Kanada qaraçöhrəsi (lat. Taxus canadensis) — qaraçöhrəkimilər fəsiləsinin qaraçöhrə cinsinə aid bitki növü.
Die Kanadische Eibe (Taxus canadensis) ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Eiben (Taxus) in der Familie der Eibengewächse (Taxaceae).
Die Kanadische Eibe ist ein Strauch, der selten Wuchshöhen über 2,5 Meter erreicht. Die sehr dünne Borke ist rötlich. Die Nadelblätter sind 1 bis 2,5 cm lang und 1 bis 2,4 mm breit.
Im Gegensatz zu den meisten Taxus-Arten ist sie meist einhäusig getrenntgeschlechtig (monözisch). Die im Spätsommer oder Anfang Herbst reifenden Samen sind 4 bis 5 mm groß.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 24.[1]
Wie bei der europäischen Eibe sind alle Pflanzenteile bis auf den roten Arillus (Samenmantel) giftig; allerdings soll das Gift bei der kanadischen Art schwächer sein. Trotz der Giftigkeit verwendeten die Indianer Aufgüsse der Pflanze auch innerlich gegen Rheumatismus.
Die Kanadische Eibe ist in Nordamerika von Neufundland bis Manitoba, südwärts bis Virginia, Kentucky, Illinois und Iowa heimisch. Sie wächst auf feuchten Böden oder in Gewässernähe.
Taxus canadensis wurde 1785 durch Humphry Marshall in seinem Werk "Arbustrum americanum", Seite 150 erstbeschrieben.[2] Synonyme der Art sind Taxus minor (Michx.) Britton ex Small & Vail, Taxus baccata subsp. canadensis (Marshall) Pilg. und Taxus baccata var. canadensis (Marshall) A.Gray.[2]
Die Kanadische Eibe (Taxus canadensis) ist eine Pflanzenart aus der Gattung der Eiben (Taxus) in der Familie der Eibengewächse (Taxaceae).
Taxus canadensis, the Canada yew[2] or Canadian yew, is a conifer native to central and eastern North America, thriving in swampy woods, ravines, riverbanks and on lake shores. Locally called simply "yew", this species is also referred to as American yew or ground-hemlock.
Most of its range is well north of the Ohio River. It is, however, found as a rare ice age relict in some coves of the Appalachian Mountains. The southernmost colonies are known from Ashe and Watauga Counties in North Carolina.[4]
It is usually a sprawling shrub, rarely exceeding 2.5 m tall. It sometimes forms strong upright central leaders, but these cannot be formed from spreading branches, only from the original leader of the seedling plant. The shrub has thin scaly brown bark. The leaves (needles) are lanceolate, flat, dark green, 1–2.5 cm (3⁄8–1 inch) long and 1–2.4 mm (0.039–0.094 inches) broad,[3] arranged in two flat rows either side of the branch.
The seed cones are highly modified, each cone containing a single seed partly surrounded by a modified scale which develops into a soft, bright red berry-like structure called an aril, open at the end. The seeds are eaten by thrushes, waxwings and other birds, which disperse the (highly toxic)[5] hard seeds undamaged in their droppings. The male cones are globose, 3 mm in diameter. It is a monoecious plant – one of the few in the genus.
All parts of Canadian yew, save the aril, are toxic; it is, however, thought to be of lower toxicity than T. baccata.
Native Americans in its native range used small quantities of yew leaf tea topically or internally for a variety of ailments – notably rheumatism. They are also been said to have used yew twigs in steam baths to help alleviate rheumatism. Again, the plant is quite toxic and modern herbalists prefer safer, more effective herbs.
Taxus canadensis is also being harvested in northern Ontario, Québec and Atlantic Canada as the plant is a source of the class of poisonous chemicals known as taxanes, which have been a focus for cancer research.[6] T. canadensis is much more abundant than the near-threatened Taxus brevifolia (Pacific yew), and the "greens" (new growth) can be harvested sustainably every five years, instead of stripping the bark and killing the plant.
