nimet breadcrumb-navigoinnissa
Galala desert, North Sinai.
Egypt, west Asia.
Desert plains.
Perennial.
La alcaparra lloca, morsana o matu cháu (Zygophyllum fabago) ye una planta herbal de la familia de les zigofilacees.
Ye lampiña, de 40 a 80 cm (y hasta 150 cm) d'altor; dacuando daqué rastrera, Tarmos dicótomos y fueyes bifoliolaes, opuestes y con pequeñes estípules membranoses na base de los pedúnculos, que son engrosaos/alaos apicalmente. Los foliolos son ovalaos, menguando de tamañu de la base faía'l apex de la planta, pudiendo aportar a bien grandes los basales. Flores actinomorfes, pentámeras, col mota dialisépalu y la corola dialipétala. Cada sépalu mide 9 mm y el color ye verde claro, colos cantos blancos. Los pétalos, de similar tamañu, presenten una llixera escotadura na parte cimera y son blancu-amarellentaos, llaraos de colloráu anaranxáu na parte inferior. Los diez estames disponer en dos verticiloss. Xinecéu sincárpico, pentacarpelar, pentalocular y pluriovuláu. El frutu ye una cápsula colgante, polisperma, d'ente 3 y 4 cm., con granes poligonales esplanaes, daqué allargaes, nuna sola fila por lóculo, de color marrón escuru, bien finamente y densamente puntiaes. El floriamientu producir ente marzu y ochobre, primavera a seronda nel hemisferiu norte.
Ye una especie nitrófila, que suel atopase en sitios grebos, na redoma de zones habitaes, escombreres, cortiles abandonaes, cerca de les víes del tren o na vera de los caminos. La so área estender dende Europa occidental hasta'l Cáucasu, la rexón mediterránea, incluyíu África del Norte y Próximu Oriente. Tamién en Persia y hasta Paquistán, pero la so distribución nativa queda aldericada[1]. N'España peninsular abonda sobremanera nel Este, Sureste y centru, probablemente introducida de la mano del home.[1] Llargamente naturalizada n'Australia y Norteamérica.
Los botones florales sirven como condimento, arreglaos primeramente en salmoria, de manera similar a les alcaparres.[2]
Contién un 0.002% del alcaloide harmina (planta entera).[3][4]
Zygophyllum fabago describióse por Carlos Linneo y espublizóse en Species Plantarum 1: 385. 1753.[5]
Zygophyllum: nome xenéricu que deriva de les pallabres griegues: zygon = "xugu", y phyllon = "fueya", por cuenta de los foliolos empareyaos.[6]
fabago: epítetu deriváu de faba = "frijol", y el sufixu substantival -ago que s'utiliza pa indicar una semeyanza o la propiedá, asina significa "como un frijol".
Tien un númberu de cromosomes de 2n=22[7]
Esta páxina forma parte del wikiproyeutu Botánica, un esfuerciu collaborativu col fin d'ameyorar y organizar tolos conteníos rellacionaos con esti tema. Visita la páxina d'alderique del proyeutu pa collaborar y facer entrugues o suxerencies. La alcaparra lloca, morsana o matu cháu (Zygophyllum fabago) ye una planta herbal de la familia de les zigofilacees.
La Tavellera (Zygophyllum fabago) és una planta amb flor de la família de les zigofil·làcies.
És una planta originària de la zona mediterrània i de certes parts d'Ásia. Les tiges són llargues i primes amb fulles ovals molt resistents. Les flors són petites i creixen en rams compactes. Tenen un gust i olor similars a la tàpera. Els fruits són càpsules d'entre 2 i 3 cm de llargada.
Creix en mates compostes de plantes individuals, formant colònies denses. Prospera especialment en zones seques i sorrenques on altres espècies vegetals no poden créixer. També creix com a planta ruderal en llocs degradats i terrenys amb runes.
Sovint es considera una mala herba i és difícil d'eliminar, car és resistent als herbicides i la rel fa créixer una nova planta després de fragmentada i destruïda la planta que sobreeixia del sól.
Antigament les flors es conservaven confitades com un sucedàni de les tàperes. La planta conté un 0.002% de harmina, un alcaloide.[2] Es feia servir a la medicina tradicional casolana com a antihelmíntic.
La Tavellera (Zygophyllum fabago) és una planta amb flor de la família de les zigofil·làcies.
Das Bohnenähnliche Jochblatt (Zygophyllum fabago) ist eine Pflanzenart aus der Gattung Jochblatt (Zygophyllum).
