому що продуктивність смугастих гурамі становить 500—1000 ікринок за нерест. Акваріум притінюють, рівень води повинен бути невисоким (до 20 см), температуру підвищують до 28—30 °C. Самка повинна мати достатньо схованок. Нерестовище повинно стояти в спокійному місці, щоб нічого не турбувало риб.
Самець будує гніздо з піни під плаваючим листком рослини або між рослинами на поверхні води. Він ковтає повітря поза гніздом, а тоді вже під ним випускає бульбашки. Гніздо будується з використанням шматочків рослин. Воно досить велике, але зазвичай невпорядковане й не має чітких меж.
Ікрометання відбуваються прямо під гніздом. За один акт відкладається до 160 ікринок. Вони прозорі, як скло, мають жирову оболонку, завдяки якій спливають до поверхні води. Самець збирає ротом ікринки й випльовує їх до гнізда; паралельно він підбудовує гніздо. По закінченні ікрометання самку прибирають з нерестовища, а самець залишається доглядати за гніздом та потомством, поки мальки не попливуть. Личинки вилуплюються з ікри через 48—72 години, ще приблизно за 96 годин вони перетворюються на мальків і починають вільно плавати.
Colisa fasciata (Bloch et Schneider, 1801)
Синонимы
Полосатая колиза[1] (лат. Colisa fasciata) — вид лабиринтовых рыб из семейства макроподовых (Osphronemidae). Можно разводить в аквариуме, но в продаже встречаются редко[2].
Обитает в юго-восточной Азии, в Пакистане, Индии, Непале, Бангладеш и верхней Мьянме (нижнее и среднее течение рек Брахмапутра и Ганг). Живёт в реках, озёрах, прудах, каналах, в дельте рек. Иногда встречается в солёных прибрежных водах. [2].
Достигают размера 10—12 см. Самые крупные из колиз.
Более вытянутое тело, чем у других представителей рода, с боков уплощено. Лучи брюшного плавника нитевидно вытянуты, в них заключены органы вкуса и осязания. Дышат атмосферным воздухом с помощью жаберного лабиринта[3]. Цвет зеленоватый с 10—12 оранжевыми или голубыми частично неполными полосами, спускающимися со спины вниз к брюху и назад к анальному плавнику. Голова и спина темные, брюшко голубоватое, по спинному плавнику идет голубоватая кромка, а по анальному — красная, лучи этого плавника отливают голубым. Самки имеют более тусклую окраску, мельче самцов, их тело более высокое. В зависимости от района вылова в природе рыб изменяется и форма тела. Вид крайне изменчивый[4].
Мирная рыбка. Живёт 10 лет. Обитает в верхних и средних слоях воды[5]. У полосатой колизы часто возникают противоречия между самцами, аквариум для этих рыб нужен просторнее, чем для других колиз, и с укрытиями. Их лучше содержать стаей, можно совместно с более крупными рыбами[4].
Половая зрелость в 10 месяцев[3]. Самец строит гнездо из пены, под которым происходит нерест. Афрогнездо очень большое, фиксируется растительностью. Если есть большие плавающие растения, самец предпочитает разместить гнездо под ними. Самка мечет до 1000 икринок. Личинки появляются через 30 часов, мальки расплываются на третий день. Они не столь мелки, могут уже через неделю брать науплиусов рачков[4].
D XV—XVII/9-14, А XV—XVIII/14-19, ll 29-31[6]
Полосатая колиза (лат. Colisa fasciata) — вид лабиринтовых рыб из семейства макроподовых (Osphronemidae). Можно разводить в аквариуме, но в продаже встречаются редко.
_(14763228301).jpg)