The most abundant taxane in T. canadensis is 9-dihydro-13-acetylbaccatin III, which can be effectively converted to 10-deacetylbaccatin III, used in the production of paclitaxel.[7] Two additional taxanes have been identified from T. canadensis, including 7β,10β,13α-triacetoxy-5α-(3'-dimethylamino-3'-phenylpropanoyl)oxy-2α-hydroxy-2(3→20)abeotaxa-4(20),11-dien-9-one and 2α,10β-diacetoxy-9α-hydroxy-5α-(3'-dimethylamino-3'-phenylpropanoyl)oxy-3,11-cyclotax-4(20)-en-13-one.[8]
Taxus canadensis, the Canada yew or Canadian yew, is a conifer native to central and eastern North America, thriving in swampy woods, ravines, riverbanks and on lake shores. Locally called simply "yew", this species is also referred to as American yew or ground-hemlock.
Most of its range is well north of the Ohio River. It is, however, found as a rare ice age relict in some coves of the Appalachian Mountains. The southernmost colonies are known from Ashe and Watauga Counties in North Carolina.
Taxus canadensis
L'if du Canada, également appelé buis de sapin ou sapin traînard (Taxus canadensis) est un arbuste à croissante lente, à port bas et étalé des forêts du nord-est de l'Amérique du Nord. Il fait partie de la famille des Taxacées.
L'if du Canada est un arbuste ne dépassant pas 2 mètres de haut dans les formes les plus redressées. Ses branches portent des aiguilles aplaties et mucronées, qui font 10 à 20 mm de longueur par 2 mm de large. Le « fruit » de l'if, se distingue des cônes des conifères par son enveloppe charnue d'une teinte rouge écarlate à maturité. Cette enveloppe se nomme arille, et elle contient une graine noire. Le « fruit » mesure environ 1 cm de diamètre et a une saveur résineuse[1].
Il existe peu de relevés précis concernant la répartition et l'abondance de l'if du Canada. L'espèce était considérée commune dans son aire de répartition, qui apparaît sur la figure ci-contre. Toutefois, depuis le début du XXe siècle, son abondance semble avoir beaucoup diminué. Ce déclin est attribué au broutage intensif par des ongulés comme le cerf de Virginie (Odocoileus virginianus) et l'orignal (Alces alces), aux feux, à l'aménagement des forêts et au défrichage[2].
La croissance très lente et ses anneaux de croissances très rapprochés le fait figurer parmi les espèces convoitées pour la fabrication d'arc par les Amérindiens[réf. nécessaire]. Malheureusement, il est difficile d'en trouver d'une grandeur suffisante (2 mètres) pour la fabrication d'un arc.
Contrairement à la plupart des autres résineux indigènes, il n'est pas exploité pour son bois ou sa pulpe, de sorte que sa biologie et son écologie n'ont pas été étudiées en profondeur.
Cependant, l’if du Canada suscite de plus en plus d’intérêt au Canada pour ses applications dans la lutte contre certains cancers. Il contient des taxanes, composés ayant une influence sur les microtubules. Le paclitaxel, plus connu sous le nom commercial Taxol, en est un exemple.
L'if du Canada, comme les autres espèces de Taxus, contient du paclitaxel et ses dérivés, des agents antimitotiques conférant à l'arbuste une forte toxicité.
Taxus canadensis
L'if du Canada, également appelé buis de sapin ou sapin traînard (Taxus canadensis) est un arbuste à croissante lente, à port bas et étalé des forêts du nord-est de l'Amérique du Nord. Il fait partie de la famille des Taxacées.
Kanadaýr (fræðiheiti: Taxus canadensis)[2] er barrtré frá mið- og austurhluta Norður-Ameríku sem vex í mýrlendum skógum, giljum, árbökkum og við vötn.
Mest allt útbreiðslusvæði hans er norðan við Ohio-á. Hann finnst hinsvegar á stöku stað (ísaldarleifar) í Appalasíufjöllum. Suðlægastu fundarstaðirnir eru í Ashe og Watauga sýslum í Norður-Karólínu.[3]
Þetta er vanalega flatur runni, sjaldan yfir 2,5 m hár. Hann kemur stundum með toppsprota, en aldrei frá hliðargreinum, aðeins frá meginstofni af fræplöntum. Runninn er með þunnan, hreistraðan brúnan börk. Barrið er lensulaga, flatt, dökkgrænt, 1 – 2,5 sm langt og 1 - 2,4 mm breitt,[4] í tvemur flötum röðum sitt hvorum megin á greininni.
Rauður berköngullinn er með stakt fræ. Berin eru étin af fuglum sem skila fræjunum ósködduðum af sér. Karlkönglarnir eru hnattlaga, 3mm í þvermál. Hann er einkynja (annað hvort karl- eða kven-kyns) – ein fárra tegunda í ættkvíslinni.
