nimet breadcrumb-navigoinnissa
Discussion
Compagno et al. (2005) mention that the New Zealand species P. macmillani also occurs on the submarine ridge south of Madagascar. An examination of CSIRO material collected from the Madagascar Ridge caused the present authors to consider that another two new Parmaturus species occur in this area: a catshark with small denticles and beige coloration, the other species with larger denticles, a dark brown body, and a dark brown ventral snout. Similarly, unidentified material from New Zealand, sent to the authors by Andrew Stewart(NMNZ), represent two new large species (ca 100 cm TL) that both have very rough denticles. These undescribed species will be the subject of future manuscripts and are not included in the following key to Indo-West Pacific species.
Key to Indo-West Pacific Parmaturus species
1a Head not depressed, head height subequal to head width.......................... P. bigussp. nov. (NE Australia)
b Head conspicuously depressed, head height about half head width...........................................................2
2a Caudal crests without enlarged denticles....................................................................................................3
b Caudal crests with enlarged denticles, 2-4 times longer than those on flanks............................................4
3a Head shorter than abdomen (head length/pectoral-pelvic space about 0.8); about 130 tooth rows ............. .......................................................................................................... P. albipenissp. nov. (New Caledonia)
b Head longer than abdomen (head length/pectoral-pelvic space about 1.2); about 90 tooth rows................. ....................................................................................................................... P. lanatussp. nov. (Indonesia)
4a Head much shorter than abdomen...............................................................................................................5
b Head longer than abdomen..................................................................... P. melanobranchus (China, Japan)
5a First dorsal-fin origin before mid-length of body (pre-first dorsal length <50 % TL) ..............................6
b First dorsal-fin origin after mid-length of body (pre-first dorsal length about 51 % TL)............................. ................................................................................................. P. albimarginatussp. nov. (New Caledonia)
6a Pectoral-pelvic length short (about 21% TL) ........................................................ P. pilosus (China, Japan)
b Pectoral-pelvic length long (about 29% TL).................................................. P. macmillani (New Zealand)
Five nominal species are presently assigned to this group and three of them occur in the Indo-Pacific: P. melanobranchus (Chan, 1966) and P. pilosus Garman, 1906 from China and Japan, and P. macmillani Hardy, 1985 from New Zealand and south of Madagascar (Compagno et al., 2005). However, the status and composition of Parmaturus , as well as the scyliorhinid genera Galeus Rafinesque and Halaelurus Gill , have been questioned because of the intrageneric variability of some diagnostic features, such as the presence or absence of a crest of enlarged denticles on the upper caudal lobe (Garman, 1913; Springer, 1979; Séret , 1987; Compagno, 1988; Compagno and Stevens, 1993).
Garman (1906) defined the genus Parmaturus for his new species P. pilosus with the following set of characters: anal and subcaudal long, snout short and thick, nostrils near mouth, supracaudal crest of denticles, first dorsal fin above pelvic fins and second dorsal fin above anal fin. In comparing the diagnostic features of Halaelurus and Parmaturus as listed by Compagno (1984), it appears that few characters separate the two genera: body firm and thick-skinned in Halaelurus versus body soft and flabby in Parmaturus ; head moderately to considerably depressed versus head slightly depressed; subocular ridges broad versus narrow; claspers rather slender versus rather robust; and no crest of denticles on the caudal margins versus a well-developed crest of denticles on the dorsal caudal margin and sometimes on the preventral caudal margin. Of these, the most useful diagnostic features appear to be the consistency of the body (firm or soft) and the presence/ absence of a supracaudal crests of enlarged denticles.
A revision of the genus Parmaturus and related genera is needed. However the New Caledonian, Indonesian and Australian species herein described are tentatively assigned to this genus on the basis of the following features: soft-bodied, deep-water scyliorhinid catsharks with velvety skin, a crest of enlarged denticles usually present but sometimes rudimentary on upper caudal margin (also often on the ventral caudal margin), relatively small pectoral fins, well developed dorsal fins, the first dorsal about opposite to the pelvic fin, the second dorsal about opposite to the anal, a large anal fin, and a simple, mostly uniform coloration.
