nimet breadcrumb-navigoinnissa
Mona monkeys, Cercopithecus mona, are found in southwest Africa. These countries include Nigeria, Ghana, Cameroon, Senegal, Congo, Angola, Kasai, Gambia, Kwango, and West Uganda. The species was also introduced to Grenada around the late 1600s.
(Estes 1991, Glenn 1997, Grzimek 1990, MacDonald 1985, Meester 1968, Nowak 1999, Zoo Atlanta 1998)
Biogeographic Regions: nearctic (Introduced ); ethiopian (Native ); neotropical (Introduced )
Mona monkeys are also sometimes referred to as Dent's Monkeys. The maximum lifespan of a mona monkey in the wild is around 30 years. Their lifespan is affected by variables such as predators and disease. Their predators include the crested eagle, python, leopard, and golden cat. With respect to diseases, they are naturally immune to yellow fever and the Semliki Forest virus.
In contrast to their condition in their native region in Africa, mona monkeys that were introduced to Grenada have lower muscle tone and poorer health yet higher weight measurements relative to the wild African monkeys. This contrast could be due to the fact that the mona monkeys of Grenada have no predators. Nevertheless, It is currently believed that wild mona monkeys today no longer survive in Grenada.
(Bensen & Glenn 1998, Grzimek 1990, Kingdon 1974, Nowak 1999)
These monkeys are known to be loud and noisy, with calls that sound like expressive moans. Their alarm calls sound like little sneezes. The males make boom and hack calls in order to show territory and rank. Although it is commonly thought that their moan is the origin of their name "mona", their common name actually refers to their long tails and the Moorish root of the word.
In addition to vocal communication, the complex facial markings of this species indicate that there is also visual communication. Facial expressions and body postures probably figure prominently in the communication of this diurnal species.
Tactile communication occurs in all primates, as grooming, mating, caring for young, and aggressive confrontations all involve physical contact between individuals.
Because this species does not show a prominent sexual swelling to display estrus, it is likely that in addition to behavioral cues, males can detect the presence of sexual receptivity in females through olfactory information.
Communication Channels: visual ; tactile ; acoustic ; chemical
Perception Channels: visual ; tactile ; acoustic ; chemical
Overall, this species is still considered to be abundant. It is not listed by either IUCN or U.S. ESA.
This species has been bred in captivity, where the maximum life span is 26 years. The have been known to hybridize successfully with other species in captivity. These include Cercopithecus neglectus, Cercopithecus mitis, and Cercopithecus atheiops.
(Grzimek 1990, Kingdon 1974, Nowak 1999, Zoo Atlanta 1989)
US Federal List: no special status
CITES: appendix ii
IUCN Red List of Threatened Species: least concern
Perhaps because their habitat is disappearing, mona monkeys are sometimes know to raid crops.
(Kingdon, 1974)
Negative Impacts: crop pest
Although not of great economic importance in modern days, these monkeys were historically traded as pets. During the peak of the slave trade period (late 1600s to 1700s), mona monkeys were introduced to Grenada in Central America. At that time, introducing small African animals as pets was common. However, because only a few were transported at a time, the number of animals involved was small. Some of these animals escaped and founded a wild population.
(Benson & Glenn, 1998)
To the extent that these monkeys serve as food for other species, they may have an impact on predator populations. Because of their frugivory and their cheek pouches, mona monkeys are undoubtedly important in seed dispersal.
Mona monkeys are omnivorous. Most of their diet consists of fruits. In addition to eating fruit, they may also feed on sprouts, young leaves, and invertebrates. Of all species in the genus Cercopithecus, C. mona eats the greatest proportion of insects and least of leaves.
An interesting aspect of the feeding habits of these animals is how they store their food in cheek pouches. The capacity of these pouches is almost as large as that of the stomach. The pouches extend from the lower teeth to both sides of the neck.
The cusps on the teeth are good for grinding food, which suits the diverse diet of this species.
(Grzimek 1990, MacDonald 1978, Nowak 1999, Zoo Atlanta 1998)
Animal Foods: insects
Plant Foods: leaves; fruit
Primary Diet: omnivore
Cercopithecus mona is an arboreal creature and can be found primarily in rainforests, toward the middle and top of the trees. This species is also found in mangrove swamps, gallery forests, and woodlands. Rarely, mona monkeys are seen in farmlands. The territory of a typical group ranges from 5 to 50 acres.
(Grzimek 1990, MacDonald 1985, Nowak 1999, Zoo Atlanta 1998)
Habitat Regions: tropical ; terrestrial
Terrestrial Biomes: forest ; rainforest
Wetlands: swamp
Other Habitat Features: agricultural
Longevity of this species has been estimated at a maximum of around 30 years.
Average lifespan
Status: captivity: 22.0 years.
Average lifespan
Sex: female
Status: captivity: 20.5 years.
Average lifespan
Status: wild: 30.0 years.
Cercopithecus mona is a small Old World guenon monkey with a body length of 32 to 53 cm and a long tail of 67 to 90 cm. Individuals are colorful. The dorsal fur is red-brown to brown-agouti. Theventral surface and buttocks are white. The upper half of the face is bluish-gray with a white band on the forehead. Eyebrows are dark, and the snout is pinkish. Around the face, the hair is yellow with a dark stripe running from between the eyes to the ears. The cheeks are greyish-yellow and the lips are white. Other prominent features are the long thick sideburns and white long tufts on the ears. The tail is near black on top with grey underneath. the tail tip is black.
Males are typically larger than females, so there is sexual dimorphism in size. Other than size, however, males and females are similar. Males usually weigh around 5 kg, whereas females usually weigh around 4 kg.
Albinism is known to occur in this species, but it is rare
(Grzimek 1990, Hill 1966, Kingdon 1974, MacDonald 1985, Nowak 1999, Zoo Atlanta 1998)
Range mass: 2 to 6 kg.
Range length: 32 to 53 cm.