Allir hlutar hans eru eitraðir, nema aldinkjötið, eru eitraðir; hann er hinsvegar talinn minna eitraður en T. baccata. Ættflokkar á útbreiðslusvæðinu hafa notað lítið magn af blöðum í te eða bakstra við ýmsum kvillum, helst gigt. Ýviðargreinar hafa einnig verið notaðar í svitaböðum við gigt. Nútíma náttúrulæknar vilja frekar nota öruggari og virkari jurtir.
Taxus canadensis er nú uppskorinn í norður Ontario, Québec og atlantshafsströnd Kanada þar sem plantan er uppspretta efna í krabbameinslyf (taxane).[5] T. canadensis er mun algengari en Taxus brevifolia (Kyrrahafsýr), og hægt er að uppskera barrið af honum á fimm ára fresti án þess að valda plöntunum skaða, í stað þess að taka börkinn og drepa hann.
Algengasta taxanið í T. canadensis er 9-dihydro-13-acetylbaccatin III, sem er hægt að umbreyta í 10-deacetylbaccatin III, notað í framleiðslu á paclitaxel.[6] Tvö önnur taxön hafa verið greind í T. canadensis, þar á meðal 7β,10β,13α-triacetoxy-5α-(3'-dimethylamino-3'-phenylpropanoyl)oxy-2α-hydroxy-2(3→20)abeotaxa-4(20),11-dien-9-one og 2α,10β-diacetoxy-9α-hydroxy-5α-(3'-dimethylamino-3'-phenylpropanoyl)oxy-3,11-cyclotax-4(20)-en-13-one.[7]
Kanadaýr (fræðiheiti: Taxus canadensis) er barrtré frá mið- og austurhluta Norður-Ameríku sem vex í mýrlendum skógum, giljum, árbökkum og við vötn.
Mest allt útbreiðslusvæði hans er norðan við Ohio-á. Hann finnst hinsvegar á stöku stað (ísaldarleifar) í Appalasíufjöllum. Suðlægastu fundarstaðirnir eru í Ashe og Watauga sýslum í Norður-Karólínu.
Þetta er vanalega flatur runni, sjaldan yfir 2,5 m hár. Hann kemur stundum með toppsprota, en aldrei frá hliðargreinum, aðeins frá meginstofni af fræplöntum. Runninn er með þunnan, hreistraðan brúnan börk. Barrið er lensulaga, flatt, dökkgrænt, 1 – 2,5 sm langt og 1 - 2,4 mm breitt, í tvemur flötum röðum sitt hvorum megin á greininni.
Rauður berköngullinn er með stakt fræ. Berin eru étin af fuglum sem skila fræjunum ósködduðum af sér. Karlkönglarnir eru hnattlaga, 3mm í þvermál. Hann er einkynja (annað hvort karl- eða kven-kyns) – ein fárra tegunda í ættkvíslinni.
Canadisk barlind (latin: Taxus canadensis) er et tre i barlindslekten, som inngår i barlindfamilien. Treet vokser i det østlige Nord-Amerika nord for elven Ohio, og med sørligste lokalitet i Kentucky.
Hybridbarlind (Taxus x hunnewelliana = syn. Taxus cuspidata X canadensis) er en hybrid mellom japansk barlind (Taxus cuspidata og kanadisk barlind (Taxus canadensis).
Canadisk barlind er mer en busk enn et tre, det blir sjelden mer enn 2,5 meter høyt. Canadisk barlind er giftig, men ikke så giftig som europeisk barlind (Taxus baccata).
Canadisk barlind (latin: Taxus canadensis) er et tre i barlindslekten, som inngår i barlindfamilien. Treet vokser i det østlige Nord-Amerika nord for elven Ohio, og med sørligste lokalitet i Kentucky.
Hybridbarlind (Taxus x hunnewelliana = syn. Taxus cuspidata X canadensis) er en hybrid mellom japansk barlind (Taxus cuspidata og kanadisk barlind (Taxus canadensis).
Canadisk barlind er mer en busk enn et tre, det blir sjelden mer enn 2,5 meter høyt. Canadisk barlind er giftig, men ikke så giftig som europeisk barlind (Taxus baccata).
Cis kanadyjski (Taxus canadensis Marshall) – gatunek drzewa iglastego należący do rodziny cisowatych. Występuje na wschodnim wybrzeżu Ameryki Północnej, od Nowej Fundlandii po Wirginię[2].
