nimet breadcrumb-navigoinnissa
Alosa maeotica és una espècie de peix de la família dels clupèids i de l'ordre dels clupeïformes present a la Mar Negra i la Mar d'Azov.[6] Els mascles poden assolir 31 cm de llargària total.[7][6] Menja principalment peixets i, també, gambes i altres crustacis.[6] Fresa a la primavera i a començaments de l'estiu.[7] Pot arribar a viure 6 anys.[8]
Alosa maeotica és una espècie de peix de la família dels clupèids i de l'ordre dels clupeïformes present a la Mar Negra i la Mar d'Azov. Els mascles poden assolir 31 cm de llargària total. Menja principalment peixets i, també, gambes i altres crustacis. Fresa a la primavera i a començaments de l'estiu. Pot arribar a viure 6 anys.
Alosa maeotica, known as the Black Sea shad or Azov shad, is a species of clupeid fish endemic to the Sea of Azov and the western part of the Black Sea basin. It is found in Bulgaria, Georgia, Moldova, Romania, Russia, Turkey, and Ukraine.
This is one of the several shad species endemic the Ponto-Caspian basin. Note that the same common names (Black Sea shad, Azov shad) are connected also to another species, Alosa tanaica.[2]
Alosa maeotica, known as the Black Sea shad or Azov shad, is a species of clupeid fish endemic to the Sea of Azov and the western part of the Black Sea basin. It is found in Bulgaria, Georgia, Moldova, Romania, Russia, Turkey, and Ukraine.
This is one of the several shad species endemic the Ponto-Caspian basin. Note that the same common names (Black Sea shad, Azov shad) are connected also to another species, Alosa tanaica.
Alosa maeotica es una especie de pez de la familia Clupeidae en el orden de los Clupeiformes.
• Los machos pueden alcanzar 31 cm de longitud total.[2][3]
Desova en la primavera y a principios del verano.
Come principalmente pececillos y, también, gambas y otros crustáceos.
Se encuentra en Eurasia: Mar Negro y Mar de Azov
Puede llegar a vivir 6 años.[4]
Alosa maeotica is een straalvinnige vissensoort uit de familie van haringen (Clupeidae).[2] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1901 door Grimm.
De soort staat op de Rode Lijst van de IUCN als niet bedreigd, beoordelingsjaar 2008.[1]
Bronnen, noten en/of referenties
Śledź azowski[3] (Alosa maeotica) – gatunek małej morskiej ryby ławicowej z rodziny śledziowatych (Clupeidae).
Zamieszkuje basen Morza Czarnego, Morza Azowskiego[4], morza Marmara[5] oraz dolne biegi rosyjskich rzek Don[6] i Kubań[7]. Gatunek zimnolubny, preferujący temperatury w zakresie 3-5 °C. Jesienią gromadzą się w południowych wodach Morza Czarnego w celu zimowania[4].
Osiąga zwykle 16-20 cm (maksymalnie 31 cm)[8]. Samiec i samica podobnej wielkości. Ciało smukłe, wydłużone. Linia boczna niezbyt wyraźnie zaznaczona. Boczne łuski barwy srebrnej, czasami miejscami lekko błękitnej. Grzbiet oraz górna szczęka ciemniejsze od boków ciała. Romboidalna płetwa grzbietowa. Płetwa ogonowa barwy szarej lub czarnej, sporo ciemniejsza od pozostałych płetw. Posiada 33-46 cienkich i prostych listków skrzelowych na każdym z łuków skrzelowych, ciasno rozmieszczonych, zwykle krótszych od wyrostków filtracyjnych. Zęby dobrze rozwinięte w obu szczękach[9].
Osiąga dojrzałość płciową przy długości około 13-15 cm w wieku około 2 lat. Tarło odbywa się wiosną lub wczesnym latem w cieplejszych słonawych lagunach. Równocześnie z samicami samce wypuszczają do wody nasienie. Ikra rozrzucana jest po dnie i pozostawiana bez opieki. Dorosłe osobniki po tarle powracają na otwarte wody w celu zdobycia pożywienia. Młode osobniki pod koniec lata migrują do ujść rzek, rzadziej na otwarte wody[9]. Żyją około 6 lat, w zależności od środowiska[10].
Podstawowym elementem diety śledzia azowskiego są inne gatunki ryby (głównie szprot i sardela europejska[8]). Poza tym żywi się również zooplanktonem oraz skorupiakami[9][11].
Posiada niewielkie znaczenie w rybołówstwie. Czasami poławiana wraz z śledziem czarnomorskim. W 2008 roku uznany przez Międzynarodową Unię Ochrony Przyrody za gatunek najmniejszej troski.
Śledź azowski (Alosa maeotica) – gatunek małej morskiej ryby ławicowej z rodziny śledziowatych (Clupeidae).
Alosa maeotica é uma espécie de peixe da família Clupeidae.
Pode ser encontrada nos seguintes países: Bulgária, Georgia, Moldávia, Roménia, Rússia, Turquia e Ucrânia.
Alosa maeotica é uma espécie de peixe da família Clupeidae.
Pode ser encontrada nos seguintes países: Bulgária, Georgia, Moldávia, Roménia, Rússia, Turquia e Ucrânia.
Scrumbia de mare sau scrumbia albă de mare (Alosa maeotica) este un pește marin, asemănător cu scrumbia de Dunăre, dar mai mic, din familia clupeide (Clupeidae). Este un relict ponto-caspic întâlnit în Marea Neagră și Marea Azov și limanurile salmastre, iar în timpul verii și în lacul Razelm.
