Honeybees, Bumblebees, And Relatives

Бджоли́ні, справжні бджоли (Apidae) — родина жалячих комах ряду перетинчастокрилих.

Представлені шістьма родинами. Тіло довжиною 0,5—5 см. Мають хоботок, утворений нижньою щелепою та нижньою губою; між грудьми з черевцем короткий проміжний сегмент; перший членик задніх лапок розширений і потовщений; у багатьох родів тіло густо опушене. Відомо близько 30 тис. видів бджолиних, поширених від Заполяр'я до тропіків. В Україні понад 600 видів (54 роди), найчисленіші — андрени та галікти.

Гніздяться в норах, у ґрунті, у будівлях, у стеблах рослин, у раковинах молюсків тощо. За способом життя розрізняють одиночні, гуртосімейні та паразитичні форми. Більшість родів бджолиних — одиночні. Типовий представник гуртосімейних — бджола медоносна. Живляться нектаром і пилком, збираючи їх з квіток, часто — певних видів рослин. Личинка червоподібна, розвивається в окремій комірці гнізда, в яку самиця (у одиночних видів) заздалегідь закладає корм на весь період розвитку. Поряд з медоносносінням велике господарське значення (як запилювачі рослин) мають багато інших бджолиних.

Вагомий внесок у вивчення, охорону та використання бджолиних зробив В. С. Гребенніков.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Попов В. В. Перепончатокрылые. В кн.: Животный мир СССР, т. 2—5. М.—Л., 1948—58;
• Friese H. Die europäischen Bienen (Apidae). Berlin — Leipzig, 1922—23;
• Micshener Ch. D. Comparative external morphology, phylogeny and a classification of the bees (Hymenoptera). «Bulletin of the American Museum of Natural History», 1944, v. 82. art. 6.