Kirjohillerit

Vormela is a genus of mustelid which contains the marbled polecat (Vormela peregusna), and at least one extinct species.

The oldest record of the genus dates to the Villafranchian of Bulgaria, where fossils of Vormela petenyii have been found. This species is considered the ancestor of the marbled polecat. It is also considered synonymous with the species Pliovormela beremendensis. Another possible species known as Vormela prisca has been identified in China.^[1][2]

References

Перегузня звичайна

Перегузня (Vormela Blasius, 1884) — рід хижих ссавців родини мустелових (Mustelidae).

Таксономія

Перегузня — монотипний рід, визнаний у працях всіх дослідників. Це найбільш відокремлений рід тхорів у складі фауни України (і загалом Європи), якого запропоновано разом з африканськими родами Zorilla, Poecilictis, Poecilogale виокремити у підродину Zorillinae (Абелєнцев, 1968) з типовим родом Zorilla Goeffroy, 1826 (=Ictonyx Kaup). У подальшому перегузню віднесли до триби Ictonychini Pocock, 1922 (Павлинов, Россолимо, 1987) або триби Zorillini (Аристов, Барышников, 2001) у складі підродини Mustelinae і наразі розглядають у складі цієї підродини (Загороднюк, 2001, Аристов, Барышников, 2001, Wilson, Reeder, 2005).

У фауні України і Європи загалом рід представлений одним видом, перегузня звичайна — Vormela peregusna (Güldenstaedt, 1770).

Морфологія

Відмінності перегузні від інших родів тхоревих фауни України і суміжних країн за зовнішньою морфологією пов'язані з унікальним для тхоревих строкатим забарвленням. За морфологією черепа перегузню можна відрізними за таким набором ознак:

1) Розміри середні: CBL 50–65 мм. Криловидні кістки не мають вільних відростків, і останні зрощені зі слуховим барабаном кістковою перемичкою. Міжорбітальний проміжок відносно вузький, і мозкова капсула виглядає майже строго ромбовидною. Нижній хижий зуб (M₁) має додатковий горбок на передньо-внутрішній поверхні. Вершина вінцевого відростка нижньої щелепи закруглена.
>>> Vormela

2) Розміри дуже різні: CBL від 30 до 170 мм. Криловидні кістки закінчуються вільними відростками, які не зростаються зі слуховим барабаном. Міжорбітальний проміжок широкий, і мозкова капсула має округлий передній край. Нижній хижий зуб (M₁) без додаткового горбка на передньо-внутрішній поверхні. Вершина вінцевого відростка нижньої щелепи трикутної форми, гостровершинна.
>>> Meles, Gulo, Martes, Mustela.

Література

• Абелєнцев В. I. Куницеві // Фауна України. – Київ: Наукова думка, 1968. – Том 1, вип. 2. – 280 с.
• Аристов А. А., Барышников Г. Ф. Млекопитающие фауны России и сопредельных территорий. Хищные и ластоногие. – Санкт-Петербург, 2001. – 560 с. – (Определители по фауне России, издаваемые Зоологическим институтом РАН. Вып. 169).
• Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви. Частина 1. Загальні положення. Комахоїдні, кажани та хижі // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. – 2001. – Вип. 1. – С. 113–131.
• Мигулін О. О. Звірі УРСР (матеріали до фауни). – Київ: Вид-во АН УРСР, 1938. – 426 с.
• Терновский Д. В. Биология куницеобразных. – Новосибирск: Наука, 1977. – 280 с.
• Wilson D. E., Reeder D. M. (eds). The Checklist of Mammal Names // Mammal Species of the World. – Baltimore: Johns Hopkins University Press, 2005. – http://www.bucknell.edu/msw3/.
• Червона книга України