Other Physical Features: endothermic ; homoiothermic; bilateral symmetry
Sexual Dimorphism: male larger
Details on predation of this species are not widespread in the literature. However, these monkeys apparently fall prey to the same predators that complicate the lives of other forest primates in Africa. It is likely that leopards, golden cats, pythons, and raptors (like crested eagles) all present threats to mona monkeys.
Known Predators:
Not much is known about the mating behavior of mona monkeys. However, since their social organization consists of large predominantly-female groups with very few males, this may suggest that males and females form polygynous bonds.
Mating System: polygynous
An interesting fact is that females show no signs of estrus swelling. In primates, this usually indicates that females communicate their sexual receptivity through behaviors, and that they mate with only one male.
The gestation period is typically between 5 and 6 months. Only one young is usually born at a time, but twins are also known to occur. A female typically gives birth every two years. Birth usually takes place at night up in a tree. Weaning occurs around one year of age. Sexual maturation occurs anywhere from 2 to 5 years of age.
(Grzimek 1991, Zoo Atlanta 1998)
Breeding interval: A female typically breeds every other year.
Breeding season: It is not known whether these primates breed seasonally.
Range number of offspring: 1 to 2.
Range gestation period: 5 to 6 months.
Average weaning age: 12 months.
Range age at sexual or reproductive maturity (female): 2 to 5 years.
Range age at sexual or reproductive maturity (male): 2 to 5 years.
Key Reproductive Features: iteroparous ; gonochoric/gonochoristic/dioecious (sexes separate); sexual ; fertilization ; viviparous
Average birth mass: 284 g.
Average number of offspring: 1.
Females nurse and care for their young for about a year. The male role in parental care has not been reported.
Parental Investment: pre-fertilization (Provisioning, Protecting: Female); pre-hatching/birth (Provisioning: Female, Protecting: Female); pre-weaning/fledging (Provisioning: Female, Protecting: Female); pre-independence (Provisioning: Female, Protecting: Female); extended period of juvenile learning
The Niger Delta is an enormous classic distributary system located in West Africa, which stretches more than 300 kilometres wide and serves to capture most of the heavy silt load carried by the Niger River. The peak discharge at the mouth is around 21,800 cubic metres per second in mid-October. The Niger Delta coastal region is arguably the wettest place in Africa with an annual rainfall of over 4000 millimetres. Vertebrate species richness is relatively high in the Niger Delta, although vertebrate endemism is quite low. The Niger Delta swamp forests occupy the entire upper coastal delta. Historically the most important timber species of the inner delta was the Abura (Fleroya ledermannii), a Vulnerable swamp-loving West African tree, which has been reduced below populations viable for timber harvesting in the Niger Delta due to recent over-harvesting of this species as well as general habitat destruction of the delta due to the expanding human population here. Other plants prominent in the inner delta flood forest are: the Azobe tree (Lophira alata), the Okhuen tree (Ricinodendron heudelotii ), the Bitter Bark Tree (Sacoglottis gabonensis), the Rough-barked Flat-top Tree (Albizia adianthifolia), and Pycnanthus angolensis. Also present in its native range is the African Oil Palm (Elaeis guineensis)
There are a number of notable mammals present in the inner coastal delta, including the restricted distribution Mona Monkey (Cercopithecus mona), a primate often associated with rivers, found here in the Niger Delta. Also occurring here is the limited range Black Duiker (Cephalophus niger), a near-endemic to the Niger River Basin. In addition, the Endangered Chimpanzee (Pan troglodytes) is found in the Niger Delta. The near-endemic White-cheeked Guenon (Cercopithecus erythrogaster, VU) is found in the inner delta. The Critically Endangered Niger Delta Red Colubus (Procolobus pennantii ssp. epieni), which primate is endemic to the Niger Delta is also found in the inner delta.The Near Threatened Olive Colobus (Procolobus verus) is restricted to coastal forests of West Africa and is found here in the upper delta.
Some of the reptiles found in the upper coastal Niger Delta are the African Banded Snake (Chamaelycus fasciatus); the West African Dwarf Crocodile (Osteolaemus tetraspis, VU); the African Slender-snouted Crocodile (Mecistops cataphractus); the Benin Agama (Agama gracilimembris); the Owen's Chameleon (Chamaeleo oweni); the limited range Marsh Snake (Natriciteres fuliginoides); the rather widely distributed Black-line Green Snake (Hapsidophrys lineatus); Cross's Beaked Snake (Rhinotyphlops crossii), an endemic to the Niger Basin as a whole; Morquard's File Snake (Mehelya guirali); the Dull Purple-glossed Snake (Amblyodipsas unicolor); the Rhinoceros Viper (Bitis nasicornis). In addition several of the reptiles found in the outer delta are found within this inner delta area.
Five threatened marine turtle species are found in the mangroves of the lower coastal delta: Leatherback Sea Turtle (Dermochelys coricea, EN), Loggerhead Sea Turtle (Caretta caretta, EN), Olive Ridley Turtle (Lepidochelys olivacea, EN), Hawksbill Sea Turtle (Eretomychelys imbricata, CR), and Green Turtle (Chelonia mydas, EN).
Other reptiles found in the outer NIger Delta are the Nile Crocodile (Crocodylus niloticus), African Softshell Turtle (Trionyx triunguis), African Rock Python (Python sebae), Boomslang Snake (Dispholidus typus), Cabinda Lidless Skink (Panaspis cabindae), Neon Blue Tailed Tree Lizard (Holaspis guentheri), Fischer's Dwarf Gecko (Lygodactylus fischeri), Richardson's Leaf-Toed Gecko (Hemidactylus richardsonii), Spotted Night Adder (Causus maculatus), Tholloni's African Water Snake (Grayia tholloni), Smith's African Water Snake (Grayia smythii), Small-eyed File Snake (Mehelya stenophthalmus), Western Forest File Snake (Mehelya poensis), Western Crowned Snake (Meizodon coronatus), Western Green Snake (Philothamnus irregularis), Variable Green Snake (Philothamnus heterodermus), Slender Burrowing Asp (Atractaspis aterrima), Forest Cobra (Naja melanoleuca), Rough-scaled Bush Viper (Atheris squamigera), and Nile Monitor (Varanus niloticus).