Das Bohnenähnliche Jochblatt ist eine mehrjährige krautige Pflanze, die Wuchshöhen zwischen 50 und 100 Zentimetern erreicht. Der Stängel ist kahl und verzweigt. Die streifigen Triebe sind basal stark verzweigt, oben aber aufsteigend. Die Laubblätter sitzen immer paarweise an zwischen 12 und 15 mm langen, abgeflachten Stielen. Die Nebenblätter sind klein und membranös. Die eigentlichen Blätter sind eiförmig-oval und zwischen 15 und 26 mm lang sowie 10 bis 18 mm breit.
Die Art blüht von Mai bis September mit gelben, gestielten, auseinanderragenden Blüten. Die fünf Kelchblätter sind oval bis eiförmig-elliptisch und zwischen 6 und 7 mm lang sowie 3,5 bis 4,5 mm breit. Sie sind stumpf und am Rand häutchenartig. Die fünf Kronblätter sind eiförmig und von gleicher Größe wie die Kelchblätter; ihre Spitzen sind stumpf oder mit einer Kleinkerbe, zur Basis sind sie orangerot angelaufen. Die etwa 5 mm langen, lanzettförmigen Staubblätter sitzen an 10 bis 12 mm langen Filamenten. Sie sind papillös und von orangeroter Farbe. Die fünf Fruchtblätter sind oval, etwa 4 mm lang. Der Griffel ist ebenso lang wie die Narbe. Die bildet Art oval-zylindrische, zwischen 20 und 35 mm lang sowie 4 bis 6 mm breite, unbehaarte Kapselfrüchte aus. Die glänzenden Samen sind von länglicher Form, etwa 3 mm lang und mit Tuberkeln übersät. Sie säen sich zwischen August und Oktober aus.
Die Chromosomenzahl beträgt 2n = 22.[1]
Das Verbreitungsgebiet reicht von Nordafrika über Arabien, Syrien, Iran, Irak, Russland, Rumänien, die Türkei bis Pakistan und Afghanistan. Auf Sardinien, in Frankreich und Spanien sind es Neophyten. Auch in vielen Gebieten in den Vereinigten Staaten ist das Bohnenähnliches Jochblatt eine invasive Pflanze.
Die Art braucht einen leichten bis mittleren, trockenen Boden. Sie kann nicht an schattigen Plätzen wachsen und ist auch nicht besonders kältetolerant.
Die Blütenknospen des bohnenähnlichen Jochblattes können als Kapernersatz verwendet werden und finden als Gewürz Anwendung.
Das Bohnenähnliche Jochblatt (Zygophyllum fabago) ist eine Pflanzenart aus der Gattung Jochblatt (Zygophyllum).
Zygophyllum fabago is a species of plant known by the common name Syrian bean-caper. It is considered a noxious weed of economic importance in much of the western United States. It is native to Asia and East Europe (Russia and Ukraine) and Southeast Europe (Romania).[1]
The Syrian bean-caper grows long, thin stems with few oval-shaped, fleshy, waxy green leaflets each 2 to 3 centimeters in length. The flowers are small, compact bunches of five petals each with prominent stamens. The flowers have a taste and scent similar to caper. It grows in masses of individual plants, forming colonies, especially in dry, gravelly, saline, or disturbed areas where other plant life is rare.
The plant has invasive potential due to its long taproot which, even if fragmented, can produce a new plant, as well as the hardy wax coating on its leaves that tends to protect it from herbicides.
It contains about 0.002% harmine (entire plant).[2]
Zygophyllum fabago is a species of plant known by the common name Syrian bean-caper. It is considered a noxious weed of economic importance in much of the western United States. It is native to Asia and East Europe (Russia and Ukraine) and Southeast Europe (Romania).
La alcaparra loca, morsana o mata acostada (Zygophyllum fabago) es una planta herbácea de la familia de las zigofiláceas.
Es lampiña, de 40 a 80 cm (y hasta 150 cm) de altura; ocasionalmente algo rastrera, Tallos dicótomos y hojas bifolioladas, opuestas y con pequeñas estípulas membranosas en la base de los pedúnculos, que son engrosados/alados apicalmente. Los foliolos son ovalados, disminuyendo de tamaño de la base hacía el apex de la planta, pudiendo llegar a ser muy grandes los basales. Flores actinomorfas, pentámeras, con el cáliz dialisépalo y la corola dialipétala. Cada sépalo mide 9 mm y el color es verde claro, con los bordes blancos. Los pétalos, de similar tamaño, presentan una ligera escotadura en la parte superior y son blanco-amarillentos, tachonados de rojo anaranjado en la parte inferior. Los diez estambres se disponen en dos verticilos. Gineceo sincárpico, pentacarpelar, pentalocular y pluriovulado. El fruto es una cápsula colgante, polisperma, de entre 3 y 4 cm, con semillas poligonales aplanadas, algo alargadas, en una sola fila por lóculo, de color marrón oscuro, muy finamente y densamente punteadas. La floración se produce entre marzo y octubre, primavera a otoño en el hemisferio norte.
