Mycobacterium bovis és un eubacteri aeròbic de creixement lent (16-20 hores de temps de generació), que causa tuberculosi en els bovins. Està relacionat amb Mycobacterium tuberculosis (el bacteri que causa tuberculosi en els humans), i també pot saltar la barrera entre espècies, produint tuberculosi en humans.[1]
Mycobacterium bovis és un eubacteri aeròbic de creixement lent (16-20 hores de temps de generació), que causa tuberculosi en els bovins. Està relacionat amb Mycobacterium tuberculosis (el bacteri que causa tuberculosi en els humans), i també pot saltar la barrera entre espècies, produint tuberculosi en humans.
Mycobacterium bovis est bacterium aerobium et causa? tuberculosis in bobus (tuberculosis bovinae appellatae). Cognatum Mycobacterii tuberculosis, bacterii quod tuberculosin in hominibus efficit, M. bovis potest saepem specierum transilire (Anglice: jump the species barrier) et tuberculosin in hominibus efficere.[1]
M. bovis pyrazinamidam innate resistit: ergo, curatio probata est isoniazida et rifampicin novem menses data; plurimi autem boves tuberculosi contaminati interficientur.
Mycobacterium bovis est bacterium aerobium et causa? tuberculosis in bobus (tuberculosis bovinae appellatae). Cognatum Mycobacterii tuberculosis, bacterii quod tuberculosin in hominibus efficit, M. bovis potest saepem specierum transilire (Anglice: jump the species barrier) et tuberculosin in hominibus efficere.
Mycobacterium bovis behoort tot het geslacht Mycobacterium. Het veroorzaakt rundertuberculose bij rundvee, maar ook de mens kan er ziek door worden.
Deze bacterie is in staat om de meeste warmbloedige gewervelde dieren inclusief de mens te infecteren. De verspreiding van dier (koe) naar mens verloopt meestal via geïnfecteerde niet-gepasteuriseerde melk. M. bovis verspreidt zich onder dieren vooral via inademing van een aerosol die wordt geproduceerd door hoesten. In de praktijk wordt M. bovis vooral gezien bij runderen, al kan er per land een aanzienlijke populatie andere dieren bestaan die ook gevoelig zijn voor M. bovis. In Engeland en Ierland gaat het dan vaak om de das en het edelhert en in Australië om de waterbuffel. Deze in het wild levende diersoorten kunnen de uitroeiing van rundertuberculose onder vee ernstig bemoeilijken omdat de bacterie steeds opnieuw geïntroduceerd kan worden. In Ierland blijkt bij tuberculinisatie ca. 4,6% van de veestapel besmet. In Groot-Brittannië, Spanje en Noord-Ierland gaat het om respectievelijk 2,5%, 3,6% en 8,2% die positief test bij tuberculinisatie[1].
In 1951 kwam nog op ca. 31% van de Nederlandse boerenbedrijven rundertuberculose voor. In 1955 was dit aandeel gezakt naar enkele procenten als gevolg van een succesvol uitroeiingsprogramma.[2] Nederland (1994) en België (2003) zijn door de EU vrij verklaard van rundertuberculose.
Bij de behandeling van een M. bovis-infectie van de mens worden in het algemeen de ook bij mensen gangbare tuberculostatica isoniazide (INH) en rifampicine gebruikt gedurende 9 maanden. M. bovis is doorgaans resistent tegen pyrazinamide. Dieren met rundertuberculose of een besmetting met M. bovis worden meestal gedood en buiten de voedselketen gehouden.
Bronnen, noten en/of referentiesMycobacterium bovis behoort tot het geslacht Mycobacterium. Het veroorzaakt rundertuberculose bij rundvee, maar ook de mens kan er ziek door worden.
Mycobacterium bovis – tlenowa, wolno rosnąca bakteria należąca do rodziny Mykobakterii, będąca przyczyną gruźlicy u bydła. Spokrewniona z ludzkim prątkiem gruźlicy; może w szczególnych przypadkach wywoływać zachorowania u ludzi, łamiąc barierę gatunkową.
M. bovis jest zazwyczaj przenoszone na ludzi drogą zainfekowanego mleka, aczkolwiek może się rozprzestrzeniać także drogą powietrzną. Obecnie zakażenia u ludzi są raczej rzadkie, związane głównie ze złym procesem pasteryzacji lub piciem mleka niepasteryzowanego. Ma to miejsce szczególnie w krajach rozwijających się[1].
Mycobacterium bovis – tlenowa, wolno rosnąca bakteria należąca do rodziny Mykobakterii, będąca przyczyną gruźlicy u bydła. Spokrewniona z ludzkim prątkiem gruźlicy; może w szczególnych przypadkach wywoływać zachorowania u ludzi, łamiąc barierę gatunkową.