There are a limited number of amphibians in the inner coastal delta including the Marble-legged Frog (Hylarana galamensis). At the extreme eastern edge of the upper delta is a part of the lower Niger and Cross River watersheds that drains the Cross-Sanaka Bioko coastal forests, where the near endemic anuran Cameroon Slippery Frog (Conraua robusta) occurs.
El cercopitec mona (Cercopithecus mona) és un mico del Vell Món que viu a l'Àfrica Occidental. També se'l pot trobar a l'illa de Grenada, on fou transportat durant el segle XVIII per vaixells d'esclaus en ruta cap a Amèrica. Aquest cercopitec viu en regions boscoses en grups de fins a 35 individus. S'alimenta principalment de fruita, però a vegades menja insectes i fulles.
El cercopitec mona (Cercopithecus mona) és un mico del Vell Món que viu a l'Àfrica Occidental. També se'l pot trobar a l'illa de Grenada, on fou transportat durant el segle XVIII per vaixells d'esclaus en ruta cap a Amèrica. Aquest cercopitec viu en regions boscoses en grups de fins a 35 individus. S'alimenta principalment de fruita, però a vegades menja insectes i fulles.
Kočkodan mona (Cercopithecus mona) je opice z čeledi kočkodanovitých. Žije v pralesích západní Afriky od Ghany po Kamerun převážně v nížinách podél řek a mořského pobřeží, jako jediný primát obývá také mangrovy.[2] Žije ve skupinách, které mají okolo dvaceti až třiceti členů, ozývá se charakteristickým hlasitým voláním. Živí se převážně ovocem, potravu přenáší v lícních torbách. Dožívá se třiceti let, hlavním predátorem je levhart skvrnitý, bývá však loven i lidmi.
Dosahuje délky 32 až 53 cm, ocas měří 67 až 90 cm, samci váží okolo 5 kg a samice okolo 4 kg.[3] Srst je převážně rezavě až hnědě zbarvená, díky aguti proteinu má každý chlup dvě barvy, což vytváří žíhaný efekt. Břicho má kočkodan mona bílé, stejně jako hlavu, která nese šedočernou masku, černé jsou i končetiny a ocas.
S otrokářskými loděmi byl kočkodan mona v 18. století zavlečen na karibský ostrov Grenada, tamní populace se však snižuje v důsledku odchytu mláďat, která jsou žádanými domácími mazlíčky.[4]
Obrázky, zvuky či videa k tématu kočkodan mona ve Wikimedia Commons
Kočkodan mona (Cercopithecus mona) je opice z čeledi kočkodanovitých. Žije v pralesích západní Afriky od Ghany po Kamerun převážně v nížinách podél řek a mořského pobřeží, jako jediný primát obývá také mangrovy. Žije ve skupinách, které mají okolo dvaceti až třiceti členů, ozývá se charakteristickým hlasitým voláním. Živí se převážně ovocem, potravu přenáší v lícních torbách. Dožívá se třiceti let, hlavním predátorem je levhart skvrnitý, bývá však loven i lidmi.
Dosahuje délky 32 až 53 cm, ocas měří 67 až 90 cm, samci váží okolo 5 kg a samice okolo 4 kg. Srst je převážně rezavě až hnědě zbarvená, díky aguti proteinu má každý chlup dvě barvy, což vytváří žíhaný efekt. Břicho má kočkodan mona bílé, stejně jako hlavu, která nese šedočernou masku, černé jsou i končetiny a ocas.
S otrokářskými loděmi byl kočkodan mona v 18. století zavlečen na karibský ostrov Grenada, tamní populace se však snižuje v důsledku odchytu mláďat, která jsou žádanými domácími mazlíčky.
Die Monameerkatze (Cercopithecus mona) ist eine Primatenart aus der Gattung der Meerkatzen (Cercopithecus) innerhalb der Familie der Meerkatzenverwandten (Cercopithecidae).
Das Fell dieser Tiere ist an der Oberseite rötlichbraun und an der Unterseite weiß gefärbt. Der Bereich um die Augen ist blaugrau, die Augenbrauen sind schwarz, auf der Stirn befindet sich ein weißer Streifen. Die Haare um das Gesicht sind gelb, von den Augen zu den Ohren erstreckt sich ein schwarzer Streifen. Die Ohren tragen weiße Büschel. Sie erreichen eine Kopfrumpflänge von 35 bis 55 Zentimetern, eine Schwanzlänge von 70 bis 90 Zentimetern und ein Gewicht von bis zu 4,4 Kilogramm (Männchen) beziehungsweise 2,5 Kilogramm (Weibchen), zählen also zu den kleineren Meerkatzenarten.
Ihr Verbreitungsgebiet umfasst das westliche Afrika und reicht von Ghana bis Kamerun, eine kleine Gruppe dieser Tiere lebt weiters auf der Karibikinsel Grenada, wohin sie von aus Afrika verschleppten Sklaven mitgebracht wurde. Ihr Lebensraum sind vorwiegend Wälder, wo sie sich sowohl auf den Bäumen als auch am Boden aufhalten können.
Monameerkatzen sind tagaktive Baumbewohner, die sich vorwiegend in den mittleren und höheren Regionen der Bäume aufhalten. Sie leben in Gruppen, die sich aus einem Männchen und mehreren Weibchen zusammensetzen und sich manchmal zu kurzlebigen, größeren Scharen von bis zu 50 Tieren zusammenschließen. Die übriggebliebenen Männchen bilden öfters Junggesellengruppen, diese sind oft kleiner und umfassen nur 2 bis 4 Tiere. Sie kommunizieren mittels Lauten, Gesichtsausdrücken und Körperhaltungen.