Es una especie nitrófila, que suele encontrarse en sitios áridos, en las inmediaciones de zonas habitadas, escombreras, solares abandonados, cerca de las vías del tren o en la vera de los caminos. Su área se extiende desde Europa occidental hasta el Cáucaso, la región mediterránea, incluido África del Norte y Próximo Oriente. También en Persia y hasta Pakistán, pero su distribución nativa queda discutida[1]. En España peninsular abunda sobre todo en el Este, Sureste y centro, probablemente introducida de la mano del hombre.[1] Ampliamente naturalizada en Australia y Norteamérica.
Los botones florales sirven como condimento, aderezados previamente en salmuera, de manera similar a las alcaparras.[2]
Contiene un 0.002 % del alcaloide harmina (planta entera).[3][4]
Zygophyllum fabago fue descrita por Carlos Linneo y publicado en Species Plantarum 1: 385. 1753.[5]
Tiene un número de cromosomas de 2n=22[7][8][9]
Datos: Q591330
Multimedia:
Especies: Zygophyllum fabago
La alcaparra loca, morsana o mata acostada (Zygophyllum fabago) es una planta herbácea de la familia de las zigofiláceas.
Zygophyllum fabago, biljna vrsta iz roda dvoliska, raširena po zemljama istočne (Ukrajina) i jugoistočne Europe (Rumunjska) i Aziji (Sirija, Irak, Iran, Kazahstan, Turkmenistan, Turska). U SAD-u gdje nije4 autohton, smatraju ga štetnim korovom. [1]
Z. fabago je trajnica koja naraste do 1.2 m visine. Raste u kolonijama, posebno po suhim, šljunčanim i slanim područjima u kojima je drugi biljni svijet rijedak. Cvjetovi su maleni i imaju okus i miris sličan kaparima.[2]
Z. fabago
Z. fabago
Z. fabago
Zygophyllum fabago, biljna vrsta iz roda dvoliska, raširena po zemljama istočne (Ukrajina) i jugoistočne Europe (Rumunjska) i Aziji (Sirija, Irak, Iran, Kazahstan, Turkmenistan, Turska). U SAD-u gdje nije4 autohton, smatraju ga štetnim korovom.
Z. fabago je trajnica koja naraste do 1.2 m visine. Raste u kolonijama, posebno po suhim, šljunčanim i slanim područjima u kojima je drugi biljni svijet rijedak. Cvjetovi su maleni i imaju okus i miris sličan kaparima.
Zygophyllum fabago er en flerårig urt i leddbladfamilien (Zygophyllaceae).
Den er glatt med opprette stengler som blir 50–100 cm høye. Bladene består av to ovale, kjøttfulle småblad. Blomstene er hvite, 9–11 mm store med oransje senter og sitter enkeltvis i de øvre bladhjørnene. Frukten er en hengende kapsel som er 20–35 mm lang.
Planten vokser på tørre steinete og sandige steder. Den er utbredt i det østlige middelhavsområdet, i landene rundt Svartehavet nordover til Russland og i Pakistan, Afghanistan, Iran og Irak. Arten er naturalisert i Spania, Sør-Frankrike og Sardinia.
Vekstform
Plante ved Odessa
Blomst
Frøkapsel
Zygophyllum fabago er en flerårig urt i leddbladfamilien (Zygophyllaceae).
Den er glatt med opprette stengler som blir 50–100 cm høye. Bladene består av to ovale, kjøttfulle småblad. Blomstene er hvite, 9–11 mm store med oransje senter og sitter enkeltvis i de øvre bladhjørnene. Frukten er en hengende kapsel som er 20–35 mm lang.
Planten vokser på tørre steinete og sandige steder. Den er utbredt i det østlige middelhavsområdet, i landene rundt Svartehavet nordover til Russland og i Pakistan, Afghanistan, Iran og Irak. Arten er naturalisert i Spania, Sør-Frankrike og Sardinia.
faba — означає «біб», -ago — суфікс, який використовується для позначення подібності або властивості, таким чином, fabago означає «як біб»
Багаторічна трав'яниста рослина 40–80 см заввишки. Коріння товсте. Стебла сильно гіллясті, деревні при основі, від розлогих до повалених, гладкі. Листя з 2 листочками, черешок коротший, ніж листочки. Листочки від зворотнояйцеподібних до довгасто-зворотнояйцеподібних, 1.5–3.3 × 0.6–2 см, товсті, верхівки округлі.
