Agathis macrophylla ist eine Pflanzenart aus der Familie der Araukariengewächse (Araucariaceae). Sie kommt auf den Fidschiinseln, den Salomonen sowie auf Vanuatu vor.
Agathis macrophylla wächst als immergrüner Baum, der Wuchshöhen von bis zu 40 Metern und Brusthöhendurchmesser von bis zu einem Meter erreichen kann. Der unbeastete Stamm geht in eine breite Krone über, welche aus gerade abstehenden oder nach oben gerichteten Ästen besteht. Die Zweige haben einen annähernd quadratischen Querschnitt. Die graue und schuppige Borke blättert in unregelmäßig geformten Stücken ab. Die innere Rinde ist rötlich gefärbt. Die glatte Zweigrinde weist eine olivbraune Färbung auf.[1]
Die ledrigen, hellgrünen bis blaugrünen Blätter haben an einen kurzen abgeflachten Blattstiel und stehen fast gegenständig angeordnet an den Zweigen. Die Blätter von jungen Bäume welche im Unterholz wachsen sind bei einer Länge von 8 bis 17 Zentimeter und einer Breite von 3 bis 6 Zentimetern breit-lanzettförmig geformt und haben eine spitz bis stumpf zulaufende Spitze. Ältere Bäume haben eiförmig-lanzettförmige Blätter mit stumpfen oder abgerundeten Spitzen, welche 4 bis 8 Zentimeter lang und 1,5 bis 3 Zentimeter breit werden.[1]
Die achselständigen männlichen Blütenzapfen haben einen 0,3 bis 0,7 Zentimeter langen kräftigen Stiel, werden zwischen 2,5 und 4,5 Zentimetern lang sowie zwischen 0,8 und 1,5 Zentimetern dick. Die Mikrosporophylle sind schuppenartig. Die kugeligen weiblichen Zapfen werden 10 bis 13 Zentimeter dick und stehen einzeln an den Zweigen. Sie sind anfangs grün, manchmal auch blaugrün und verfärben sich zur Reife hin braun. Die Zapfen bestehen aus Zapfenschuppen welche rund 3,5 Zentimeter lang und zwischen 3,5 und 4,5 Zentimetern breit werden. Die Samen haben zwei unterschiedlich große Flügel und sind bei einer Länge von 1,2 bis 1,5 Zentimeter und einer Breite von 0,7 bis 0,8 Zentimeter länglich-eiförmig geformt. Der größere der beiden Samenflügel wird zwischen 2 und 2,5 Zentimeter lang und zwischen 1 und 1,5 Zentimeter breit, während der kleinere eine Breite von 0,3 bis 0,6 Zentimetern erreicht.[1]
Das natürliche Verbreitungsgebiet von Agathis macrophylla liegt auf einigen Inseln im südwestlichen Pazifik. Es umfasst dort die zu den Fidschis gehörenden Inseln Kadavu, Vanua Levu und Viti Levu, die zu den Salomonen gehörenden Santa-Cruz-Inseln Utupua und Vanikoro sowie die zu Vanuatu gehörenden Inseln Aneityum, Erromango und Tanna.[1][2]
Agathis macrophylla gedeiht in Höhenlagen von 75 bis 900 Metern. Sie wächst vom Tiefland bis in niedrig gelegene Bergregenwäldern. Es werden meist Böden besiedelt, welche sich auf Vulkangestein, wie beispielsweise Basalt, gebildet haben.[1][2]
Agathis macrophylla wird in der Roten Liste der IUCN als „gefährdet“ eingestuft. Als Hauptgefährdungsgrund wird die Abholzung der Wälder genannt, welche sich jedoch in der jüngeren Vergangenheit verlangsamt hat. Der Gesamtbestand gilt als rückläufig.[2]
Die Erstbeschreibung als Dammara macrophylla erfolgte 1892 durch John Lindley in Royal Horticultural Society, Band 14, Seite 197. Maxwell Tylden Masters stellte ebenfalls im Jahr 1892 die Art als Agathis macrophylla in Journal of the Royal Horticultural Society, Band 14, Seite 197 in die Gattung Agathis.[3]
Das weiße oder blass rötliche Holz wird unter den Namen "Dakua" oder "Vanikoro kauri" gehandelt. Es eignet sich sehr gut für Konstruktionsarbeiten, zum Bootsbau sowie zur Herstellung von Möbeln. Das wohlriechende Harz wurde vor allem früher als Brennstoff für Lampen genutzt. Heute findet es vor allem als Firnis sowie als Keramikglasur Verwendung. Der Rauch der beim Verbrennen des Harzes entsteht wird auch heute noch zum Schwarzfärben von Kleidung eingesetzt.[1][2]
Agathis macrophylla ist eine Pflanzenart aus der Familie der Araukariengewächse (Araucariaceae). Sie kommt auf den Fidschiinseln, den Salomonen sowie auf Vanuatu vor.