M. bovis jest zazwyczaj przenoszone na ludzi drogą zainfekowanego mleka, aczkolwiek może się rozprzestrzeniać także drogą powietrzną. Obecnie zakażenia u ludzi są raczej rzadkie, związane głównie ze złym procesem pasteryzacji lub piciem mleka niepasteryzowanego. Ma to miejsce szczególnie w krajach rozwijających się.
Mycobacterium bovis, yavaş büyüyen (16 ila 20 saat bölünme süresi), aerobik bir bakteridir ve sığırlarda tüberküloz hastalığı etkenidir. Mycobacterium bovis sığırlardan insanlara geçerek tüberküloz hastalığı oluşturabilmektedir.[1]
20. yüzyılın ilk yarısında, M. bovisin, çiftlik hayvanları arasında tüm diğer bulaşıcı hastalıklardan daha fazla kayıp oluşturduğu tahmin edilmektedir. Hayvanlarda enfeksiyon bakterilerin yutulmasıyla oluşur. [itlafı gerekir. Pastörizasyon işlemi gelişmekte olan ülkelerde rutin olmadığından, M. bovis insan tüberkülozunun nispeten sık görülen bir nedenidir.
Sığır tüberkülozu; insan, sığır, geyik, lama, domuz, evcil kedi, tilki, çakal, porsuk gibi memelileri etkileyen kronik bir enfeksiyon hastalığıdır. Nadiren koyunları da etkileyebilir
Mycobacterium bovis, yavaş büyüyen (16 ila 20 saat bölünme süresi), aerobik bir bakteridir ve sığırlarda tüberküloz hastalığı etkenidir. Mycobacterium bovis sığırlardan insanlara geçerek tüberküloz hastalığı oluşturabilmektedir.
За оцінками, протягом першої половини XX століття М. bovis несе відповідальність за більші втрати серед сільськогосподарських тварин, ніж всі інші інфекційні хвороби. M. bovis, як правило, передаються людям, які споживають сире інфіковане коров'яче молоко, хоча бактерія також може поширюватися повітряно-крапельним механізмом через аерозольні крапельки. Туберкульоз, який спричинює М. bovis, у людей станом на XXI століття, є рідкісним у розвинених країнах, головним чином тому, що пастеризація вбиває бактерії M. bovis в інфікованому молоці. Зокрема, у Великій Британії велика рогата худоба перевіряється на хворобу як захід програми ліквідації цього виду туберкульозу. Така худоба все ще може потрапити до харчового ланцюга людини, але тільки після того, як урядовий ветеринарний лікар перевірив тушу та підтвердив, що він підходить для споживання людиною. Проте в країнах, що розвиваються, де пастеризація не є рутинною, M. bovis є досить поширеною причиною туберкульозу людини.
Туберкульоз великої рогатої худоби — це хронічне інфекційне захворювання, яке уражає широкий спектр ссавців, включаючи людей, велику рогату худобу, оленів, лам, свиней, домашніх кішок, диких м'ясоїдних (лисиць, койотів) і всеїдних тварин (опосуми, мурашки та гризуни), рідко інфікуються коні та вівці. Хвороба може передаватися кількома механізмами передачі інфекції; наприклад, вона може поширюватися через харкотиння, сечу, фекалії та гній, тому М. bovis може передаватися шляхом прямого контакту, контакту з виділеннями інфікованої тварини або вдихання аерозолів залежно від видів тварин.
Хвороба зустрічається у великої рогатої худоби по всьому світу, однак деякі країни змогли зменшити або обмежити захворюваність через процес «тестування та вилов» великої рогатої худоби. У більшості країн Європи та кількох країн Карибського басейну (включаючи Кубу) практично не спостерігається циркуляція М. bovis. Австралія офіційно вільна від цієї хвороби після успішної програми BTEC, але залишкові інфекції можуть існувати в буйволах, в ізольованих частинах Північної території. У Канаді уражені дикий лось і білохвостий олень навколо Гори Національний парк Манітоба. Ця хвороба була також виявлена в африканському буйволі в Південній Африці. M. bovis може передаватися від людини до людини (в місті Бірмінгем в 2004 році), а також від людини до великої рогатої худоби були зафіксовані навіть спалахи, але такі випадки трапляються рідко. У Мексиці ця хвороба поширена і зростає серед людей.
M. bovis є вроджено стійким до піразинаміду; отже, стандартним лікуванням є ізоніазид та рифампіцин протягом 9 місяців. Однак більшість великої рогатої худоби з туберкульозом повинна бути вбита.[1]
Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Туберкульоз.
