dcsimg

Oenococcus oeni ( ukraina )

tarjonnut wikipedia UK

Біологічні властивості

Oenococcus oeni є грам-позитивною коковою бактерією, що формує ланцюжки. Енергію отримує в результаті гетероферментативного молочнокислого бродіння, продуктами якого є молочна кислота, оцтова кислота і діоксид вуглецю. Здатна зброджувати різні вуглеводи (сахарозу, фруктозу, глюкозу)[3], піруват[4] а також яблучну і лимонну кислоту. Утворює протеази, що залишаються активними в присутності сірчаного газу і етанолу[5]. O. oeni здатний виживати при концентрації етанолу до 10 % у живильному середовищі.

Геном

У 1998 році було проведено генетичне картування геному O. oeni штаму PSU-1 і побудована фізична карта хромосоми розміром 1,857 Mbp[6], а в 2000 році був картований геном штаму GM[7]. У 2006 році було закінчено визначення повної нуклеотидної послідовності ДНК геному O. oeni штаму PSU-1. Геном представлений кільцевою двуцепочечной молекулою ДНК розміром 1780517 пар основ. і містить 1864 гени, з яких 1691 кодують білки, вміст ГЦ становить 37 %. Також в геномі міститься кілька плазмід. Плазміда pOM1 представлена кільцевою дволанцюжковою молекулою ДНК розміром 3926 пар основ і містить три гени, всі з яких кодують бфлки[8]. Плазміди pRS2 і pRS3 також несуть по три гени, що кодують білки, і є кільцевими молекулами ДНК розміром 2544 і 3948 пар основ відповідно[9][10].

Значення

O. oeni грає важливу роль в процесі дозрівання вина після закінчення спиртового бродіння[11]. O. oeni відповідальнє за процеси яблочнокисло-молочнокислого бродіння[12]. В процесі життєдіяльності O. oeni утилізує яблучну і молочну кислоти, тим самим знижуючи кислотність вина, а також виробляє діацетил, що має приємний аромат, тим самим покращуючи аромат вина[13]. Важливою особливістю O. oeni є відносна стійкість до таких стресових факторів, як іони меди, часто присутні у вині[14].

Посилання

  1. http://www3.interscience.wiley.com/journal/112791053/abstract?CRETRY=1&SRETRY=0
  2. L. M. T. Dicks et al. (1995). Proposal To Reclassify Leuconostoc oenos as Oenococcus oeni [corrig.] gen. nov., comb. nov.. Int. J. Syst. Bacteriol. 45: 395–397. doi:10.1099/00207713-45-2-395.
  3. http://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=17102088
  4. http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?artid=1214600
  5. Marı́a C. Manca de Nadra et al. (2005). Protease activity of Oenococcus oeni viable cells on red wine nitrogenous macromolecular fraction in presence of SO2 and ethanol 16 (10). с. 851–854.
  6. Zé-Zé, L., Tenreiro, R., Brito, L., Santos, M. A. & Paveia, H. (1998). Physical map of the genome of Oenococcus oeni PSU-1 and localization of genetic markers. Microbiology 144: 1145–1156.
  7. Líbia Zé-Zé, Rogério Tenreiro and Helena Paveia (2000). The Oenococcus oeni genome: physical and genetic mapping of strain GM and comparison with the genome of a 'divergent' strain, PSU-1. Microbiology 146: 3195–3204.
  8. Oenococcus oeni M1 plasmid pOM1, complete sequence NCBI
  9. Oenococcus oeni M1 plasmid pRS2, complete sequence NCBI
  10. Oenococcus oeni M1 plasmid pRS3, complete sequence NCBI
  11. http://www.laar.uns.edu.ar/indexes/artic_v3303/p231.pdf
  12. http://www.actahort.org/books/754/754_18.htm
  13. http://www.pubmedcentral.nih.gov/articlerender.fcgi?artid=91089
  14. http://cat.inist.fr/?aModele=afficheN&cpsidt=18179830
lisenssi
cc-by-sa-3.0
tekijänoikeus
Автори та редактори Вікіпедії
alkuperäinen
käy lähteessä
kumppanisivusto
wikipedia UK