Ko e kauli ko e fuʻu ʻakau lahi ia. ʻOku vave mo e tonu ʻene tupu, sai maʻa e tufunga. Ko e ʻakau ʻomi mei Nuʻusila. ʻOku ne tatau mo e A. vitiensis he onopooni, kā naʻe pehē ʻe he kakai ʻe niʻihi ko e faʻahinga kehe ʻosi he taʻu siʻisiʻi pē.
Ko e kauli ko e fuʻu ʻakau lahi ia. ʻOku vave mo e tonu ʻene tupu, sai maʻa e tufunga. Ko e ʻakau ʻomi mei Nuʻusila. ʻOku ne tatau mo e A. vitiensis he onopooni, kā naʻe pehē ʻe he kakai ʻe niʻihi ko e faʻahinga kehe ʻosi he taʻu siʻisiʻi pē.
Agathis macrophylla (also Agathis silbae) known as Pacific kauri, is a coniferous tree native to the islands of the southwestern Pacific Ocean in tropical humid lowlands and lower montane regions, notably in Fiji, Vanuatu, the Santa Cruz Islands, and the Solomon Islands. The Pacific kauri is one of the largest and fastest growing species in its genus, and is important in forestry.[2]
It is a large evergreen tree, reaching 40 m in height and 3 m in diameter. It possesses the mottled, shedding bark that is characteristic of other kauri species. Young trees are narrow and conic in shape, but begin to grow a wider, deeper canopy after attaining a trunk diameter of 30–50 cm. In mature specimens, the trunk is generally straight or slightly tapered and clear for 15–20 m before branching into a spreading canopy up to 35 m in diameter. The root system is deep and strong, and the trees are highly wind resistant.
The leaves are green and glossy, elliptical to lanceolate, 7–15 cm long and 2–4 cm wide. They are borne on short petioles and held in a decussate pairs, but twisted so they lie in one plane. Leaves in the shade, of juvenile trees, and of individuals growing in wetter regions, tend to be larger.
Male cones of A. macrophylla are elliptical and measure roughly 2–5 cm long at pollen shed. The short pollen cones help distinguish this species from related Agathis species. Female (seed) cones are globular, 8–13 cm across, and are borne on short woody stalks. The majority of the cone crop matures early to mid February, as the cones turn brown and release the winged seeds, which are small, flattened, and attached to a wing about 3.5 cm in length. Wind dispersal is very efficient; seeds have been known to travel tens of kilometres in the wind, and may even travel hundreds of kilometres during the tropical cyclones that occur frequently in the species' range.
A. macrophylla is one of the largest trees in its range, and occurs as a dominant emergent tree in closed, humid, lowland-montane tropical forests. Associated plant species vary from location to location, but include Cryptocarya turbinata, Ilex vitiensis, Garcinia vitiensis, Palaquium spp., and Podocarpus spp. in Vanuatu, Calophyllum vitiense, Dacrydium nidulum, Retrophyllum vitiense, Fagraea berteroana, and Podocarpus spp. in Fiji.
It is one of the fastest growing species in its genus, capable of growing 1-1.5 metres in height annually in lightly shaded to open areas, where growth is fastest. The species is fairly shade tolerant, especially in the seedling stage, though growth is slow under suppression. Strong root systems enable mature trees to withstand cyclones and seed rapidly into gaps. The species on the whole is long lived, capable of reaching ages of 300–1000 years.
A. macrophylla is a valued commercial timber species, and its wood is much sought after for many uses. The wood is a cream to gold colour (mature heartwood is a lustrous brown) and much appreciated in the timber industry, particularly as a surface veneer. The dry wood has a density of approximately 540 kg/m3.