Parmaturus és un gènere de peixos de la família dels esciliorínids i de l'ordre dels carcariniformes.
Parmaturus és un gènere de peixos de la família dels esciliorínids i de l'ordre dels carcariniformes.
Parmaturus is a genus of catsharks in the family Scyliorhinidae.[1] Four species were described in 2007 and another in 2019 with more species likely to be described in the near future.
The following are the currently described species:[2][3]
There are several as yet undescribed species:
Parmaturus is a genus of catsharks in the family Scyliorhinidae. Four species were described in 2007 and another in 2019 with more species likely to be described in the near future.
Parmaturus es un género de tiburones de la familia scyliorhinidae que comprende un total de nueve especies.[3]
Parmaturus es un género de tiburones de la familia scyliorhinidae que comprende un total de nueve especies.
Parmaturus est un genre de requins.
Selon FishBase :
Selon ITIS :
Parmaturus is een geslacht van kathaaien (Scyliorhinidae) en kent 9 soorten.[2]
Parmaturus is een geslacht van kathaaien (Scyliorhinidae) en kent 9 soorten.
Multimedia w Wikimedia Commons Parmaturus – rodzaj drapieżnych ryb chrzęstnoszkieletowych z rodziny Pentanchidae.
Gatunki zaliczane do tego rodzaju[2]:
Parmaturus – rodzaj drapieżnych ryb chrzęstnoszkieletowych z rodziny Pentanchidae.
Загальна довжина представників цього роду коливається від 26 до 85 см. Голова витягнута. Морда коротка. Очі помірного розміру, мигдалеподібні або овальні, з мигательною перетинкою. За ними розташовані невеличкі бризкальца. Ніздрі мають носові клапани. Губні борозни короткі. Рот помірно широкий. Зуби у частини видів довгі, але переважно ці акули мають дрібні зуби з багатьма верхівками, зазвичай 3. У них 5 пар коротких зябрових щілин. Тулуб м'який, в'ялий. Луска висока, надає шкірі оксамитовий вигляд. Мають 2 спинних плавцях, з яких зазвичай задній більше за передній. Вони розташовані ближче до хвостового плавця. Печінка у цих акул велика та жирна, містить багато сквалена. на значних глибинах вона виконує функцію своєрідного поплавця, що дозволяє триматися у товщі води. Хвостовий плавець витягнутий, гетероцеркальний, його наділено гребенями (знизу та зверху), що вкриті збільшеною шкіряною лускою-щитиками.
Забарвлення монотонне, здебільшого сіро-коричневе. Лише окремі види мають нечіткі плями світлого або темного кольору на тілі й плавцях.
Тримаються на значних глибинах, на континентальних і острівних шельфах. Полюють здебішого біля дна, є бентофагами. Живляться переважно крабами і креветками, а також кальмарами, морськими черв'ями, іншими безхребетними.
Це яйцекладні акули. Стосовно процесу розмноження більшості видів натепер інформації не достатньо.
Деякі види є об'єктом часткового промислового вилову.
Мешкають біля узбережжя Австралії, Нової Каледонії, Малайського архіпелагу, Великих Зондських островів, Каліфорнійського півострова, в Карибському басейні. Найбільша кількість зустрічається в акваторії Австралії.
Кошачьи акулы-парматурусы[1] (Parmaturus) — род хрящевых рыб семейства кошачьих акул (Scyliorhinidae). Родовое название происходит от слов лат. parma — «небольшой щит» и греч. ουρά — «хвост».
Кошачьи акулы-парматурусы (Parmaturus) — род хрящевых рыб семейства кошачьих акул (Scyliorhinidae). Родовое название происходит от слов лат. parma — «небольшой щит» и греч. ουρά — «хвост».