Квіти пахвові. Квітоніжка 4–10 мм. Чашолистків 5, від яйцеподібних до еліптичних, 6-8 × 3-4 мм, поля білі й плівкові, верхівка тупа. Пелюстків 5, при основі оранжувато-червоні, а верхівково білого кольору, довжиною з чашолистки. Тичинки оранжеві, довші, ніж пелюстки, 1.1–1.2 см. Насінні коробочки від довгастої до циліндричної форми, 2–3.5 × 0.4–0.5 см, підвісні, з 5 хребтами. Насіння сіре, численне, ≈ 3 × 2 мм, поверхня з цяточками[2][5].
Квіти: травень — червень; плоди: липень — вересень[5].
Європа: Італія, Болгарія, Молдова, Румунія, Україна, південно-західна Росія; Азія: Вірменія, Грузія, Ізраїль, Йорданія, Туреччина, Казахстан, Туркменістан, Афганістан, Іран, Ірак, Ліван, Сирія, Пакистан, Китай; Північна Африка: Єгипет, Мадейра; введений: Франція, Іспанія[6][7][5].
В Україні зростає на приморських берегах, у піщанистих і солонцюватих місцях, рідше як бур'ян на засмічених місцях, поблизу будівель — у південній частині Степу, в передгір'ях і Південного узбережжя Криму. Харчова, вітамінна, лікарська[2]. Входить у перелік видів, які перебувають під загрозою зникнення на території Запорізької області[3].
Квіткові бутони (вони не отруйні) служать приправою до м'ясних страв, подібно до каперців. У медицині застосовують корені, бруньки й траву. Препарати парнолиста звичайного проявляють протиглисні, антисептичні, протизапальні, ранозагоювальні, проносні, детоксикаційні та судинорозширювальні властивості.[4]
рослина у Вірменії
квітка
плоди
зрілі плоди з насінням
Zygophyllum fabago là một loài thực vật có hoa trong họ Zygophyllaceae. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.[1]
Bài viết chủ đề bộ Bá vương này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Zygophyllum fabago là một loài thực vật có hoa trong họ Zygophyllaceae. Loài này được L. miêu tả khoa học đầu tiên năm 1753.
Парнолистник обыкновенный (лат. Zygophyllum fabago) — многолетнее растение, вид рода Парнолистник (Zygophyllum) семейства Парнолистниковые.
Все части растения имеют острый горький вкус и употребляются в качестве приправы. Цветочные бутоны маринуют в уксусе и используют как каперсы.
Вид произрастает в Румынии, на Украине, Кавказе, в Западной и Средней Азии. На территории России растение встречается в европейской части и на Северном Кавказе[1].
Растёт на песчаных, солонцеватых и глинистых местах, на морском берегу.
Многолетнее растение, 30—60 (80) см высотой.
Корень более или менее толстый.
Растения гладкие, обычно с прямостоячими или несколько восходящими стеблями, травянистые, иногда деревенеющие при самом основании, с более или менее раскидистыми ветвями.
Листья на черешках, с одной парой толстоватых, широких, зелёных, обратнояйцевидных листочков. Прилистники травянистые, зелёные, яйцевидные или эллиптические, сросшиеся у нижних и средних листьев.
Цветки на цветоножках. Чашелистики яйцевидные или эллиптические, тупые, по краю беловато-пленчатые. Лепестки почти равны чашелистикам, обратнояйцевидные, беловатые, в нижней части оранжевые. Тычинки превышают лепестки.
Плод — направленная вниз коробочка.
Цветение в апреле—июне.
Парнолистник обыкновенный (лат. Zygophyllum fabago) — многолетнее растение, вид рода Парнолистник (Zygophyllum) семейства Парнолистниковые.
Все части растения имеют острый горький вкус и употребляются в качестве приправы. Цветочные бутоны маринуют в уксусе и используют как каперсы.
驼蹄瓣（学名：Zygophyllum fabago）为蒺藜科驼蹄瓣属的植物。分布在叙利亚、中亚、伊拉克、伊朗以及中国大陆的青海、新疆、甘肃、内蒙古等地，生长于海拔90米至2,800米的地区，多生长于湿润沙地、绿洲、冲积平原或荒地，目前尚未由人工引种栽培。
豆型霸王（英拉汉植物名称） 骆驼蹄瓣（甘肃河西地区）
这是一篇與植物相關的小作品。你可以通过编辑或修订扩充其内容。 驼蹄瓣（学名：Zygophyllum fabago）为蒺藜科驼蹄瓣属的植物。分布在叙利亚、中亚、伊拉克、伊朗以及中国大陆的青海、新疆、甘肃、内蒙古等地，生长于海拔90米至2,800米的地区，多生长于湿润沙地、绿洲、冲积平原或荒地，目前尚未由人工引种栽培。