Niewielkie drzewo lub duży krzew, często nieprzekraczający 2 metrów wysokości. Korona wybujała, rozgałęziona.
Kora czerwonawa, bardzo cienka, lekko się łuszczy i odpada.
Igły zaostrzone, posiadające mniej substancji trujących od innych gatunków[4]. Z wierzchu ciemnozielone, pod spodem zdecydowanie jaśniejsze. Do 2,5 cm długości.
Jedyny gatunek jednopienny cisa. Kwiaty męskie i żeńskie pojawiają się na tym samym drzewie[4].
Jajowate, kanciaste, otoczone czerwoną osnówką. Dojrzewają późnym latem lub jesienią.
Występuje na terenach od 0-1500 m n.p.m. Zasiedla lasy iglaste lub mieszane, torfowiska, bagna, wąwozy, ale nierzadko porasta również górskie zbocza[5].
Cis kanadyjski (Taxus canadensis Marshall) – gatunek drzewa iglastego należący do rodziny cisowatych. Występuje na wschodnim wybrzeżu Ameryki Północnej, od Nowej Fundlandii po Wirginię.
Країни проживання: Канада (Лабрадор, Манітоба, Нью-Брансвік, Ньюфаундленд, Нова Шотландія, Онтаріо, Острови Принца Едуарда, Квебек); США (Коннектикут, Іллінойс, Індіана, Айова, Кентуккі, Мен, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Огайо, Пенсильванія, Род-Айленд, Теннессі, Вермонт, Вірджинія, Західна Вірджинія, Вісконсин). Зазвичай росте як низький чагарник як підлісок у широколистих і хвойних лісах. Гілки часто утворюють суцільний шар так, що зовсім великі скупчення можуть утворюватися.
Це чагарники до 2 м висотою, як правило, однодомні, низькі, дифузно розгалужені, від розлогих до розпростертих. Кора червонувата, дуже тонка. Гілки розлогі й висхідні. Листки розміром 1-2,5 см на 1-2.4 мм, блідо-зелені знизу, від темно-зеленого до жовто-зеленого кольору зверху. Насіння дещо зігнуте, 4-5 мм. 2n = 24. Насіння зріє в кінці літа — початку осені.
Історично канадський тис широко використовується носіями північноамериканців і поселенців як напій та для лікування різних захворювань. Хоча цей вид має значний потенціал як джерело біомаси для виробництва Таксолу, так він на даний час не експлуатується.
За останнє сторіччя відбулося значне зниження площі росту в результаті випасу копитних, пожеж, інтенсивного лісокористування і розчищення земель для сільського господарства та іншого розвитку. У даний час він вважається під загрозою різних ступенів в 12 штатах США і 1 канадській провінції у східній частині Північної Америки. Зростання чисельності населення оленів і зниження снігопадів в результаті зміни клімату у східній частині Північної Америки є значними загрози для майбутнього. Цей вид записаний у численних ПОТ по всьому діапазону поширення.
Taxus canadensis là một loài thực vật hạt trần trong họ Taxaceae. Loài này được Marshall mô tả khoa học đầu tiên năm 1785.[1]
Taxus canadensis là một loài thực vật hạt trần trong họ Taxaceae. Loài này được Marshall mô tả khoa học đầu tiên năm 1785.
Taxus canadensis Marshall
Охранный статус
Тис канадский (лат. Táxus canadensis) — вид кустарников рода Тис из семейства Тисовые (Taxaceae).
Распространён в центральной и восточной части Северной Америки от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Произрастает в болотистых лесах, оврагах, по берегам рек и озёр.
Вечнозелёный однодомный кустарник, иногда низкое дерево до 1-2,5 м высотой.
Кора буроватая. Хвоя длиной 1,0-2,5 см и шириной около 2 мм, желтовато-зелёная сверху, плоская, слегка изогнутая, с острым концом. Плоды ягодоподобные, шаровидные. Растёт относительно медленно, морозостоек.
Древесина, кора и листья тиса содержат алкалоид таксин и потому ядовиты для человека и многих других животных.
Тис канадский (лат. Táxus canadensis) — вид кустарников рода Тис из семейства Тисовые (Taxaceae).
Распространён в центральной и восточной части Северной Америки от Ньюфаундленда до Нью-Джерси, Манитобы и Айовы. Произрастает в болотистых лесах, оврагах, по берегам рек и озёр.