Lungimea corpului este de 13–31 cm (de obicei 16–20 cm); greutatea 300-400 g. Are corpul alungit, mai subțire ca al scrumbiei de Dunăre, comprimat lateral, abdomenul cu o carenă ventrală în muchie de cuțit, acoperit cu solzi ascuțiți și alungiți. Regiunea abdomenului este mult arcuită.
Gura este mare, dispusă terminal și prevăzută cu dentiție puternică. Are ochii mari și operculul striat. Înotătoarea caudală este homocercă, adânc bifurcată; are o singură înotătoare dorsală scurtă, situată pe mijlocul corpului.
Coloritul corpului este verde-albăstrui pe spate, capul cenușiu închis, iar laturile și abdomenul argintii, înotătoarele albe cu marginea de sus neagră. Pe laturile corpului există 6-11 pete negre, rotunde.
Se hrănește în principal cu pești mici (în special șprot și hamsie), de asemenea cu crevete, gamaride și alte crustacee mari. Se reproduce în apele salmastre, depunând icre pelagice, primăvara și la începutul verii (aprilie-iunie).
Scrumbia de mare sau scrumbia albă de mare (Alosa maeotica) este un pește marin, asemănător cu scrumbia de Dunăre, dar mai mic, din familia clupeide (Clupeidae). Este un relict ponto-caspic întâlnit în Marea Neagră și Marea Azov și limanurile salmastre, iar în timpul verii și în lacul Razelm.
Вид розповсюджений у Чорному та Азовському морях, у морській та солонуватій воді. Іноді заходить у лимани та гирла річок.
Довжина до 31 см, зазвичай 16 — 20 см. Тіло у порівнянні з іншими видами роду Alosa масивне, з потовщеною спинкою. Рот великий, верхня щелепа заходить за вертикаль середини очей. Нижня щелепа рівна верхній або трохи виходить вперед за верхню. Очі мають жирові повіки. Зябрових тичинок 33-46, в середньому близько 40, тичинки тонкі та прямі, розташовані близько одна до одної, загострені на кінцях, коротші за зяброві пелюстки. Забарвлення спини темне, боки та черево сріблясті.
Зграйна пелагічна риба. Найбільш холодолюбива з усіх чорноморських оселедців. У річки практично не заходить. Нерест у березні – квітні при температурі води вище 15 °C. Ікра донна. До 90 % раціону складає дрібна риба (хамса, тюлька, атерина), також споживає ракоподібних – креветок, гамарид. Зимує у Чорному морі, переважно у східній його частині, розповсюджуючись до Батумі. У західній частині Чорного моря зустрічається поблизу берегів Румунії. Міграції у Азовське море починаються зазвичай у березні. У цей час оселедець з'являється у Керченській протоці. У Азовському морі основна частина оселедця тримається у східній частині Таганрогської затоки. З Азовського моря через Керченську протоку основна маса проходить у жовтні — листопаді, дрібний оселедець – у серпні – вересні.
Промислове значення невелике. Виловлюють у Керченській протоці навесні та восени, у Азовському морі влітку та навесні.
Black Sea Shad (Alosa maeotica) là một loài cá thuộc họ Clupeidae. Loài này có ở Bulgaria, Gruzia, Moldova, România, Nga, Thổ Nhĩ Kỳ, và Ukraina.
Bài viết Lớp Cá vây tia này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Black Sea Shad (Alosa maeotica) là một loài cá thuộc họ Clupeidae. Loài này có ở Bulgaria, Gruzia, Moldova, România, Nga, Thổ Nhĩ Kỳ, và Ukraina.
Черноморско-азовская морская сельдь[1][2] (лат. Alosa maeotica) — вид морских лучепёрых рыб семейства сельдевых.
Максимальная длина тела 31 см[3]. Продолжительность жизни до 6 лет[2].
Тело удлинённое, высокое. Голова треугольной формы с большим ртом. Верхняя челюсть заходит за вертикаль глаза. Зубы на обеих челюстях хорошо развиты. Глаза небольшие с жировыми веками. Жаберные тычинки прямые, тонкие, заострённые на концах, сидят близко друг к другу. Их длина не превышает длину жаберных лепестков. На первой жаберной дуге 33—46 тычинок. Спинной плавник короткий с 16—20 мягкими лучами, из которых первые 3—4 неветвистые. В анальном плавнике 19—22 мягких лучей (три первых луча неветвистые)[2][4].
Морская стайная рыба, ведёт пелагический образ жизни. Обитает в Чёрном и Азовском морях. Изредка заходит в дельту Дона и в солоноватоводные лиманы. В пресной воде встречается крайне редко. Холодолюбивая рыба, толерантна к температуре 3—4 °С. Совершает сезонные миграции, перемещаясь в более южные районы на зимовку.
Основу рациона составляют мелкие рыбы: тюлька, атерина, хамса. Изредка в желудках встречаются ракообразные (креветки, гаммарусы).
Впервые созревает в возрасте 2 года. На протяжении жизни нерестится 2—4 раза. Сроки нереста: март — июнь. Для нереста подходит в прибрежье или заходит в лагуны. Икринки оседают на дно.
Представляет незначительный интерес для коммерческого промысла. Этот вид сельди промышляют в России, Болгарии и Румынии. Весной и осенью её ловят в Керченском проливе, весной и летом в Азовском море. Промысел ведётся закидными и ставными неводами, а также жаберными сетями. Осенняя сельдь отличается высокой упитанностью. Обладает хорошими вкусовыми качествами[2]. Международный союз охраны природы присвоил виду охранный статус «Вызывающий наименьшие опасения»[5].
Черноморско-азовская морская сельдь (лат. Alosa maeotica) — вид морских лучепёрых рыб семейства сельдевых.