Sie sind Allesfresser, die sich zum überwiegenden Teil von Früchten ernähren. Im Vergleich zu anderen Meerkatzenarten nehmen sie allerdings sehr viel Insekten und sehr wenig Blätter zu sich.
Nach einer rund fünf- bis sechs-monatigen Tragzeit bringt das Weibchen in der Regel ein einzelnes Jungtier zur Welt. Dieses wird im zweiten Lebenshalbjahr entwöhnt und mit 2 bis 5 Jahren geschlechtsreif.
Früher wurden Monameerkatzen oft als Heimtiere gehalten, diese Praxis ist kaum mehr verbreitet. Sie werden manchmal verfolgt, da sie Plantagen verwüsten. Da sie aber auch in der Nähe des Menschen leben können, sind sie relativ häufig und zählen nicht zu den bedrohten Arten.
Die Monameerkatze (Cercopithecus mona) ist eine Primatenart aus der Gattung der Meerkatzen (Cercopithecus) innerhalb der Familie der Meerkatzenverwandten (Cercopithecidae).
The mona monkey (Cercopithecus mona) is an Old World monkey that lives in western Africa between Ghana and Cameroon. The mona monkey can also be found on the island of Grenada as it was transported to the island aboard slave ships headed to the New World during the 18th century. This guenon lives in groups of up to thirty-five in forests. It mainly feeds on fruit, but sometimes eats insects and leaves. The mona monkey has brown agouti fur with a white rump. Its tail and legs are black and the face is blue-grey with a dark stripe across the face. The mona monkey carries food in cheek pouches.
The male mona monkey has a head-and-body length of 410 to 630 mm (16 to 25 in) and a tail of 520 to 730 mm (20 to 29 in). The female's head-and-body length is 340 to 457 mm (13 to 18 in). The head has a brown crown, broad whitish brow band, grey mask of bare skin and bushy pale cheek fur. The upper parts of the body and the outer sides of the limbs are deep brown while the underparts and the insides of the limbs are creamy-white. On either side of the base of the tail are a pair of patches of white hair which closely resemble the ischial callosities found in baboons and other Old World monkeys in this position.[3]
The mona monkey is native to the lowland forests of eastern Ghana, Togo, Benin, Nigeria and western Cameroon. It has also been introduced into Grenada and São Tomé and Príncipe.[4] Although mainly a forest species, it is able to adapt to heavily degraded forest, gallery forest in savannah regions, and mangrove forest in the delta region of the Niger River, and is generally the commonest monkey near rivers.[2]
The mona monkey is usually found in groups of about twelve individuals, with a single mature male, but larger aggregations also occur. The troop moves through the canopy foraging mainly for fruit, but also eating flowers, seeds and insects and other invertebrates. It is a vocal species with a harsh grating call, and the male issues a "ooer" alarm call. It often associates with other species of monkeys including Lowe's mona monkey (Cercopithecus lowei) and the crested mona monkey (Cercopithecus pogonias).[3]
The mona monkey is a common and adaptable species. Its natural forest habitat has been impacted by much habitat destruction and it suffers from being hunted for food. However the population does not seem to be declining significantly, and the International Union for Conservation of Nature has assessed its conservation status as being near-threatened.[2]
Mona monkey
Feral mona monkey on Grenada
A wild Mona monkey in Lagos State, Nigeria
The mona monkey (Cercopithecus mona) is an Old World monkey that lives in western Africa between Ghana and Cameroon. The mona monkey can also be found on the island of Grenada as it was transported to the island aboard slave ships headed to the New World during the 18th century. This guenon lives in groups of up to thirty-five in forests. It mainly feeds on fruit, but sometimes eats insects and leaves. The mona monkey has brown agouti fur with a white rump. Its tail and legs are black and the face is blue-grey with a dark stripe across the face. The mona monkey carries food in cheek pouches.
El cercopiteco mona (Cercopithecus mona) es una especie de primate catarrino de la familia Cercopithecidae que vive por toda África Occidental. Este mono vive en grupos de más de 35 individuos en regiones arbóreas. Se alimenta principalmente de fruta, pero ocasionalmente come insectos y hojas.
El cercopiteco mona tiene un pelaje café con el trasero blanco. Su cola y sus piernas son negras y su rostro es azul-gris con una línea oscura en la cara. Puede cargar comida en bolsas en sus mejillas.
El cercopiteco mona (Cercopithecus mona) es una especie de primate catarrino de la familia Cercopithecidae que vive por toda África Occidental. Este mono vive en grupos de más de 35 individuos en regiones arbóreas. Se alimenta principalmente de fruta, pero ocasionalmente come insectos y hojas.
El cercopiteco mona tiene un pelaje café con el trasero blanco. Su cola y sus piernas son negras y su rostro es azul-gris con una línea oscura en la cara. Puede cargar comida en bolsas en sus mejillas.
Cercopithecus mona edo Mona Tximinoa Cercopithecus generoko espezieetako bat da. Generoko guztiak bezala Afrikan bizi da. Afrikako mendebaldean bizitzeaz gain Grenadan ere aurki daitezke, esklabu ontzietan eraman baitzituzten bertaraino. Intsektuak eta hostoak jaten ditu.
Artikulu hau biologiari buruzko zirriborroa da. Wikipedia lagun dezakezu edukia osatuz. Monamarakatti (Cercopithecus mona) on Länsi-Afrikassa elävä häntäapinalaji.
Monamarakatin luontainen levinneisyys on rajoittunut Länsi-Afrikkaan. Lajia tavataan myös Ghanasta ja Voltajoelta itään ja etelään Lounais-Kameruniin asti ja lisäksi myös Guineanlahden seudulla.[2]
Selvärajainen musta ohimoraita erottaa valkoisen otsan valkoisista poskista; otsa ja posket saattavat olla myös kellertävät. Mahapuoli ja raajojen sisäpuoli ovat valkoiset tai keltaiset, hännäntyvessä on molemmin puolin huomiota herättävä valkoinen täplä.[2]
Ravinto koostuu hedelmistä, raaoista pähkinöistä, versoista, lehdistä, hyönteisistä ja kotiloista.[2]
Poikasia syntyy kautta vuoden, kantoaika on vajaa 7 kuukautta. Naaras saa tavallisesti kerrallaan vain yhden poikasen, joka kasvaa alussa nopeasti mutta tulee sukukypsäksi vasta noin 5 vuoden ikäisenä.[2]
Monamarakatti (Cercopithecus mona) on Länsi-Afrikassa elävä häntäapinalaji.
