nimet breadcrumb-navigoinnissa
Carabus menetriesi is a species of beetle from family Carabidae, found in Austria, Belarus, Bulgaria, Czech Republic, Finland, Italy, Poland, Russia, Slovakia, and Ukraine, and the Baltic states. They are black coloured.[1]
Carabus menetriesi is a species of beetle from family Carabidae, found in Austria, Belarus, Bulgaria, Czech Republic, Finland, Italy, Poland, Russia, Slovakia, and Ukraine, and the Baltic states. They are black coloured.
Carabus menetriesi is een keversoort uit de familie van de loopkevers (Carabidae).[1] De wetenschappelijke naam van de soort is voor het eerst geldig gepubliceerd in 1827 door Hummel.
Bronnen, noten en/of referenties
Biegacz Menetriesego (Carabus menetriesi) – gatunek dużego chrząszcza z rodziny biegaczowatych, występujący w centralnej i północnej Europie. Samiec osiąga około 20 mm, zaś samica nawet 25 mm długości. Jego pancerz o nierównej powierzchni, jest zielonkawy lub brązowawy (w zależności od podgatunku). Tak jak większość biegaczy posiada duże żuwaczki, którymi łapie i uśmierca ofiary, czasami dwukrotnie większe. Przez większość dnia przebywa w ukryciu, by w porach wieczornych wyruszyć na łowy.
Biegacz Menetriesego (Carabus menetriesi) – gatunek dużego chrząszcza z rodziny biegaczowatych, występujący w centralnej i północnej Europie. Samiec osiąga około 20 mm, zaś samica nawet 25 mm długości. Jego pancerz o nierównej powierzchni, jest zielonkawy lub brązowawy (w zależności od podgatunku). Tak jak większość biegaczy posiada duże żuwaczki, którymi łapie i uśmierca ofiary, czasami dwukrotnie większe. Przez większość dnia przebywa w ukryciu, by w porach wieczornych wyruszyć na łowy.
Завдовжки 16–20 мм. Передньоспинка сплощена, посередині розсіяно-точкована. Вусики короткі, лише у самців ледве заходять за основу надкрил. Первинні проміжки надкрил у вигляді ланцюжків коротких, округлих горбків. Крила редуковані. Верх тіла бронзовий або темно-бронзовий, іноді з зеленуватим відливом. Стегна ніг завжди чорні.
Північно-Східна Європа (від Польщі, Словаччини до Уралу і майже до 600 п. ш.) до західного Сибіру.
В Україні зустрічається в Карпатах, Поліссі та на півночі західного Лісостепу. Можливі знахідки і на півночі лівобережного Лісостепу.
Одно- або дворічна генерація. Зимують дорослі жуки, зрідка личинки старшого віку. Парування і відкладання яєць відбувається навесні. Молоді жуки з’являються в першій половині літа і зустрічаються до початку осені. Імаго частіше трапляється в травні — липні. Гігрофіл. Зустрічається в листяних та мішаних лісах, біля боліт, а також на вологих луках. Зоофаг широкого профілю.
Чисельність різко зменшується внаслідок осушування боліт та інших меліоративних заходів.
Охороняється в Поліському заповіднику в комплексі з іншими безхребетними.
Поиск изображений
на Викискладе
Жужелица Менетрие (лат. Carabus menetriesi) — жук из семейства жужелиц. Видовое название дано в честь Эдуарда Петровича Менетрие.
Жук длиной 18—25 мм. Усики короткие, у самцов только немного заходят за основание надкрылий. Голова и переднеспинка черно-бронзового или бронзового цвета. Надкрылья бронзовые, чёрно-бронзовые, иногда с зелёным отливом. Переднеспинка уплощена, рассеяно точечная. Надкрылья удлиненные, овальные, сплющенные, боковые края узко окаймлены. На их основании между шовным килем и первым рядом бугорков имеется короткий зачаток киля. Скульптура надкрылий: первичные промежутки выпуклые, разорваны на цепи бугорков; вторичные цельные, килеобразные; третичные промежутки слабо выражены, образованы рядами мелких зёрнышек.
Центральноевропейский вид. Германия, Австрия, Чехия, Словакия, Польша, Украина, Белоруссия, Литва, Латвия, Эстония.
В России — Карелия, Ленинградская, Владимирская, Новгородская, Вологодская, Ярославская, Псковская, Московская, Пермская, Брянская, Кировская, Свердловская, Тюменская области.
Гигрофильный вид. Приурочен к переувлажненным местам обитания — низинные болота, влажные пойменные луга, заболоченные леса, торфяные болота, понижения, заболоченные берега рек и озер, влажные леса, моховые сфагновые болота озёрного происхождения.
Встречается с мая по октябрь. Хищник-полифаг. Питается беспозвоночными — преимущественно червями, паукообразными, насекомыми и в меньшей степени некоторыми другими беспозвоночными. Жуки активны ночью. Личинки развиваются в течение лета, зимуют имаго.
Наибольшая сезонная численность отмечена в мае. В отдельных местах, особенно в заповедниках, численность довольно высокая. Снижается на мелиорированных территориях.
Основные факторы угрозы: сокращение площадей болот в результате мелиорации.
Занесена в Красную книгу России (II категория — сокращающийся в численности вид).
Занесена в Красную книгу Беларуси (II категория).
Красная книга РоссииЖужелица Менетрие (лат. Carabus menetriesi) — жук из семейства жужелиц. Видовое название дано в честь Эдуарда Петровича Менетрие.