Pacific kauri is a valuable tree throughout the southeastern Pacific (Melanesia). The timber is frequently used for house construction, canoe carving, and totem pole construction. Smoke from the resin is used as a black dye for hair, clothes and tattoos, and the leaves are used in traditional medicine. Fijians value the resin itself (known as makadre) to be used as pottery glaze and torch fuel.[3]
Agathis macrophylla (also Agathis silbae) known as Pacific kauri, is a coniferous tree native to the islands of the southwestern Pacific Ocean in tropical humid lowlands and lower montane regions, notably in Fiji, Vanuatu, the Santa Cruz Islands, and the Solomon Islands. The Pacific kauri is one of the largest and fastest growing species in its genus, and is important in forestry.
Agathis macrophylla es una especie de conífera dentro de la familia de las Araucariaceae. Solamente se puede encontrar en Fiyi, islas Salomón y Vanuatu.
Agathis macrophylla es un árbol que alcanza un tamaño de 40 m de altura y 100 cm de diámetro con un fuste limpio debajo de una copa amplia de difusión y ramas ascendentes. La corteza de color gris, escamosa, exfoliante en parches irregulares; rojiza la corteza interna. Las ramitas casi cuadrangulares, suaves, marrón oliva. Hojas subopuestas en cortos pecíolos aplanados, coriáceas, de color verde claro a glauco. Los conos de polen axilares, solitarios, de 25-45 × 8-15 mm en un pedúnculo de 3-7 mm. Conos de semillas, solitarios en pedúnculos gruesos, de 10-13 cm de diámetro, globosos, lisos, verde, a veces glaucos, resinosos, y marrón cuando madura. Las semillas de 12-15 × 7-8 mm, ovoide-oblonga, con una gran ala 20-25 x 10-15 mm y un ala pequeña de sólo 3-6 mm de ancho.
Es originaria de Fiyi, islas Salomón y Vanuatu donde se encuentra a una altitud de 75 a 900 metros. Normalmente aparece como un árbol emergente desde las tierras bajas hasta los bosques tropicales montanos bajos, generalmente en suelos derivados de rocas volcánicas. Emplea una estrategia de regeneración en brecha y por lo tanto es capaz de perpetuarse dentro de los bosques en la ausencia de gran perturbación.[2]
A. macrophylla es uno de los árboles más grandes de su gama, y se presenta como un dominante un árbol emergente en los bosques cerrados y húmedos y las tierras bajas tropicales de montaña. Especies vegetales asociadas varían de un lugar a otro, pero incluyen a: Cryptocarya turbinata, Ilex vitiensis, Garcinia vitiensis, Palaquium spp., y Podocarpus spp. en Vanuatu, Calophyllum vitiense, Dacrydium nidulum, Retrophyllum vitiense, Fagraea berteroana, y Podocarpus spp. en Fiyi.
Es una de las especies de mayor crecimiento en su género, capaz de crecer 1-1,5 metros de altura anualmente en la ligera sombra en áreas abiertas, donde el crecimiento es más rápido. La especie es bastante tolerante a la sombra, especialmente en el estado de plántula, aunque el crecimiento es lento bajo la represión. Sus sistemas de raíces fuertes hacen posible que los árboles maduros puedan soportar ciclones y sembrar rápidamente en lagunas. La especie en su conjunto vive largo tiempo, capaz de alcanzar edades de 300-1000 años.
Agathis macrophylla fue descrita por (Lindl.) Mast. y publicado en Journal of the Royal Horticultural Society 14: 197. 1892.[3]
Agathis macrophylla es una especie de conífera dentro de la familia de las Araucariaceae. Solamente se puede encontrar en Fiyi, islas Salomón y Vanuatu.
Ilustración Vista del árbol Detalle de las hojasAgathis macrophylla, aussi appelé kauri du Pacifique, est un arbre conifère originaire des îles du Sud de l'océan Pacifique des régions de basse altitude et de petite montagne, notamment dans les Fidji, Vanuatu, les îles Santa Cruz, et les îles Salomon. Le kauri du Pacifique est une des espèces de son genre qui pousse le plus rapidement et son utilisation en sylviculture est importante dans les régions tropicales humides.
Il a été exploité par la Kauri Timber Company sur Vanikoro de 1923 à 1964.