Cercopithecus mona est une espèce de singe de l'Ancien Monde qui vit en Afrique de l'Ouest entre le Ghana et le Cameroun. Cercopithecus mona est également présent sur l'île de la Grenade car il a été transporté sur l'île à bord de bateaux d'esclaves dirigés vers le Nouveau Monde au cours du XVIIIe siècle.
Ce Cercopithèque vit en groupes jusqu'à trente-cinq individus dans les forêts. Il se nourrit essentiellement de fruits, mais parfois mange les insectes et les feuilles. Cercopithecus mona possède une fourrure marron agouti avec un croupion blanc. Sa queue et ses pattes sont noirs et le visage est gris-bleu avec une ligne sombre sur le visage. Cercopithecus mona transporte de la nourriture dans ses abajoues.
Le mâle mesure de 41 à 60 cm de long en comptant la tête et le corps et la longueur de sa queue est comprise entre 52 et 73 cm. La femelle mesure de 34 à 45,7 cm de long. La couronne de la tête est brune et le front est barré d'une large bande blanchâtre. Les parties supérieures du corps et les côtés extérieurs des flancs sont brun foncé, tandis que les parties intérieure et l'intérieur des membres sont blanc-crème. De chaque côté de la base de la queue préhensile se trouvent une paire de poils blancs qui ressemblent étroitement à celles des callosités ischiatiques trouvé chez les babouins et autres singes du Vieux Monde dans cette position.[1]
Le singe mona est originaire des forêts de plaine de l'est du Ghana, du Togo, du Bénin, du Nigeria et de l'ouest du Cameroun. Il a également été introduit dans la Grenade, Saint-Kitts-et-Nevis et São Tomé et Príncipe. Bien qu'elle soit principalement forestière, cette espèce est capable de s'adapter à des forêts fortement dégradées, des forêt-galeries dans les régions de savane, des mangroves. Ainsi, dans la région du delta du Fleuve Niger, cette espèce est généralement l'espèce de singe la plus courante près des rivières, illustrant la grande adaptabilité à plusieurs environnements différents de cette espèce.
Cercopithecus mona vit habituellement en groupes de douze individus avec un unique mâle adulte, mais de plus grands groupes peuvent également être aperçus. La troupe se déplace à travers la canopée pour la recherche de nourriture, principalement des fruits, mais ils peuvent aussi manger des fleurs, des graines, des insectes et d'autres invertébrés. Cercopithecus mona possède une voix bruyante et émet des gémissements expressifs. Le mâle lance un « ooer » qui est l'appel d'alarme ; les appels de copulation sont accompagnés de grognements. Le Cercopithecus mona s'associe souvent à d'autres espèces de singes, y compris le cercopithèque de Lowe (Cercopithecus lowei) et le cercopithèque pogonias (Cercopithecus pogonias).
Cercopithecus mona est une espèces qui s'adapte facilement. Son habitat naturel, la forêt, a été touchée par la destruction des habitats et elle souffre de la chasse pour sa chair recherchée. Cependant, la population ne semble pas être en baisse significative, et l'Union Internationale pour la Conservation de la Nature a évalué son état de conservation comme étant de « préoccupation mineure ».
Cercopithecus mona est une espèce de singe de l'Ancien Monde qui vit en Afrique de l'Ouest entre le Ghana et le Cameroun. Cercopithecus mona est également présent sur l'île de la Grenade car il a été transporté sur l'île à bord de bateaux d'esclaves dirigés vers le Nouveau Monde au cours du XVIIIe siècle.
Ce Cercopithèque vit en groupes jusqu'à trente-cinq individus dans les forêts. Il se nourrit essentiellement de fruits, mais parfois mange les insectes et les feuilles. Cercopithecus mona possède une fourrure marron agouti avec un croupion blanc. Sa queue et ses pattes sont noirs et le visage est gris-bleu avec une ligne sombre sur le visage. Cercopithecus mona transporte de la nourriture dans ses abajoues.
Moncaí ó iarthar na hAfraice, cineál geanóin. Dorcha, ach an taobh íochtarach is an taobh istigh de na géaga bán. Maireann sé i mbuíonta móra glóracha go hard ar bharr na gcrann, agus itheann ábhair phlandúla (cnónna neamhaibí go háirithe), seilidí is feithidí.
Is síol ainmhí é an t-alt seo. Cuir leis, chun cuidiú leis an Vicipéid.
Il cercopiteco mona (Cercopithecus mona) è un primate della famiglia delle Cercopithecidae.
È uno dei cercopitechi più piccoli: la lunghezza del corpo varia tra 35 e 55 cm, quella della coda tra 70 e 90 cm, mentre il peso massimo è circa 4,4 kg per i maschi e 2,5 kg per le femmine.
Il colore è rosso-bruno sul dorso e bianco sul lato ventrale. Il muso è caratterizzato da una striscia chiara che attraversa la fronte e sottili strisce nere tra gli occhi e le orecchie.
L'areale è ampio e si estende nell'Africa occidentale dal Ghana al Camerun. L'habitat è costituito da vari tipi di foreste.
L'attività è diurna e prevalentemente anche se non esclusivamente arboricola. Vive in gruppi numerosi (costituiti, come per gli altri cercopitechi, da un maschio adulto, femmine e piccoli), che possono raggiungere 50 individui. Si formano anche piccoli gruppi, da 2 a 4 individui, di maschi giovani. Dopo una gestazione che dura tra cinque e sei mesi nasce un solo piccolo.