Bệnh lao bò (Mycobacterium bovis) là một dạng bệnh lao xảy ra ở động vật, chủ yếu là ở bò nhà. Bệnh này phát triển chậm (chu kỳ thế hệ từ 16 đến 20 tiếng) do vi khuẩn sinh vật Aerobic gây nên.[2]
M. bovis gây ra một tỷ lệ mắc bệnh tương đối nhỏ (<2%, khoảng 230 trường hợp) trong tổng số các trường hợp mắc bệnh lao tại Hoa kỳ. Trước đây, lây truyền M.bovis từ gia súc sang người khá phổ biến ở Hoa kỳ, tuy nhiên hiện nay đã giảm đáng kể do kiểm soát chặt chẽ dịch bệnh ở gia súc và tiệt trùng sữa bò.
M.bovis thường bị nhiễm qua đường tiêu hóa, uống sữa chưa tiệt trùng. Nhiễm M.bovis cũng có thể xảy ra khi tiếp xúc trực tiếp với vết thương hoặc hít phải vi khuẩn trong không khí do động vật bị nhiễm M.bovis thở ra. Tuy nhiên khả năng truyền trực tiếp từ động vật sang người qua không khí được cho là hiếm. Nhưng M.bovis có thể lây lan trực tiếp từ người này sang người khác khi người bị bệnh ho hoặc hắt hơi.
Hầu hết, nguy cơ lây nhiễm M.bovis ở người rất thấp. Người có nguy cơ cao bao gồm:
Không phải tất cả các trường hợp nhiễm lao đều bị bệnh lao. Do đó có thể không có triệu chứng nào cả. Ở người, các triệu chứng của bệnh lao M.bovis tương tự như các triệu chứng bệnh lao do M.tuberculosis: sốt, đổ mồ hôi đêm, giảm cân...Các triệu chứng khác có thể xảy ra tùy thuộc vào phần trên cơ thể bị ảnh hưởng.
M.bovis được xử lý tương tự như M.tuberculosis. M.bovis thường có khả năng kháng một trong các loại kháng sinh thường được sử dụng để điều trị bệnh lao, pyrazinamid. Khả năng kháng pyrazinamid không gây ra vấn đề trong điều trị vì bệnh lao được điều trị bằng một phác đồ gồm nhiều loại thuốc kháng sinh khác nhau. Hầu hết các kháng sinh thường dùng trong phác đồ đều gây ra những tổn thương trên gan gây tăng men gan, viêm gan...Do vậy, nên dùng những thuốc hoặc sản phẩm bổ sung giúp tăng cường chức năng gan, bảo vệ gan (Diệp hạ châu, BDD, Kim lao).
|coauthors=
bị phản đối (trợ giúp) Bệnh lao bò (Mycobacterium bovis) là một dạng bệnh lao xảy ra ở động vật, chủ yếu là ở bò nhà. Bệnh này phát triển chậm (chu kỳ thế hệ từ 16 đến 20 tiếng) do vi khuẩn sinh vật Aerobic gây nên.
Mycobacterium bovis
Karlson and Lessel 1970
Mycobacterium bovis (лат.) — вид медленно растущих (от 16 до 20 часов) микобактерий, является возбудителем туберкулёза у крупного рогатого скота (известен также, как «бычий туберкулёз», «жемчужная болезнь»).
Относится к комплексу M. tuberculosis complex — совокупности видов микобактерий, вызывающих туберкулёз у человека. M. bovis может «пересекать» видовой барьер и служит причиной туберкулёза человека[1].
M. bovis обычно передается человеку через заражённое молоко, также может переноситься с каплями аэрозоля и частицами пыли. Имеет малую долю в структуре заболеваемости туберкулёзом, отчасти благодаря процедуре пастеризации молока, отчасти благодаря ветеринарному контролю животноводческих ферм.
На территориях развивающихся стран, где пастеризация не является установленным порядком, M. bovis является относительно распространенной причиной человеческого туберкулёза[2].
Ослабленные штаммы M. bovis используются в противотуберкулёзных вакцинах БЦЖ, начиная с 1920-х годов[3].
|month=
(справка) Mycobacterium bovis (лат.) — вид медленно растущих (от 16 до 20 часов) микобактерий, является возбудителем туберкулёза у крупного рогатого скота (известен также, как «бычий туберкулёз», «жемчужная болезнь»).
Относится к комплексу M. tuberculosis complex — совокупности видов микобактерий, вызывающих туберкулёз у человека. M. bovis может «пересекать» видовой барьер и служит причиной туберкулёза человека.