Agathis macrophylla, aussi appelé kauri du Pacifique, est un arbre conifère originaire des îles du Sud de l'océan Pacifique des régions de basse altitude et de petite montagne, notamment dans les Fidji, Vanuatu, les îles Santa Cruz, et les îles Salomon. Le kauri du Pacifique est une des espèces de son genre qui pousse le plus rapidement et son utilisation en sylviculture est importante dans les régions tropicales humides.
Il a été exploité par la Kauri Timber Company sur Vanikoro de 1923 à 1964.
Тихоокеанський агатіс — велике вічнозелене дерево, що досягає 40 метрів заввишки та 3 метрів в діаметрі стовбура. Кора плямиста, по мірі старіння відшаровується та скидається (що є характеристичною ознакою роду). Молоді дерева мають вузьку конічну крону, але по мірі зростання (після набуття товщини стовбуру 30-50 сантиметрів) крона ширшає, і втрачає правильну геометричну форму. У старих дерев стовбур прямий або слабко вигнутий, гілки відсутні аж до висоти 15-20 метрів над рівнем ґрунту. Коренева система сильна та значно заглиблена, завдяки чому дерева добре переносять сильні вітри.
Листя (точніше, листовидна хвоя) тихоокеанського агатісу зеленого кольору, глянцево-блискуче, листова пластинка еліптична або ланцетовидна, 7-15 сантиметрів завдовжки та 2-4 сантиметри завширшки, з короткими черешками. Листки зібрані в перехрещені пари, але окремі пластинки повернуті таким чином, що лежать в одній площині. Листя молодих рослин, та рослин, що ростуть у вологих місцях, зазвичай має більши розмір.
Чоловічі шишки тихоокеанського агатісу мають еліптичну форму, довжина 2-5 сантиметри (на час, коли починається вивільнення пилку). Характерною ознакою виду, за якою його можна відрізнити від інших представників роду, є порівняно короткі чоловічі шишки. Жіночі (насінні) шишки сферичні, 8-13 сантиметрів в діаметрі, розташовані на коротких дерев'янистих черешках. Більшість насінних шишок визріває в період від початку до середини лютого, при цьому шишки набувають коричневого забарвлення і вивільняють окремі дрібні пласкі насінини, облаштовані крильцями довжиною приблизно 3,5 сантиметри. Це насіння може долати значні відстані за вітром (десятки кілометрів), а іноді, під час тропічних циклонів, відноситься навіть за сотні кілометрів.
Тихоокеанський агатіс є одним з найвищих дерев у світі, і є домінантним видом в співтовариствах закритих низовинних та низькогірних тропічних острівних лісів. Асоційовані з ним види можуть бути різними залежно від місця спостереження. Зокрема, це Cryptocarya turbinata, Ilex vitiensis, Garcinia vitiensis, Palaquium spp., та Podocarpus spp. на Вануату, і Calophyllum vitiense, Dacrydium nidulum, Retrophyllum vitiense, Fagraea berteroana, та Podocarpus spp. на Фіджі.
Цей вид — один з найбільш швидко ростучих в своєму роді, здатний виростати на 1-1.5 метри на рік на найкращих для нього слабко затінених або повністю відкритих місцях. В той же час, рослина є досить тіньовитривалою, особливо після початку визрівання насіння, хоча ріст при цьому помітно сповільнюється. Тихоокеанський агатіс відноситься до довгоживучих видів, і здатен досягати віку 300—1000 років.
Цей вид дає цінну промислову деревину, що використовується для різноманітних потреб. Колір деревини варіює від кремвого до золотистого (ядрова деревина дорослих дерев є блискучо-коричневою), і високо цінується в лісовій промисловості, зокрема як матеріал для поверхневого шпону. Суха деревина має густину близько 540 кг/м³.
В регіоні південно-західного Тихого океану (Меланезія) цей вид дерев історично був і є цінним природним ресурсом. Він використовується для будівництва осель, виробництва каное, а також для тотемних стовпів. Сажа від смоли використовується як чорна форба для волосся, одягу, та при татуюванні, а листя в традиційній медицині.
Agathis macrophylla là một loài thực vật hạt trần trong họ Araucariaceae. Loài này được Lindl. Mast. mô tả khoa học đầu tiên năm 1892.[1]
Agathis macrophylla là một loài thực vật hạt trần trong họ Araucariaceae. Loài này được Lindl. Mast. mô tả khoa học đầu tiên năm 1892.