La specie non è considerata a rischio.
Il cercopiteco mona (Cercopithecus mona) è un primate della famiglia delle Cercopithecidae.
Mona (lot. Cercopithecus mona, angl. Mona Monkey, Mona Guenon, pranc. Cercopithèque Mone) – šunbeždžionių (Cercopithecidae) šeimos primatas, priklausantis markatų pošeimiui.
Monos paplitusios visoje Vakarų Afrikoje. Taip pat jos yra apsigyvenusios Grenadoje (Karibų jūroje), nes į šią salų valstybę papuolė su vergų laivais, XVIII a. keliavusiais į Naująjį Pasaulį. Šios markatos gyvena miškingose vietovėse grupėmis iki 35 individų. Vidutiniškai grupę sudaro 12 gyvūnų. Grupėje gyvena tik vienas suaugęs patinas. Būna ir vien iš patinų susidedančios grupės, bet jos mažesnės. Tai labai socialūs gyvūnai, aktyviausi anksti ryte ir į pavakarę. Juos medžioja leopardai, auksinės katės, keteruotieji ereliai, pitonai.
Dažniausiai minta vaisiais, tačiau kartais neatsisako ir vabzdžių ar augalų lapų. Maistą perneša ir saugo žandų ertmėse, kurios savo tūriu prilygsta skrandžio dydžiui. Monos kailis ant nugaros raudonai rusvas, su balta papilve ir pasturgaliu. Jos uodega ir kojos yra juodos. Veidas spalvingas: žydrai pilkas, supamas geltonų plaukų, su tamsia juostele nuo tarpuakio iki ausų, antakiai tamsūs, snukis rožinis, lūpos baltos. Žandenos ilgos, tankios, ant ausų styro plaukų kuokšteliai. Žinomi albinosų atvejai. Abiejų lyčių monos iš pažiūros yra panašios, bet patinai kiek didesni. Jie sveria apie 5 kg, o patelės apie 4 kg. Kūno ilgis 32–53 cm, uodega 67–90 cm ilgio.
Suaugusios patelės gimdo kartą per dvejis metus, nėštumas trunka 5–6 mėnesius. Paprastai atsiveda vieną jauniklį, nors pasitaiko ir dvynių. Jauniklį maitina pienu apie metus. Lytiškai subręsta būdami 2–5 metų amžiaus. Jų gyvenimo trukmė siekia daugiausiai 30 metų.
Šios rūšies markatų populiacija sumažėjo dėl didelio masto buveinių praradimo ir jų medžioklės dėl mėsos. Prisitaikiusi gyventi antrinėse buveinėse. Rūšis įrašyta į CITES konvencijos II priedą, įtraukta į saugomas teritorijas visame jos paplitimo areale.
Mona su jaunikliu
Draustinyje monos nebijo žmonių
Mona (lot. Cercopithecus mona, angl. Mona Monkey, Mona Guenon, pranc. Cercopithèque Mone) – šunbeždžionių (Cercopithecidae) šeimos primatas, priklausantis markatų pošeimiui.
Monos paplitusios visoje Vakarų Afrikoje. Taip pat jos yra apsigyvenusios Grenadoje (Karibų jūroje), nes į šią salų valstybę papuolė su vergų laivais, XVIII a. keliavusiais į Naująjį Pasaulį. Šios markatos gyvena miškingose vietovėse grupėmis iki 35 individų. Vidutiniškai grupę sudaro 12 gyvūnų. Grupėje gyvena tik vienas suaugęs patinas. Būna ir vien iš patinų susidedančios grupės, bet jos mažesnės. Tai labai socialūs gyvūnai, aktyviausi anksti ryte ir į pavakarę. Juos medžioja leopardai, auksinės katės, keteruotieji ereliai, pitonai.
Dažniausiai minta vaisiais, tačiau kartais neatsisako ir vabzdžių ar augalų lapų. Maistą perneša ir saugo žandų ertmėse, kurios savo tūriu prilygsta skrandžio dydžiui. Monos kailis ant nugaros raudonai rusvas, su balta papilve ir pasturgaliu. Jos uodega ir kojos yra juodos. Veidas spalvingas: žydrai pilkas, supamas geltonų plaukų, su tamsia juostele nuo tarpuakio iki ausų, antakiai tamsūs, snukis rožinis, lūpos baltos. Žandenos ilgos, tankios, ant ausų styro plaukų kuokšteliai. Žinomi albinosų atvejai. Abiejų lyčių monos iš pažiūros yra panašios, bet patinai kiek didesni. Jie sveria apie 5 kg, o patelės apie 4 kg. Kūno ilgis 32–53 cm, uodega 67–90 cm ilgio.
Suaugusios patelės gimdo kartą per dvejis metus, nėštumas trunka 5–6 mėnesius. Paprastai atsiveda vieną jauniklį, nors pasitaiko ir dvynių. Jauniklį maitina pienu apie metus. Lytiškai subręsta būdami 2–5 metų amžiaus. Jų gyvenimo trukmė siekia daugiausiai 30 metų.
Šios rūšies markatų populiacija sumažėjo dėl didelio masto buveinių praradimo ir jų medžioklės dėl mėsos. Prisitaikiusi gyventi antrinėse buveinėse. Rūšis įrašyta į CITES konvencijos II priedą, įtraukta į saugomas teritorijas visame jos paplitimo areale.
De monameerkat (Cercopithecus mona) is een apensoort uit het geslacht echte meerkatten (Cercopithecus). De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd door Schreber in 1775.
De soort komt oorspronkelijk voor in West-Afrika in de landen Ghana, Benin, Togo, Nigeria en Kameroen. De aap is daarnaast door mensen geïntroduceerd op Sao Tomé en op Principe[2] voor de Afrikaanse kust en op Grenada in de Caraïben. Ook in het naast Grenada gelegen Saint Kitts en Nevis komt de Monameerkat mogelijk voor.
De Monameerkat komt voor in bossen, mangroven en savannegebieden, vooral in de buurt van rivieren. Ze leven in groepen van gemiddeld twaalf individuen. Hoewel de habitat op grote schaal verloren gaat, lijkt de soort zich goed aan te kunnen passen aan een secundaire habitat.[1]
Bronnen, noten en/of referentiesDe monameerkat (Cercopithecus mona) is een apensoort uit het geslacht echte meerkatten (Cercopithecus). De wetenschappelijke naam van de soort werd voor het eerst geldig gepubliceerd door Schreber in 1775.
Cercopithecus mona é um Macaco do Velho Mundo que ocorre na África Ocidental. Pode ser encontra também, na ilha de Granada, onde foi introduzido no século XVIII por escravos africanos. Esse macaco vive em grupos com mais de 35 indivíduos em ambientes florestados. Se alimenta principalmente de insetos e folhas.
Possui pelagem marrom com com as ancas de cor branca. A cauda e pernas são pretos e a face é de cor cinza-azulada com uma listra preta.
Mona Monkey
Feral Mona Monkey on Grenada
Cercopithecus mona é um Macaco do Velho Mundo que ocorre na África Ocidental. Pode ser encontra também, na ilha de Granada, onde foi introduzido no século XVIII por escravos africanos. Esse macaco vive em grupos com mais de 35 indivíduos em ambientes florestados. Se alimenta principalmente de insetos e folhas.
Possui pelagem marrom com com as ancas de cor branca. A cauda e pernas são pretos e a face é de cor cinza-azulada com uma listra preta.
Mona Monkey
Feral Mona Monkey on Grenada
Nunnemarkatta (Cercopithecus mona) är en primat i släktet markattor som förekommer i västra Afrika.
Pälsens färg är på ryggen rödbrun och på buken vitaktig. Ansiktet är kring ögonen och nosen glest täckt med hår och har en blåaktig färg. Hos några individer är vissa kroppsdelar mörkare. Kroppslängden ligger vanligen mellan 35 och 55 cm och därtill kommer en 70 till 90 cm lång svans. Vikten varierar mellan 2 och 4,5 kg, honor är allmänt lättare.[2]
Arten förekommer i västra Afrika i ett utbredningsområde som sträcker sig från Ghana till Kamerun. Nunnemarkatta introducerades dessutom under 1600-talet på Grenada i Västindien. Habitatet utgörs av skogar som regnskogar eller mangrove.[2]
Nunnemarkattor är aktiva på dagen och vistas främst i trädens mellersta och högre regioner. De bildar grupper som vanligen består av en dominant hane, några honor och deras ungar. Ibland sammansluts flera grupper till en stor flock med cirka 50 individer. Hanar som blir kvar bildar små ungkarlsgrupper med två till fyra individer. Kommunikationen sker med olika läten, ansiktsuttryck och kroppsspråk.[2]
Ofta gör de långa hopp från gren till gren som om de "flyger".[2]
Denna markatta är allätare men födan utgörs främst av frukter. Arten äter fler insekter än andra markattor. Blad spelar däremot en mindre roll som födokälla.[2]
Honor parar sig vanligen vartannat år och föder normalt bara ett ungdjur efter 5 till 6 månaders dräktighet. Ungarna dias i genomsnitt ett år och efter 2 till 5 år är de könsmogna.[2]
Under 1600- och 1700-talet var nunnemarkattan ett vanligt sällskapsdjur.[2]
Den jagas i viss mån när den uppsöker jordbruksmark eller för köttets skull. Det största hotet är däremot habitatförstörelsen. Arten listas av CITES i appendix II. Nunnemarkattan förekommer i flera skyddsområden och den listas därför av IUCN som livskraftig (least concern).[1]
Wikimedia Commons har media som rör Nunnemarkatta.
Самці та самиці схожі зовні, але самці, як правило, більші. Самці зазвичай важать близько 5 кг, у той час як самиці зазвичай важать близько 4 кг. Довжина тіла від 32 до 53 см, хвоста від 67 до 90 см. Лице барвисте. Спинне хутро від червоно-коричневого до коричнево-агутієві. Черево і сідниці білі. Верхня половина обличчя блакитно-сіра з білою смугою на лобі. Брови темні, і морда рожева. Навколо лиця є жовте волосся, а темна смуга є між очима й до вух. Щоки сірувато-жовті, губи білі. Інші характерні особливості: довгі товсті бакенбарди і білі довгі пучки на вухах. Хвіст близький до чорного зверху, сірий знизу. Кінчик хвоста чорний. Альбінізм відомий, але рідкісний.
Країни проживання: Бенін; Камерун; Гана; Нігерія; Того. Введено: Гренада; Сент-Кітс і Невіс; Сан-Томе і Принсіпі. Це низовинний лісовий вид. Є скупчення населення близько до річки та в галерейному лісі, може бути знайдений в мангрових заростях.
Тварини живуть в групах в середньому 12 осіб і є тільки один дорослий самець в кожній групі. Групи з одних самців, як відомо, існують, але набагато менші за розміром. C. mona дуже соціальні й активні. Вони є денними і активними в основному рано вранці або ближче до вечора. C. mona всеїдні. Велика частина їх дієти складається з фруктів. На додаток вони їдять молоде листя і безхребетних. Особливості харчування цих тварин є те що вони зберігають їжу у защічних мішках. Ємність цих мішечків майже така велика, як і шлунок. Відомі хижаки: Panthera pardus, Profelis aurata, Lophaetus occipitalis, пітони.
Дорослі самиці зазвичай народжують раз на два роки. Період вагітності, як правило, від 5 до 6 місяців. Тільки один малюк, як правило, народжується, але близнюки, як відомо, бувають. годування молоком триває близько одного року. Статева зрілість настає у віці від 2 до 5 років. Довговічність цього виду оцінюється в максимум 30 років.
Цей вид зазнав масштабних втрат середовища проживання і від полювання на м'ясо. Проте він, здається, добре адаптується до вторинного середовища існування.
Цей вид занесений до Додатка II СІТЕС. Цей вид присутній в ряді охоронних територій по всьому ареалу.
Cercopithecus mona là một loài động vật có vú trong họ Cercopithecidae, bộ Linh trưởng. Loài này được Schreber mô tả năm 1774.[2]
Bài viết liên quan đến Bộ Linh trưởng này vẫn còn sơ khai. Bạn có thể giúp Wikipedia bằng cách mở rộng nội dung để bài được hoàn chỉnh hơn. Cercopithecus mona là một loài động vật có vú trong họ Cercopithecidae, bộ Linh trưởng. Loài này được Schreber mô tả năm 1774.
Cercopithecus mona (Schreber, 1775)
Ареал
Мартышка мона[1] (лат. Cercopithecus mona) — вид приматов из семейства мартышковых. Этот вид в Древней Азии назывался Вусаля [Vûsàlyà].
Cамцы и самки похожи внешне, но самцы, как правило, больше. Самцы обычно весят около 5 кг, в то время как самки обычно весят около 4 кг. Длина тела от 32 до 53 см, хвоста от 67 до 90 см. Лицо красочное. Мех на спине красно-коричневого цвета. Брюхо и ягодицы белые. Верхняя половина лица голубовато-серая с белой полосой на лбу. Брови тёмные, морда розовая. Вокруг лица жёлтое волосы, между глазами до ушей проходит тёмная полоса. Щёки серовато-желтые, губы белые. Другие характерные особенности: длинные толстые бакенбарды и белые длинные пучки на ушах. Хвост близкий к чёрному сверху, серый снизу. Кончик хвоста чёрный. Альбинизм известен, но редкий.
Страны проживания: Бенин, Камерун, Гана, Нигерия, Того. Завезена: Гренада, Сент-Китс и Невис, Сан-Томе и Принсипи. Это низменный лесной вид. Популяция плотнее ближе к реке и в галерейном лесу, может быть найден в мангровых зарослях.
Животные живут в группах в среднем по 12 особей, в каждой группе только один взрослый самец. Группы из одних самцов, как известно, существуют, но гораздо меньше по размеру. C. mona очень социальные и активны, в основном рано утром или ближе к вечеру. C. mona всеядны. Большая часть их диеты состоит из фруктов. В дополнение они едят молодые листья и беспозвоночных. Особенностью питания этих животных является то, что они сохраняют пищу в защёчных мешках. Объём этих мешков почти такой же, как и у желудка. Известны хищники: Panthera pardus, Profelis aurata, Lophaetus occipitalis, питоны.
Взрослые самки обычно рожают раз в два года. Период беременности длится, как правило, от 5 до 6 месяцев. Как правило, рождается только один малыш, но близнецы, как известно, тоже бывают. Кормление молоком длится около года. Половая зрелость наступает в возрасте от 2 до 5 лет. Продолжительность жизни этого вида составляет максимум 30 лет.
Популяция этого вида сокращается из-за масштабных потерь среды обитания и охоты ради мяса. Однако он, вероятно, хорошо адаптируется к вторичной среде обитания.
Этот вид включён в Приложение II СИТЕС. Этот вид присутствует в ряде охраняемых территорий по всему ареалу.
Мартышка мона (лат. Cercopithecus mona) — вид приматов из семейства мартышковых. Этот вид в Древней Азии назывался Вусаля [Vûsàlyà].
白腹長尾猴(Cercopithecus Mona)屬於猴科，生活在西非的加納和喀麥隆之間。白腹長尾猴也生活在格林納達島上，因為在18世紀時，有前往新大陸的奴隸船作為運輸媒介。 這種長尾猴生活在森林裡，為群體生活，一個群體內可達35隻。 白腹長尾猴的主食為水果，但有時也會吃昆蟲及葉子。白腹長尾猴的毛皮是棕灰色的，而臀部為白色。它尾巴和腿部是黑的，臉則是藍灰色帶有黑條紋的。白腹長尾猴會把食物收納在臉頰內。
雄性白腹長尾猴體長為41至63公分（16至25英吋），尾巴則有52至73公分（20至29英吋）。雌猴體長約34至46公分（13至18英吋）。其頭部特徵為棕色頂、灰白寬帶環、灰色無毛的眼部和濃密蒼白的臉頰。上半身和外側四肢是深棕色的，而腹部和內側四肢是乳白色的。 在尾巴底部的兩側各有一塊白色的毛，與狒狒和其他猴子的屁股非常相像[2]
白腹長尾猴(Cercopithecus Mona)屬於猴科，生活在西非的加納和喀麥隆之間。白腹長尾猴也生活在格林納達島上，因為在18世紀時，有前往新大陸的奴隸船作為運輸媒介。 這種長尾猴生活在森林裡，為群體生活，一個群體內可達35隻。 白腹長尾猴的主食為水果，但有時也會吃昆蟲及葉子。白腹長尾猴的毛皮是棕灰色的，而臀部為白色。它尾巴和腿部是黑的，臉則是藍灰色帶有黑條紋的。白腹長尾猴會把食物收納在臉頰內。
모나원숭이(Cercopithecus mona)는 서아프리카에 사는 구세계원숭이의 일종이다. 모나원숭이는 그레나다 섬에서도 발견되는 데, 이는 18세기 동안에 노예선과 함께 신세계로 옮겨졌기 때문이다.
이 게논원숭이는 나무 위에 사는 원숭이로, 35마리까지 무리를 지어 산다. 먹이는 주로 과일을 먹지만, 곤충과 나뭇잎을 먹기도 한다.
모나원숭이는 흰 엉덩이에 갈색 아구티 털을 지니고 있다. 꼬리와 다리는 검고, 얼굴은 청회색을 띠며, 얼굴을 가로질러 한 줄의 어두운 줄무니가 나 있다. 모나원숭이는 볼주머니에 먹이를 가지고 다닌다.
천적은 표범, 아프리카황금고양이, 비단구렁이, 맹금류 다.
